Рішення № 111103829, 08.05.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/578/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства Торговий дім Золота миля (61001, м. Харків, пр. Московський, 135-А, ЄДРПОУ 34470937)

до відповідача: Кропивницької митниці Держмитслужби (25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27Б, ЄДРПОУ 44005668)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів від 03.10.2022 р. №UА901020/2022/000005/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2022/000294;

- рішення про коригування митної вартості товарів від 21.10.2022 р. №UА901000/2022/000043/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2022/000303.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.126-127).

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Кропитвницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення. Оскільки картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідними від зазначених відповідних рішень, то останні також є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представником відповідача у наданому до суду відзиві на позов вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, з огляду на його необґрунтованість та недоведеність. Також, представником відповідача вказано, що підставою для запиту у підприємства позивача, який виступав в якості декларанта, додаткових документів відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України стали обґрунтовані підстави митного органу вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у відповідності до ст. 54 Митного кодексу України. При цьому, вказано, що оскільки декларантом не було подано витребуваних документів, Митницею правомірно винесено оскаржувані у даній справі рішення про збільшення митної вартості товару-предмету імпорту та відмову в оформленні поданої платником ВМД через заниження показника митної вартості товару.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Приватне підприємство "Торговий дім "Золота миля", код ЄДРПОУ - 34470937, зареєстровано відповідно до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

Основним видом діяльності підприємства позивача є за кодом КВЕД 10.89 виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 30.09.2022 року ПП «Торговий Дім «Золота Миля» було подано до Кропивницької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № UA 901020/2022/007825 щодо оформлення товару, що надійшов в рамках контракту з JV LLC ECO ORIENT GROUP (Самарканд, Узбекистан) від 12.02.2019 року №80-152-120219 (а.с.63).

На підтвердження заявленої у митній декларації № UA 901020/2022/007825 від 30.09.2022 року митної вартості товару, яка становить 15435,00 доларів США, разом з декларацією позивачем до митного органу були надані наступні документи: сертифікат якості б/н від 10.09.2022; рахунок фактура №ЕСО 167 від 10.09.2022 року; CMR №0119593 від 10.09.2021 року; фітосанітарний сертифікат UZ-EX №22080007306 від 10.09.2022 року; TІR DX.85180021 від 10.09.2022; прайс-лист б/н від 08.09.2022; калькуляція ціни б/н від 08.09.2022; специфікація №41 до контракту від 08.09.2022; контракт №80-152-120219 від 12.02.2019 року; додаткова угода 1 від 21.03.2019 року; додаткова угода 2 від 11.09.2019 року; додаткова угода 3 від 02.03.2021 року; додаткова угода 4 від 30.12.2022 року; сертифікат ГМО б/н від 10.09.2022; сертифікат про походження товару СТ-І UZUА210010160701 від 10.09.2022 року; лист б/н від 10.03.2021; копія митної декларації країни відправлення 18005/10.09.2022.0019978 від 10.09.2022 року; лист виробника б/н від 10.09.2022 року (а.с.14-23, 58-59, 62, 77-83).

Як встановлено судом, 30.09.2022 року митницею було направлено повідомлення від митниці декларанту, в якому зазначено, що на підставі наданих документів неможливо провести перевірку числових значень заявленої митної вартості товарів з урахуванням заявлених умов поставки. Зазначено, що до митного оформлення не надано пакувальний лист, наданий прайс містить лише умови поставки DAP Кропивницький, проте не враховано маршрут перевезення, умови оплати товару, його пакування; враховуючи надану експортну декларацію в наданій калькуляції відсутні відомості по митному очищенню, навантаженню товару на транспортний засіб, маршрут переміщення.

03.10.2022 року позивач надав митному органу детальні пояснення та вказав, що прайс-лист містить інформацію щодо витрат на транспортування товару відповідно до умов поставки DAP Кропивницький, що відповідає умовам поставки товару, визначеному в Специфікації №41 від 08.09.2022 року; вартість навантаження та митного оформлення врахована у складі вартості "транспорту".

Того ж дня, 03.10.2022 року Кропивницькою митницею Державної митної служби України було відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2022/000294 та прийнято рішення про коригування митної вартості №UА901020/2022/000005/2. Цінової інформації (ціни договорів) щодо вартості ідентичних товарів в розумінні статті 59 та з урахуванням ст.61 МКУ у максимально наближений до дати експорту оцінюваного товару в Україні термін у митниці не виявлено (згідно даних ПІК "Інспектор"), у зв`язку з чим митну вартість товару визначено за ціною ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Розрахунок митної вартості складає 1 дол.США за кг.

Також, під час розгляду справи встановлено, що 20.10.2022 року Приватним підприємством «Торговий Дім «Золота Миля» було подано до Кропивницької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № UA901020/2022/008592 щодо оформлення товару, що надійшов в рамках контракту з JV LLC ECO ORIENT GROUP (Самарканд, Узбекистан) від 12.02.2019 року №ВО-152-120219 (а.с.53).

На підтвердження заявленої у митній декларації №UA901020/2022/008592 митної вартості товару, яка становить 15435,00 доларів США, разом з декларацією позивачем до митного органу були надані наступні документи: сертифікат якості б/н від 27.09.2022; рахунок фактура №ЕСО 173 від 27.09.2022 року; CMR №127415 від 27.09.2021 року; фітосанітарний сертифікат UZ-EX №22080007781 від 27.09.2022 року; прайс-лист б/н від 26.09.2022; калькуляція ціни б/н від 26.09.2022; специфікація №42 до контракту від 26.09.2022; контракт №В0-152-120219 від 12.02.2019; додаткова угода 1 від 21.03.2019 року; додаткова угода 2 від 11.09.2019 року; додаткова угода 3 від 02.03.2021 року; додаткова угода 4 від 30.12.2022 року; сертифікат ГМО б/н від 27.09.2022; сертифікат про походження товару СТ-І UZUA210010222301 від 27.09.2022; лист б/н від 10.03.2021; декларація виробника б/н від 27.09.22р.: копія митної декларації країни відправлення 18005/27.09.2022/0021475 від 27.09.2022 (а.с.14-23, 50-51, 64, 70-72, 79-80, 91-93).

Як встановлено судом, 21.10.2022 року митницею було направлено повідомлення декларанту, в якому зазначено, що на підставі наданих документів неможливо провести перевірку числових значень заявленої митної вартості товарів з урахуванням заявлених умов поставки. Зазначено, що до митного оформлення не надано пакувальний лист. Специфікацією №42 до контракту від 26.09.2022 року передбачено, що сплата за дану партію товару здійснюється протягом 30 банківських днів після оформлення вантажу на експорт. Дата оформлення митної декларації країни експорту №18005/27.09.2022/0021475 - 27.09.2022. Станом на 21.10.2022 року оплата за товар вже могла бути здійснена, до митного оформлення не надавалась (у разі здійснення). Прайс лист містить інформацію про ціну товару на умовах поставки DAP Кропивницький, проте не враховано умови оплати товару, його пакування; враховуючи надану експортну декларацію в наданій калькуляції відсутні відомості по митному очищенню товару для експорту, як то передбачено ІНКОТЕРМС - умови постави DAP.

Також вказано, що в наданій калькуляції від 26.09.2022 року не відображаються відомості про навантаження товару в транспортний засіб. В митній декларації країни відправлення від 27.09.2022 року №18005/27.09.2022/0021475 задекларовано країну походження товару під кодом "000", що може свідчити, що країна походження невідома та, як наслідок, зазначене може впливати на ціну товару. Також в митній декларації країни відправлення в графі "документи" зазначено реквізити документу "ДРГДОК №Б/Н: Транспортный расход", що до митного оформлення не надавався. Зазначене унеможливлює здійснити перевірку числових значень відповідних витрат.

21.10.2022 року позивач надав митному органу детальні пояснення та вказав, що пакувальний лист не є документом, що містить числові значення заявленої митної вартості товарів. За вимогою митних органів пакувальний лист було надано до пояснень. Оплата за товар на момент митного оформлення товару ще не була здійснена, оскільки домовленість сторін за контрактом передбачає оплату товару після його отримання.

Наданий прайс-лист містить інформацію щодо витрат на транспортування товару відповідно до умов поставки DAP Кропивницький, що відповідає умовам поставки товару, визначеному в Специфікації №42 від 26.09.2022 року. Вартість навантаження та митного оформлення врахована у складі вартості "транспорту". Також позивач вказав, що доводи відповідача про те, що виходячи з даних експортної декларації країна походження товару невідома, протирічать наданим для митного оформлення документам, а саме - сертифікату про походження товару СТ-І UZUA210010222301 від 27.09.2022; листу виробника б/н від 27.09.2022; декларації виробника б/н від 27.09.22р.: сертифікату якості б/н від 27.09.2022.

Того ж дня, 21.10.2022 року Кропивницькою митницею Державної митної служби України було відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2022/000303 та прийнято рішення про коригування митної вартості №UА901020/2022/0000043/2. Цінової інформації (ціни договорів) щодо вартості ідентичних товарів в розумінні статті 59 та з урахуванням ст.61 МКУ у максимально наближений до дати експорту оцінюваного товару в Україні термін у митниці не виявлено (згідно даних ПІК "Інспектор"), у зв`язку з чим митну вартість товару визначено за ціною ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Для визначення митної вартості використано МД від 27.09.2022 року №UA UA110170/2022/000039. Розрахунок митної вартості складає 1 дол.США за кг.

Представник позивача посилався на те, що відповідач, не зважаючи на документи позивача, в підтвердження заявленої митної вартості на товар - родзинки за основним методом (ціною договору), визначає ціну на імпортований товар - родзинки за другорядним (за ціною щодо ідентичних товарів) методом на рівні 1 дол. США. Однак, з рішеннями Кропивницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підприємство позивача не погоджується з підстав необґрунтованості судження про неприйняття заявленої вартості товару.

Позивач, вважаючи зазначені рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за спірними митними деклараціями здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 Митного кодексу України шляхом перевірки числових значень вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст.336, 337, 363 Митного кодексу України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Також представником відповідача вказано, що за результатом аналізу та співставлення поданих декларантом документів встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару нижчим, ніж рівень митної вартості на ідентичні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями Держмитслужби раніше. Подані до митного оформлення документи, відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, не містили деяких відомостей, які, на думку митного органу, мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, стосовно рішень про коригування митної вартості вказано, що у результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, було встановлено, що рівень митної вартості товару з використанням ПІК "Інспектор" 1 дол. США/кг., а задекларований рівень митної вартості позивачем - 0,735 дол. США/кг, що стало підставою для виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.

Для визначення митної вартості використані дані МД від 27.09.2022 року №UA110170/2022/000039.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п.23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Суд зазначає, що зазначене підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Як описано вище, підставою для виникнення сумнівів у митного органу стало ввезення на митну територію України придбаного в того ж продавця товару - "виноград сушений (родзинки)" МВМВ1 вагою нетто 21000 кг в картонних коробках по 10 кг без вказання сорту. При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем ввозився "виноград сушений (родзинки)" 3 сорту, що безпосередньо впливає на його ціну придбання. Копії МД від 27.09.2022 року UA110170/2022/000039 до матеріалів справи відповідачем не надано, інформації щодо того, якого сорту ввозився сушений виноград за нею - не вказано.

Більш того, посилання на відсутність в пакувальних листах інформації щодо цінових показників вартості товару, відсутність у прайс-листі інформації про ціну товару на умовах поставки DAP Кропивницький, а також інші, на думку митного органу, недоліки, які стали підставою для коригування безпосередньо не впливають на митну вартість імпортованого позивачем товару.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень вбачається, що останні не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, без зазначення детальних характеристик товару, інших умов, які безумовно впливають на формування ціни продажу, що свідчить про безпідставністьвказаних доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Крім того, суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР може бути лише приводом більш ретельно проаналізувати всі документи та умови операції та не може бути беззаперечною підставою для відмови в оформленні товарів.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, не взято до уваги наданих позивачем пояснень в процедурі консультацій та додатково поданих документів, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Суд також зазначає, що положеннями ст. 264 Митного кодексу України визначено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною 7 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тому недоведеність відповідності закону рішення відповідача про коригування митної вартості товару з невідворотною неминучістю призводить до виникнення правових підстав для визнання протиправною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів.

Відповідачем у спірних в даній справі рішеннях не було вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний метод, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 8052,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.10.2022 р. №UА901020/2022/000005/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від №UA901020/2022/000294.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.10.2022 р. №UА901000/2022/000043/2.

5. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2022/000303.

Стягнути на користь Приватного підприємства Торговий дім Золота миля ( код ЄДРПОУ 34470937) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 8052,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці "Держмитслужби" (код ЄДРПОУ 44005668).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова