Рішення № 111102423, 25.05.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2023 року Справа№200/1723/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2023 року з використанням підсистеми «Електронний суд» позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №056650008654 від 13.04.2023 по заяві позивача від 04.04.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах,

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоди: 29.06.1998 по 31.08.1998, з 02.08.1999 по 25.09.1999, з 01.09.1997 по 09.07.1999, з 27.12.2001 по 31.12.2001, з 27.12.2003 по 01.01.2004, з 01.07.2004 по 03.07.2004, 24.06.2005, 02.01.2006, 01.01.2009, 30.11.2010, з 17.09.2013 по 18.09.2013, з 30.10.2013 по 31.10.2013, 31.01.2014, 31.03.2014, 30.04.2014, з 02.02.2015 по 01.03.2015, 31.03.2015, 01.10.2015, 01.11.2015, з 01.02.2016 по 03.02.2016, з 01.05.2016 по 03.05.2016, 01.10.2016, 01.12.2016, 01.02.2017, з 01.03.2017 по 05.03.2017, з 01.05.2017 по 03.05.2017, 01.06.2017, з 01.07.2017 по 04.07.2017, 27.02.2018, з 01.03.2018 по 06.03.2018, з 01.06.2019 по 12.06.2019, з 01.07.2019 по 09.07.2019, з 27.02.2020 по 11.03.2020, з 01.04.2020 по 13.04.2020, з 17.04.2020 по 21.04.2020, з 20.08.2020 по 31.08.2020; додатковий пільговий стаж на підземних роботах за Списком №1 на посаді «гірник очисного забою» у розмірі 1 рік 3 місяці згідно з роз`ясненнями Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення 04.04.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликався на те, що він не згоден із не зарахуванням спірних періодів роботи до пільгового стажу за Списком №1 та з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки періоди, які не враховані до пільгового стажу, підтверджується даними трудової книжки та форми РС-право.

На думку позивача, навчання на кафедрі військової підготовки у вищому навчальному закладі є видом військової служби, а оскільки у цей же час на період практики він працював за спеціальністю, що передбачена Списком №1, а після перебування на військовій службі працював за спеціальністю, яка також передбачена Списком №1, тому період навчання на кафедрі військової підготовки у вищому навчальному закладі (військова служба з 01.09.1997 року по 09.07.1999) має бути зарахований до пільгового стажу роботи за спеціальністю, що передбачена Списком №1.

Інші спірні періоди трудової діяльності мають бути враховані до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1, оскільки ці періоди підтверджуються даними трудової книжки, формою ОК-5 та довідками про підтвердження пільгового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнало, просило відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. За наданими документами та враховуючи данні реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, на час звернення позивача його вік складав 45 років, загальний стаж - 27 років 01 місяць. До загального стажу зараховані всі періоди роботи. Пільговий стаж за ч.3 ст. 114 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складає 22 роки 0 місяців 24 дня, а саме провідні професії з урахуванням кратності ст.14-20 - 17 років 03 місяці 09 днів та ст.14-25 по пост.№202 непровідні професії - 04 роки 09 місяців 15 днів, що недостатньо для призначення пенсії. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу було прийнято рішення відмовити в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону №1058.

Для зарахування до пільгового періоду військової служби з 01.09.1997 по 09.07.1999 не має законних підстав, адже проходження військової служби здійснювалось під час його навчання в вищому навчальному закладі. Визначальною умовою для зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є робота за відповідною спеціальністю, що передує призову на військову службу, до відповідного стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

25 квітня 2023 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25 квітня 2023 року від відповідача витребувані докази.

05 травня 2023 року до відповідача застосовані заходи процесуального примусу.

19 травня 2023 року у зв`язку із виправленням відповідачем допущених порушень скасована ухвала про стягнення штрафу.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 громадянин України народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 .

04 квітня 2023 року ОСОБА_1 подана заява про призначення пенсії за віком.

13 квітня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №056650008654, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з рішенням за наданими документами та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, на теперішній час, загальний стаж склав 27 років 01 місяць. До загального стажу зараховані всі періоди роботи. Пільговий стаж за ч.3 ст. 114 Закону складає - 22 роки 0 місяців 24 дня, а саме провідні професії з урахуванням кратності ст.14-20 - 17 років 03 місяці 09 днів та ст.14-25 по пост.№202 непровідні професії - 04 роки 09 місяців 15 днів, що недостатньо для призначення пенсії.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України) .

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.

Таким чином, при обчисленні пільгового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV.

Щодо зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоду військової служби у виді навчання на кафедрі військової підготовки Національної гірничої академії України у період з 01.09.1997 по 09.07.1999, суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», в редакції Закону України №309/97-ВР від 04.06.97, встановлювався такий вид військової служби, як військова служба за контрактом курсантів (слухачів) військово-навчальних закладів і студентів кафедр військової підготовки (факультетів військової підготовки, відділень військової підготовки) вищих цивільних навчальних закладів.

Відповідно до статті 2 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції Закону України №64/97-ВР від 12.02.97, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Згідно зі статтею 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховувалася військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.

Пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року «Про порядок введення в дію Закону «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов`язкові для всіх підприємств, установ

і організацій, розташованих на території України.

