Рішення № 111064968, 24.05.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2023 року Київ справа №640/14259/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі Міністерство, Мінекономіки) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення з позовом до Міністерства економіки України, в якому просила:

- стягнути з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на користь ОСОБА_1 108 576,00 грн середнього заробітку за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2019 у справі № 826/13700/18;

- стягнути з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на користь ОСОБА_1 77 887,20 грн середнього заробітку за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 у справі № 640/4921/20.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначила, що з 14.05.2018 вона працювала на посаді начальника відділу взаємодії та комунікації з експортерами департаменту розвитку експорту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, як переможець конкурсу на зазначену посаду з випробуванням три місяці. На підставі наказу від 24.07.2018 № 426-к її було звільнено із займаної посади із формулюванням "невідповідності займаної посади протягом строку випробування". Не погодившись із звільненням, позивач звернулась до суду із вимогами про поновлення на роботі, скасування наказу та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. 26.04.2019 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/13700/18, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі та допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді начальника відділу взаємодії та комунікації з експортерами та стягнення з Мінекономіки середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. Однак, як надалі зазначається у позові, через відмову Мінекономіки виконати рішення в добровільному порядку, позивач була вимушена звернутися до ДВС із заявою про примусове виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді. 04.11.2019 виконавче провадження ВП № 60149657 було закінчене відповідно до постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у зв`язку із поновленням ОСОБА_1 на посаді згідно із наказом Мінекономіки від 17.10.2019 з дати звільнення, а саме 03.08.2018. Позивач надалі зазначає, що 20.01.2020 їй був вручений наказ від 16.12.2019 про надання відпустки та звільнення 20.01.2020 на підставі п.1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". 27.01.2020 ОСОБА_1 був вручений наказ від 20.01.2020 про внесення змін до наказу від 16.12.2019, відповідно до якого ОСОБА_1 було звільнено 27.01.2020. Знову, не погодившись із звільненням, позивач звернулася до суду із вимогами про поновлення на роботі, скасування наказу та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. 23.09.2020 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/4921/20, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, зокрема, допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді начальника відділу взаємодії та комунікації з експортерами та стягнення з Мінекономіки середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.26.02.2021 позивачу був вручений наказ від 10.02.2021 про поновлення на роботі та наказ від 22.02.2021, яким внесені зміни до наказу від 10.02.2021.

У позові зазначається також, що 22.03.2021 відповідач здійснив основну виплату за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/13700/18 від 26.04.2019 в сумі 12 3261,44 грн. 22.03.2021 відповідач здійснив основну виплату за рішенням суду у справі № 640/4921/20 від 23.09.2020 в сумі 77 965,08 грн. Наказом від 27.04.2021 відповідач звільнив позивача із займаної посади з 29.04.2021. Як зазначає позивач, відповідач втретє звільнивши її, не виплатив їй в добровільному порядку частину середньої заробітної плати за вимушений прогул за період з 26.04.2019 по 17.10.2019 та за період з 23.09.2020 по 10.02.2021, тобто за час з моменту ухвалення рішення суду від 26.04.2019 та рішення суду від 23.09.2020 по дату видання відповідних наказів про поновлення на роботі. Позивач вважає, що відповідачем порушено її право на отримання повної суми середньої заробітної плати за вимушений прогул через затримку виконання рішення суду від 26.04.2019 та рішення суду від 23.09.2020. За наданим позивачем розрахунком щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року у справі № 826/13700/18 період невиконання рішення суду про її поновлення на роботі становить з 26.04.2019 по 17.10.2019, тобто, із затримкою у 117 робочих днів та розмір компенсації за час затримки виконання цього рішення становить 108 576,00 грн. Щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року позивач зазначає, що період невиконання рішення суду із 23.09.2020 по 26.02.2021, тобто, із затримкою у 115 робочих днів та розмір компенсації розрахований нею складає 77 887,20 грн.

З наведених підстав просила задовольнити позов повністю.

