Рішення № 11112262, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/39608.09.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Вега»

доЗакритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

простягнення 185 231,09 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Чумаков О.М.

від відповідача:Могиленко Ю.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Вега»(надалі –ЗАТ «СК «Вега») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(надалі –ЗАТ «Європейський страховий альянс») про стягнення 185 231,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору з облігаторного квотного пропорційного перестрахування наземного транспорту №0206-ОR від 01.03.2006 р. у встановлений строк не виконав взятого на себе зобов’язання з оплати своєї частки страхового відшкодування. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 21 828,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 39 795,97 грн. та 3% річних у розмірі 8 677,54грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.08.2010 р.

Ухвалами господарського суду м. Києва від 02.08.2010 р. та 16.08.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 16.08.2010 р. та 08.09.2010 р. відповідно.

У судове засідання 08.09.2010 р. представник позивача з’явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 08.09.2010 р. з’явився, подав клопотання про розстрочку виконання рішення суду, відповідно до тексту якого позовні вимоги про стягнення основного боргу з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 185 231,09 грн. визнав, просив їх задовольнити та розстрочити виконання рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2006 р. між ЗАТ «СК «Вега»(перестрахувальник) та ЗАТ «Європейський страховий альянс»(перестраховик) було укладено договір №0206-ОR про облігаторне квотне пропорційне перестрахування наземного транспорту (надалі –«Договор»).

Відповідно до п. 1.1 Договору даний договір встановлює умови взаємовідносин при здійсненні сторонами облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів.

Тип договору - квотний пропорційний у відповідності з додатком №1 до даного Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно із ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що перестрахувальник зобов’язується передавати, а перестраховик погоджується приймати в перестрахування частину зобов’язань по ризикам, перерахованим в додатку №1 до даного договору, по нетто-тарифам в перестрахування, вказаним в додатку №2 до даного договору. Вказані додатки є невід’ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 2.8 Договору основний документообіг між сторонами здійснюється шляхом оформлення перестрахувальником щомісячних рахунків бордеро премій (додаток №3 до даного договору), рахунків бордеро збитків (додаток №4 до даного договору) та бордеро заявлених збитків (додаток №5 до даного договору) і піврічного бордеро регресних збитків (додаток №7 до даного договору).

На виконання умов Договору ЗАТ «СК «Вега»згідно рахунку бордеро премій №14/0206- ОR від 13.05.2008 р. передало, а ЗАТ «Європейський страховий альянс»прийняло у перестрахування автомобіль Mercedes-Benz S550 реєстраційний номер АН 0777 СК.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору перестрахувальник зобов’язаний до десятого числа місяця, слідуючого за звітним періодом, надавати перестраховику: рахунок бордеро премій, рахунок бордеро збитків –щомісяця, бордеро заявлених збитків –щомісяця, бордеро регрес них збитків –один раз в півріччя.

Згідно п. 3.2.3 Договору перестрахувальник зобов’язаний заплатити перестраховику перестрахову премію по рахункам бордеро премій на умовах Додатку №1 до договору.

Відповідно до п. 19 Додатку №1 до договору строк оплати перестрахової премії становить десять робочих днів з дня акцепту рахунку бордеро премій.

Позивачем на виконання умов було сплачено перестарахову премію у розмірі 14 553,00грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

Згідно п. 4.1 Договору перестраховик, в межах власного утримання, приймає участь у відшкодуванні всіх збитків за договорами страхування наземних транспортних засобів, які підпадають під дію даного договору.

Згідно п. 4.6 Договору перестраховик на умовах Додатку №1 до Договору сплачує перестахувальноку свою частку в сумах страхових відшкодувань.

Відповідно до страхового акту складеного ЗАТ «СК «Вега»01.08.2008 р. розмір страхового відшкодування склав 698 947,29 грн., частка перестраховика в страховому відшкодуванні склала 244 929,05 грн.

Згідно п. 9.4.4 Договору добровільного страхування наземного транспорту №НТ-08/030 від 17.04.2008 р. страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом тридцяти робочих днів з дня прийняття рішення про його виплату.

