Рішення № 111130343, 25.05.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 травня 2023 р. Справа № 120/5387/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови

в с т а н о в и в :

27.04.2023 року Головне управління ПФУ у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що 18.04.2023 року відповідачем винесено постанову, якою накладено на Головне управління ПФУ у Вінницькій області штраф в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/11477/21-а без поважних причин.

На переконання позивача, постанова державного виконавця від 18.04.2023 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки рішення суду виконано фактично та у повному обсязі, у зв`язку із чим, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 02.05.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

09.05.2023 року на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи, у яких останній просить відмовити у задоволенні позову. Вказав, що з урахуванням окремої ухвали суду від 25.01.2023 року, боржник має виплачувати пенсію у розмірі 31356,38 грн., однак, після 01.03.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області продовжує виплачувати пенсію у розмірі 27921,40 грн.

На переконання третьої особи, такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області є протиправними, а постанова державного виконавця від 18.04.2023 року про накладення штрафу - правомірною.

12.05.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема вказав, що на виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №70945213 з примусового виконання виконавчого листа по справі №120/11477/21-а, виданого 25.03.2022 року Вінницьким окружним адміністративним судом про "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум".

До заяви про прийняття на виконання вказаного виконавчого документу стягувачем додано копію окремої ухвали від 25.01.2023 року.

Державним виконавцем 06.02.2023 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, надавши до Відділу протягом вказаного періоду обґрунтовано відповідь та документальне підтвердження її виконання.

В ході провадження виконавчих дій, Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на адресу відділу надіслано лист №0200-0902-5/14512 від 15.02.2023 року про виконання рішення суду, відповідно до якого боржником проведено розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , який станом на 01.04.2019 року склав 27165,39 грн. та донараховано стягувачу кошти в сумі 352507,72 грн. за період з 01.04.2019 року по 28.02.2022 року.

Однак, виплата перерахованих коштів боржником здійснена не була за відсутності виділених коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб" встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи, що рішення суду виконано без врахування окремої ухвали від 25.01.2023 року та розмір пенсії ОСОБА_1 фактично зафіксовано у розмірі, встановленому станом на 01.04.2019 року, 06.03.2023 року на адресу боржника надіслано вимогу державного виконавця.

На переконання відповідача, державний виконавець зобов`язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у зв`язку з чим, наділений повноваженнями щодо накладення штрафів на боржника, повідомлення правоохоронних органів для притягнення боржника до відповідальності, на підставі чого, виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", 18.04.2023 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн. та надано новий строк виконання. Копію постанови з вимогою виконати рішення суду направлено боржнику. Крім цього, боржника попереджено, що в разі повторного невиконання рішення боржником державний виконавець накладає штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року в адміністративній справі №120/11477/21-а, крім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Окремою ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року в адміністративній справі №120/11477/21-а, крім іншого, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що полягають в обмеженні розміру пенсії ОСОБА_1 до виплати розміром, визначеним станом на 01.04.2019 - 27165,39 грн., під час проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі № 120/11477/21-а.

06.02.2023 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №70945213 з примусового виконання виконавчого листа по справі №120/11477/21-а, виданого 25.05.2022 року Вінницьким окружним адміністративним судом про "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум".

Листом №0200-0902-5/14512 від 15.02.2023 року Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомлено про виконання рішення суду, відповідно до якого боржником проведено розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , який станом на 01.04.2019 року склав 27165,39 грн. та донараховано стягувачу кошти в сумі 352507,72 грн. за період з 01.04.2019 року по 28.02.2022 року.

Крім цього повідомили, що донараховані кошти будуть виплачені після виділення коштів на фінансування з державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів державного бюджету України. Власні кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, що передбачено статтею 72 Закону №1058. Статтею 73 Закону №1058 встановлено вичерпний перелік використання коштів Пенсійного фонду та заборону їх спрямування на цілі, не передбачені цим законом. Тобто, в Головного управління відсутні правові підстави для виплати пенсій колишнім працівникам силових структур за рахунок власних коштів.

06.03.2023 року державним виконавцем винесено вимогу №3205/4.1-22/9, якою вимагається виконати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року, з урахуванням окремої ухвали суду від 25.01.2023 року та надати обґрунтовану відповідь щодо виконання до 20.03.2023 року.

Листом №0200-0902-5/26639 від 20.03.2023 року Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомлено щодо виконання вимоги державного виконавця, відповідно до якого, на виконання Постанови Кабінету Міністрів №118, з березня 2022 року боржником проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано 3434,98 грн. сум індексації.

Враховуючи вимоги статті 43 Закону №2262 та Закону №3368, виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться без обмеження максимальним розміром та становить 27921, 40 грн.

Крім цього, донараховані кошти в сумі 21868,93 грн. та 352507, 72 грн. включено до реєстру судових рішень та будуть виплачені після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України.

18.04.2023 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління ПФУ у Вінницькій області в сумі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Головне управління ПФУ у Вінницькій області вважає постанову державного виконавця від 18.04.2023 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки рішення суду виконано фактично та у повному обсязі, у зв`язку із чим, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частинами 2-3 статті 63 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Приписами частини 2 статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу вказаних норм слідує, що на момент прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому, обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону №1404-VIII можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

При цьому, встановлення таких обставин як невиконання судового рішення, наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально. Обов`язок з`ясування цих обставин покладено на державного виконавця.

