Ухвала суду № 111065173, 22.05.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9243/23

провадження № П/380/9324/23

У Х В А Л А

22 травня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати грошової компенсації за не використані позивачем дні відпустки за 2017 - 2021 роки в кількості 155 днів;

- зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за не використані дні відпустки за 2017-2021 роки в кількості 155 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 20.01.2022.

Ухвалою від 04.05.2023 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).

Головне управління Національної поліції у Львівській області подало клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем встановленого ст.122 КАС України місячного строку звернення до суду.

Частиною 3 статті 166 КАС України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладених норм процесуального законодавства, суд розглядає клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує таке.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

При цьому, Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

"…Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)…".

Поряд з цим, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із вимогами щодо нарахування та виплати грошової компенсації за не використані дні відпустки позивачем за 2017 - 2021 роки в кількості 155 днів. Позовна заява подана 01.05.2023.

Надаючи оцінку доводам відповідача про недотримання позивачем строку звернення до суду, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України, суд враховує, що спір щодо не нарахування та не виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпустки є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Під час вирішення питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді даної справи, суд враховує правовий висновок, висловлений Верховним Судом у постанові від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, яким визначено, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п?ятою статті 122 КАС України.

Як зазначено вище, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Разом з тим, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Відтак, суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин частини п`ятої статті 122 КАС України та наслідків пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки право позивача на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19.07.2022) не обмежене будь-яким строком, а враховуючи, що станом на час звернення позивача до суду діють карантинні обмеження, установлені Кабінетом Міністрів України, тому строк визначений частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19.07.2022 не підлягає застосуванню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.

З огляду на наведене вище, суд відмовляє ГУ НП у Львівській області у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 241, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Національної поліції у Львівській області у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи (їх представникам).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з часу підписання її суддею.

Суддя Кисильова О.Й.