Рішення № 111121238, 23.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2023Справа № 910/1744/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер транс лоджістікс"

про визнання недійсним та скасування розпорядження

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Грищенко К.В.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування розпорядження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що розпорядження державного уповноваженого Антимонопольного комітету України № 09/273-р від 30.12.2022 про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є протиправним та не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що позивач просить суд визнати недійсним та скасувати зазначене розпорядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер транс лоджістікс"; призначити підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 11.04.2023 судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 09.05.2023.

У судовому засіданні 09.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 09.05.2023 представник третьої особи повідомив, що протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення подасть докази, які підтверджують розмір понесених судових витрат.

12.05.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшло клопотання про стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 суд ухвалив: призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 23.05.2023.

22.05.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшла заява про проведення засідання за відсутності особи, яка бере участь у справі.

У судове засідання 23.05.2023 прибув представник відповідача, представники інших учасників судової справи у судове засідання не прибули.

Представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання третьої особи про стягнення судових витрат.

У судовому засіданні 23.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 у справі № 910/1744/23 у позові відмовлено повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з першої заяви по суті спору (пояснень на позовну заяву), Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер транс лоджістікс" (третя особа) зазначило, що очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення клопотання третьої особи про стягнення судових витрат відповідач у запереченнях на пояснення зазначає, що процесуальний закон не передбачає відшкодування судових витрат понесених третьою особою та що заявником не надано суду рахунку та фінансового документу, що підтверджує оплату ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" гонорару адвоката.

Відповідно до ч. 13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Враховуючи викладене, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стягуються на її користь із сторони позивача, оскільки така особа заперечувала проти заявлених позовних вимог та судом відмовлено у задоволені позову.

Суд зазначає, що зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.

Відповідно до ордеру про надання правничої допомоги ВА №1049940 від 21.03.2023 виданого Адвокатським об`єднанням «Едвайзерс» та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю КР №000485 від 04.06.2020 правнича допомога третій особі надається адвокатом Шевцовою Т.В.

Судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням «Едвайзерс» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер транс лоджістікс» (замовник) укладено Договір про надання правової допомоги №05/03/23 від 17.03.2023 відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору №05/03/23 від 17.03.2023 виконавець, на підставі звернення замовника, приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги з представництва інтересів замовника в Господарському суді міста Києва у справі № 910/1744/23 за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування розпорядження.

Згідно п. 3.1. розмір гонорару адвоката встановлюється у фіксованому розмірі 20 000,00 грн та оплачується на умовах передплати.

За результатами надання професійної правничої допомоги виконавцем складається Звіт про обсяг наданих послуг (п. 3.2. Договору).

Відповідно до Звіту про обсяг наданих послуг, на виконання умов Договору №05/03/23 від 17.03.2023, виконавцем надано замовнику послуги загальною вартістю 20 000,00 грн.

Виконавцем виставлено замовнику рахунок на оплату №36 від 27.03.2023 за послугу представництва інтересів замовника в Господарському суді міста Києва у справі № 910/1744/23 за позовом ДП «МТП «Чорноморськ» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування розпорядження згідно з умовами Договору №05/03/23 від 17.03.2023 вартістю 20 000,00 грн.

Як вбачається з виписки за 24.04.2023 ТОВ "Інтер транс лоджістікс" сплачено на рахунок АО «Едвайзерс» 20 000,00 грн (№ документа 22747) з призначенням платежу: «Оплата за представництво інтересів у суді згідно рах.№36 від 27.03.2023».

Відтак, витрати третьої особи на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн підтверджуються належними доказами, чим спростовуються доводи позивача у частині ненадання третьою особою рахунку та фінансового документу про сплату гонорару адвоката.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Разом з тим, доказів, які б підтверджували неспівмірність заявлених третьою особою витрат на професійну правничу допомогу, позивачем в межах розгляду даної справи, подано до суду не було.

Так, зокрема, позивач не звертався до суду з клопотанням про зменшення розміру витрат третьої особи на професійну правничу допомогу адвоката.

Відтак, зважаючи на відмову в задоволенні позову ДП «МТП «Чорноморськ», оскільки, третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета спору, була залучена до участі у справі на стороні відповідача та заперечувала проти задоволення позовних вимог, витрати ТОВ «Інтер транс лоджістікс» на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6; ідентифікаційний код: 01125672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер транс лоджістікс" (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20; ідентифікаційний код: 36553339) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

2. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.05.2023

Суддя Ю.В. Картавцева