Рішення № 111099196, 23.05.2023, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/103/23

Провадження № 2/708/67/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області, одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А.О., розглянувши цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 26.06.2019 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1011762 на суму 7 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,80 % за день користування у межах строку кредиту, а також у випадку пролонгації договору за ініціативою позичальника, у межах нового строку кредиту, або у випадку авто пролонгації. Строк кредиту визначений договором становить 30 днів. Кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані кредитодавця позичальником. Вказаний договір було оформлено сторонами в електронній формі за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечувався позичальнику через веб-сайт та мобільний додаток. Після укладення договору кредитодавець всі взяті на себе зобов`язання з приводу надання грошових коштів виконав у повному обсязі та перерахував кошти за кредитним договором на банківську картку позичальника.

27.12.2019 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу № 2712-01, відповідно до умов якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", як первісний кредитор, відступило на користь нового кредитора ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1011762 від 26.06.2019, що був укладений між первісним кредитором та позичальником ОСОБА_1 .

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання за ним належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 18.01.2023 загальний розмір заборгованості становить 16056,21 грн. та складається із заборгованості за кредитом у сумі 7000,00 грн., заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 3780,00 грн., заборгованості за процентами (нараховані з моменту відступлення права вимоги) у сумі 3500,00 грн., нараховані 3 % річних у сумі 454,52 грн. та інфляційні втрати в сумі 1321,69 грн. Тому просить суд стягнути наявну заборгованість та відшкодувати понесені судові витрати у вигляді витрат по оплаті судового збору в сумі 2684,00 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 9000,00 грн.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 08.02.2023 провадження у справі відкрито та постановлено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 у визначений судом строк та у визначеному процесуальним законом порядку надав суду відповідь на відзив. У вказаній відповіді відповідач проти позову заперечив у повному обсязі. На обґрунтування наявних заперечень зазначив, що він ніколи не укладав договорів, зокрема кредитних та інших подібних, із ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" чи ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", невиконання яких могло призвести до виникнення заборгованості. Позивачем не надані суду докази виникнення кредитних правовідносин між сторонами. На підтвердження позовних вимог позивачем надані суду копії документів, які не засвідчені належним чином, відповідно суд не має такі докази приймати як допустимі. Також ОСОБА_1 зазначив, що позивачем не надано детальний розрахунок заборгованості, з якого було б зрозуміло чим керувався позивач при їх проведенні. Окремо відповідач зазначив, що комісія за управління кредитом є незаконною та не може стягуватися із нього. Надані письмові докази не підтверджують факту виконання умов кредитного договору кредитором, зокрема не підтверджено факт надання грошових коштів позичальнику, а також не підтверджено факт невиконання умов договору з боку відповідача. Крім того відповідач ОСОБА_1 просив суд за наслідками розгляду справи застосувати позовну давність, зазначивши, що право пред`явити вимогу у кредитора за даним договором виникло 26.07.2019, натомість позов пред`явлено до суду 27.01.2023, тобто після спливу позовної давності, що є окремою підставою для відмови у позові. Тому просив суд відмовити у позові у повному обсязі. Розгляд справи проводити у його відсутність.

До початку розгляду справи по суті позивачем ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" подана суту уточнена позовна заява, відповідно до якої просили суд стягнути із відповідача загальний розмір заборгованості за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1011762 від 26.06.2019, яка станом на 18.01.2023 становить 16056,21 грн. та складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 7000,00 грн., заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 3780,00 грн., заборгованості по пені в сумі 3500,00 грн., нарахованих 3 % річних в сумі 454,52 грн. та інфляційних втрат у сумі 1321,69 грн. Оскільки поданою заявою позивач частково змінив позовні вимоги, зокрема вимогу про стягнення заборгованості по процентам у сумі 3500,00 грн. змінив на вимогу про стягнення заборгованості по пені в сумі 3500,00 грн., для забезпечення принципу змагальності та надання можливості ОСОБА_1 подати додаткові заперечення проти змінених позовних вимог судом розгляд справи був відкладений.

Також представницею позивача ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" адвокаткою Мальцевою А.В. суду була надана відповідь на відзив ОСОБА_1 , у зв`язку із чим розгляд справи судом було відкладено для надання можливості подання відповідачем заперечень (у випадку наявності).

У судовому засіданні представниця ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" адвокатка Змієвська Т.П. позов, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, підтримала та просила суд його задовольнити. Під час дослідження письмових доказів у зв`язку із неготовністю пояснити суду нюанси бухгалтерського обліку з метою надання додаткових письмових пояснень ініціювала оголошення перерви у судовому засіданні, після завершення якої у судове засідання не з`явилась. Суду надала клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість її явки у зв`язку із участю в іншому судовому засіданні.

