Рішення № 111091759, 18.05.2023, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/153/21

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши справу у відкритому судовому засіданні,

за позовом Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, смт. Солотвино Закарпатської області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Закарпатської обласної ради, м. Ужгород

за участі Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, м. Ужгород,

до відповідача Солотвинської селищної ради, смт. Солотвино Закарпатської області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Озеро Кунікунда»,

про визнання протиправним та скасування рішення ради

Секретар судового засідання Сінкіна Е.В.

Представники сторін, що з`явились у судове засідання:

від позивача - Попов Олександр Михайлович, адвокат № 21/2632 від 27.06.2020 року

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - (Закарпатської обласної ради, м. Ужгород) - не з`явився

від прокуратури - (Закарпатської обласної прокуратури) - Форгачі Тетяна Володимирівна, заступник начальника відділу № 069358 від 01.03.2023 року

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - («Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, м. Ужгород) - Новак Олександр Олександрович, в порядку самопредставництва

від відповідача - Мазур Василь Васильович, доручення від 08.05.2023 року № 218/05-27/1

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Колотуха Олексій Михайлович, адвокат, посвідчення № 21/189 від 16.12.2002 року

в с т а н о в и в:

Комунальне некомерційне підприємство "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" Закарпатської обласної ради звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Солотвинської селищної ради з вимогами визнати незаконним та скасувати рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району №788 "Про припинення права користування земельною ділянкою" від 24.09.2020 року.

Описова частина рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2021 призначено головуючого суддю Ушак І.Г. для розгляду вказаної позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.03.2021 позовну заяву залишено без руху і встановлено позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення даної ухвали.

06.04.2021 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.05.2021 залишено без руху заяву ТОВ "Озеро Кунікунда" про залучення його до участі у справі №907/153/21 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яка надійшла до суду 30.04.2021 року.

18.05.2021 суд відповідною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження у даній справі на 30 днів.

Ухвалою суду від 03.06.2021 залучено ТОВ "Озеро Кунікунда" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у даній справі.

03.06.2021 на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову від позивача. Ухвалою суду від 04.06.2021 таку заяву повернуто заявнику.

05.07.2021 року на адресу суду надійшла заява від Закарпатської обласної ради щодо залучення її до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Також, 05.07.2021 року на адресу суду надійшла заява від Закарпатської обласної ради щодо залучення Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Ухвалами суду від 05.07.2021 такі заяви залишено без руху.

Ухвалою суду від 22.07.2022 залучено Закарпатську обласну раду, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 22.07.2022 залучено Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

30.07.2021 повторно до суду надійшла заява про забезпечення позову від позивача.

02.08.2021 суд своєю ухвалою заяву про забезпечення позову задовольнив, зокрема заборонив до набрання законної сили рішенням в даній справі державним кадастровим реєстраторам вчиняти реєстраційні дії та будь-які інші дії щодо земельної ділянки загальною площею 14,83 га, а Солотвинській селищній раді Тячівського району Закарпатської області приймати рішення та вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, поділу, об`єднання, передання у власність, користування і т.д. щодо земельної ділянки загальною площею 14,83 га, яка належить на праві постійного користування позивачу.

Ухвалою суду від 02.09.2021 позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 вказану вище ухвалу Господарського суду Закарпатської області скасовано і направлено справу для розгляду до Господарського суду Закарпатської області.

Постановою Верховного суду від 19.01.2022 Постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 - залишено без змін.

09.02.2022 на адресу суду надійшла заява від Закарпатської обласної прокуратури, в якій вона повідомила, що вступає у розгляд Господарським судом Закарпатської області даної справи з метою представництва інтересів держави в особі Закарпатської обласної ради.

01.08.2022 на адресу суду від представника ТОВ "Озеро Кунікунда" надійшла заява про проведення земельно-технічної експертизи.

12.09.2022 на адресу суду надійшла заява про визнання позову від відповідача, в якій він просить задовольнити позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" Закарпатської обласної ради.

Розпорядженням Господарського суду Закарпатської області від 09.03.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи №907/153/21 у зв`язку з припиненням повноважень (відставка) судді Господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.

Ухвалою суду від 20.03.2023 прийнято справу №907/153/21 в провадження судді Господарського суду Закарпатської області - Пригузи П.Д., призначено підготовче засідання у справі на 20.04.2023 року.

19.04.2023 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача.

Ухвалою суду від 20.04.2023 закрито підготовче провадження і призначено судовий розгляд справи по суті на 18.05.2023 року.

До початку розгляду справи 18.05.2023 представником третьої особи ТОВ "Озеро Кунікунда" заявлено, що в процедурі підготовчого провадження судом не було вирішено його клопотання від 01.08.2022 про проведення земельно-технічної експертизи.

Обговоривши в судовому засіданні питання про необхідність призначення експертизи, суд заслухав доводи і заперечення учасників справи та дійшов висновку про те, що клопотання про призначення експертизи належить залишити без задоволення з підстав, визначених ст. 98 та 99 ГПК України, оскільки у межах предмета спору з`ясуванню підлягають лише питання права, які не можуть бути предметом висновку експерта. Клопотання відхилено протокольною ухвалою суду.

В судовому засіданні 18.05.2023 суд розглянув справу по суті та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Після виходу з нарадчої кімнати суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення.

І. Суть спору за позицією Позивача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у його постійному користуванні знаходиться земельна ділянка загальною площею 14,83 га, яка відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 27.03.1998 надана у постійне користування Солотвинській обласній алергологічній лікарні для розміщення алергологічної лікарні та бази відпочинку рішенням Солотвинської селищної ради №40 від 22.12.1997 року. Позивач вказує, що у вказаному Державному акті на плані зовнішніх меж землекористування зазначено 2 земельні ділянки: ділянка №1 площею 8.70 га та ділянка №2 площею 6,13 га.

24.09.2020 Солотвинською селищною радою Тячівського району прийнято рішення №788 "Про припинення права користування земельною ділянкою" від 24.09.2020, яким вирішено припинити права постійного користування позивачу земель площею 14.83 га. Підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою Солотвинська селищна рада називає зміну власника земельної ділянки та нерухомого майна, що знаходиться в смт. Солотвино, вул. Зарічна (Добролюбова), №22.

Позивач вказує, що вважає, що рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району №788 від 24.09.2020 прийнято всупереч вимогам чинного законодавства України, є незаконним та підлягає скасуванню судом.

Рішенням Закарпатської обласної ради народних депутатів від 23.12.1992 "Про комунальну власність області та програму ї приватизації" затверджено перелік об`єктів комунальної власності області, відповідно до якого майно обласної алергологічної лікарні належить до спільної власності територіальних громад, селищ, міст області.

Відповідно до Свідоцтва про право комунальної власності на нерухоме майно №112 від 06.02.2004, виданого Виконавчим комітетом Солотвинської селищної ради, майновий комплекс, який розташований в смт. Солотвино, вул. Добролюбова №20 належить Закарпатській обласній раді.

Згідно до довідки, виданої Виконавчим комітетом Солотвинської селищної ради, Солотвинська обласна алергологічна лікарня знаходиться в селищі Солотвино по вулиці Зарічна (колишня Добролюбова), та їй присвоєно номер 22.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію, право власності на комплекс будівель та споруд (база відпочинку) Солотвинської алергологічної лікарні за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Озерна, 29, зареєстроване за Закарпатською обласною радою. Вищевказане майно частково розташоване на земельній ділянці загальною площею 14,83 га, яка відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 27.03.1998 надана у постійне користування позивачу.

Позивач підкреслює в позовній заяві, що право власності Закарпатської обласної ради на нерухоме майно, не скасовує та не підміняє Державного акта на право постійного користування від 27.03.1998, яким у постійне користування Солотвинській обласній алергологічній лікарні надано земельну ділянку за цією адресою для розміщення алергологічної лікарні та бази відпочинку.

З посиланням на норму статті 141 Земельного кодексу України, позивач вказує, що припинення права користування, вилучення або передача земельних ділянок комунальної власності за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні, могло відбутись виключно шляхом прийняття відповідного рішення власником землі за обов`язковим погодженням із користувачем. Відтак, рішення Солотвинської селищної ради про скасування рішення Солотвинської селищної ради №788 від 24.09.2020 порушує права позивача, як легітимного землекористувача.

На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району від 24.09.2020 №788.

ІІ. Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Закарпатської обласної ради.

01.09.2021 на адресу суду надійшли пояснення у справі від Закарпатської обласної ради (а. с. 229 - 235, том 1), в яких вона вказує, що рішенням Закарпатської обласної ради народних депутатів від 23.12.1992 "Про комунальну власність області та програму її приватизації" затверджено перелік об`єктів комунальної власності, відповідно до якого майно Обласної алергологічної лікарні (позивача) належить до спільної власності територіальних громад, селищ, міст області.

Відповідно до Свідоцтва про право комунальної власності на нерухоме майно №112 від 06.02.2004, виданого Виконавчим комітетом Солотвинської селищної ради - майновий комплекс, розташований в смт. Солотвино по вул. Добролюбова, №20 належить Закарпатській обласній раді.

Згідно довідки, виданої Виконавчим комітетом Солотвинської селищної ради, Солотвинська обласна алергологічна лікарня знаходиться в селищі Солотвино по вулиці Зарічна (колишня Добролюбова), та їй присвоєно номер 22. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності на комплекс будівель та споруд (база відпочинку) Солотвинської алергологічної лікарні за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Озерна, 29, зареєстроване за Закарпатською обласною радою.

Закарпатська обласна рада вказує, що вищезазначене майно частково розташоване на земельній ділянці загальною площею 14,83 га, яка відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 27.03.1998 надана у постійне користування Солотвинській обласній алергологічній лікарні для розміщення алергологічної лікарні та бази відпочинку рішенням Солотвинської селищної ради №40 від 22.12.1997 року (2 ділянки: - ділянка №1 площею 8,70 га та ділянка №2 площею 6,13 га).

Закарпатська обласна рада вважає, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених Земельним кодексом України. Також вказує, що згідно норм ст. 92 ЗКУ, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

З урахуванням вищенаведеного, Закарпатська обласна рада вказує, що підстави для скасування Державного акту на право постійного користування землею від 27.03.1998 відсутні, а скасування рішення Солотвинської селищної ради №788 "Про припинення права користування земельною ділянкою" від 24.09.2020 порушує права комунального підприємства та Закарпатської обласної ради (як його засновника), як легітимного землекористувача.

ІІІ. Позиція Закарпатської обласної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради.

09.02.2022 на адресу суду надійшла заява в порядку ст. 53 ГПК України від Закарпатської обласної прокуратури (а. с. 28 - 31, том 3), в якій вказано, що прокурором вивчено матеріали господарської справи та встановлені підстави представництва інтересів держави у згаданій справі. Вступ прокуратури області у розгляд зазначеної справи обумовлений необхідністю представництва інтересів держави в особі Закарпатської обласної ради, яка в силу закону уповноважена державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Відтак, Закарпатська обласна прокуратура вступила у розгляд Господарським судом Закарпатської області справи №907/153/21 з метою представництва інтересів держави в особі Закарпатської обласної ради керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України.

10.08.2022 на адресу суду надійшли пояснення у справі №907/153/21 (а. с. 120 - 135, том 3) від Закарпатської обласної прокуратури, в яких вказується, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню. Так, прокурор вказує, що підставою прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що змінився власник земельної ділянки та нерухомого майна за адресою смт. Солотвино, вул. Зарічна (Добролюбова) 22, однак в рішенні не містяться жодні відомості щодо зміни власника, що слугувало припиненню права постійного користування земельною ділянкою. Відповідно до листа Солотвинської селищної ради від 28.07.2022 в селищній раді відсутні які-небудь документи, що були підставою для прийняття оскаржуваного рішення, зокрема документи які підтверджують зміну власника майна або земельної ділянки. Також, відсутня згода постійного землекористувача щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Прокурор вказує, що з огляду на приписи чинного законодавства, за наявності правових підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою та за відсутності на це згоди землекористувача, припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється у судовому порядку.

Крім того, прокурор вказує, що КНП "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" Закарпатської обласної ради (код ЄДРПОУ 2211970) є правонаступником майна, прав і обов`язків Солотвинської обласної алергологічної лікарні. Право постійного користування не припиняється в разі реорганізації землекористувача, оскільки припинення земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

На підставі вищенаведеного, прокурор просить задовольнити позовну заяву.

ІV. Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради.

Ухвалою суду від 22.07.2021 залучено Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у даній справі, запропоновано надати пояснення по суті справи.

Заявою від 07.09.2021 (а. с. 236 - 240, том 1) третя особа вважає позов обгрунтованим, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

V. Позиція відповідача у справі.

02.07.2021 на адресу суду надійшли пояснення по суті справи від відповідача (а. с. 111 - 118, том 1). У вказаних поясненнях відповідач зокрема зазначає, що припинення права користування, вилучення або передача земельних ділянок комунальної власності за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні, могло відбуватись виключно шляхом прийняття відповідного рішення власника землі за обов`язковим погодженням із користувачем. Відповідач вказує, що право постійного користування у СОАЛ на земельну ділянку 14.83 га посвідчено державним актом від 27.03.1998, який виданий на підставі рішення уповноваженого органу (рішення Солотвинської селищної ради №40 від 22.12.1997), є на даний час діючим та складеним відповідно до вимог чинного на той час законодавства.

Відповідач зазначає, що підстави для скасування державного акта на право постійного користування землею від 27.03.1998 відсутні, а рішення Солотвинської селищної ради №788 "Про припинення права користування земельною ділянкою" від 24.09.2020 прийнято всупереч вимогам чинного законодавства України, є протиправним, незаконним та підлягає скасуванню судом.

На підставі вищевикладеного, відповідач погоджується з позовними вимогами та їх обгрунтуванням, позов визнає, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

12.09.2022 на адресу суду надійшла заява про визнання позову від відповідача (а. с. 155 - 156, том 3), в якій він визнав позовні вимоги позивача Комунального некомерційного підприємства "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" Закарпатської обласної ради, просить задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

VI. Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Озеро Кунікунда".

15.06.2021 на адресу суду надійшли пояснення по суті справи від третьої особи (а. с. 97 - 110, том 1). В даних поясненнях, третя особа вказує, що рішення про інвентаризацію №788 від 24.09.2020 Солотвинської селищної ради законне, бо відображає дійсний стан землекористування і фактично доводить відсутність земель лікарні по вул. Озерній та Добролюбова (Зарічній, 22) в площах вказаних в акті. Такі земельні ділянки ніколи в натурі не виносились, межовими знаками не закріплювались і земельні ділянки на даний час як об`єкт цивільного права відсутні.

ТОВ "Озеро Кунікунда" вказує, що державний акт на право постійного користування землею від 27.03.1998, загальною площею 14,83 га видавався юридичній особі Обласна алергологічна лікарня, а балансоутримувачем майна лікарні на даний час є Комунальна установа "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради. Власником ж майнового комплексу лікарні є Закарпатська обласна рада на підставі свідоцтва про право комунальної власності на нерухоме майно №112 від 06.02.2004 року.

Третя особа вказує, що головний лікар (керівник) Позивача знав про припинення права користування і не заперечував проти такого рішення.

Третя особа вважає, що при видачі спірного державного акту Позивачеві було порушено право постійного користування землею ТОВ "Озеро Кунікунда" в частині користування земельною ділянкою площею 1,03 га., а земельна ділянка Позивача, що найменше в частині ділянки №2 має невірний розмір площі, оскільки присутнє накладення розміром 1,03 га і тому вірно визначити площу земельної ділянки лікарні без проведення інвентаризації фактично неможливо.

07.02.2022 на адресу суду надійшли додаткові обґрунтування від третьої особи - ТОВ "Озеро Кунікунда" (а. с. 1 - 26, том 3), в яких вона вказує, що ні позивач, ні Закарпатська обласна рада не є, а ні власниками, а ні користувачами земельних ділянок по вул. Озерній в смт. Солотвино. Так, третя особа вказує, що за наявною інформацією ДЗК за комунальною установою зареєстрована земельна ділянка на праві постійного користування площею 5,2547 га по вул. Зарічна (Добролюбова), 20/22, з кадастровим номером 2124455900:02:003:1445. Право постійного користування позивача припинено селищною радою у вересні 2020 року.

02.08.2022 судом додатково отримані пояснення щодо позову від третьої особи - ТОВ "Озеро Кунікунда" (а. с. 91 - 110, том 3). В таких поясненнях третя особа вказує, що оспорюване рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області мало на меті впорядкування земель, які за твердженням відповідача лише формально значилися у користуванні позивача.

Третя особа зазначає, що рішення Солотвинської селищної ради від 24.09.2020 є законним і не може бути скасованим, оскільки його скасування не призведе до відновлення прав позивача стосовно постійного користування земельною ділянкою, так як межі ділянки, призначеної для обслуговування лікарні зазнали істотних змін, точніше зменшилися до 5.2547 га і є вже оформленими за належним користувачем, а інша частина землі, що перебувала у постійному користуванні позивача має інших власників і користувачів, нерухоме майно яких знаходиться на відповідних земельних ділянках, що накладаються на земельну ділянку постійного користування СОАЛ.

06.04.2023 на адресу суду надійшли додатково пояснення щодо позову (а. с. 172 - 177, том 3).

На підставі вищевикладеного, ТОВ "Озеро Кунікунда" просить відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог у повному обсязі.

VIІ. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

7.1. Судом встановлено, що Державним актом на право постійного користування землею І - ЗК №000346 від 27.03.1998 (а. с. 10 - 13, том 1) підтверджується право постійного користування землею Обласною алергологічною лікарнею (с. Солотвино, вул. Добролюбова, 22). Даний державний акт виданий Солотвинською селищною Радою народних депутатів Тячівського району Закарпатської області і підтверджує передача у постійне користування 14.83 га землі в межах згідно з планом землекористування.

Землю надано у постійне користування для розміщення алергологічної лікарні та бази відпочинку відповідно до рішення Солотвинської селищної ради народних депутатів від 22.12.1997 №40.

Згідно плану зовнішніх меж землекористування вказані землі складаються з 2 - ох земельних ділянок: 1) ділянка №1 - площа 8,70 га; 2) ділянка №2 - площа 6,13 га.

Згідно опису земельні ділянки межують з земельними ділянками (землями) інших землекористувачів, зокрема: з "А" до "Б" - землі загального користування (проїзд); з "Б" до "В" - в користуванні ТОВ "Кунікунда"; з "В" до "Г", "Д" до "Е", "Є" до "А" - в користуванні Солотвинського солерудника; з "Г" до "Д", "Е" до "Є" - землі запасу селищної ради.

Свідоцтвом про право комунальної власності на нерухоме майно №112 від 06.02.2004 (а. с. 15, том 1) підтверджується, що Виконавчим комітетом Солотвинської селищної ради посвідчено, що нерухоме майно в складі: Майновий комплекс в цілому, розташоване за адресою: смт. Солотвино, вул. Добролюбова, №20 дійсно належить Закарпатській обласній раді в цілому.

Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Солотвинської селищної ради №209 від 19.09.2003 року.

Довідкою Солотвинської селищної ради №61 від 13.01.2020 підтверджується, що Солотвинська обласна алергологічна лікарня знаходиться в селищі Солотвино по вулиці Зарічна (колишня Добролюбова) Тячівського району Закарпатської області та їй присвоєно номер 22.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.09.2020, індексний номер витягу - 224673454, підтверджується, що комплекс будівель та споруд (база відпочинку) Солотвинської алергологічної лікарні, адреса: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Озерна, буд. 29, належить на праві комунальної власності Закарпатській обласній раді.

Дата і час реєстрації державної реєстрації - 15.09.2020 року. Підстава для державної реєстрації зокрема - Рішення органу місцевого самоврядування "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна", видане 26.09.2019 Закарпатською обласною радою; Рішення органу місцевого самоврядування "Про внесення змін до рішення обласної ради" від 26.09.2019 №1560 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна", видане 26.09.2019 Закарпатською обласною радою 16.07.2020 року.

7.2. Судом встановлено, що оскаржуване Рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області №788 від 24.09.2020 (а. с. 14, том 1) було вмотивовано зміною власника земельної ділянки та нерухомого майна, що знаходиться в смт.Солотвино, вул. Зарічна (Добролюбова) №22.

Зміст оскаржуваного рішення складається із декількох пунктів, що мають самостійне значення і, окрім пункту першого, не містять приписів стосовно прав та обов`язків Позивача.

Так, пунктом 1. Рішення вказано *Припинити право постійного користування КНП "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" (код ЄДРПОУ - 22111970) земель площею 14,83 га, Державний акт на право постійного користування землею І - ЗК №000346 від 27.03.1998 року*.

Пунктом 2 вирішено *Провести інвентаризацію даних земельних ділянок*.

Пунктом 3 вирішено *Після проведення інвентаризації передати земельні ділянки власникам і користувачам нерухомого майна, розташованого на даних землях*.

Пункт 4 містить припис про уповноваження постійної комісії селищної ради з питань земельних ресурсів щодо контролю за виконанням даного рішення.

7.3. Відповідно до матеріалів справи відсутні докази про обставини, що стали підставою прийняття Відповідачем свого рішення про припинення права постійного користування землею - зміни власника земельної ділянки та нерухомого майна, що знаходиться в смт.Солотвино, вул. Зарічна (Добролюбова) №22.

Відповідач погодився з доводами Позивача, що зміна балансоутримувача майнових активів, що є комунальною власністю, а саме юридичної особи Обласна алергологічна лікарня на балансоутримувача майна лікарні - Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради не є зміною власника майна, оскільки Власником майнового комплексу лікарні є Закарпатська обласна рада, що підтверджено Свідоцтвом про право комунальної власності на нерухоме майно №112 від 06.02.2004 року.

Отже, суд погоджується з заявою Відповідача про визнання позову та про помилковість його висновків, що покладені в основу оскарженого рішення місцевої ради.

7.4. Суд зазначає, що питання припинення права користування земельними ділянками врегульовані Земельним кодексом України. Статтею 141 ЗКУ передбачені виключні підстави припинення користування земельною ділянкою, зокрема п. е) частини 1 ст. 141 - е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Суд доходить висновку, що підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою за оспореним рішенням були відсутні, отже рішення є незаконним.

7.5. Суд відхиляє заперечення третьої особи ТОВ "Озеро Кунікунда" проти позову.

Суд зазначає, що наявність фактів про надання Відповідачем Солотвинською селищною радою Тячівського району Закарпатської області із складу земель, що знаходяться у постійному користуванні Позивача Комунального некомерційного підприємства Солотвинська обласна алергологічна лікарня Закарпатської обласної ради, частини земель (декілька) із складу земель 14,83 га, право на які оформлено за КНП "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" (код ЄДРПОУ - 22111970) Державним актом на право постійного користування землею І - ЗК №000346 від 27.03.1998 року, не є підставою для прийняття рішення про припинення права постійного користування на усю земельну ділянку площею 14,83 га.

Рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про припинення права постійного користування не стосується прав та обов`язків третьої особи ТОВ "Озеро Кунікунда".

Так само, визнання цього рішення незаконним та його скасування не впливає на зареєстровані право постійного користування третьої особи ТОВ "Озеро Кунікунда", що підтверджені належними доказами.

7.6. В той же час, суд враховує обставини, які не викликають заперечень у учасників справи, про наявність інших землекористувачів, зокрема і ТОВ "Озеро Кунікунда", які набули прав землекористувачів як на суміжних земельних ділянках так і з великою вірогідністю із земель, що знаходяться в постійному користуванні Позивача.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, зокрема, згідно плану зовнішніх меж землекористування за Державним актом на право постійного користування землею І - ЗК №000346 від 27.03.1998 року, земельна ділянка №2 становила площу 6,13 га, однак згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, час формування - 29.12.2021, підтверджуються відомості про сформовану земельну ділянку площею 5.2547 га, якій присвоєно кадастровий номер - 2124455900:02:003:1445, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, місце розташування - Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Зарічна (Добролюбова), 20/22. Вказана земельна ділянка належить на праві комунальної власності Комунальній установі "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради. З комплексного аналізу наявних у справі матеріалів справи вбачається, що на даній земельній ділянці розміщена Солотвинська обласна алергологічна лікарня.

7.7. Суд доходить висновку, що вимоги Позивача належить задовольнити частково, визнавши незаконним та скасувавши пункт 1 рішення №788 Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 24.09.2020 "Про припинення права користування земельною ділянкою".

Скасування вказаного пункту рішення є належним способом захисту порушеного права Позивача.

Інші пункти оспореного рішення, зокрема щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, є загальними, мають бути виконані Солотвинською селищною радою Тячівського району Закарпатської області для визначення землекористувачів, меж земельних ділянок, правових підстав їх набуття тощо, що має сприяти відновленню та належному оформленню прав самого Позивача.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково.

7.8. Норми права, які підлягають застосуванню.

Конституція України.

Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Стаття 78. Зміст права власності на землю.

3. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Стаття 79-1. Земельна ділянка як об`єкт цивільних прав.

1. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

2. Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом.

4. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Стаття 92. Право постійного користування земельною ділянкою

1. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

2. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

Стаття 141. Підстави припинення права користування земельною ділянкою (в редакції від 16.07.2020, чинної на момент прийняття оспорюваного рішення про припинення права користування земельною ділянкою від 24.09.2020 року).

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії;

Стаття 142. Добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою (в редакції від 16.07.2020, чинної на момент прийняття оспорюваного рішення про припинення права користування земельною ділянкою від 24.09.2020 року).

1. Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

3. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

7.9. Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

Судом встановлено, що 24.09.2020 Солотвинська селищна рада Тячівського району прийняла рішення, яким: 1) припинила право постійного користування КНП "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" земель площею 14.83 га, державний акт серії І-ЗЛ №000346 від 27.03.1998 року; 2) вирішила провести інвентаризацію даних земельних ділянок; 3) вирішила після проведення інвентаризації передати земельні ділянки власникам нерухомого майна, розташованого на даних землях.

Дане рішення є незаконним в частині припинення права користування і підлягає скасуванню з огляду на наступне.

У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі №906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.

Вказана правова позиція є сталою.

Дана позиція підтверджується також і постановою Верховного суду від 14.07.2021 у справі №907/456/20, в якій брали участь ті ж самі сторони, що і в даній справі.

Стаття 141 ЗКУ у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, передбачала чіткий виключний перелік підстав припинення права постійного користування. Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні Солотвинської селищної ради жодна з таких підстав не зазначена. У матеріалах справи відсутні також докази, які б підтверджували би, що постійний землекористувач добровільно відмовився від постійного користування земельними ділянками і звернувся до Солотвинської селищної ради з відповідною заявою на виконання норм статті 142 ЗКУ у редакції, чинній на момент прийняття відповідного рішення. В заявах по суті справи, сторони та треті особи зазначили, що причиною припинення права постійного користування на вказані земельні ділянки стала зміна власника, а саме набуття права власності на будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці іншою особою. Однак, таке твердження не знайшло своє відображення у відповідному рішенні Солотвинської селищної ради від 24.09.2020, в якому не вказана жодна підстава для припинення такого права користування. Крім, того суд вказує, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки - 293747248, дата формування - 05.01.2022 (а. с. 14 - 17, том 3) за обраними параметрами пошуку - Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Озерна, буд. 29, в реєстрі речових прав містяться відомості про комплекс будівель та споруд (база відпочинку) Солотвинської алергологічної лікарні, які розміщені за вказаною вище адресою і належать на праві комунальної власності - Закарпатській обласній раді. Дата реєстрації - 15.09.2020 року.

За таких обставин, рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району від 24.09.2020 №788 підлягає скасуванню частково, а саме шляхом скасування п. 1 такого рішення, який полягає у припиненні права постійного користування КНП "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" земель площею 14.83 га, державний акт серії І-ЗЛ №000346 від 227.03.1998 року.

Щодо обґрунтованості рішення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про задоволення позовних вимог частково.

Щодо представництва Прокурором інтересів держави.

У статті 4 ГПК України закріплено право на звернення до господарського суду. Зокрема, державні органи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Водночас у силу пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу, зокрема, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

09.02.2022 на адресу суду надійшла заява в порядку ст. 53 ГПК України від Закарпатської обласної прокуратури (а. с. 28 - 31, том 3), в якій вказано, що прокурором вивчено матеріали господарської справи та встановлені підстави представництва інтересів держави у згаданій справі. Вступ прокуратури області у розгляд зазначеної справи обумовлений необхідністю представництва інтересів держави в особі Закарпатської обласної ради, яка в силу закону уповноважена державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Відтак, Закарпатська обласна прокуратура вступила у розгляд Господарським судом Закарпатської області справи №907/153/21 з метою представництва інтересів держави в особі Закарпатської обласної ради керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України.

Судом встановлено, що Закарпатська обласна прокуратура інформувала Закарпатську обласну раду своїм листом від 09.02.2022 (а. с. 31, том) про вступ у справу в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради з метою недопущення неправомірного привласнення та використання об`єктів державної власності.

Прокурор відповідно до вжитих попередніх заходів для з`ясування підстав звернення з позовом, дотримався порядку, визначеного законом про прокуратуру та ст. 53 ГПК України.

Окрім того, суд зазначає, що позивач у цій справі самостійно захищав свої права, а прокурор відіграв у справі субсидіарну роль, підтримавши позовні вимоги про захист прав територіальної громади області.

VІІІ. Розподіл судових витрат.

Згідно квитанції від 09.03.2021 (а. с. 7, том1) позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Таким чином, судові витрати слід покласти на відповідача повністю згідно п. 1 ч. 4 та п. 9 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 241 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати пункт 1 рішення №788 Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04349691, місцезнаходження: 90575, вул. Харківська, 1, смт. Солотвино, Тячівського району Закарпатської області від 24.09.2020 "Про припинення права користування земельною ділянкою".

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати покласти на відповідача.

5. Стягнути з Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, смт. Солотвино Закарпатської області, на користь Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, смт. Солотвино Закарпатської області, сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 24.05.2023 року.

Копію рішення направити сторонам.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя П.Д. Пригуза