Рішення № 111121451, 16.05.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/177/23Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бондар О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Гуменюк О.О.,

від відповідача: Шевченко М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,БЕСТ ЛІЗИНГ до Фізичної особи-підприємця Карнишова Романа Юрійовича про стягнення 758913,79 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/177/23, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 07.03.2023 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2023 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 28.03.2023 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 р.: відмовлено у залученні нових доказів, доданих до відповіді на відзив; продовжено строк підготовчого провадження на 15 днів до 18.04.2023 р.; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 18.04.2023 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 18.04.2023 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 25.04.2023 р., а від 25.04.2023 р. до 16.05.2023 р.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено представнику позивача можливість участі у засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням онлайн сервісу відеозв`язку ,,EASYCON.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 16.05.2023 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,БЕСТ ЛІЗИНГ (далі ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Карнишова Романа Юрійовича (далі ФОП Карнишов Р.Ю.) заборгованості в розмірі 758913,79 грн, з яких 444140,26 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 70445,50 грн 24% річних, 61461,29 грн інфляційних втрат, 131189,42 грн пені за несвоєчасне внесення лізингових платежів, 51677,32 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ посилається на приписи ст.ст.525,526,543,554,625 ЦК України, умови договору фінансового лізингу від 17.08.2021 р. № 210817-2/ФЛ-Ф-А, додатків до нього, акт прийому-передачі об`єкта лізингу від 20.08.2021 р., вимогу від 06.07.2022 р. вих. № 2001 про сплату штрафу, повідомлення від 08.07.2022 р. за вих. № 2062 про одностороннє розірвання (відмову від) договору фінансового лізингу тощо та вказує на невиконання відповідачем умов названого вище договору в частині здійснення оплат, пов`язаних з використанням об`єкта лізингу, та надання інформації про стан останнього.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, посилаючись на приписи ст.617 ЦК України, ст.218 ГК України та умови ст.8 договору фінансового лізингу від 17.08.2021 р. № 210817-2/ФЛ-Ф-А, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки:

-позивачем не враховано, що договір фінансового лізингу передбачає звільнення від відповідальності у разі неналежного виконання зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами, одним з яких є війна;

-повномасштабне вторгнення та, як наслідок, введення на території України воєнного стану спричинили виникнення форс-мажорних обставин, які вплинули на діяльність відповідача як господарюючого суб`єкта в м. Маріуполі, т.я. все належне відповідачу майно знищено або викрадено окупантами, тому відповідач зупинив підприємницьку діяльність, що підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку, поданою ФОП Карнишовим Р.Ю. за 2022 р.;

-перебуваючи під час війни на території м. Маріуполя Донецької області, відповідач лише через значний час зміг покинути територію бойових дій, про що свідчить довідка від № 1309-5001600152 про фактичне місце проживання/перебування у м. Львові. Вже перебуваючи у м. Львові, ФОП Карнишов Р.Ю. звернувся до поліції із заявою про вчинення злочинів окупаційними військами відносно нього та його власності. Після виїзду з родиною з території активних бойових дій відповідач телефоном повідомив позивача про виниклі обставини, який запевнив про розуміння ситуації та можливість продовження співпраці, однак у подальшому ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ відібрано автомобіль, доказом чого є акт прийому-передачі об`єкту лізингу за договором, в п.2 якого описано пошкодження, отримані автомобілем від розриву снарядів та потрапляння в нього уламків під час перебування у м. Маріуполі та виїзді відповідача із зони активних бойових дій;

-наявність обставин непереборної сили засвідчено Торгово-промисловою палатою України на підставі ст.ст.14,14-1 Закону України ,,Про торгово-промислові палати в Україні та статуту ТПП України шляхом оформлення листа від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1.

У відповіді на відзив ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ вказує, що матеріали справи не містять жодної інформації з приводу ведення ФОП Карнишовим Р.Ю. господарської діяльності у м. Маріуполі Донецької області, а податкові звіти свідчать про його знаходження на податковому обліку в м. Одесі. При цьому після введення в країні воєнного стану відповідач всупереч п.8.3 договору не намагався провести з позивачем переговори з метою визначення заходів, яких слід вжити, в зв`язку з форс-мажорними обставинами.

