Постанова № 11111274, 20.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.07.10Справа №2а-3108/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В., за участю Представника позивача: Вишнякова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної республіки Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення

Суть спору: Державна податкова інспекція в Ленінському районі Автономної республіки Крим(далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) заборгованості в сумі 7180,64 гривень.

Позивні вимоги мотивовані тим, що відповідачем несплачена сума узгодженого податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 7042,24 грн. та 138,40 гривень податкового зобовязання по збору за забруднення навколишнього природного середовища.

У судове засідання, яке відбулось 20.07.2010 року, представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовної заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, про день, час і місце судового засідання повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією за останнім відомим місцем проживання. Відповідно до статті 40 КАС України, особи, яки беруть участь у справі зобовязані під час провадження по справі повідомити суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. У судовому засіданні, яке відбувалося 19.04.2010 року, відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких він зазначив, що у звязку з тим, що договори оренди Господарським судом АРК були визнані незаконними та земельними ділянками, переданими йому в оренду, він не користувався, тому підстав для задоволення адміністративного позову не має.

На підставі статті 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних в справі матеріалів, оскільки по справі достатньо доказів для вирішення її по суті.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень, а спір, який виник між сторонами відноситься до публічно правових спорів, розгляд яких здійснюється судами адміністративної юрисдикції.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є субєктом підприємницької діяльності, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, державну реєстрацію якого проведено Ленінською державною адміністрацією АР Крим 05.06.2003 року, що підтверджується Свідоцтвом (а.с.7).

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований у якості платника податків у ДПІ в Ленінському районі АР Крим (а.с. 8).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач являється субєктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

СПД ОСОБА_2 є платником орендної плати за земляни ділянки державної та комунальної власності та збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, підстави та строки сплати орендної плати за землю передбачені Законом України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535 ХІІ.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю”від 03.07.1992 року № 2535 ХІІ використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України “Про плату за землю” сплачують земельний податок та орендну плату.

Порядок, підстави та строки сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, надання податкової звітності встановлений спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки та Державної податкової адміністрації України N 162/379 від 19.07.99 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища».

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно зі ст. 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до пп.. 7.1. та 7.2. п. 7 спільного наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки та Державної податкової адміністрації України N 162/379 від 19.07.99 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» платники збору складають податковий податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища і подають його до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби). Базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу. Податкові розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Таким чином, відповідач зобовязаній подавати до ДПІ в Ленінському районі АР Крим декларації з орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності до 1 лютого поточного року відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік та щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) - розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. п. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 ст. 1 Закону №2181 податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що між відповідачем та Ленінською державною адміністрацією АР Крим був укладень договір оренди від 11.08.2005 року земельної ділянки площею 200,00 га строком на 5 років, зареєстрований в Ленінському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр земельного кадастру» при Держкомземе України 23.09.2005 року (а.с. 10-12). На підставі акту від 23.09.2005 року земельна ділянка була передана та прийнята відповідачем в користування.

Відповідно до укладеного договору до ДПІ в Ленінському районі АР 26.01.2009 року надана декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік із самостійно визначеним податковим зобовязанням у розмірі 4326, 77 гривень, у тому числі за січень 360,71 гривень, лютий-грудень по 360,50 гривень (а.с.18-19). Також надана декларація на 2010 рік із самостійно визначеним податковим зобовязанням у розмірі 3436,56 гривень, у тому числі за січень-грудень по 286,38 гривень (а.с. 20-21).

Судом встановлено, що між відповідачем та Ленінською державною адміністрацією АР Крим був укладень договір оренди земельної ділянки площею 112,5392 га строком на 5 років, зареєстрований в Ленінському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр земельного кадастру» при Держкомземе України 19.10.2004 року (а.с. 22-24).

Відповідно до укладеного договору до ДПІ в Ленінському районі АР 26.01.2009 року надана декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік із самостійно визначеним податковим зобовязанням у розмірі 2434,68 гривень, у тому числі за січень-грудень по 202,89 гривень (а.с.25-26).

Таким чином, судом встановлено, що на підставі наданих до ДПІ в Ленінському районі АР Крим податкових декларацій за 2009 2010 р. з орендної плати за земельну ділянку, облікової картки платника, розрахунку суми позову у відповідача утворилась заборгованість узгодженої суми податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 7042,24 грн.

Судом встановлено, що відповідно до акту № 3219-17-1-2482701073 від 17.12.2008 року про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства СПД ОСОБА_2 за період 01.10.2005 року по 30.09.2008 року встановлено порушення відповідачем ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-ІІІ від 25.06.1991 року, п. 2 Порядку числення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №303 від 01.03.1999 року, а саме СПД ОСОБА_2 не обчислював та не перераховував до бюджету збір за забруднення навколишнього природного середовища у 3-4 кварталах 2007 року, 1-3 кварталах 2008 року, оскільки СПД ОСОБА_2 мав пересувні джерела забруднення трактор Т -150 К дві одиниці, трактор ЮМЗ в, комбайн СК 5 Ніва, комбайн Снісейн 1200-1. Ці обставини, а саме: наявність та користування відповідачем зазначеною сільськогосподарською технікою, яки встановлені актом, відповідач у судовому засіданні не оскаржував, тому відповідно до вимог статті 71 КАС України суд вважає, що ці обставини не потребують додатковому доказуванню.

Відповідно до п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом правомірно здійснені розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища на підставі пп 4.2.2. «а» п. 4.2. ст. 4 Закону 2181 відповідно до спільного наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки та Державної податкової адміністрації України N 162/379 від 19.07.99 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» у розмірі 78,26 гривень.

Відповідно до п.п. 17.1.2. п. 17.1. ст. 17 Закону 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно розрахунку штрафних санкцій по збору за забруднення навколишнього природного середовища, відповідно до п.п. 17.1.2. п. 17.1. ст. 17 Закону 2181, сума штрафу складає 1530,00 гривень.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки № 3219-17-1-2482701073 від 17.12.2008 року позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001171701/0 від 19.12.2008 року, яким визначено податкове зобовязання за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1608,26 гривен, в тому числі: за основним платежем 78,26 гривень, за штрафними санкціями 1530,00 гривень, яке отримане відповідачем 19.12.2008 року, про що свідчить його підпис на корінці податкового повідомлення-рішення.

Абзацам 3 підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону 2181 встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Доказів оскарження цього податкового повідомлення - рішення відповідач суду не надав.

Судом встановлено, що відповідач сплатив 29.12.2008 року 78,26 гривень за основним платежем, 21.05.2009 року 490, 00 гривень, 1040,00 гривень 08.12.2009 року за штрафними санкціями. Таким чином, судом встановлено, що відповідач частково сплатив податкове зобовязання за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 1608,26 гривень з простроченням строків, встановлених абзацам 3 підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону 2181.

Відповідно до п.п. 16.1.1. п.16.1 статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом п.1.4 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що пеня це плата у вигляді процентів, нарахованих на сум у податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Згідно з пп.16.1.2 п.16.1 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

У відповідності до п. 16.1.2. статті 16 Закону 2181 позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 168, 40 гривень. З урахуванням часткової сплати зобовязання за забруднення природного середовища, залишок заборгованість, складає 138,40 гривень.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У звязку з чим позивачем на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1/12 від 09.01.2009 року, яка була отримана відповідачем 31.01.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Друга податкова вимога № 2/115 від 05.03.2009 року відповідно отримана відповідачем 14.03.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III , який наголошує, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Оскільки податкове зобовязання за забруднення навколишнього природного середовища було визначено на підставі пункту 4.2. Закону N 2181-III, суд приходить до висновку, що в даному випадку день отримання першої та другої податкової вимоги вважатиметься не тільки днем його вручення, а й днем його узгодження.

Також, суд зазначає, що ДПІ в Ленінському районі АР Крим прийнято рішення № 2203/10/24-0 від 15.04.2009 року про стягнення коштів і продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу а також тих активів право власності на які виникає у майбутньому. Рішення прийнято на підставні п.п 10.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.

Судом встановлено, що відповідно до даних облікової картки платника податків та довідки про заборгованість станом на 19.07.2010 року заборгованість з орендної плати за земельну ділянку, яка складає предмет позову, у сумі 7042,24 гривень та 138,40 гривень заборгованості за забруднення навколишнього природного середовища, відповідачем не сплачена.

Згідно з підпунктом 3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Суд вважає неспроможними заперечення відповідача проти позову з цих підстав, що договори оренди Господарським судом АРК були визнані незаконними та земельними ділянками, переданими йому в оренду, він не користувався, оскільки відповідно до рішення Господарського суду АР Крим від 17.12.2009 року по справі № 2-8/871.1-2009 року було визнано недійсним розпорядження Ленінської державної адміністрації АР Крим від 22.04.2004 року №354 «Про внесення змін до державного акту на право постійного користування землею Військовим радгоспом «Азовський», а ні договори оренди земельних ділянок, яки укладені між відповідачем та Ленінською державною адміністрацією АР Крим, на підставі яких відповідач зобовязаній сплачувати орендну плату.

Крім того, суд зазначає, що це рішення набрало законної сили 17.03.2010 року з прийняттям ухвали Севастопольським апеляційним господарським судом.

Суд також зазначає, що відповідачем не надані доказі на підтвердження того, що договори оренди були розірвані, в тому числі у судовому порядку визнані недійсними. Крім того, відповідно до пояснення ОСОБА_2, земельні ділянки він не повертав відповідно до умов договорів оренди, оскільки судом не було прийнято остаточного рішення щодо предмету спору.

Суд звертає увагу відповідача, що згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд вважає, що судовий розгляд справи та наявність рішення Господарського суду АР Крим від 17.12.2009 року по справі № 2-8/871.1-2009 року не звільняє відповідача від сплати орендної плати відповідно до вимог діючого законодавства, яки складають предмет позову, оскільки це рішення не поширюється на правовідносини, виникши у звязку зі сплатою узгодженої суми податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Посилання відповідача на довідку від 15.04.2010 року, відповідно до якої Чистопільська сільська рада вказує, що з 2008 року СПД ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 200 га, переданою в оренду на підставі договору та розпорядження Ленінської державної адміністрації АР Крим №510 від 14.06.2010 року, не користувався, суд не приймає до уваги, оскільки суд вважає, що ця довідка ні є належним доказом по справі, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства до компетенції сільської ради не відноситься надання довідок такого змісту та сільська рада не може стверджувати про відсутність користування цієї земельної ділянки відповідачем.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не надані належні доказі на підтвердження заперечень на позов, а саме: доказів вилучення у нього земельної ділянки на час виникнення спірних правовідносин та повідомлення про це податкового органу.

Суд також зазначає, що користування чи не користування наданій в оренду земельної ділянки це право відповідача.

На підставі аналізу діючого податкового законодавства суд приходить до висновку, що не використовування земельної ділянки в господарської діяльності не звільняє відповідача від виконання вимог податкового законодавства, та ні є підставою для відмови у позові податкового органу.

На підставі викладеного, суд вважає, що факт несплати відповідачем у передбачені Законом 2181 строки узгодженої суми податкового боргу є повністю доведеними позивачем та підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що зазначена сума заборгованості відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, вона підлягає стягненню з СПД ОСОБА_2, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні, яке відбувалося 20.07.2010 року була відповідно до вимог статті 160 КАС України проголошена вступна та регулятивна частина постанови, повний текст постанови складеній 25.07.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2(ідентифікаційний код НОМЕР_1) податкову заборгованість у розмірі 7180,64 гривень: 2429,09 гривень податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в дохід місцевого бюджету Бєлінської сільської ради на р/р №33214815700170 в ГУ ДК України в АРК Крим, МФО 824026, ЄДРПО 34740646, код бюджетної класифікації 130505000; 4613,15 гривень - податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в дохід місцевого бюджету Чистопільської сільської ради на р/р №33215815700191 в ГУ ДК України в АРК Крим, МФО 824026, ЄДРПО 34740646, код бюджетної класифікації 130505000; 138,40 гривень податкового збору за забруднення навколишнього природного середовища в дохід місцевого бюджету Бєлінської сільської ради на р/р №33119330700170 в ГУ ДК України в АРК Крим, МФО 824026, ЄДРПО 34740646, код бюджетної класифікації 130505000.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Тоскіна Г.Л.