Оскаржувана постанова про накладення штрафу від 18.04.2023 року у виконавчому провадженні №70945213 винесена з огляду на висновки головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року та окремої ухвали від 25.01.2023 року у справі №120/11477/21-а, з чим позивач не погоджується.

Відтак, предметом доказування в межах даної адміністративної справи є встановлення факту виконання чи невиконання виконавчого листа №120/11477/21-а, виданого 25.03.2022 року Вінницьким окружним адміністративним судом.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року в адміністративній справі №120/11477/21-а, крім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Окремою ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2023 року в адміністративній справі №120/11477/21-а, крім іншого, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що полягають в обмеженні розміру пенсії ОСОБА_1 до виплати розміром, визначеним станом на 01.04.2019 - 27165,39 грн., під час проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №120/11477/21-а.

Вказаною ухвалою, крім іншого, встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року становить - 27165,39 грн., з 01.07.2019 року - 27281,30 грн., з 01.12.2019 року - 27409,32 грн., з 01.07.2020 року - 27537,34 грн., з 01.12.2020 року - 27635,95 грн., з 01.07.2021 року - 27783,00 грн., з 01.12.2021 року - 27921,40 грн., з 01.03.2022 року - 31356,38 грн., однак ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснює її виплату у розмірі - 27165,39 грн.

Збільшення розміру пенсії позивача обумовлено збільшенням прожиткового мінімуму, який враховується при розрахунку розміру надбавки за особливі заслуги відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" та доплати, як учаснику бойових дій.

Відтак, не зважаючи на те, що з 01.07.2019 року розмір пенсії ОСОБА_1 постійно збільшувався а саме: з 01.07.2019 року на 115,91 грн., з 01.12.2019 року на 243,93 грн., з 01.07.2020 року на 371,95 грн., з 01.12.2020 року - 470,56 грн., з 01.07.2021 року - 617,61 грн., з 01.12.2021 року - 756,01 грн., з 01.03.2022 року - 4190,99 грн., Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області фактично зафіксовано розмір пенсії позивача у розмірі розрахованому станом на 01.04.2019 року в сумі 27165,39 грн.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року та окремої ухвали суду від 25.01.2023 року, Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області листом №0200-0902-5/26639 від 20.03.2023 року повідомлено відповідача про те, що станом на 01.04.2019 року розрахунок пенсії становить 27165, 39 грн., з 01.07.2019 року - 27281, 30 грн., з 01.12.2019 року - 27409, 32 грн., з 01.07.2020 року - 27537, 34 грн., з 01.12.2020 року - 27635, 95 грн., з 01.07.2021 року - 27783,00 грн., з 01.12.2021 року - 27921, 40 грн.

Крім цього, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №118 позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано 3434, 98 грн. сум індексації.

Разом з тим, з 01.03.2022 року пенсія ОСОБА_1 виплачується в розмірі, встановленому на 01.12.2021 року - 27921, 40 грн.

Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області в наданому головному державному виконавцю листі №0200-0902-5/26639 від 20.03.2023 року повідомлено, що з урахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік", у зв`язку з зміною прожиткового мінімуму, а також, відповідно до Закону №3668, яким встановлено обмеження пенсії в розмірі 10 прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність, максимальний розмір пенсії становить: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.

Як вбачається з перерахунку пенсії по пенсійній справі №ХЛ60190, з 01.03.2022 року підсумок пенсії позивача складає 31356, 38 грн., однак виплату обмежено сумою 27921, 40 грн.

На переконання суду наведене свідчить, що пенсійним органом при перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року та окремої ухвали суду від 25.01.2023 року у справі №120/11477/21-а, обмежено її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, предметом розгляду адміністративної справи №120/11477/21-а було саме обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром під час проведення перерахунку з 01.04.2019 року, а зобов`язальна частина рішення містила початкову дату проведення перерахунку без обмеження максимального розміру пенсії без часового обмеження в майбутньому.

Тобто, питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром було предметом судового розгляду у вказаній справі і ухвалене в цій справі рішення суду має преюдиційний характер для правовідносин між сторонами. Серед іншого це означає, що під час проведення наступних перерахунків пенсії позивача пенсійний орган не вправі застосовувати обмеження максимального розміру пенсії з тих підстав, яким вже надано оцінку у судовому рішення, що набрало законної сили.

В контексті наведеного варто наголосити на тому, що з часу прийняття Вінницьким окружним адміністративним судом рішення по справі №120/11477/21-а пенсійне законодавство в частині, що стосується застосування обмеження пенсій максимальним розміром не зазнало змін, що спростовує наведені у позовній заяві доводи пенсійного фонду щодо наявності підстав для застосування обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Наведене свідчить про невиконання позивачем вказаного рішення суду без поважних причин та про правомірність прийнятої державним виконавцем постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн. від 18.04.2023 ВП №70945213.

Суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними.

У Рішенні від 26.06.2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 року №10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Плахотнюк Н.Ю. правомірно та з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову від 18.04.2023 року ВП №70945213 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Дата ухвалення рішення обумовлена перебуванням головуючого судді Дончика В.В. на лікарняному з 15.05.2023 року по 19.05.2023 року та на навчанні з 22.05.2023 року по 24.05.2023 року.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального упраління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036);

Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Дончик Віталій Володимирович