Також позивач звертає увагу суду на правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 31.08.2022 р. по справі № 910/15264/21, відповідно до якого неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності. Крім того, ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ цитує постанову Верховного Суду від 30.11.2021 р. по справі № 913/785/17, згідно якої форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як па підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ в письмовій заяві про відмову від частини позовних вимог повідомляє, що позовні вимоги сформовано некоректно, тому суду не слід враховувати при розгляді справи по суті позовні вимоги про стягнення 36742,76 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 5495,03 грн 24% річних, 1128,66 грн інфляційних нарахувань, 10544,79 грн пені, від яких позивач відмовляється, та слід стягнути з відповідача 407397,50 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 64950,47 грн 24% річних, 60332,26 грн інфляційних нарахувань, 120644,63 грн пені, 51677,32 грн штрафу.

Згідно ч.ч.1,5 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.... Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Приймаючи до уваги викладене, те, що заяву про відмову від позову підписано адвокатом, повноваження якого не обмежено, господарський суд вважає за необхідне прийняти часткову відмову ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ від позову та закрити провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України в частині стягнення 36742,76 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 5495,03 грн 24% річних, 1128,66 грн інфляційних нарахувань, 10544,79 грн пені.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення решти позовних вимог, виходячи з такого.

17.08.2021 р. між ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ (Лізингодавець) та ФОП Карнишовим Р.Ю. (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 210817-2/ФЛ-Ф-А (Договір).

Об`єкт лізингу: найменування автомобіль Volvo XC60; детальний опис згідно додатку ,,Специфікація до Договору (п.4.1 Договору); загальна вартість об`єкта лізингу з ПДВ 20% 1722577,50 грн (п.4.2 Договору); строк лізингу 48 місяців (п.5.1 Договору); максимальний термін передачі, з урахуванням положень додатку ,,Загальні умови, 30.09.2021 р. (п.5.2 Договору); місце передачі: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 24-Д (п.5.3 Договору); мінімальний строк для дострокового придбання (з дати передачі) 13 місяців (п.5.4 Договору); адреса базування (зберігання): 65000, м. Одеса, вул. Тополина, 18/2 (п.5.5 Договору); гранична дата сплати авансового лізингового платежу 31.08.2021 р. (п.5.6 Договору); Лізингоодержувач здійснює платежі згідно додатку ,,Графік сплати лізингових платежів та інших умов Договору та чинного законодавства (п.8 Договору); валюта грошового еквіваленту зобов`язань за Договором (валюта Договору) долар США (п.9 Договору).

Додатки до Договору: ,,Загальні умови договору, ,,Графік сплати лізингових платежів, ,,Специфікація, ,,Страхування, ,,Технічний асістанс, ,,Довідка (типова форма) про технічний стан Об`єкта лізингу та фактичну адресу базування (зберігання), ,,Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на Об`єкт лізингу, ,,Поняття нормального зносу.

Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування об`єкт лізингу (Об`єкт лізингу), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в додатку ,,Специфікація (Специфікація), а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу до Лізингоодержувача переходить право власності на Об`єкт лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг (п.1.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Строк користування Лізингоодержувачем Об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в додатку ,,Графік сплати лізингових платежів до Договору (Графік) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі Об`єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року (п.1.2 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

У випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів (додаток до Договору), становить менше, ніж 20% від загальної вартості Об`єкта лізингу, визначеної в п.4.2 Договору, то числом сплати лізингового платежу 1-го періоду лізингу є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання чотирьох календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 08 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі кожного 08 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу)… (п.2.1.7.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Період лізингу це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту (п.2.1.8 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до Графіку та Загальних умов, а також інших положень цього Договору (зокрема, з врахування коригування згідно п.2.2.1 Загальних умов) та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Об`єкта лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.5, 2.6 Загальних умов); винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг Об`єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.2.1, 2.7 2.9, 3.5 Загальних умов (Винагорода). При цьому сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим Договором не містять покупної ціни, передбаченої цим Договором, і, у сукупності, є платою за користування Об`єктом лізингу (п.2.2 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

На дату сплати (число сплати), визначену п.2.2 Загальних умов, кожен лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу; включаючи Викупний лізинговий платіж), який підлягає сплаті згідно Графіку та Загальних умов, а у випадку збільшення Лізингодавцем розміру лізингових платежів на підставі пункту 2.9 Загальних умов згідно зі скоригованою Лізингодавцем у односторонньому порядку новою редакцією Графіку та Загальних умов, коригується (збільшується) на суму коригування Винагороди… (п.2.2.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів (додаток до Договору), з урахуванням пункту 2.6 Загальних умов, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту відправлення рахунку Лізингодавцем, але не пізніше ніж в дату, зазначену сторонами в пункті 5.6 цього Договору, та в сумі Авансового лізингового платежу, визначеному у Графіку сплати лізингових платежів (додаток до Договору) незалежно від отримання рахунку… (п.2.3 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню (п.2.4 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Приймання Лізингоодержувачем Об`єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту. Підписання Лізингоодержувачем акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність Об`єкта лізингу і відповідність Об`єкта лізингу вимогам Лізингоодержувача та умовам Договору. З моменту підписання сторонами акту до Лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням Об`єктом лізингу (в тому числі ризики випадкового знищення чи пошкодження Об`єкта лізингу, ризики, пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користування Об`єктом лізингу)… (п.3.4 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Лізингоодержувач зобов`язаний: щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати Лізингодавця про стан та адресу базування Об`єкта лізингу шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі, встановленою додатком ,,Довідка до Договору. В разі настання з Об`єктом лізингу подій, які мають ознаки Страхового випадку, Лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій, письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це Лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком ,,Довідка до Договору (п.5.2.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Сторони погодили, що Лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити умови цього Договору в таких випадках: Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому Договорі (п.6.1.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору); Лізингоодержувач протягом строку дії цього Договору порушує умови будь-яких договорів фінансового лізингу, оперативного лізингу (оренди), користування, прокату та інших договорів, укладених сторонами (п.6.1.3 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

У будь-якому випадку, незважаючи на те, вирішить Лізингоодержувач скористатися можливістю здійснити Викупний платіж, або не вирішить, Лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від Договору (розірвати Договір) та вилучити Об`єкт лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1 6.1.4, 6.1.8 Загальних умов… (п.6.6 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за Договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов`язків за Договором (п.8.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 (десяти) діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього Договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України (п.8.2 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Якщо обставини, вказані в пункті 8.1 Загальних умов, продовжують діяти протягом 30 (тридцяти) днів з дати їх виникнення, то сторони проводять переговори з метою визначення заходів, яких слід вжити. У випадку, якщо на протязі наступних 10 (десяти) днів сторони не зможуть домовитися, Лізингодавець може прийняти рішення про вилучення Об`єкта лізингу, а Лізингоодержувач зобов`язаний повернути Об`єкт лізингу Лізингодавцю на протязі 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту прийняття такого рішення, при цьому усі раніше сплачені Лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають (п.8.3 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Даний Договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в т.ч. обов`язкового підписання сторонами додатків ,,Загальні умови Договору, ,,Специфікація, ,,Довідка, ,,Страхування, ,,Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на Об`єкт лізингу, ,,Графік сплати лізингових платежів, ,,Технічний асістанс, ,,Поняття нормального зносу до Договору) (п.10.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

20.08.2021 р. сторони оформили акт прийому-передачі Об`єкта лізингу в користування за Договором, де засвідчили факт прийому-передачі у користування (фінансовий лізинг за Договором) нового загального легкового універсала Volvo, моделі XC60, 2020 р. випуску, від Лізингодавця Лізингоодержувачу.

Договір, додатки до нього та акт прийому-передачі Об`єкта лізингу в користування підписано повноважними представниками та скріплено печаткою ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ.

Сторонами не заперечується, що: Лізингодавець скористався наданим п.6.6 додатку ,,Загальні умови Договору правом та достроково розірвав Договір шляхом направлення повідомлення від 08.07.2022 р. за вих. № 2062 у зв`язку з порушенням Лізингоодержувачем Графіку платежів за Договором; Лізингоодержувачем повернуто Лізингодавцю автомобіль, про що також свідчить відповідний акт прийому-передачі Об`єкта лізингу від 03.08.2022 р.

У подальшому, вказуючи на неоплату Лізингоодержувачем лізингових платежів (7-11 періоди лізингу згідно Графіку) та невиконання передбаченого п.5.2.1 додатку ,,Загальні умови Договору обов`язку щодо письмового інформування Лізингодавця про стан та адресу базування Об`єкта лізингу, ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ звернулось до Господарського суду Одеської області з уточненим позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В ст.806 ЦК України (із змінами) закріплено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Частинами 1, 2, 3, 7 ст.292 ГК України (із змінами) передбачено, що лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні засоби, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Згідно абз.6 ч.1 ст.1 Закону України ,,Про фінансовий лізинг (із змінами) фінансовий лізинг вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1 4 частини першої статті 5 цього Закону.

Відповідно до п.п.2,3,4,5 ч.1 ст.20 Закону України ,,Про фінансовий лізинг (із змінами) лізингодавець має право: здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов володіння та користування об`єктом фінансового лізингу, його утримання та експлуатації; у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, у тому числі оплати ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу, та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства.

В п.3 ч.2, ч.3 ст.21 Закону України ,,Про фінансовий лізинг (із змінами) визначено, що лізингоодержувач зобов`язаний: своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі. Лізингоодержувач може мати також інші права та обов`язки відповідно до умов договору фінансового лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів, що регулюють відносини фінансового лізингу.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір фінансового лізингу.

При цьому Лізингодавцем належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за Договором та передано Лізингоодержувачу обумовлений Об`єкт лізингу.

В свою чергу Лізингоодержувачем у порушення приписів ст.ст.525,526, 610,629,806 ЦК України, ст.ст.193,292 ГК України, ст.ст.1,20,21 Закону України „Про фінансовий лізинг, умов Договору та додатків до нього не оплачено 407397,50 грн лізингових платежів (7-11 періоди лізингу), які за Графіком сплати лізингових платежів мали бути перераховані наступним чином: 81673,72 грн (46652,76 грн відшкодування (компенсація) частини вартості об`єкта лізингу; 35020,96 грн винагорода (комісія) Лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу) (7 період лізингу) до 24.02.2022 р.; 82425,21 грн (46652,76 грн відшкодування (компенсація) частини вартості об`єкта лізингу; 35772,45 грн винагорода (комісія) Лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу) (8 період лізингу) до 24.03.2022 р.; 81493,36 грн (46652,76 грн відшкодування (компенсація) частини вартості об`єкта лізингу; 34840,60 грн винагорода (комісія) Лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу) (9 період лізингу) до 22.04.2022 р. (згідно п.2.4 додатку ,,Загальні умови Договору, т.я. 24.04.2022 р. припадає на вихідний день); 81351,21 грн (46652,76 грн відшкодування (компенсація) частини вартості об`єкта лізингу; 34698,45 грн винагорода (комісія) Лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу) (10 період лізингу) до 24.05.2022 р.; 80454,00 грн (46652,76 грн відшкодування (компенсація) частини вартості об`єкта лізингу; 33801,24 грн винагорода (комісія) Лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу) (11 період лізингу) до 24.06.2022 р.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення 407397,50 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.4 ст.21 Закону України ,,Про фінансовий лізинг (із змінами) невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, за час прострочення, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.

