Ухвала суду № 111128590, 22.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34635/21

Провадження № 2-с/761/18/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., розглянувши матеріали заяви боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 05.11.2021 року, виданого по справі № 761/34635/21 за заявою Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» про видачу судового наказу, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги; три відсотки річних; інфляційні втрати, відповідно до ст.ст. 9, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 526, 527, 625 ЦК України, ст.ст. 160, 161, 167,168 ЦПК України, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року до Шевченківського районного суду надійшла заява боржника про скасування судового наказу у справі № 761/34635/21 від 05.11.2021 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2023 року визначено суддю Пономаренко Н.В. для розгляду вказаної справи.

Одночасно із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу з тих підстав, що судовий наказ нею не було отримано, а про його існування вона дізналися лише 16.05.2023 року, коли виявила у своїй поштовій скринці конверт з Постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.02.2023 про відкриття виконавчого провадження №71118173 про стягнення з неї боргу на користь ТСББ «КОМФОРТ» ухваленої на підставі судового наказу від 09.11.2021 у справі №761/34635/21.

Дослідивши зміст та підстави клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, а також заяви про скасування судового наказу, необхідні матеріали цивільної справи, суд дійшов до такого висновку.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 120 ЦПК України).

Відповідно до статей 122, 123 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 05 листопада 2021 року Шевченківським районним судом м. Києва за заявою Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» суму заборгованості за житлово-комунальні послуги за період часу з 30 вересня 2018р. по 31 серпня 2021р. у розмірі 69 720 /шістдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять/ грн. 01 коп.; три відсотки річних у розмірі 6 108 /шість тисяч сто вісім/ грн. 62 коп.; інфляційні втрати у розмірі 14 403 /чотирнадцять тисяч чотириста три/ грн. 06 коп.; суму сплаченого судового збору в розмірі 227,0 /двісті двадцять сім/ грн..

Боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 1 ст. 170 ЦПК України).

За змістом ч. 5 ст. 165 ЦПК України У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника..

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.

За змістом чч. 5, 6 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, копія судового наказу надсилається боржникові фізичній особі рекомендованим листом із повідомленням на адресу його місця реєстрації. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.

Зі змісту заяви про видачу судового наказу та матеріалів слідує, що боржник ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 58).

На вищезазначену адресу судом направлялися для боржника копія судового наказу, копія заяв стягувача з копіями доданих до них документів.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, виходячи зі змісту ст. 127, ч. 2 ст. 171 ЦПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Висновки щодо підстав для поновлення процесуальних строків відображені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 квітня 2018 року (справа № 916/3188/16), від 26 вересня 2019 року (справа № 522/16045/15-ц), від 30 вересня 2019 року (справа № 755/16688/15-ц), від 30 вересня 2019 року (справа № 761/39556/16-ц).

У зв`язку із тим, що матеріали справи не містять будь-яких фактичних даних, що в розумінні ч. 6 ст. 272 ЦПК України свідчать про отримання ОСОБА_1 копії судового наказу у цій справі, а поштове відправлення, яке було направлено за адресою проживання останньої, повернулось до суду через закінчення встановленого строку зберігання, а в матеріалах справи наявна розписка, що ОСОБА_1 матеріали, які містились в конверті отримала лише 16.05.2023 (а.с. 62), а тому можливо вважати, що ними строк для подачі заяви про скасування судового наказу не пропущений, тобто в його поновленні має бути відмовлено.

Так, згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених в постанові «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Відповідно до ч.3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, суддя, дослідивши матеріали справи наказного провадження та вивчивши заяву про скасування судового наказу та додані до неї матеріали, вважає, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 170, 171 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 05.11.2021 року, виданого по справі № 761/34635/21 за заявою Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» про видачу судового наказу, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги; три відсотки річних; інфляційні втрати, відповідно до ст.ст. 9, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 526, 527, 625 ЦК України, ст.ст. 160, 161, 167,168 ЦПК України, - задовольнити.

Судовий наказ у справі № 761/34635/21, провадження № 2-н/761/663/2021 від 05 листопада 2021 року, який виданий Шевченківським районним судом м. Києва по справі за заявою Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» про видачу судового наказу, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги; три відсотки річних; інфляційні втрати, відповідно до ст.ст. 9, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 526, 527, 625 ЦК України, ст.ст. 160, 161, 167,168 ЦПК України - скасувати.

Роз`яснити Товариству співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» про його право на звернення з тими самими вимогами до суду у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: