Рішення № 11111773, 31.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/131.08.10 За позовом          Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

                    в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                    Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2

про                    стягнення 173 763,85 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Марковська В.В. (Дов.)

Від відповідача:          Савін В.О. (Дов.)

У судовому засіданні 31.08.2010р. за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 заборгованості у розмірі 173763,85 грн. (137528,75 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 6794,38 грн. основного боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 15699,09 грн. пені, 10402,01 грн. збитків від інфляції, 3339,62 грн. 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов’язань щодо оплати електроенергії відповідно до договору про користування електричною енергією № 3510740 від 28.11.2003р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2010 р. порушено провадження у справі № 57/1 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 31.08.2010р.

31.08.2010р. в судовому засіданні представник Позивача надав суду заяву вих. № 57/1-1 від 31.08.2011р. про уточнення позовних вимог та повернення зайво сплаченого державного мита, в якій, в зв’язку з частковою оплатою боргу Відповідачем, просив стягнути з останнього - 29472,81 грн. (32,09 грн. основного боргу за реактивну електричну енергію, 15699,09 грн. пені, 10402,01 грн. збитків від інфляції, 3339,62 грн. 3% річних) та повернути Позивачу державне мито в сумі 1442,91 грн.

Представник Відповідача надав суду письмове заперечення на позов, в якому повідомив про сплату боргу перед Позивачем за спожиту електричну енергію в сумі 144291,04 грн.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2003 року між Позивачем - Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" та Відповідачем - Київською міською дитячою клінічною лікарнею № 2 був укладений договір про користування електричною енергією № 3510740 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Енергопостачальна організація) зобов’язався постачати електричну енергію відповідно до умов цього Договору, а Відповідач (Споживач) зобов’язався своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконувати інші умови, визначені Договором та додатками до нього, які є його невід’ємною частиною.

Відповідно до умов п. 8.5. Договору Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд.

Доказів припинення Договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно п. 5 Додатку № 2.6. до Договору Відповідач (Споживач) щомісячно до 20 числа зобов’язується направляти уповноваженого представника до Позивача (Постачальника) за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 14 для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою. Крім цього, Відповідач (Споживач) надає підписані акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Згідно з пунктом 13 додатку № 2.6 до Договору, Відповідач (Споживач) до 25 числа поточного розрахункового місяця здійснює оплату 100% від фактично спожитого обсягу активної електричної енергії за розрахунковий період.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за Договором, тоді як Відповідач свої зобов’язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.04.2009 р. до 01.07.2010 р. у нього виникла заборгованість за використану електричну енергію в розмірі 144323,13 грн. (в т.ч. 137528,75 грн. - заборгованість за використану активну електричну енергію (за період з 01.04.2009р. по 01.07.2010р.) та 6794,38 грн. - заборгованість за використану реактивну електричну енергію (за період з 01.09.2009р. по 01.07.2010р.), що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, рахунками-розшифровками та звітами про використану електричну енергію, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачаль-ник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ст. 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов’язання щодо оплати заборгованості у розмірі 144323,13 грн. Відповідач - Київська міська дитяча клінічна лікарня № 2 у встановлений Договором строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні 31.08.2010р. представник Позивача надав суду уточнення позовних вимог, у якому повідомив про те, що Відповідачем було частково сплачено суду основного боргу у розмірі 144291,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 144291,04 грн. основного боргу за спожиту енергію підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача за реактивну електричну енергію перед Позивачем становить 32,09 грн. та підлягає стягненню з Відповідача.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 10402,01 грн., 3% річних - 3339,62 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню збитки від інфляції в розмірі 10402,01 грн. та 3% річних в розмірі 3339,62 грн.

У зв’язку з простроченням платежу за електроенергію Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 5.1. Договору за несвоєчасне внесення платежів за електричну енергію та інших платежів Відповідач (Споживач) сплачує Позивачу (Енергопостачальній організації) пеню в розмірі 0,75% за кожний день прострочення платежів, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 15699,09 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи те, що Відповідач - Київська міська дитяча клінічна лікарня № 2 являється дитячим спеціалізованим закладом, повністю фінансується за рахунок бюджетних коштів з місцевого бюджету, є неприбутковою бюджетною установою, та те, що Відповідач майже повністю оплатив суму основного боргу, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 1000,00 грн., яка підлягає стягненню з Відповідача.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх часткове задоволення.

Що стосується повернення державного мита суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 р. із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, сплачується державне мито у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не менше 102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з платіжного доручення № 7205 від 22.07.2010р. Позивачем сплачено 1737,85 грн. державного мита, тобто 1% від ціни позову, яка складає 173763,85 грн.

Декретом України "Про державне мито" не передбачено повернення сплаченого державного мита у випадку зменшення/уточнення розміру позовних вимог під час судового розгляду справи.

Таким чином, суд вважає, що заява позивача про повернення державного мита не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Враховуючи те, що основна частина заборгованості була сплачена Відповідачем до звернення Позивача з даним позовом до суду, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розрахунком суду, в зв’язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, стягненню з Відповідача підлягають 147,74 грн. державного мита та 20,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.          Провадження у справі № 57/1 в частині стягнення основного боргу в розмірі 144291,04 грн. припинити.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 (02125, м. Київ, вул. Алішера Навої, буд. 3; ідентифікаційний код 05415941; р/р 35411001001368 в ГУДК України у м. Києві, МФО 820019; або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305; р/р 36000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669) 32 (тридцять дві) грн. 09 коп. заборгованості за реактивну електричну енергію, 10402 (десять тисяч чотириста дві) грн. 01 коп. збитків від інфляції, 3339 (три тисячі триста тридцять дев’ять) грн. 62 коп. 3% річних, 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. пені, 147 (сто сорок сім) грн. 74 коп. державного мита та 20 (двадцять) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 07.09.2010р.