Рішення № 111120027, 22.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1054/23

Провадження № 2/761/5295/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі судових засідань Каніковському Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування

В С Т А Н О В И В :

В січні 2023 року позивачі звернулись до суду із позовом до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування, в обґрунтування якого зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх двоюрідна сестра ОСОБА_3 , яка після себе залишила спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 , грошових коштів на депозитному рахунку згідно Договору № SAMDNWFD0071810905901 від 29.12.2017р. про депозитний вклад ОСОБА_3 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», сума вкладу, станом на 29.01.2019р., становила 180 000,06 грн.; грошових коштів на депозитному рахунку згідно Заяви-Договору № 263052008036 від 22.10.2018р. про депозитний вклад ОСОБА_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» сума вкладу, станом на 22.10.2018р., становила 105 338,15 грн.;грошових коштів на депозитному рахунку згідно Договору № 19423693411 від 04.02.2019р. про депозитний вклад ОСОБА_3 в ПАТ «Державний ощадний банк України» сума вкладу, станом на 04.02.2019р., становила 128 800,00грн.;грошових коштів на депозитному рахунку згідно Заяви на приєднання від 19.08.2019р. до Генерального договору про депозитний вклад ОСОБА_3 в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» сума вкладу, станом на 19.08.2019р., становила 131 000,00грн.;грошових коштів на поточному рахунку згідно Заяви про приєднання № 66308411/040219 від 04.02.2019р. про відкриття ОСОБА_3 в ПАТ «Державний ощадний банк України» рахунку № НОМЕР_1 . З огляду на те, що померла не мала сім`ї та дітей, вони є єдиними спадкоємцями п`ятої черги після її смерті. Звернувшись до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини, отримали відмову, оскільки доказів родинних зв`язків між ними та померлою не надано. На підставі наведеного просили суд визнати за ними право власності в порядку спадкування на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3

12.01.2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.

17.01.2023 року ухвалою суду по справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.

15.02.2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачами не надано доказів на підтвердження того, що вони відносяться до кола спадкоємців п`ятої черги.

16.03.2023 року ухвалою суду закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні, яке відбулось 12.04.2023 року представник позивача адвокат Запорожцев В.В. та позивач ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що померла ОСОБА_3 - це його двоюрідна сестра і, відповідно, племінниця його матері ОСОБА_4 . У померлої ОСОБА_3 не було сім`ї та дітей, вона проживала одна. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла та він займався її похованням. Після її смерті залишились банківські рахунки та квартира, в якій свого часу він робив незначний ремонт. Батьками ОСОБА_3 були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Його мати - ОСОБА_4 - це рідна сестра ОСОБА_5 - батька ОСОБА_3 .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направив суду відзив на позов, в якому просив розглядати справу без його участі.

В судовому засіданні було допитано ряд свідків, які повідомили наступне.

Так, свідок ОСОБА_7 пояснила, що працювала з ОСОБА_3 35 років, знайома з позивачами, які є двоюрідними братами ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що позивач ОСОБА_1 - її син. ОСОБА_3 - дочка сестри її чоловіка. Позивач ОСОБА_2 - двоюрідний брат ОСОБА_3 . У ОСОБА_9 не було ані сім`ї, ані дітей, вона проживала в квартирі одна, їй допомагав ОСОБА_2 , а після її смерті займався її похованням.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що позивач ОСОБА_1 - її батько, який є двоюрідним братом покійної ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_2 також двоюрідний брат покійної, але по іншій лінії. Диннік ОСОБА_11 не мала сім`ї та дітей, спілкувалась здебільшого із ОСОБА_2 , який її доглядав, а після її смерті займався її похованням.

В судове засідання, яке відбулось 22 травня 2023 року, сторони не з`явились, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи в їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за заповітом та законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Об`єктом відносин спадкування виступають права та обов`язки спадкодавця у їх сукупності, що належали йому на момент смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1ст.1220 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1ст.1221 ЦК України).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

За нормами ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1. ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була двоюрідною сестрою позивачів.