В пункті 2 роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України №2 від 26.03.93 «Про деякі питання застосування окремих статей Закону України «Про пенсійне забезпечення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 квітня 1993 року за №33, передбачалось, що час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню як до загального стажу, так і стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.

Згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_2 , яка видана на ім`я ОСОБА_1 , позивач розпочав трудову діяльність 29 червня 1998 року на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті на шахті «Міуська» Виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Сніжнеантрацит».

Згідно з довідкою про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу №13/7/44/239, яка видана 27 березня 2023 року кафедрою військової підготовки Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», ОСОБА_1 у період з 01 вересня 1997 року по 09 липня 1999 року пройшов повний курс військової підготовки.

Отже, оскільки станом на 01 вересня 1997 року ОСОБА_1 не працював за професією та не займав посаду, що давали право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, час перебування на військовій службі в період з 01.09.1997 по 09.07.1999 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1.

Суд звертає увагу на те, що при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, час проходження військової служби прирівнювався до роботи, яка передувала службі або слідувала за нею, лише до прийняття Закону №1788-ХІІ.

Отже, аргументи позивача про те, час проходження військової служби слід прирівнювати до роботи, яка слідувала за військовою службою (робота на шахті «Міуська» за спеціальністю, що передбачена Списком №1) є неприйнятними у зв`язку із вищенаведеним.

Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

За розрахунками позивача його пільговий стаж становить 25 років 11 місяців і складається з пільгового стажу, що визнає відповідач (22 роки 0 місяців 24 дня), стаж, що не визнає відповідач та який є спірним у цьому позові (2 роки 7 місяців 7 днів), додатково зарахованого стажу на посаді «гірник очисного забою» згідно з роз`ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8 (1 рік 3 місяці 0 днів).

Суд дійшов висновку, що час перебування позивача на військовій службі в період з 01.09.1997 по 09.07.1999 (23 місяці 9 днів) не підлягає зарахуванню до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1.

Отже, навіть за умови зарахування до пільгового стажу позивача на підземних роботах за Списком №1 періодів трудової діяльності з 29.06.1998 по 31.08.1998, з 02.08.1999 по 25.09.1999, з 27.12.2001 по 31.12.2001, з 27.12.2003 по 01.01.2004, з 01.07.2004 по 03.07.2004, 24.06.2005, 02.01.2006, 01.01.2009, 30.11.2010, з 17.09.2013 по 18.09.2013, з 30.10.2013 по 31.10.2013, 31.01.2014, 31.03.2014, 30.04.2014, з 02.02.2015 по 01.03.2015, 31.03.2015, 01.10.2015, 01.11.2015, з 01.02.2016 по 03.02.2016, з 01.05.2016 по 03.05.2016, 01.10.2016, 01.12.2016, 01.02.2017, з 01.03.2017 по 05.03.2017, з 01.05.2017 по 03.05.2017, 01.06.2017, з 01.07.2017 по 04.07.2017, 27.02.2018, з 01.03.2018 по 06.03.2018, з 01.06.2019 по 12.06.2019, з 01.07.2019 по 09.07.2019, з 27.02.2020 по 11.03.2020, з 01.04.2020 по 13.04.2020, з 17.04.2020 по 21.04.2020, з 20.08.2020 по 31.08.2020 та додаткового пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 на посаді «гірник очисного забою» у розмірі 1 рік 3 місяці згідно з роз`ясненнями Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8, пільговий стаж позивача буде меншим ніж 25 років, що є обов`язковою умовою для призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Решта доводів та аргументів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 3-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 260, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄРДПОУ 21910427, e-mail: 04001@dp.pfu.gov.ua) про визнання протиправним та скасувати рішення №056650008654 від 13.04.2023 по заяві ОСОБА_1 від 04.04.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зобов`язання зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періодів з 29.06.1998 по 31.08.1998, з 02.08.1999 по 25.09.1999, з 01.09.1997 по 09.07.1999, з 27.12.2001 по 31.12.2001, з 27.12.2003 по 01.01.2004, з 01.07.2004 по 03.07.2004, 24.06.2005, 02.01.2006, 01.01.2009, 30.11.2010, з 17.09.2013 по 18.09.2013, з 30.10.2013 по 31.10.2013, 31.01.2014, 31.03.2014, 30.04.2014, з 02.02.2015 по 01.03.2015, 31.03.2015, 01.10.2015, 01.11.2015, з 01.02.2016 по 03.02.2016, з 01.05.2016 по 03.05.2016, 01.10.2016, 01.12.2016, 01.02.2017, з 01.03.2017 по 05.03.2017, з 01.05.2017 по 03.05.2017, 01.06.2017, з 01.07.2017 по 04.07.2017, 27.02.2018, з 01.03.2018 по 06.03.2018, з 01.06.2019 по 12.06.2019, з 01.07.2019 по 09.07.2019, з 27.02.2020 по 11.03.2020, з 01.04.2020 по 13.04.2020, з 17.04.2020 по 21.04.2020, з 20.08.2020 по 31.08.2020; додаткового пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 на посаді «гірник очисного забою» у розмірі 1 рік 3 місяці згідно з роз`ясненнями Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8 та призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дати звернення 04.04.2023, відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 25 травня 2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко