Рішення № 111088022, 24.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10991/23

Провадження № 2/761/6634/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Матвєєвій Ю.О.

при секретарі: Каніковського Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кисельова Н.В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2023 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполь Донецької області.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що її мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполь Донецької області. Після смерті останньої була відкрита спадщина до складу якої входить нерухоме майно а саме, квартира АДРЕСА_1 . 06 березня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Н.В. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею було пропущено строк для прийняття спадщини. Посилаючись на те, що вона пропустила строк звернення до нотаріальної контори із поважних причин, просила визначити додатковий строк для прийняття спадщини. На підставі викладеного позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 10.04.2023 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 10.05.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, представник подав до суду заяву про слухання справи у їх відсутності.

Представник відповідача подав до суду відзив в якому просив суд на підставі поданих стороною доказів прийняти рішення згідно чинного законодавства та слухати справу у його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Маріуполь, Донецької області померла мати позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 09.12.2022 року

Після смерті матері відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 .

06.03.2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Надією Володимирівною винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивачем було пропущено встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, рекомендовано звернутися до суду.

Щодо пропущеного позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, остання вказує наступне.

Мати позивачки ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполь Донецької області.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, вся територія Маріупольського району Донецької області з 05.03.2022 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України. Тобто територія, на якій померла мати, на момент її смерть і зараз непідконтрольна Уряду України.

На момент початку воєнних дій позивач проживала в м. Маріуполь Донецької області. Виїхати з окупованої території вона змогла лише в червні 2022 року. 03.06.2022 року її було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в с. Крихівці Івано-Франківської області.

Пізніше в червні 2022 року позивачка виїхала за кордон - до Республіки Чорногорія, де перебувала до серпня 2022 року, що підтверджується відмітками в паспорті громадянина України для виїзду за кордон.

06.09.2022 року позивачу було видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3001-5002089439 Управлінням соціальної захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

У вересні 2022 року (в межах 6-ти місячного строку) позивач звернулася до Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для отримання свідоцтва про смерть матері встановленого зразка. Однак усно їй було відмовлено у видачі свідоцтва та рекомендовано звернутися до суду.

У вересні та жовтні 2022 року позивач займалася відновленням втрачених документів та збором документів, необхідних для встановлення факту смерті матері в судовому порядку, оскільки мала лише свідоцтво про смерть, лікарське свідоцтво про смерть та довідку про причину смерті, видані закладами та установами на непідконтрольній Уряду України території.

30.09.2022 року позивач отримала дублікат свідоцтва про народження.

15.10.2022 року отримала витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

25.10.2022 року позивач звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту смерті своєї матері, ОСОБА_2 .

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03.11.2022 року у справі № 752/14997/22 було встановлено факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Клебань Тульчинського району Вінницької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у «м. Маіріуполь», Донецька область, Україна.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01.12.2022 року у справі № 752/14997/22 було виправлено описку.

09.12.2022 року позивач отримала свідоцтво про смерть матері.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) відповідно до положень ст. 1216 ЦК України.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як це визначено ст. 1217 ЦК України.

Час відкриття спадщини, згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи.

В свою чергу часом відкриття спадщини, відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За приписами ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 березня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Н.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із пропущенням встановленим законом 6-ти місячним терміном для прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таку позицію висловив Верховний Суд України при розгляді справи № 6-1486цс15 у постанові від 04.11.2015 року та при розгляді 26.09.2012 року справи № 6-85цс12.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, згідно до ст. 79 ЦПК України.

В свою чергу положеннями ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За обставин встановлених в судовому засіданні, позивач не мав можливості вчасно подати відповідну заяву до нотаріальної контори, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання відповідної заяви терміном у 2 місяці.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,133-141,258,259,263,268, 352,354 ЦПК України, ст. ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кисельова Н.В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю у 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померлаІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполь Донецької області.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

24 травня 2023 року