Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року Справа № 160/7316/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №045550016431 від 06.02.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком, відповідно до його пільгового стажу 8 років 11 місяців і 18 днів за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого постановами Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 і №36 від 16.01.2003;
- стягнути з відповідача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1073,60 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії пенсійного органу порушують право позивача на призначення пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.
Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Відповідач у наданому відзиві у задоволенні позовних вимог просив відмовити, а також зазначив, що Головним управлінням розраховано стаж роботи на пільгових умовах за рішенням суду у справі № 160/16463/22 та зараховано до стажу роботи за Списком №2 період роботи з 04.09.1986 по 21.08.1992 з урахуванням висновків наданих судом. Іншого рішенням суду не передбачено. Отже, стаж роботи позивача на пільгових умовах по Списку № 2 становить 5 років 11 місяців 19 днів що недостатньо для призначення пенсії у зв`язку з чим позивачу повторно відмовлено у призначенні пенсії.
Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, 19.08.2022 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Звернення позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.
За результатами розгляду звернення прийнято рішення № 045550016431 від 26.08.2022: відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю пільгового стажу.
У рішенні, пенсійний орган зазначив, зокрема:
«Позивач працює.
На момент звернення за призначенням пенсії досяг віку 58 років 07 місяців 16 днів.
Відповідно до частини 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 29 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають 12 років 6 місяців стажу роботи з особливими і особливо тяжкими умовами праці, але не мають половини стажу на зазначених роботах, пенсія на пільгових умовах призначається із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Порядок застосування Списків 1 та 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджений наказом Мінпраці України від 18.11.2005 №383, зареєстрованим у Мінюсті України 01.12.2005 за №1451/11731.
Згідно із цим Порядком під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи, затверджені постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 (за період роботи до 01.01.1992 року). Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10; Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36 і від 24.06.2016 №461.
При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 №442 передбачено, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше, ніж один раз на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992, тому для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, 5 річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 відповідне право впродовж цього періоду має бути підтверджене за результатами атестації.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує саж роботи є трудова книжка.
Згідно з пунктом 20 цього Порядку якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються для спеціального стажу; професію або посаду; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.
Згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, уточнюючі довідки, відомості із системи персоніфікованого обліку, страховий стаж складає 38 років 10 місяців 08 днів.
При підрахунку пільгового стажу не взято до уваги довідки, які видані АТ "Норильській нікель» від 26.09.1995 року №б/н, від 25.05.1995 року №95 та від 26.09.1995 №б/н оскільки відповідно до пункту 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1, із змінами та доповненнями, документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання. Для зарахування періодів роботи до пільгового стажу на території РФ слід долучити акти зустрічних перевірок».
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, звернувся до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі № 160/16463/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 045550016431 від 26.08.2022 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, згідно положень ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2022 року, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно положень статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позову - відмовлено.
На виконання рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву позивача та 06.02.2023 прийнято рішення № 045550016431, яким у призначенні пенсії відмовлено.
Рішенням зазначено, вік, визначений пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить 58 років.
Вік заявника 58 років.
Страховий стаж особи становить 38 років 27 днів. Необхідний пільговий стаж, визначений ст. 114 закону за списком № 2 становить 6 років 3 місяці.
Пільговий стаж особи становить 5 років 11 місяців 19 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за даними документами до страхового стажу зараховані всі періоди роботи.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2022р. №160/16463/22 повторно розглянута заява на призначення пенсії від 19.08.2022р. та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зарахований до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 04.09.1986р. по 21.08.1992р. Іншого рішенням суду не передбачено.
В призначенні пенсії відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 6 років 3 місяці.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 2 статті 24 Закону № 1058-ІV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
За правилами статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 4.1. Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05.11.1991 (зі змінами) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58, (надалі - Інструкція №58), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно з п.2.2 Інструкції №58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
Відповідно до пунктів 2.3.-2.5., записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма N П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року N 277 ( v0277202-95 ), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).
Суд зазначає, що згідно копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 позивач був зайнятий у наступних спірних періодах:
- 04.09.1986 прийнято майстром до цеху помолу клінкера цементного заводу управління підприємств будматеріалів;
- 01.06.1989 затверджений у зв`язку з обранням на посаду майстра цеху виробництва та помолу цементу № 2 цементного заводу Управління підприємств будматеріалів строком на 5 років;
- 03.09.1990 звільнено у зв`язку з закінченням строку трудового договору п. 2 ст. 29 КЗпП РСФСР;
- 04.09.1990 прийнято кочегаром сушильних барабанів 4 розряду до цеху виробництва цементу № 2 цементного заводу Управління підприємств будматеріалів;
- 01.11.1990 переведено майстром до цеху виробництва цементу № 2 цементного заводу Управління підприємств будматеріалів;
- 19.09.1991 Управління підприємств будматеріалів реорганізовано у ПО «Норильськстройматериалы»;
- 23.11.1994 переведено дробильником 4 розряду до цеху виробництва цементу цементного заводу ПО «Норильськстройматериалы»;
- 10.01.1995 переведено майстром до цеху виробництва цементу цементного заводу ПО «Норильськстройматериалы»;
- 10.10.1995 звільнено у звязку з з закінченням строку трудового договору п. 2 ст. 29 КЗпП РСФСР.
Суд зауважує, що достовірність відповідних записів трудової книжки пенсійним органом при розгляді заяви та доданих до неї документів під сумнів не ставились.
Крім того, суд звертає увагу, що період з 04.09.1986 по 21.08.1992 року зарахований до пільгового стажу позивача на виконання рішення суду у справі № 160/16463/22, а тому не підлягає розгляду в даній справі.
Щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи з 22.08.1992 по 10.10.1995 суд зазначає таке.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Так, позивачем на підтвердження пільгового стажу до позовної заяви долучено довідки № 12 від 03.06.1996, № б/н від 26.09.1995, № 95 від 25.05.1995 та № б/н від 26.09.1995, видану РАТ «Норильський нікель», відповідно до яких позивач у наступні періоди працював:
-з 01.11.1990 по 23.11.1994 на Цементному заводі виробництва будматеріалів в якості майстра цеху виробництва цементу в цехах та на виробництвах, передбачених в Списку № 2 розділ ХVІІ 1-б (21801006-23187), затвердженому постановою КМ СРСР від 26.01.1991 № 10 та постановою РМ РСФСР від 02.10.1991 № 517;
- з 10.01.1995 по 10.10.1995 на Цементному заводі виробництва будматеріалів в якості майстра цеху виробництва цементу в цехах та на виробництвах, передбачених в Списку № 2 розділ ХVІІ 1-б (2180100а-13158), затвердженому постановою КМ СРСР від 26.01.1991 № 10 та постановою РМ РСФСР від 02.10.1991 № 517. Аналогічна посада передбачена Постановою КМУ від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Суд, зазначає, що інформація щодо віднесення посади, яку позивач обіймав у період з 23.11.1994 по 10.01.1995 дробильник 4 розряду в цеху виробництва цементу цементного заводу (відповідно до трудової книжки та довідки №12 від 03.06.1996) у довідках про підтвердження пільгового стажу відсутня.
Разом з цим, відповідно до Списку № 2, передбаченому Постановою КМУ від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», а також затвердженому постановою КМ СРСР від 26.01.1991 № 10, розділ ХVІІ виробництво будівельних матеріалів (виробництво цементу) посаду дробильника цеху виробництва цементу не містить, а тому не може бути зарахований судом до пільгового стажу позивача.
З огляду на викладене, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 2 періоди роботи з 22.08.1992 по 22.11.1994 (з урахуванням рішення суду у справі № 160/16463/22) та з 10.01.1995 по 10.10.1995.
Так, за результатами повторного розгляду заяви позивача пенсійним органом до страхового стажу зараховано 38 років 27 днів, до пільгового стажу 05 років 11 місяців 19 днів.
Разом з цим, в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено що період з 03.02.2001 по 30.01.2004 частково зараховано по даним реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Суд звертає увагу відповідача на невідповідність зарахованого страхового стажу позивача за рішенням від 26.08.2022 ( 38 років 10 місяців 08 днів) та у рішенні від 06.02.2023 (38 років 27 днів).
Відповідно до абз. 4 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Аналогічні положення містить ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, з урахуванням висновків суду, позивач на дату звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії (19.08.2022) досяг 58 років, мав страховий стаж більше 25 років, та з урахуванням зарахованих вище періодів (з 22.08.1992 по 22.11.1994 та з 10.01.1995 по 10.10.1995) більше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 пункту 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, а тому з огляду на положення абз. 4 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, мав право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV.
Щодо вимог зобов`язального характеру суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.
Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Щодо дати з якої призначається пенсія за віком, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся із заявою про призначення пенсії до пенсійного органу 19.08.2022, тобто поза межами 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку (з урахуванням висновків суду щодо його зменшення викладених вище), а тому пенсія має бути призначена на загальних підставах з дня звернення за пенсією 19.08.2022.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених висновків, а також ефективності захисту прав позивача, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню в такий спосіб: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045550016431 від 06.02.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 22.08.1992 по 22.11.1994 та з 10.01.1995 по 10.10.1995 та зобов`язати призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 зі зниженням пенсійного віку, згідно абз. 4 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків викладених у даному рішенні.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ухваленого у справі рішення, судовий збір у розмірі 1073,60 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045550016431 від 06.02.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 22.08.1992 по 22.11.1994 та з 10.01.1995 по 10.10.1995.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 зі зниженням пенсійного віку, згідно абз. 4 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків викладених у даному рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 24 травня 2023 року.
Суддя Н.Є. Калугіна
Судове рішення № 111101961, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 24.05.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/7316/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: