Рішення № 11112265, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/49508.09.10 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"

до1. Комунального підприємства "Київпастранс"

2. Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

простягнення 4 871,60 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Орінко О.Л.

від відповідача 1:Герасимчук С.Ю.

від відповідача 2:Подкуйко О.Ю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (надалі –ТДВ "СК "Провіта") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" (надалі –КП "Київпастранс") та Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (надалі –ПрАТ "АСК "Інго Україна") про стягнення 510,00 грн. з відповідача 1 та 4 361,60 грн. з відповідача 2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТДВ "СК "Провіта" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №09/02-5639217 від 28.10.2008 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі – ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Дачія, реєстраційний номер АА 3027 ЕР, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ЛАЗ, реєстраційний номер АА 0256 АА, працівником якого скоєнно ДТП, застрахована ПрАТ "АСК "Інго Україна" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/0532995), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідачів. Просить стягнути з відповідача 2 суму збитків в порядку регресу у розмірі 4 361,60 грн., а з відповідача 2 суму франшизи за полісом №ВС/0532995 у розмірі 510,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.09.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримує просить задовольнити їх повністю.

Представники відповідачів у судове засідання з'явилися, вимоги ухвали суду виконали, позовні вимоги визнають частково, відповідач 1 у розмірі 510,00 грн., відповідач 2 –4061,60грн.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2008 р. між ТДВ "СК "Провіта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №09/02-5639217 (надалі –"Договір"), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядження майном, а саме транспортним засобом автомобілем Дачія, реєстраційний номер АА 3027 ЕР.

Згідно із п. 6.4 Договору страховими ризиками за Договором є пошкодження транспортного засобу, зокрема, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

16.12.2008 р. близько 09 год. 45 хв. в м. Києві по вул. Л.Толстого, 59 було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Дачія, реєстраційний номер АА 3027 ЕР та автомобіля ЛАЗ, реєстраційний номер АА 0256 АА, а саме: Новік К.І., керуючи автомобілем ЛАЗ не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Дачія, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Новіком К.І. вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Управління ДАІ ГУ МВС України в м.Києві №9415 від 15.02.2009 р. та постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.01.2009 р. у адміністративній справі №3-47385/8, відповідно до якої Новіка Костянтина Івановича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

17.12.2008 р. власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля Дачія звернувся до позивача із повідомленням про настання випадку.

Відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №034/08, складеного 22.12.2008 р. суб'єктом оціночної діяльності –ФОП Терновий О.С. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №6021/07, виданий Фондом державного майна України від 21.08.2007 р.) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Дачія, р.н. АА 3027 ЕР, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4 644,41 грн.

18.12.2008 р. власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля Дачія звернувся до позивача із заявою №379/12 про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №02-4399-08, затвердженого 30.12.2008 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 4 571,60грн., що підтверджується платіжним дорученням №26107 від 06.01.2009 р.

Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, позивачем були понесені витрати на проведення вищезазначеного автотоварознавчого дослідження у розмірі 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №35825 від 28.01.2009 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ТДВ "СК "Провіта" перейшло в межах суми 4 571,60 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а також позивачем понесені майнові витрати на виконання зобов’язання по відшкодуванню шкоди у розмірі 300,00 грн.

Із довідки Управління ДАІ ГУ МВС України в м.Києві №9415 від 15.02.2009 р. вбачається, що транспортний засіб –автомобіль ЛАЗ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Дачія, належить відповідачу 1 та знаходився під керуванням Новіка К.І.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Із пояснень представника відповідача 1, постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 12.01.2009 р. у адміністративній справі №3-47385/8 та довідки КП "Київпастранс" №159 від 08.09.2010 р. вбачається, що Новік К.І. на момент скоєння ДТП працював на посаді водія Автобусного парку №4, який є філією КП "Київпастранс".

Вина Новіка К.І. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля ЛАЗ, р.н. АА 0256 АА, відшкодовується КП "Київпастранс".

Цивільно-правова відповідальність КП "Київпастранс", за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля ЛАЗ, реєстраційний номер АА 0256 АА, застрахована Закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (після зміни організаційно-правової форми - ПрАТ "АСК "Інго Україна") згідно із полісом №ВС/0532995.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/0532995) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 17.06.2008 р. (0:00) по 16.06.2009 р.

Відповідно до п. 4 полісу №ВС/0532995 страхувальником –особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є відповідач 1, судом встановлено, що Новік К.І. користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Новіком К.І., належного відповідачу 1 автомобіля ЛАЗ, р.н. АА 0256 АА, була застрахована ПрАТ "АСК "Інго Україна".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВС/0532995) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза –510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Дачія з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 4 644,41 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 4 571,60 грн. та набуто право вимоги у розмірі 300,00грн. за понесення витрат на визначення вартості матеріального збитку.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом №ВС/0532995 підлягає зменшенню на 510,00 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Листом №551/09-849 від 11.05.2010 р., що отриманий відповідачем 2 14.05.2010 р. та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 4 871,60грн.

Враховуючи визначені полісом №ВС/0532995 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4061,60 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу –франшиза за полісом) до 14.06.2010 р., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої до стягнення з відповідача 2 суми витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 300,00 грн. суд відзначає наступне.

Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, лише у випадку якщо страховик не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків і потерпілий самостійно обрав аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавчу експертизу для визначення розміру відшкодування потерпілому, при цьому матеріалами справи не підтверджено, що відповідач 2 був повідомлений про факт настання ДТП його учасниками чи позивачем, а відтак відповідач 2 був позбавлений можливості направити свого аварійного комісара та самостійно визначити розмір завданих збитків, тим самим уникнути понесення додаткових витрат по оплаті позивачем автотоварознавчого дослідження у заявленій до стягнення сумі. Тобто, вина відповідача 2 у понесенні позивачем спірної суми коштів на відшкодування вартості автотоварознавчого дослідження відсутня.

Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2. статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача 2 на користь позивача суми в розмірі 300,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.

Відповідальність за заподіяну шкоду в сумі 810,00 грн. (4 571,60 грн. –4 061,60 грн. + 300,00 грн.), яка не підлягає відшкодуванню за полісом №ВС/0532995, покладається на особу, відповідальну за її заподіяння –КП "Київпастранс".

Разом з цим, суд відзначає, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 коштів у розмірі 510,00 грн., а клопотань про вихід за межі позовних вимог в цій частині не заявлено.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТДВ "СК "Провіта" про стягнення з КП "Київпастранс" коштів у розмірі 510,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом повністю у визначеному розмірі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів на спростування заборгованості перед позивачем, або її погашення відповідачами не надано, а представниками сторін в судовому засіданні частково визнано заборгованість.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТДВ "СК "Провіта" та стягнення з КП "Київспастранс" на користь ТДВ "СК "Провіта" грошових коштів у розмірі 510,00 грн. та з ПрАТ "АСК "Інго Україна" на користь ТДВ "СК "Провіта" суми страхового відшкодування у розмірі 4 061,60 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості автотоварозначвого дослідження у розмірі 300,00грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м.Київ, вул.набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул.Набережна, 7; ідентифікаційний код 31704186) грошові кошти у розмірі 510 (п’ятсот десять) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 10 (десять) грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 24 (двадцять чотири) грн. 71 коп. Видати наказ.

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул.Набережна, 7; ідентифікаційний код 31704186) грошові кошти у розмірі 4 061 (чотири тисячі шістдесят одна) грн. 60 коп., державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 04 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 196 (сто дев’яносто шість) грн. 76 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –09.09.2010 р.