Ухвала суду № 111103828, 25.05.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

25 травня 2023 року Київ № 320/16087/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., суддів Журавля В.О. та Марича Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову, яка подана в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним і скасування розпорядження,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , яка подана представником позивача адвокатом Поляк Марією Володимирівною, про забезпечення позову, в якій просить суд: зупинити дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2023 р. № 155-р "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності голови Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області (начальника Чернівецької районної військової адміністрації Чернівецької області) Козарійчука Д.В." відповідно до підпункту "б" пункту 6 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" до прийняття рішення у справі № 320/16087/23.

В обґрунтуванні заяви про забезпечення позову зазначено, що позивачу стало відомо, що Чернівецька обласна військова адміністрація звернулася до Кабінету Міністрів України з заявою про внесення подання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади Чернівецької районної державної адміністрації, до якої зокрема додали оскаржуване розпорядження. Позивач вважає, що ініціювання процедури його звільнення на підставі оскаржуваного розпорядження неможливе до надання судом оцінки на предмет його правомірності, оскільки у разі задоволення позову поновити порушені права та інтереси позивача буде неможливо або істотно ускладнено та може породити нові спірні правовідносини.

Також позивач вважає, що у випадку незастосування заходів забезпечення шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження, звільнення позивача Президентом України за поданням Прем`єр-міністра України на підставі оскаржуваного розпорядження у подальшому може зумовити виникнення нових спірних правовідносин звернення до суду із позовом про поновлення на посаді, виплату середнього заробітку за період вимушеного прогулу, що у свою чергу суттєво ускладнить відновлення порушених прав позивача. Таким чином, наявна крайня необхідність у вжитті такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваного розпорядження, з метою недопущення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або неефективного захисту порушених прав позивача за захистом яких він звернувся до суду в межах справи № 320/16087/23.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої і другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини першою статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналіз змісту зазначених норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Сам факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав, свобод та інтересів позивача та обмежують їх, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав, свобод та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною другою статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 153 КАС України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до частини шостої статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має із урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд встановив, що позивачем не зазначено достатніх підстав, що б унеможливили захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відтак заявником не підтверджено існування очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, отже, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою.

Також суд вважає, що застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову, що є неприпустимим.

Згідно з частиною п`ятою статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини восьмої статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана після відкриття провадження у справі № 320/16087/23 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним і скасування розпорядження.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Головуючий суддяБасай О.В.

СуддяЖуравель В.О.

СуддяМарич Є.В.