Рішення № 111087388, 16.05.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2918/23

Справа №754/4871/23

РІШЕННЯ

Іменем України

16 травня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Париста А.

без участі

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов Національний медичний університет імені О.О. Богомольця до ОСОБА_1 про стягнення боргу за пільговим державним кредитом на здобуття вищої освіти,

В С Т А Н О В И В:

До Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Національний медичний університет імені О.О. Богомольця (м. Кив, бул. Тараса Шевченка, 13, ЄДРПОУ 02010787) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за пільговим державним кредитом на здобуття вищої освіти. Ціна позову - 15681,40 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Наказом № 1049/л-1 від 29.07.2002 року Відповідачку зараховано на 1 курс медичного факультету за спеціальністю «Медико - профілактична справа». Відповідно до Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 916, надання кредитів здійснюється на умовах, визначених цим Порядком, цільовий пільговий державний кредит для здобуття вищої освіти за денною, вечірньою та заочною формою навчання у вищих навчальних закладах незалежно від форми власності можуть одержати молоді громадяни України віком до 28 років, які успішно склали вступні іспити або навчаються на будь - якому курсі вищого навчального закладу. Відповідно до Порядку та за формою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 31.07.2003 року №508 між Національним медичним університетом імені О.О.Богомольця та ОСОБА_1 21 грудня 2005 року було укладено угоду № 041-2002/МП-1-4614. За даним Договором (угодою) Університет надав Боржнику цільовий пільговий державний кредит для здобуття ним в НМУ за рахунок коштів державного бюджету у розмірі 5 760 грн. Разом із тим, відповідно до п.6.1 Договору повернення кредиту відбувається Боржником в готівковій чи безготівковій формі на банківський рахунок НМУ імені О.О.Богомольця до 31 грудня кожного року по 1/5 частині від загальної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним, що складають 172,80 грн., починаючи з 01.06.2009 року та закінчуючи 01.06.2024 року. Позивач свої зобов`язання за умовами Договору виконав, та надав кредит у розмірі встановленому Договором. Відповідно до п.22 Порядку сума кредиту повертається із сплатою 3 відсотків річних протягом 15 років починаючи з дванадцятого місяця після закінчення навчання у вищому навчальному закладі до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів з виплатою щороку однієї п`ятнадцятої частини загальної суми одержаного кредиту та відсотків за користування ним. Наказом № 1049/л-1 від 24.06.2009 року ОСОБА_1 відраховано з університету у зв`язку з закінченням навчання з 25.06.2009 року. Таким чином, згідно умов Договору, щорічні виплати на повернення кредиту мали б складати: основне зобов`язання - 384 грн. та відсотки за користування кредитом - 172,8 грн. Отже, загальна сума, яку ОСОБА_1 мала сплатити до 31.12.2022 на рахунок Університету за Договором складає: 384+172,8х13=7238,4 грн. Натомість, відповідно до довідки № 120/36-98 від 31.03.2023 Боржником було сплачено лише 1205,96 грн., що і стало причиною виникнення заборгованості на суму, що становить 6032,44 грн.

Пункт 7.2. Договору визначає, що у випадку ухилення Одержувача кредиту від повернення кредиту чи відсотків за користування ним Одержувач кредиту сплачує навчальному закладу пеню у розмірі подвійної облікової кредитної ставки Національного банку України від неповернутої в строк суми. Першим днем невиконання зобов`язання Боржником є 01.01.2011 рік так як на рахунок Університету не була здійснена чергова виплата передбачена умовами Договору.

Відповідачка повинна сплатити Університету пеню в розмірі, що розраховується за формулою:

Пеня = (Сума боргу) х (розрахункова ставка) /100%х (кількість днів)/ (кількість днів у році).

Отже, відповідно до облікової ставки НБУ, яка відповідно до постанов Національного банку України діяла на момент кожного простроченого зобов`язання, та згідно розрахунків по вищенаведеній формулі, отримує наступний розмір пені станом на 23.03.2023 року який складає 9648,96 грн.

З метою досудового врегулювання спору між Університетом та ОСОБА_1 , НМУ імені О.О.Богомольця було направлено на останню відому адресу проживання Відповідача претензію з вимогою, погасити заборгованість та сплатити відповідну суму пені. Проте, дана претензія повернулася без відповіді та була проігнорована Відповідачем.

З огляду на вище викладене позивач просить суд: Стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти, а саме суму заборгованості за пільговим державним кредитом 3918,04 грн., відсотки за користування кредитом у сумі 2114,4 грн. та пеню у розмірі 9648,96 грн. що разом складає 15681, 40 грн. на користь Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14 квітня 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. До суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за її відсутності, відповідно до якої просить задовольнити вимоги в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилась, про день, місце та час судових засідань повідомлялась за адресою, яка зазначена як місце проживання відповідача.

Відповідачем не подано заяви про розгляд справи за його відсутності та не подано відзиву на позовну заяву.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

21.12.2005 між Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця та ОСОБА_1 укладено угоду № 041-2002/МП-1-4614 (копія договору наявна в матеріалах справи).

За даним договором Університет надає ОСОБА_1 відповідно до Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого постановою КМУ від 16 червня 2003р. №916, цільовий пільговий державний кредит для здобуття у навчальному закладі вищої освіти за рахунок коштів бюджету за освітньо-кваліфікаційним рівнем та напрямком підготовки (спеціальністю) медико профілактична справа за денною формою навчання.

Відповідно до п. 6.1. Угоди одержувач кредиту повертає використаний ним на навчання кредит у сумі 5760,00 грн. та відсотки за користування ним у сумі 172,80 грн. готівкою або в безготівковому порядку до 31 грудня кожного року 1/15 частину від загальної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним, починаючи з 01.06.2009 року до 01.06.2024 року.

Згідно із п. 6.2. Угоди одержувач кредиту має право повертати кредит та відсотки за його користування щомісяця.

Відповідно до п.7.1 Умов договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цією угодою сторони несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.7.2. Умов договору у випадку ухилення Одержувача кредиту від повернення кредиту відсотків за користування ним Одержувач кредиту сплачує Навчальному закладу пеню у розмірі подвійної кредитної ставки НБУ від повернутої в строк суми.

Відповідно до Наказу №1049/л-1 від 29.07.2002 року ОСОБА_1 зараховано на 1 курс медичного факультету за спеціальністю «Медико - профілактична справа».

Відповідно до Наказу №1049/л-1 від 24.06.2009 року ОСОБА_1 відраховано з університету у зв`язку з закінченням навчання з 25.06.2009 року.

Постанова Кабінету Міністрів України № 916 від 16.06.2003 «Про затвердження Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти», якою керувались сторони при укладанні вищезгаданої Угоди втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 673 від 29.08.2018 «Про затвердження Порядку пільгового кредитування для здобуття професійно - технічної та вищої освіти».

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 673 від 29.08.2018 «Про затвердження Порядку пільгового кредитування для здобуття професійно - технічної та вищої освіти» встановлено, що з 1 вересня 2018 року повернення цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, що надавалися відповідно до Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2003 № 916, та виплата відсотків за зазначеними кредитами здійснюються відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.

Пунктом 20 Порядку пільгового кредитування для здобуття професійно - технічної та вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2018 № 673, встановлено, що позовна давність на вимоги щодо погашення кредиту до державного та місцевих бюджетів не поширюється.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із частинами 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст. 6, ч.1 ст. 626, ст. 627, ч.1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України, визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України передбачено обов`язок боржника сплатити кредитору неустойку (штраф, пеню) в разі порушення ним зобов`язання.

Тобто неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання ( ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданий позивачем до позовної заяви, сума непогашеного відповідачем боргу з оплати освітніх послуг згідно умов Договору складає 15681,40 грн. зокрема: основне зобов`язання -384 грн. та відсотки за користування кредитом -172,8 грн.(384+172,8х13=7238,4 грн. ).

Але відповідно до довідки №120/36-98 від 31.03.2023 ОСОБА_1 сплатила лише 1205,96 грн. Тобто, залишок заборгованості залишився 6032,44 грн.

Згідно із розрахунком пені на 23.03.2023 рік становить 9648,96 грн. відповідно до п.7.2. договору

Вказаний розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.

Однак, відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований та доказів на підтвердження належного виконання вимог договору з боку відповідача суду надано не було.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Враховуючи наведене вище та розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів, а також, те що відповідачем не спростовано отримання чи погашення цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти, не спростовано розрахунки заборгованості, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за несвоєчасну оплату освітніх послуг в розмірі 15681,40грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684грн.

Керуючись Конституцією України, статтями 11, 207, 509, 526, 530, 610-612, 626, 627, 628 638 ЦК України, Постановою КМУ № 673 від 29.08.2018 «Про затвердження Порядку пільгового кредитування для здобуття професійно - технічної та вищої освіти», статтями 3, 10, 11, 76-81, 89, 133, 141, 263-268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця до ОСОБА_1 про стягнення боргу за пільговим державним кредитом на здобуття вищої освіти - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (01601, м. Київ, вул. Т.Шевченка, буд.13, ЄДРПОУ 02010787, Банк: Державна Казначейська Служба України, МФО 820172, спец. рахунок НОМЕР_2 ) суму заборгованості за угодою про надання пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти № 041-2002/МП-1-4614 від 21 грудня 2005 року в розмірі 6032 гривні 44 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (01601, м. Київ, вул.. Т.Шевченка, буд.13, ЄДРПОУ 02010787, код банку 820172, спец. рахунок НОМЕР_3 ) суму заборгованості пені в розмірі 9648 гривень 96 копійок та судовий збір у розмірі 2684 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя