Ухвала суду № 111101486, 23.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15436/23

Провадження № 2-н/761/329/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Крім того, згідно ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

При цьому, ст. 169 ЦПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

У той же час, заявником не додано додатки матеріалів завірених належним чином до копії заяви про видачу судового наказу для направлення боржнику у разі видачі судового наказу.

Між тим, ЦПК України не передбачено таких вимог для подачі заяви про видачу судового наказу, як необхідність надання її копії з додатками для боржника.

Разом з тим, при розгляді заяви про видачу судового наказу судом враховується ціла низка приписів закону, в тому числі ст. 169 ЦПК України, одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами (ч. 2 статті).

В порушення даних вимог закону заявником не додано до заяви про видачу судового наказу копії доданих до неї документів, для надіслання їх божнику.

Одночасно з цим, суд зауважує, що заява про видачу судового наказу надійшла на адресу суду за використанням підсистеми «Електронний суд».

Поряд з цим, відповідно до приписів ч. 7 ст. 43 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання заяви) у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Системний аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що норма ч. 7 ст. 43 ЦПК України застосовується, зокрема у випадку подання особою позовної заяви в електронній формі.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Пунктом 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів, крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.

Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 820/1186/17 зробив висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.

Отже, виходячи зі змісту ч. 7 ст. 43 ЦПК України, належним виконанням стороною справи указаної норми Кодексу, є надсилання нею саме поштою листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю) іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку подання особою в електронній формі позовної заяви, така особа зобов`язана надіслати листом з описом вкладення копію заяви з додатками іншим учасниками справи.

Зважаючи на те, що заявник подав заяву в електронній формі, а відтак він зобов`язаний долучити до неї докази надсилання листом з описом вкладення боржнику копій поданих до суду документів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Таким чином, беручи до уваги те, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, у видачі такого наказу слід відмовити.

Необхідно додатково роз`яснити стягувачу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою вимогою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 353 ЦПК України ухвала суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 163,165,166,353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: