Рішення № 11112518, 08.09.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2010 р. Справа № 7/81. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “АРДА”

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості 2513,89 грн.

Суддя О.С. Тинок

Секретар судового засідання А.В. Кошман

Представники:

від позивача Бурчак І.М. представник (довіреність № 43 від 23.07.2010 року)

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “АРДА” звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 2513,89 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору поставки № 377-IVF від 30 липня 2008 року, а також на підставі видаткових накладних № 9062410 та № 8522410 від 24 жовтня 2008 року, здійснив поставку продукції, а відповідач отримав означений товар та зобовязувався його оплатити. Далі позивач стверджує, що відповідач оплату за поставлену продукцію у відповідності до договору в повній мірі не проводив, в результаті чого станом на момент подачі позову у нього існує заборгованість у сумі 1616,91 грн., а також нараховані пеня у сумі 484,54 грн., три проценти річних у сумі 65,52 грн. та індекс інфляції у сумі 346,92 грн., які позивач просить стягнути на його користь.

08 вересня 2010 року у судовому засіданні позивач звернувся до суду із письмовою заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені та просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання зобовязання у сумі 165,28 грн.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси сторін, а тому суд приймає дану заяву.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника вкотре у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду.

Не зявлення у судове засідання представника відповідача та не надання відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

30 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “АРДА” та Фізичною особою-підприємецем ОСОБА_2 укладено договір № 377-IVF. Згідно даного договору та на підставі видаткових накладних № 9062410 та № 8522410 від 24 жовтня 2008 року позивач здійснив поставку продукції на загальну суму 2291,91 грн., а відповідач її отримав, що підтверджується його підписами та печаткою у вищезазначених накладних, а також товаро-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв від 24 жовтня 2008 року.

Відповідач оплату за отриманий товар належним чином та в повній мірі не проводив, в результаті чого у нього перед позивачем існують зобовязання щодо сплати поставленої продукції у сумі 1616,91 грн., а також нараховані пеня у сумі 165,28 грн., три проценти річних у сумі 65,52 грн. та індекс інфляції у сумі 346,92 грн.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних звичайних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 4.2. договору № 377-IVF від 30 липня 2008 року, покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня її поставки, але, у будь-якому випадку, не раніше моменту надання постачальником усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам.

Таким чином, відповідач зобовязання щодо сплати поставленої продукції належним чином та в повній мірі не виконав, а тому повинен сплатити на користь позивача заборгованість у сумі 1616,91 грн.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.2. договору № 377-IVF від 30 липня 2008 року у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідач неналежно та несвоєчасно виконував грошові зобовязання по оплаті за поставлений йому товар, а тому має сплатити пеню у сумі 165,28 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач за прострочення виконання зобовязання має сплатити три проценти річних у сумі 65,52 грн. та індекс інфляції у сумі 346,92 грн.

Судові витрати зі сплати державного мита у сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “АРДА” вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, код 32232867 основний борг у сумі 1616,91 грн., пеню у сумі 165,28 грн., три проценти річних у сумі 65,52 грн., індекс інфляції у сумі 346,92 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08 вересня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09 вересня 2010 року.

Суддя О.С. Тинок.