За наслідками розгляду поданого клопотання судом у його задоволенні було відмовлено. Приймаючи вказане процесуальне рішення суд виходив із того, що підстави для відкладення розгляду справи регламентовані статтею 223 ЦПК України, відповідно до якої суд може у межах встановленого цим Кодексу строку відкласти розгляд справи у зв`язку із першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (п. 2 ч. 2). Натомість неявка представниці позивача адвокатки Змієвської Т.П. не обумовлена наявними у неї поважними причинами, оскільки дата і час продовження судового розгляду були судом узгоджені із нею особисто до оголошення перерви у судовому засіданні. Необхідність оголошення перерви представниця обґрунтувала потребою у підготовці та поданні додаткових письмових пояснень, які надані не були. Крім того, позивачем не доведена суду об`єктивна неможливість участі у розгляді справи будь-якого іншого представника (адвокатки Мальцевої А.В., безпосередньо керівника ОСОБА_2 або іншої уповноваженої особи, зокрема учасника АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», з яким позивач уклав договір про надання правової допомоги). Також суд врахував, що при зверненні до суду у позовній заяві було зазначено клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача, тому, на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи судом було продовжено у відсутність учасників.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Правовідносини, що виникли між сторонами спору, є договірними відносинами, пов`язаними із отриманням позики та відповідальності за порушення взятих на себе позичальником зобов`язань, тому до їх правового врегулювання застосуванню підлягають норми Розділу ІІ «Загальні положення про договір» та Глави 71 Розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» Книги П`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України.

Також, при розгляді вказаної цивільної справи суд враховує загальні засади цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, нормативне визначення якого надано у статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій покладено на кожну із сторін.

Аналізуючи заявлені позовні вимоги та їх обґрунтування, а також враховуючи надані відповідачем заперечення, суд приходить до висновку, що першочерговому дослідженню під час розгляду даної справи та ухвалення рішення підлягає питання укладення договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1011762 від 26.06.2019 з метою встановлення моменту можливого виникнення цивільних прав та обов`язків у сторін та визначення їх обсягу.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України регламентовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" (Закон № 1734-VII) договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1734-VII договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначені вимоги до форми правочину, відповідно до вказаної норми регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регламентовані Законом України «Про електронну комерцію» (Закон № 675-VIII).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

У свою чергу частиною 5 статті 11 Закону № 675-VIII встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Вимогами ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII передбачено, що у разі укладення електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII).

На підтвердження факту укладення між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем ОСОБА_3 електронного договору позивачем суду надана роздруківка електронного договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1011762 від 26.06.2019, з відміткою, що він підписаний позичальником електронним підписом 26.06.2019 о 09:29:07 (а.с. 8-10), роздрукований додаток до вказаного договору з відміткою, що він підписаний відповідачем електронним підписом 26.06.2019 о 09:29:07 (а.с. 11) та роздрукований паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) з відміткою, що він підписаний клієнтом електронним підписом 26.06.2019 о 09:29:07 (а.с. 24.05.2023).

Аналіз сукупності наданих доказів не дає суду можливості визначити порядок укладення договору та хронологію дій сторін договору для його укладення, а саме момент прийняття відповідачем пропозиції на його укладення та висловлення свої згоди із запропонованими позикодавцем умовами, що на переконання суду виключає можливість стверджувати, що такий договір був укладений між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем ОСОБА_1 .

Зокрема позивачем не доведено коли саме та у якій формі ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" надало пропозицію укласти договір та коли саме і у якій формі відповідач висловив згоду (акцепт) на його укладення на запропонованих умовах. Також суд позбавлений можливості визначити коли та яким чином ОСОБА_1 підписав такий електронний договір наданим йому електронним підписом, зокрема чи мав він на момент можливого укладення такого договору електронний цифровий підпис, чи можливо йому був наданий електронний підпис одноразовим ідентифікатором, або укладення договору відбулось між сторонами у формі обміну електронними листами та СМС повідомленнями, у яких були направлені одноразові ідентифікатори та паролі доступу до системи позичальника з метою завершення процедури укладення договору від 26.06.2019.

Надана позивачем на обґрунтування заявлених позовних вимог копія паспорта відповідача не спростовує наявних висновків суду, оскільки вказана копія засвідчена підписом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (особи, статус на повноваження якої невідомі) задовго до дати можливого укладення договору, зокрема 22.06.2017, натомість необхідність засвідчення копії паспорта за декілька років до дати укладення договору та/або наявність у відповідача статусу верифікованого клієнта не доведена.

Аналізуючи умови наданого позивачем договору судом встановлено, що відповідно до п. 1.1. Товариство зобов`язалось надати Клієнту (відповідачеві) грошові кошти у загальній сумі 7000,00 гривень (позику) на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а Клієнт зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею.

Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий Клієнтом (п. 1.5 Договору від 26.06.2019).

Серед комплексу прав Товариства підпунктом 4 пункту 2.1 передбачено право відмови Клієнту в видачі позики після підписання (акцепту) ним цього договору у випадках, встановлених Правилами. До обов`язків Товариства віднесено зобов`язання видати Клієнту позику протягом 3 календарних днів з моменту підписання цього договору (п.п. 1 п. 2.2. Договору).

Паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачеві до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), також маються відомості про спосіб та строк отримання кредиту шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів на банківський картковий рахунок позичальника не пізніше трьох календарних днів від дати підписання договору.

Визначення договору позики надано законодавцем у статті 1046 Цивільного кодексу України, відповідно до якого за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом, умови договору від 26.06.2019 передбачають надання позики шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий клієнтом, тобто у даному випадку відповідачем.

На обґрунтування факту отримання ОСОБА_1 грошових коштів згідно умов договору № 1011762 від 26.06.2019 суду наданий лист ТОВ "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" на адресу ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" за вих. № 6087-ВП від 01.12.2022, відповідно до якого відправник даного листа підтверджує факт надання ним послуг з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків, а також повідомляють про певну кількість здійснених за дорученням ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" успішних переказів грошових коштів на картки клієнтів, зокрема зазначено про транзакцію за номером у системі WayForPay creditplus-2488720, здійснену 26.06.2019 на суму 7000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 218813 (а.с. 19-21).

Аналізуючи наведене та надані відповідачем заперечення суд приходить до висновку, що наявних у матеріалах справи даних не достатньо для доведення факту надання ОСОБА_1 позики згідно умов договору від 26.06.2019 та отримання ним передбаченої договором суми позики. Наведені висновки суду обґрунтовуються змістом наданих позивачем доказів, у яких відсутні відомості про повідомлення відповідачем як клієнтом ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" реквізитів такого карткового рахунку. Також суд враховує, що у матеріалах справи відсутні докази належності ОСОБА_1 карткового рахунку із такими реквізитами. Надані суду картка обліку договору (а.с. 22-31) та розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 18.01.2023 (а.с. 32) не спростовують наведених висновків, оскільки за своєю правовою природою є лише односторонніми математичними розрахунками, які в силу статті 11 ЦК України не є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту отримання відповідачем грошових коштів на виконання умов договору суду не надано. За таких обставин суд приходить до висновку, що сукупність наданих доказів не доводить факту передання грошових коштів відповідачу, що є підставою для визнання такого договору неукладеним відповідно до вимог статті 1046 ЦК України, у зв`язку зі чим під час розгляду справи судом не встановлений момент виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов`язків, зокрема обов`язку у ОСОБА_1 повернути позику та сплатити проценти за користування нею, та, відповідно, права Товариства вимагати від клієнта повернення позики, сплати процентів за користування нею і виконання усіх інших зобов`язань, визначених договором від 26.06.2019.

За своєю правовою природою відступлення права вимоги є підставою заміни кредитора у зобов`язанні, тобто є правочином, на підставі якого до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. ст. 512, 514 ЦК України).

За таких обставин укладення між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" як первісним кредитором та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" як новим кредитором договору про відступлення права вимоги № 2712-01 від 27.12.2019 (а.с. 33-46) та оплата на виконання умов такого договору всіх визначених ним платежів не може бути правовою підставою виникнення боргових зобов`язань у ОСОБА_1 без доведення факту виникнення між сторонами первинного договору боргових правовідносин. За таких обставин суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

З урахуванням наведеного понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054, ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ "Про електронний цифровий підпис", ЗУ "Про споживче кредитування" ст. ст. 4, 5, 10-12, 13, 76-84, 89, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

У позові ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б);

Представниця позивача: адвокатка Змієвська Тетяна Павлівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/1951 від 05.03.2019, видане Радою адвокатів Закарпатської області 01.03.2019, адреса робочого місця адвоката: м. Київ, вул. Інститутська/Садова, буд. 15/5, оф. 73);

Представниця позивача: адвокатка Мальцева Анастасія Владленівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/1326 від 31.01.2018, видане Радою адвокатів Закарпатської області 01.03.2019, адреса робочого місця адвоката: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корп. 8Б, каб. 316);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_1 );

Повне рішення складено 25.05.2023.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