На виконання умов Договору №НТ-08/030 від 17.04.2008 р. позивач згідно платіжних доручень №188я897 від 05.08.2008 р. та №188я915 від 07.08.2008 р. сплатив страхувальнику свою частку страхового відшкодування у розмірі 140 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

Відповідно до абзацу 2 п. 4.6 Договору перестрахування у випадку, якщо загальна сума страхового відшкодування перевищує суму 100 000,00 грн., виплата перестраховиком своєї частки відшкодування перестрахувальнику здійснюється відповідно до п. 4.7 даного договору.

Пунктом 4.7 даного Договору встановлюється касовий збиток перестраховика, який складає 100 000,00 грн.

Касовий збиток –розмір збитку, при перевищенні якого перестраховик, при оформленні обґрунтованого розрахунку збитку, наданні страхового акту та документів до нього відповідно п. 3.2.5, а також копії платіжного доручення про сплату перестрахувальником суми касового збитку, сплачує свою частку відшкодування перестрахувальнику раніше, чим перестрахувальник здійснить повну виплату страхового відшкодування.

Відповідно до п. 3.3.6 Договору перестраховик має право відмовити перестрахувальнику у виплаті страхового відшкодування у випадку якщо: перестрахувальник надав свідомо неправдиві відомості про об’єкт страхування або про факт настання страхового випадку (п. 3.3.6.1 Договору), перестрахувальник не сплатив премію перестраховику (її частину) в порядку та в строки, передбачені даним договором (п. 3.3.6.2 Договору), перестрахувальник отримав відшкодування збитків від особи, винної в їх спричиненні або іншої особи (п. 3.3.6.3 Договору), перестрахувальник сплатив або у випадку касового збитку, має намір сплатити компромісний збиток без письмового погодження з перестраховиком.

Згідно п. 3.4.3 Договору у випадку відмови у виплаті своєї частки страхового відшкодування по окремому збитку перестраховик зобов’язаний надати перестрахувальнику обґрунтовану відмову у виплаті страхового відшкодування у строк до десяти робочих днів.

У період з 10.09.2008 р. по 01.10.2008 р. між сторонами проводилось листування відповідно до якого відповідач просив надати роз’яснення щодо оцінки заподіяної шкоди, але у відповідності до п.п. 3.3.6, 3.4.3 Договору письмової відмови на адресу позивача надіслано не було.

06.11.2008 р. ЗАТ «Європейський страховий альянс»надіслало на адресу ЗАТ «СК «Вега» лист №67, яким останній повідомив позивача про те, що ним у ТОВ «Експертиза та оцінка»було замовлено експертне дослідження з визначення вартості придатних залишків автомобіля Mercedes-Benz S550 реєстраційний номер АН 0777 СК відповідно до якого вартість залишків ушкодженого транспортного засобу становить 315803,09 грн. та самостійно встановив, що частка страхового відшкодування яка підлягає сплаті відповідачем становить 222196,42 грн.

03.12.2008 р. відповідач листом №3831 повідомив позивача про свою готовність провести оплату своєї частки страхового відшкодування у розмірі 222196,42 грн.

Відповідно п. 3.3.6.5 Договору перестраховик має право відмовитись у виплаті своєї частки страхового відшкодування або зменшити розмір своєї частки страхового відшкодування у випадку, якщо перестрахувальник не надав необхідні документи, які вказані в п. 3.2.5 або порушив умови п.п. 3.2.6-3.2.7.

Матеріалами справи, а саме банківськими виписками з особового рахунку позивача, заявою про настання страхового випадку №03-17/06 від 18.06.2008 р. підтверджується належне виконання позивачем умов Договору.

Отже, з наведеного слідує, що у ЗАТ «Європейський страховий альянс»не було підстав для зменшення своєї частки страхового відшкодування.

15.01.2009 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист №06 з вимогою розпочати виплату своєї частки страхового відшкодування.

У період з 02.02.2009 р. по 23.07.2009 р. відповідачем було сплачено частку страхового відшкодування у розмірі 130000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.4.3 Договору перестраховик зобов’язаний на умовах Додатку №1 до Договору сплатити перестрахувальнику свою частку в сумах страхових відшкодувань, які вказані в рахунку бордеро збитків.

Пунктом 17 Додатку №1 до Договору встановлено, що строк оплати частки перестраховика страхового відшкодування становить десять робочих днів з дня отримання оригіналу рахунку бордеро збитків та документів, що підтверджують оплату страхового відшкодування перестрахувальником.

Відповідно до п. 3.4.4 Договору перестраховик зобов’язаний відшкодувати перестрахувальнику свою частку в його витратах на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати на визначення причин та розмірів збитку (оплата послуг незалежної експертизи, плата за видачу довідки ДАІ тощо). Перестраховик не відшкодовує витрати на заробітну плату, відрядження, офісні та канцелярські витрати перестрахувальника.

08.08.2008 р. ЗАТ «СК «Вега»направило на адресу ЗАТ «Європейський страховий альянс» заяву №148 з доданими відповідно до п. 3.2.5 Договору документами на виплату частки страхового відшкодування у зв’язку із перевищенням розміру касового збитку. Вказана заява отримана відповідачем 11.08.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №929666.

Таким чином, зобов’язання відповідача по виплаті своєї частки перестрахового відшкодування за Договором №0206-ОR від 01.03.2006 р. мало бути виконано через десять робочих днів з моменту отримання заяви №148 та доданих до неї документів до 25.08.2008 р.

Відповідач в порушення умов Договору у встановлений строк виплату своєї частки страхового відшкодування в повному обсязі не здійснив та станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача становить 114929,05 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість ЗАТ «Європейський страховий альянс»перед ЗАТ «СК «Вега»по сплаті частки перестрахового відшкодування у розмірі 114929,05 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

Крім того, відповідачем було подано заяву відповідно до тексту якої останній позовні вимоги визнав в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення частки перестрахового відшкодування у розмірі 114929,05 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 21 828,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 39795,97 грн. та 3% річних у розмірі 8 677,54грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 11.3 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність один перед одним за несвоєчасне виконання передбачених даним договором розрахунків у вигляді оплати пені в розмірі 0,05% від суми платежу, який прострочений, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день затримки. Пеня виплачується за письмовою вимогою сторони, яка повинна була своєчасно отримати платіж.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, а відповідачем заяви про застосування строку позовної давності не подано, то вимоги позивача про стягнення пені нарахованої згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України у період з 26.08.2008 р. по 24.03.2010 р. визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 21 828,53 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційних втрат та 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 39795,97 грн. та 3% річних у розмірі 8 677,54грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ЗАТ «СК «Вега»обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Під час розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання судового рішення.

У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

При цьому, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333.

У своїй заяві відповідач, як на підставу неможливості виконання рішення посилається на скрутне фінансове становище та наявність великої кількості грошових зобов’язань по іншим договорам.

Позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення на три місяці.

Суд враховує добровільну сплату відповідачем суми перестрахового відшкодування у розмірі 130 000,00 грн. з 244 929,05 грн., визнання позову в повному обсязі, та те, що представник відповідача усвідомлює те, що позов в частині стягнення пені заявлено з пропуском позовної давності, проте наполягає на розстроченні замість застосування строку позовної давності.

Враховуючи викладене суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та відстрочити виконання рішення на дев’ять місяців із щомісячною сплатою присуджених до стягнення коштів рівними частинами.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Вега»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код 19411125) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Вега»(83015, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, просп. Миру, 13; ідентифікаційний код 32686137) частку перестрахового відшкодування у розмірі 114 929 (сто чотирнадцять тисяч дев’ятсот двадцять дев’ять) грн. 05 коп., пеню у розмірі 21 828 (двадцять одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн. 53 коп., інфляційні втрати у розмірі 39795 (тридцять дев’ять тисяч) грн. 97 коп., 3% річних у розмірі 8677 (вісім тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 54 коп., державне мито у розмірі 1 852 (одна тисяча вісімсот п’ятдесят дві) грн. 31 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 08 жовтня 2010 року20813,26 грн.

до 08 листопада 2010 року20813,26 грн.

до 08 грудня 2010 року20813,26 грн.

до 08 січня 2011 року20813,26 грн.

до 08 лютого 2011 року20813,26 грн.

до 08 березня 2011 року20813,26 грн.

до 08 квітня 2011 року20813,26 грн.

до 08 травня 2011 року20813,32 грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –09.09.2010 р.