Рішення № 11108641, 26.08.2010, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Кіровський міський суд Донецької області К О П І Я

Справа № 2- 1021 2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 р. Кіровський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Волкової Н.Ю.

при секретарі Ярусової О.В.

з участю представника позивача Буряк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області справу за позовом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -

в с т а н о в и в :

ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа», 29 червня 2010 р. направило поштою позов, що надійшщов до Кіровського міського суду 05 липня 2010 р. до ОСОБА_2, що є власником квартири, про стягнення з неї заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у АДРЕСА_1 за період з 1 червня 2003 р. до 01 червня 2010 р. у розмірі 7734 грн. 69 коп., які вона, незважаючи на попередження, не сплатила . Позивач вказав, що відповідачка зареєстрована в АДРЕСА_1 та фактично користувалася у вказаний в позові період тепловою енергією, оскільки теплова енергія надходить до її квартири, а виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» постачає теплову енергію в дану квартиру з 01 липня 2006 р. до теперішнього часу внаслідок реорганізації ВО «Кіровськтепломережа», котра постачала теплову енергію в дану квартиру до цих пір та приєдналася до ВО «Жданівкатепломережа» на підставі наказу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» №124 від 18 квітня 2006 р., що є правонаступником всіх прав та обовязків ВО «Кіровськтепломережа».

У судовому засіданні представник позивача Буряк І.В. підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила стягнути заборгованість з ОСОБА_2, вточнивши, що вказана сума заборгованості виникла за період з 01 червня 2003 р. до 01 червня 2010 р. у розмірі 7734 грн. 69 коп. без застосування строку позовної давності.

Відповідачу ОСОБА_2 направлялася судова повістка разом з копією ухвали суду, копією позову та копіями всіх прикладених до позову документів про виклик її на попереднє судове засідання на 16 серпня 2010 р., які вона отримала, що підтверджено розпискою; судом вдруге відповідачу була направлена судова повістка рекомендованим листом про виклик її в судове засідання на 26 серпня 2010 р.; судова повістка була повернута суду з поміткою про неможливість її вручення за закінченням терміну зберігання, оскільки при доставці повістки 17 серпня 2010 р. та 20 серпня 2010 р. адресату вдома не було, залишено повідомлення про необхідність одержання судової повістки, проте у відділок звязку відповідачка не зявилася; повістка, що була направлена за місцем проживання відповідачки про виклик на 26 серпня 2010 р. була повернута суду через відсутність адресату при доставці повістки відповідачу житловим органом - ОСББ та невідомістю місця знаходження відповідача, що свідчить або про відмову адресату від одержання судових повісток (і в цьому разі відповідач вважається повідомленою про час та місце судового засідання), або про невідомість місця перебування відповідача; що відповідно до вимог ст.76 ЦПК України у всякому разі тягне за собою розгляд справи за суттю, а у відповідності до ст. 74 ч.5 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, вважається, що судове повідомлення вручене їм належним чином, в зв ' язку з чим суд ухвалив розглянути справу за суттю у відсутності відповідача на підставі матеріалів, що є у справі.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позов повинен бути задоволений повністю.

Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги ( водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобовязаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором , а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним. Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обовязків, повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обовязкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.

Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,

Законами України “Про житлово-комунальні послуги” №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

“Про теплопостачання” №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.

Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України “Про теплопостачання” споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобовязаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.

Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.

ОСОБА_2 є власником АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого Кіровською державною нотаріальною конторою 12 вересня 2001 р. за реєстром №841, що підтверджено довідкою бюро технічної інвентаризації м. Кіровське №460 від 31 травня 2010 р.; зареєстрована та проживає за даною адресою з 18 січня 2002 р. та повинна нести відповідальність по виконанню обовязків по сплаті за спожиту теплову енергію у належній їй АДРЕСА_1, як власник квартири, куди надходить теплова енергія .

ОСОБА_2 фактично користувалася послугами позивача з 12 вересня 2001 р. до 01 червня 2010 р., проте неналежним чином та несвоєчасно провадила сплату за спожиті послуги з теплопостачання; на цей час має заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання , надані до квартири АДРЕСА_1 з 01 червня 2003 р. до 01 червня 2010 р. у сумі 7734 грн. 69 коп., які повинні бути, на погляд суду, стягнуті з відповідача на користь позивача, оскільки на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру кошти не вносилися взагалі (за виключенням субсидії у 2003-2004 р.), хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири.

Відповідачка не направила до суду письмової заяви про застосування строку позовної давності, двічі за викликами суду у судове засідання не зявилася.

На відміну від імперативного правила ст. 75 ЦК УРСР 1963 р., яке передбачало обовязковість застосування позовної давності, ч.3 ст. 267 ЦК України передбачає можливість застосування даного правового інституту лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення судом рішення. Оскільки в судовому засіданні під час розгляду справи судом і до моменту винесення рішення по суті заявлених вимог ні однією із сторін не була зроблена заява про застосування строку позовної давності, то у суду нема підстав для його застосування. Дане положення є додатковою гарантією захисту прав кредитора та законодавчо закріпленим підтвердженням того, що навіть в разі спливу строку позовної давності субєктивне право продовжує існувати. При цьому суд бере до уваги, що факт необізнаності боржника про закінчення строку позовної давності юридичного значення не має.

З відповідачки підлягає стягненню заборгованість у сумі 7734 грн. 69 коп. за період з 01 червня 2003 р. до 01 червня 2010 р.

Заборгованість відповідача підтверджено витягом з особистого рахунку відповідача, копія якого надана суду позивачем та не спростована іншими доказами по справі.

Рішенням Кіровської міської Ради № 5/53-1 від 24 грудня 2009 р. ОКП “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Жданівкатепломережа” на підставі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” , звільнено у 2010 році від сплати державного мита при поданні позовних заяв до Кіровського міського суду про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України 2001 р. до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Згідно ст. 88 ЦПК України якщо сторона, на користь якої постановлене рішення, звільнена від сплати судового збору, то судовій збір стягується з іншої сторони на користь держави. Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 77,35 грн. , що відповідає вимогам ст .88 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ст .88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, до яких, згідно ст. 79 ЦПК України належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення . Оскільки позивачем при подачі позову відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України сплачено 30 грн. за інформаційне-технічне забезпечення справи за платіжним дорученням №248 від 28 травня 2010 р. через Жданівське відділення ПриватБанку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційне-технічне забезпечення по справі у сумі 30 грн.

Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. , Законом України “Про теплопостачання”, ст. ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» на розрахунковий рахунок № 26006300001260 в АТ “Злато банк” м. Київ МФО 380612 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання по квартирі №80 будинку №22 на мікрорайоні “Молодіжний” у місті Кіровське Донецької області за період з 01 червня 2003 р. до 01 червня 2010 р . у сумі 7734 грн. 69 коп. (сіми тисяч семисот тридцяти чотирьох грн. 69 коп. )

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 77 грн. 35 коп. (сімдесят сім грн. 35 коп. )

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Жданівкатепломережа» на розрахунковий рахунок 26002060246125 в Донецькій області РУ ПриватБанка МФО 335496 ОКПО 26502130 понесені ним судові витрати за інформаційне-технічне забезпечення справи у сумі 30 грн. (тридцяти грн.)

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : підпис

З оригіналом згідно

Суддя : Н.Ю. Волкова

Секретар : Ю.П. Ґудзь