Постановою № 6887/02-31 Державного нотаріуса першої київської державної контори від 02.11.2022р. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують факт родинних відносин з померлою.

В судовому засіданні достеменно встановлено, що померла ОСОБА_3 є двоюрідною сестрою позивача ОСОБА_12 та ОСОБА_2 . Ці відомості підтверджено показаннями свідків та нічим не спростовані.

У судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням справами академії наук України 24.11.1993 року.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Отже, з огляду на зазначене, спірна квартира належала ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на праві спільної сумісної власності.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи наведене, а також у зв`язку із відсутністю доказів протилежного, частка ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру становила 1/3, а після смерті батьків вона фактично прийняла спадщину на інші 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 мала грошові кошти на депозитних та поточних рахунках у банківських установах, а саме :

грошові кошти на депозитному рахунку згідно Договору № SAMDNWFD0071810905901 від 29.12.2017р. про депозитний вклад ОСОБА_3 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;

грошові кошти на депозитному рахунку згідно Заяви-Договору № 263052008036 від 22.10.2018р. про депозитний вклад ОСОБА_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»;

грошові кошти на депозитному рахунку згідно Договору № 19423693411 від 04.02.2019р. про депозитний вклад ОСОБА_3 в ПАТ «Державний ощадний банк України»;

грошові кошти на депозитному рахунку згідно Заяви на приєднання від 19.08.2019р. до Генерального договору про депозитний вклад ОСОБА_3 в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК»;

грошові кошти на поточному рахунку згідно Заяви про приєднання № 66308411/040219 від 04.02.2019р. про відкриття ОСОБА_3 в ПАТ «Державний ощадний банк України» рахунку № НОМЕР_1 .

Доказів протилежного суду не надано.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як визначено в ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вище наведене, судом встановлено, що померла ОСОБА_3 є двоюрідною сестрою позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є єдиними спадкоємцями після її смерті, інших спадкоємців немає, таким чином позивачі є спадкоємцями п`ятої черги за законом після смерті ОСОБА_3 та мають право на спадщину, яка відкрилась після її смерті та до складу якої увійшла квартира та грошові кошти на банківських рахунках , однак у встановленому законом порядку позбавлені можливості оформити його, оскільки родинні відносини між ними не було підтверджено.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У відповідності до положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, підсумовуючи все вище викладене, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, котрий має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що позивачі позбавлені можливості оформити свої спадкові права та отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом та зареєструвати право власності на квартиру та грошові кошти в банківських установах у позасудовому порядку, хоча є спадкоємцямип`ятої черги за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Враховуючи все вище викладене, а також те, що позивачі є єдиними спадкоємцями за законом, бажають реалізувати своє право на спадщину, однак наявність встановлених у судовому засіданні обставин свідчить про існування перешкод для оформлення спадкових прав позивачів у нотаріальному порядку, що в свою чергу призводить до того, що останні позбавлені можливості реалізувати своє право на спадщину та зареєструвати у встановленому законом порядку спадкове майно, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 ), в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рівних частках, по кожному, право власності на:

квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 64,6 кв.м., житловою площею - 42,9 кв.м., зареєстровану в реєстрі КПКМР «КМ БТІ» за № 786 від 09.12.1993р.;

грошові кошти на депозитному рахунку згідно Договору № SAMDNWFD0071810905901 від 29.12.2017р. про депозитний вклад ОСОБА_3 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;

грошові кошти на депозитному рахунку згідно Заяви-Договору № 263052008036 від 22.10.2018р. про депозитний вклад ОСОБА_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»;

грошові кошти на депозитному рахунку згідно Договору № 19423693411 від 04.02.2019р. про депозитний вклад ОСОБА_3 в ПАТ «Державний ощадний банк України»;

грошові кошти на депозитному рахунку згідно Заяви на приєднання від 19.08.2019р. до Генерального договору про депозитний вклад ОСОБА_3 в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК»;

грошові кошти на поточному рахунку згідно Заяви про приєднання № 66308411/040219 від 04.02.2019р. про відкриття ОСОБА_3 в ПАТ «Державний ощадний банк України» рахунку № НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

22 травня 2023 року