Лізингоодержувач несе наступну відповідальність за порушення своїх обов`язків:

-за порушення обов`язку зі своєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися (п.7.1.1 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору);

-за ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилученні) Об`єкта лізингу технічної документації, отриманої Лізингоодержувачем разом з Об`єктом лізингу, порушення умов пунктів 2.15, 2.16, 3.6, 4.1.2, 4.1.7, 4.8, 5.2, 10.2 Загальних умов сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 (один) відсоток Остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу) протягом строку дії Договору, та для зручності сторін визначається як 1 (один) відсоток від розміру Остаточної загальної вартості Об`єкта лізингу (п.7.1.3 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

Крім того, згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що Лізингодавець має право нарахувати, а Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 (двадцять чотири) проценти річних, від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий в лізинг Об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отриманий в лізинг Об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів (п.2.7 додатку ,,Загальні умови Договору до Договору).

З огляду на наведене, те, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов`язань за Договором по внесенню лізингових платежів та наданню інформації щодо стану та адреси базування Об`єкту лізингу, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ вірно нарахувало:

- 64950,47 грн 24% річних, з яких: 16164,68 грн нараховано на суму 81673,72 грн (7 період лізингу) за період з 25.02.2022 р. по 22.12.2022 р.; 14795,88 грн на суму 82425,21 грн (8 період лізингу) за період з 25.03.2022 р. по 22.12.2022 р.; 13074,66 грн на суму 81493,36 грн (9 період лізингу) за період з 23.04.2022 р. по 22.12.2022 р.; 11340,13 грн на суму 81351,21 грн (10 період лізингу) за період з 25.05.2022 р. по 22.12.2022 р.; 9575,12 грн на суму 80454,00 грн (11 період лізингу) за період з 25.06.2022 р. по 22.12.2022 р.;

- 60332,26 грн інфляційних втрат, з яких: 18793,42 грн нараховано на суму 81673,72 грн (7 період лізингу) за період з 25.02.2022 р. по 22.12.2022 р. (березень грудень 2022 р.); 14600,19 грн на суму 82425,21 грн (8 період лізингу) за період з 25.03.2022 р. по 22.12.2022 р. (квітень грудень 2022 р.); 11550,76 грн на суму 81493,36 грн (9 період лізингу) за період з 23.04.2022 р. по 22.12.2022 р. (травень грудень 2022 р.); 9088,74 грн на суму 81351,21 грн (10 період лізингу) за період з 25.05.2022 р. по 22.12.2022 р. (червень грудень 2022 р.); 6299,15 грн на суму 80454,00 грн (11 період лізингу) за період з 25.06.2022 р. по 22.12.2022 р. (липень грудень 2022 р.);

- 120644,63 грн пені, з яких: 27097,78 грн нараховано на суму 81673,72 грн (7 період лізингу) за період з 25.02.2022 р. по 22.12.2022 р.; 26082,49 грн на суму 82425,21 грн (8 період лізингу) за період з 25.03.2022 р. по 22.12.2022 р.; 24492,66 грн на суму 81493,36 грн (9 період лізингу) за період з 23.04.2022 р. по 22.12.2022 р.; 23023,50 грн на суму 81351,21 грн (10 період лізингу) за період з 25.05.2022 р. по 22.12.2022 р.; 19948,18 грн на суму 80454,00 грн (11 період лізингу) за період з 25.06.2022 р. по 22.12.2022 р.;

- 51677,32 грн штрафу, який нараховано згідно п.7.1.3 додатку ,,Загальні умови Договору на суму 1722577,50 грн (вартість майна) х 1% х 3 (кількість кварталів (4 квартал 2021 р., 1 та 2 квартали 2022 р.)) у зв`язку з ненаданням інформації Лізингодавцю про стан та адресу базування Об`єкта лізингу.

Відтак, позовна вимога про стягнення 60332,26 грн інфляційних втрат також підлягає задоволенню.

Стягнення 24% річних, пені та штрафу у заявлених позивачем до стягнення сумах унеможливлюється наступним.

Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати в т.ч. ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК України з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення. Аналогічний правовий висновок зроблено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18. Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги наведене, те, що ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення ФОП Карнишовим Р.Ю. зобов`язань, те, що в Україні введено воєнний стан, який об`єктивно вплинув на ділову активність в державі, в т.ч. на спроможність відповідача здійснювати лізингові платежі, те, що до введення воєнного стану ФОП Карнишов Р.Ю. їх вносив за Графіком, те, що відповідачем після розірвання Договору з ініціативи позивача повернуто автомобіль, те, що розміри передбачених Договором штрафу, пені та 24% річних є занадто великими та надмірно обтяжливими для відповідача в умовах воєнного стану, те, що неустойка як вид відповідальності не має на меті надмірне збагачення кредитора за рахунок боржника, господарський суд, з урахуванням майнових інтересів обох сторін, зменшує заявлені позивачем до стягнення: штраф в сумі 51677,32 грн до 10000,00 грн, пеню в сумі 120644,63 грн до 50000,00 грн, 24% річних в сумі 64950,47 грн до 20000,00 грн, тому у задоволенні позовних вимог про стягнення 41677,32 грн штрафу, 70644,63 грн пені, 44950,47 грн 24% річних суд відмовляє, задовольняючи ці вимоги в іншій їх частині.

Щодо тверджень відповідача про те, що на підставі ст.617 ЦК України, ст.218 ГК України та ст.14-1 Закону України ,,Про торгово-промислові палати в Україні та ст.8 Договору він має бути звільнений від сплати боргу та санкцій з огляду на форс-мажорні обставині, пов`язані з введенням воєнного стану та військовими діями в країні, господарський суд зазначає таке.

По-перше, названі приписи законодавства та умови Договору передбачають звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, а не від виконання самих зобов`язань, тому правові передумови для несплати ФОП Карнишовим Р.Ю. основного боргу у зв`язку з виникненням обставин непереборної сили відсутні.

По-друге, відповідно до ч.1 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України та ст.14-1 Закону ,,Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Слід зауважити, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести. Зазначений висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 21.07.2021 р по справі № 912/3323/20.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи зі змісту цієї норми та обов`язкових для врахування за правилами ч.4 ст.236 ГПК України правових висновків, викладених, окрім вже названої постанови від 21.07.2021 р по справі № 912/3323/20, у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 р. по справі № 915/531/17, від 26.05.2020 р. по справі № 918/289/19, від 17.12.2020 р. по справі № 913/785/17, від 30.11.2021 р. по справі № 913/785/17, суд зазначає, що: відповідно до ст.14-1 Закону України ,,Про торгово-промислові палати в Україні засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання.

Також господарський суд зауважує, що під час перевірки того, чи потрібно застосовувати наслідки виникнення форс-мажору (в межах цієї справи таким наслідком є звільнення від відповідальності згідно п.8.1 Загальних умов Договору) слід встановити: 1) які саме зобов`язання за Договором порушено; 2) чи доведено відповідачем наявність форс-мажору та його причинно-наслідковий зв`язок з невиконанням зобов`язання; 3) чи виконано боржником усі передбачені Договором дії, необхідні для виникнення у нього права посилатись на форс-мажор як на підставу для звільнення від відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання, а саме: чи оформлено повідомлення кредитора у встановлений п.8.2 Загальних умов Договору строк (10 діб з моменту виникнення) про виникнення обставин непереборної сили; чи відбувалось звернення або спроба звернення до торгово-промислової палати за сертифікатом.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП Карнишов Р.Ю. не сплачує лізингові платежі, штраф, пеню, 24% річних, інфляційні втрати, вважаючи, що на можливість належним чином виконати зобов`язання за Договором вплинули форс-мажорні обставини у вигляді війни в України, які призвели до знищення або викрадення окупантами належного відповідачу майна в м. Маріуполі.

Не ставлячи під сумнів те, що війна та пов`язані з нею події є обставинами непереборної сили, господарський суд вказує, що відповідачем не надано доказів того, що у даному випадку форс-мажор призвів до того, що Лізингоодержувач не може вносити лізингові платежі та/або надавати інформацію Лізингодавцю про стан та адресу базування Об`єкта лізингу.

ФОП Карнишовим Р.Ю. до відзиву додано банківські виписки, які жодним чином ним в тексті відзиву не проаналізовано на предмет відсутності коштів для розрахунків з ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ під час воєнного стану. До того ж у суду відсутні відомості, що рахунки в АТ ,,Сенс банк, які зазначені в цих банківських виписках, є єдиними відкритими на його ім`я.

Отже, існування причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажором та невиконанням відповідачем договірних обов`язків не доведено.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що ФОП Карнишов Р.Ю. на виконання п.8.2 Загальних умов Договору протягом 10 діб з моменту настання обставин непереборної сили або в інший строк повідомив ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ про форс-мажор, який перешкоджає належному виконанню Договору. Також відповідач не надав доказів звернення до Торгово-промислової палати України за офіційним підтвердженням обставин непереборної сили та з невідомих причин не ініціював переговори з позивачем у порядку п.8.3 Загальних умов Договору щодо дострокового повернення автомобіля. При цьому суд зауважує, що ФОП Карнишов Р.Ю., який, за його твердженнями, у травні 2022 р. залишив територію активних бойових дій, продовжував користуватись Об`єктом лізингу до серпня 2022 р., а, отже, повинен сплатити вартість користування ним.

Посилання ФОП Карнишова Р.Ю. на телефонну розмову з представником ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ суд до уваги не приймає, оскільки проведення такої розмови позивач не визнає, а відповідач доказово не підтверджує.

З урахуванням наведеного, господарський суд відхиляє посилання відповідача стосовно того, що виникнення форс-мажорних обставин є підставою для звільнення його в даному випадку від виконання договірних зобов`язань чи від відповідальності за неналежне виконання Договору.

Решта доводів сторін на остаточний результат розгляду справи або мотиви, з яких суд частково відмовляє у позові, ніяким чином не впливають, тому залишаються без правової оцінки.

Згідно ч.1 та п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В п.п.1,3 ч.4 ст.129 ГПК України зазначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно ч.3 ст.130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача…

На підставі наведених норм процесуального законодавства суд здійснює розподіл судових витрат позивача наступним чином:

-на ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ покладаються його витрати по сплаті судового збору в розмірі 808,67 грн та на правничу допомогу адвоката в розмірі 213,11 грн, оскільки позивач частково відмовився від позову на стадії розгляду справи по суті;

-решта судових витрат покладається на ФОП Карнишова Р.Ю., з якого на користь ТОВ ,,БЕСТ ЛІЗИНГ суд стягує 10575,04 грн судового збору та 2786,89 грн витрат на правничу допомогу адвоката (понесення витрат на правничу допомогу, пов`язаних з написанням та подачею позову, підтверджується договором про надання правничої допомоги від 06.05.2022 р. № 06/05-1, додатком до нього, де визначено гонорар у розмірі 3000,00 грн, актом прийняття робіт від 22.12.2022 р. № 22/12-1, платіжним дорученням від 26.12.2022 р., ордером серії АІ № 1253805 від 19.07.2022 р.).

При цьому слід вказати, що зменшення судом штрафу, пені та 24% річних не зумовлює розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, адже спір у цій частині виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому саме на нього суд покладає витрати позивача за правилами ч.9 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129,191,231-233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю ,,БЕСТ ЛІЗИНГ від позову в частині стягнення 36742,76 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 5495,03 грн 24% річних, 1128,66 грн інфляційних нарахувань, 10544,79 грн пені.

Провадження у справі № 916/177/23 в частині стягнення 36742,76 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 5495,03 грн 24% річних, 1128,66 грн інфляційних нарахувань, 10544,79 грн пені закрити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Карнишова Романа Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,БЕСТ ЛІЗИНГ (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера ,,Б, код 33880354) 407397/чотириста сім тисяч триста дев`яносто сім/грн 50 коп. простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 20000/двадцять тисяч/грн 00 коп. 24% річних, 60332/шістдесят тисяч триста тридцять дві/грн 26 коп. інфляційних нарахувань, 50000/п`ятдесят тисяч/грн 00 коп. пені, 10000/десять тисяч/грн 00 коп. штрафу, 10575/десять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять/грн 04 коп. судового збору, 2786/дві тисячі сімсот вісімдесят шість/грн 89 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 травня 2023 р.

Суддя Л.В. Лічман