Рішення № 111069810, 24.05.2023, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2023 року м. Рівне№460/49527/22Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2022 №0757989-2409-1715.

Мотивуючи вимоги позову ОСОБА_1 зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки належна йому частина нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є будівлею сільськогосподарського призначення та використовується позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а саме: для утримання сільськогосподарських тварин. Наголошує, що такий об`єкт нежитлової нерухомості відповідно до абзацу "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно. З огляду на наведене, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.12.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов від 16.02.2023, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції про те, що відповідно до податкової інформації позивач не подавав повідомлення про об`єкти оподаткування, або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які проводилася діяльність (форма №20-ОПП). Зауважував, що фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД, з урахуванням Державного класифікатора продукції та послуг, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, що призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників, з метою визначення об`єкта оподаткування згідно з пп. "ж" пп. 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України. З огляду на системний аналіз норм чинного законодавства, умовою для застосування відповідної пільги є факт здійснення сільськогосподарської діяльності, а не наявність КВЕД. У справі відсутні будь-які докази, які б свідчили, що позивач впродовж 2021 року використовував належну йому на праві власності відповідну нежитлову будівлю для здійснення сільськогосподарської діяльності. З огляду на викладене, відповідач вважав оспорюване податкове повідомлення-рішення обґрунтованим і правомірним. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 24.05.2023 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про розгляд справи за участю уповноваженого представника - відмовлено.

Відповідно до приписів ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до 21.12.2021 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з наступними видами діяльності: "01.46 Розведення свиней (основний), 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів, 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами".

У власності позивача перебуває частина нежитлового приміщення, а саме: конюшні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а також експлікацією внутрішніх площ до плану будівлі.

У 2021 році позивач займався розведенням великої рогатої худоби, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру тварин про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, а також приймальними квитанціями.

Згідно з довідкою старости Башарівського старостинського округу Дубенського району Рівненської області від 17.11.2022 №137-01.03-12 нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: конюшні, використовувалось у 2021 році ОСОБА_1 для утримання сільськогосподарських тварин.

18.08.2022 Головним управлінням ДПС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення №0757989-2409-1715, яким визначено позивачеві суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік, щодо зазначеного вище об`єкту нерухомості, в сумі 10792,80 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України ("Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) платниками зазначеного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з абз.2 пп."ґ" пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України).

Приписами пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що у разі наявності об`єкта оподаткування з податку на нерухоме майно, платник податку, зобов`язаний сплатити суму податку обчисленого контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Порядок прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем не оспорюється, водночас ставиться під сумнів визначення об`єкту оподаткування як такого, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до абз."ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

У розумінні пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Крім того, у пп.14.1.235 ст.14 ПК України визначено, що визначення сільськогосподарського товаровиробника виключно для цілей глави 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV цього Кодексу "Спеціальні податкові режими", до якої віднесено четверту групу сільськогосподарські товаровиробники, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Таким чином, визначення сільськогосподарський товаровиробник, яке міститься у пп.14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, застосовується виключно для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", що прямо визначено самим пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

З системного аналізу правових норм слідує, що до спірних правовідносин щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дане визначення не застосовується, оскільки відноситься до розділу ХІІ "Податок на майно".

Відповідно до пп.5.2, 5.3 ст.5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу; інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Абзацом 11 статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" від 18.01.2001 №2238-ІІІ передбачено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

В силу вимог пп.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва"; 1271.2 "Будівлі для птахівництва"; 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна"; 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні"; 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства"; 1271.6 "Будівлі тепличного господарства"; 1271.7 "Будівлі рибного господарства"; 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва"; 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади танадвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо. До класу (код 1272) "Будівлі для культової та релігійної діяльності" належать, зокрема, церкви, каплиці, мечеті, синагоги.

Отже, на підставі вищевикладеного, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

Висновок аналогічного характеру викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №820/3706/17.

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи та підтверджено дослідженими доказами, одним із видів діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у 2021 році було розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів.

Позивачу належить на праві власності нежитлова будівля - конюшня, що за вимогами ДК 018-2000 віднесена до класу (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" та використовувалася ним у 2021 році безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником при розведення великої рогатої худоби.

Податковим органом належними доказами не спростовано використання позивачем зазначеної будівлі у сільськогосподарській діяльності.

Отже, у відповідності до вимог абз."ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, будівля конюшні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 за 2021 рік.

Відповідно, спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та зазначених норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано належними та допустимими доказами позовні вимоги, разом з тим відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з цим, адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача сплачений судовий збір в сумі 992,40 грн.

Щодо витрат, які пов`язані з розглядом справи у суді на правову допомогу адвоката у розмірі 1000,00 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги; документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським бюром "Віталія Коритнюка" в особі адвоката Коритнюка Віталія Олександровича (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги від 17.11.2022 №17/11.

На підтвердження витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги позивачем надано Акт наданих послуг від 21.11.202 на суму 1000,00 грн., а також квитанції від 22.11.2022 №20 та №103 про оплату послуг адвоката в загальній сумі 1000,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що суми понесених витрат на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн. документально підтверджені належними документами та є співмірними до обсягу наданих послуг, а тому підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2022 №0757989-2409-1715.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 992,40 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 травня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м.Рівне, Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя С.А. Борискін