Ухвала суду № 111099535, 23.05.2023, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/1439/23

Справа № 754/6804/23

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2023 року

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Деснянської окружної прокуратури у м. Києві ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100030001623 від 21.05.2023

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

23 травня 2023 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Деснянського УП ГУНП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100030001623 від 21.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.

Далі у клопотанні детально викладені обставини можливого вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України. Серед іншого зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.05.2023 року в період часу з 19:25 до 19:35 годин, перебуваючи у приміщенні магазину «Метро» за адресою: м. Київ, вул. С.Лифаря, 2 (ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна» (ЄДРПОУ 32049199), умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав чуже майно, а саме дві упаковки з 12 картриджами «G MAK-3», вартістю 1831,66 гривень, які належать ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна», після чого поклав даний товар до кишені кофти, в яку був одягнутий.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , утримуючи вказаний товар при собі, пройшов через розрахункову касу, не оплативши вказаний товар та направився до виходу з магазину, тобо виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, так як був зупинений працівниками магазину.

21.05.2023 ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.208 КПК України та 22.05.2023 йому було повідомлено про підозру у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.

Підозру відносно ОСОБА_5 слідчий вважає обґрунтованою, посилаючись на письмові докази, наявні в матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку із чим, сторона обвинувачення дійшла до висновку про необхідність застосування останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи існування на даний час ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, підозрюваний може переховуватись від органу досудового слідства, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення і менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити ці ризики, а тому слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного.

Слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520 гривень.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, застосував до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520 гривень, оскільки запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного неможливо. Звертав увагу суду, що підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисні злочини, на даний час відносно нього у Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді перебуває обвинувальний акт за ст.309 КК України та з 2017 року підозрюваний перебуває у розшуку за злочин скоєний у Києво-Святошинському районі Київської області.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання, зазначив, що підозрюваний орендує будинок у АДРЕСА_1 , неофіційно працює, має на утриманні неповнолітню дитину, яку матеріально утримує, тому у останнього відсутні наміри переховуватися від слідства та суду. Захисник посилався на необґрунтованість підозри, оскільки, його підзахисний намагався сплатити за товар, але охорона магазину його затримала. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, що мають значення для вирішення поданого клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з наданих стороною обвинувачення матеріалів, слідчим відділом Деснянського управління поліції ГУНП в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100030001623 від 21.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України

21.05.2023 ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.208 КПК України та 22.05.2023 йому було повідомлено про підозру у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.

При встановленні особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новоніколаєвка Іланського району Красноярського краю, громадянин України, офіційно не працевлаштований, не маючий місця реєстрації в Україні, який фактично проживає АДРЕСА_1 , маючий на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується протоколом огляду місця події, переглядом відеозапису з камер відео-спостереження магазину «Метро» за адресою: м. Київ, вул. С.Лифаря, 2, речовими доказами, протоколами допиту свідків та представника потерпілого, довідкою про вартість викраденого майна, чого достатньо для висновку про те, що підозра не є очевидно необґрунтованою і в межах доказування на досудовому слідстві, зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні цього злочину.

При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.

Висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Адже факти, які є підставою для підозри ще не досягли рівня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, яке відбувається на наступному етапі кримінального процесу. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором та слідчим матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає встановленим наявність ризику ухилення від органу досудового слідства підозрюваним, оскільки останній не має місця реєстрації в України, попереднє місце реєстрації було на території, яка на теперішній час не підконтрольна органам влади України, а саме м. Сватове Луганської області, в місті Києві орендує житло, але договір оренди з власником житла не укладався, з 2017 року перебуває у розшуку за вчинення аналогічного корисного злочину, вказані обставини у сукупності свідчать про відсутність міцних соціальних зв`язків, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і, розуміючи наслідки завершення досудового слідства та судового розгляду, а також враховуючи воєнний стан на території України, може намагатись уникнути досудового розслідування. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

У контексті Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик можливого впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).

Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 офіційно ніде не працює й відповідно не має постійного джерела доходу, раніше судимий за вчинення корисливого злочину, знову підозрюється у вчинені злочину проти власності, з 2017 року оголошений у розшук Києво-Святошинським ВП ГУНП в Київській області за вчинення корисного злочину, наразі відносно підозрюваного у Дарницькому районному суді міста Києва перебуває обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, вказані обставини вказують на наявність ризику вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, з метою здобуття засобів на існування та особистого збагачення.

Дійшовши висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Таким чином судом встановлено наявність ризиків визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які в своєї сукупності свідчать про недоцільність обрання більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_5 , аніж тримання під вартою.

Таким чином слідчий суддя вважає, що розглядом клопотання про обрання запобіжного заходу було встановлено наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, бо судом встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, достатність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на який вказав прокурор та слідчий, та встановлено недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного для запобігання встановленим ризикам.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у відношенні ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно до ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи наведені норми, суд при обранні запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, визначає розмір застави, передбачений за тяжкий злочин, який суд вважає буде достатнім для забезпечення виконання покладених на підозрюваного обов`язків, враховуючи майновий стан підозрюваного, данні про його особу, обставини справи та встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та який дорівнюватиме сумі в розмірі 53680 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , в разі внесення застави, наступні обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду на строк не більше двох місяців.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили, і прямо передбачає тримання ОСОБА_5 під вартою.

Крім того, вивченням даних щодо особи ОСОБА_5 , які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено. Слідчий суддя не може врахувати як беззаперечні доводи сторони захисту, що підозрюваний ОСОБА_5 , має на утриманні малолітню дитину, при вирішенні питання про застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, оскільки ці обставини не зменшують ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та вони існували і на момент вчинення злочину, проте жодним чином не були стримуючим фактором в поведінці підозрюваного.

За вказаних обставин, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Вирішуючи питання про початок строку тримання під вартою, суд враховує положення ч.2 ст. 197 КПК України, відповідно до яких строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. Як встановлено слідчим суддею гр. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України 21.05.2023 о 21 годині 55 хвилин, що підтверджується відповідним протоколом затримання, а тому саме цей час та день є початком строку тримання підозрюваного під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Деснянської окружної прокуратури у м. Києві ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100030001623 від 21.05.2023, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 19 липня 2023 року включно.

Ухвала діє до 19 липня 2023 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 53680 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Києві, рахунок UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Перелічені обов`язки покласти на ОСОБА_5 на строк не більше двох місяців.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва та слідчого суддю Деснянського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1