Ухвала суду № 111065228, 23.05.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/11188/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 травня 2023 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Желік О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и л а:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із вимогою визнати виконавчі дії Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо прийняття виконавчих проваджень згідно постанов від 02.05.2023 р. №68311678 та №68935260 до виконання незаконними та неправомірними.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить недоліки з огляду на наступне.

1. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 гривень.

Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який містить одну позовну вимогу немайнового характеру, сума судового збору становить 1073,60 грн.

Як встановлено суддею, позивачем до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору, а тому, суддя презюмує, що такий нею сплачено не було.

Відтак, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно сплатити судовий збір у відповідності до вимог Закону №3674-VI, а також надати суду докази його сплати.

Окрім цього, суддя звертає увагу позивача на те, що у відповідності до абзацу другого частини 3 статті 6 Закону №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

2. Згідно частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до норм частин 1 і 2 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як встановлено суддею з позовної заяви, позивач, обґрунтовуючи підставність позовних вимог, посилається на зміст постанов державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.04.2023 про передачу виконавчих проваджень №68311678 та №68935260.

Разом з тим, позивачем не долучено до позовної заяви копій таких постанов.

Окрім цього, позивач посилається й на те, що вона знята з реєстрації в м.Ужгород та зареєструвала своє місце проживання в с.Голубине, Мукачівського району Закарпатської області.

Однак позивачем знову ж так не долучено до позовної заяви доказу на підтвердження відповідної обставини, якою вона обґрунтовує свою позовну вимогу.

Таким чином, з метою усунення даного недоліку, позивачу необхідно надати суду копії постанов державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.04.2023 про передачу виконавчих проваджень №68311678 та №68935260, а також копію документу на підтвердження її зареєстрованого місця проживання.

3. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є не лише наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, а також і можливість ефективного відновлення судом відповідних прав (свобод, інтересів) у спосіб, обраний позивачем (що є сутнісною метою судочинства).

Суддя звертає увагу, що процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Для задоволення позову в адміністративній справі суд повинен установити передусім, що у зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущенням бездіяльності) суб`єктом владних повноважень безпосередньо порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача й що прийняте судом рішення може призвести до ефективного та реального поновлення таких прав, свобод чи інтересів позивача.

Як встановлено суддею з прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати виконавчі дії Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо прийняття виконавчих проваджень згідно постанов від 02.05.2023 р. №68311678 та №68935260 до виконання незаконними та неправомірними.

Водночас, суддя зазначає, що у розрізі частини 1 статті 5 КАС, законом не встановлено способу захисту прав особи, який обрано позивачем у позовній заяві.

Відтак, з метою усунення даного недоліку, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, викладених позивачем у прохальній частині позовної заяви.

4. Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як вбачається з матеріалів позову, позивачем, у порушення вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, не зазначено в позовній заяві її номерів засобів зв`язку та електронної пошти, а тому, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно вказати вищевказану інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачам надати строк для усунення її недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

п о с т а н о в и л а:

залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали сім п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЖелік О.М.