15.07.2021 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем невірно визначено час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019, що є підставою для відмови у задоволені такої позовної вимоги. Звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 у справі № 640/4921/20 допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 28.01.2020 та стягнення з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28.01.2020 по 23.09.2020 у сумі стягнення за один місяць - 14 222,88 грн, з якого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України має відрахувати податки та обов`язкові платежі. Додає, що Міністерством була подана апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2020 у справі № 640/4921/20. Так, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі № 640/4921/20 наказом Мінекономіки від 10.02.2021 № 124-к ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту з 28.01.2020. Зважаючи на наведене, Мінекономіки вважає, що дотримані вимоги законодавства щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 у справі № 640/4921/20.

Крім того, Міністерство повідомило суд про неправильний розрахунок кількості робочих днів щодо виконання рішення суду у справі № 640/4921/20 за період з 28.01.2020 по 23.09.2020 становить 108 робочих днів, при середньоденній заробітній платі 677,28 грн, що підтверджується довідкою Мінекономіки від 04.03.2020 № 2121-12/157.

Щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 у справі № 826/13700/18 повідомили, що ОСОБА_1 наказом Мінекономрозвитку від 20.04.20218 № 213-к була призначена на посаду начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту 14.05.2018 як переможець конкурсу із встановленим випробуванням терміном 3 місяці. Наказом Мінекономрозвитку від 24.07.2018 № 426-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 03.08.2018 у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 у справі № 826/13700/18 позов ОСОБА_1 до Мінекономрозвитку про скасування наказу задоволено у повному обсязі. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу взаємодії та комунікації з експортерами департаменту розвитку експорту Міністерства економічного розвитку та торгівлі України та стягнення з Міністерства економічного розвитку та торгівлі України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. При цьому, Міністерством була подана апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 у справі № 826/13700/18. Відповідно до листа Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконавчого впровадження від 25.09.2019 ВП № 60149657 ОСОБА_1 була поновлена на посаді з 04.08.2018 наказом Мінекономіки від 17.10.2019 № 103-к.

Зважаючи на наведене, Мінекономіки вважає, що дотримані вимоги встановлені положеннями Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 у справі № 826/13700/18.

На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

27.05.2022 представником позивача надано суду відповідь на відзив, в якому зазначено таке.

Так, щодо заперечень відповідача про невірно зазначений час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 та від 26.04.2019, представник зазначає про невірність зазначення часу затримки виконання рішення суду від 26.04.2019 та звертає увагу, що сторона відповідача взагалі не наводить жодних доводів, доказів чи норм права. Представник позивача додає, що зазначений стороною позивача період затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 у справі № 826/13700/18, а саме з 26.04.2019 по дату видання наказу Мінекономіки від 17.10.2019 про поновлення на посаді позивача, що був виданий в порядку здійснення виконавчого провадження. Відповідач наголошує про невірність часу затримки виконання рішення суду від 23.09.2020 та в заперечення наводить свою кількість робочих днів (108), що відповідно нічим не обґрунтована, тому позивач вважає, що стороною відповідача допущено помилку при визначенні періоду затримки виконання рішення суду від 23.09.2020, а саме: у відзиві зазначено невірний період затримки виконання рішення з 28.01.2020. по 23.09.2020. Інших доводів, доказів чи норм права, як зазначає представник позивача, не було надано стороною відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти наведеного стороною позивача періоду, що бере своїм початком дату ухвалення рішення суду - 23.09.2020 та закінчується датою фактичного виконання рішення суду від 23.09.2020 у справі № 640/4921/20. Враховуючи наведене та викладене у відповіді на відзив, представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 позовну заву ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення залишено без розгляду.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2021 року № 504 "Про перейменування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України" перейменовано відповідача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство економіки України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2022 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022 скасовано, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/14259/21 та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 24.05.2023 суд виправив описку в ухвалі суду від 27 січня 2023 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 відзив, поданий Міністерством економіки України повторно, повернуто без розгляду.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20 квітня 2018 № 213-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту з посадовим окладом згідно зі штатним розписом з 14 травня 2018 року, як переможця конкурсу на цю посаду. Встановлено позивачу випробування терміном 3 місяці.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24 липня 2018 № 426-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту 03 серпня 2018 року у зв`язку зі встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року у справі № 826/13700/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24 липня 2018 № 426-к, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з 03 серпня 2018 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2019 року № 859 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" Міністерство економічного розвитку і торгівлі перейменовано на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Наказом Мінекономіки від 17 жовтня 2019 року № 103-к ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту з 04 серпня 2018 року. Підстава: постанова про відкриття виконавчого провадження від 25 вересня 2019 року № 60149657.

Наказом Мінекономіки від 05 листопада 2019 року № 322 "Про внесення змін до структури апарату Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України" унесено зміни до структури апарату Міністерства, затвердженої наказом від 18 вересня 2019 року № 26, відповідно до якої, зокрема, на зміну Департаменту розвитку експорту створено Департамент взаємодії з експортерами та просування експорту зі зміненим функціональним спрямуванням.

Наказом Мінекономіки від 16 грудня 2019 року № 889-к ОСОБА_1 надано щорічну відпустку за період роботи з 14 травня 2018 року по 13 травня 2019 року на 29 календарних днів з 17 грудня 2019 року по 17 січня 2020 року з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати (пункт 1). Звільнено ОСОБА_1 з посади начальнику відділу взаємодії та комунікації з експортерами департаменту розвитку експорту 20 січня 2020 у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Міністерства без скорочення чисельності або штату державних службовців, пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" (пункт 2). Департаменту фінансово-господарської діяльності доручено виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати та компенсацію за 1 календарний день щорічної відпустки за період роботи з 14 травня 2018 року по 13 травня 2019 року та за 21 календарний день щорічної відпустки за період роботи з 14 травня 2019 року по 20 січня 2020 року (пункт 3).

Наказом Мінекономіки від 20 січня 2020 року № 216-к внесено зміни до наказу від 16 грудня 2019 року № 889-к "Про надання відпустки та звільнення ОСОБА_1 ", а саме: у пункті 1 слова та цифри "з 17.12.2019 по 17.01.2020" замінено словами та цифрами "з 26.12.2019 по 25.01.2020"; у пункті 2 слова та цифри " 20.01.2020" замінено словами та цифрами " 27.01.2020"; у пункті 3 слова та цифри "з 14.05.2019 по 20.01.2020" замінено словами та цифрами "з 14.05.2019 по 27.01.2020".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 у справі № 640/4921/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11січня 2021 року,позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, зокрема, допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді начальника відділу взаємодії та комунікації з експортерами та стягнення з Мінекономіки середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Наказом Мінекономіки від 10.02.2021 № 124-к ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту з 28.01.2020 на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі № 640/4921/20.

Наказом від 22.02.2021 № 161-к відповідач вніс зміни до наказу від 10.02.2021 № 124-к.

Наказом № 377-к від 27.04.2021 відповідач звільнив позивача із займаної посади з 29.04.2021.

Як зазначає позивач, відповідач втретє звільнивши її, не виплатив їй в добровільному порядку частину середньої заробітної плати за вимушений прогул за період з 26.04.2019 по 17.10.2019 та за період 23.09.2020 по 10.02.2021, тобто за час з моменту ухвалення рішення суду від 26.04.2019 та рішення суду від 26.04.2019 по дату видання відповідних наказів про поновлення на роботі.

Позивач вважає, що відповідачем порушено її право на отримання повної суми середньої заробітної плати за вимушений прогул через затримку виконання рішень суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Пунктом 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Правові положення аналогічного змісту містяться також в статті 235 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з статтею 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналіз наведених правових норм вказує, що законодавством передбачено обов`язок роботодавця негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника у разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду.

Негайне виконання судового рішення полягає у тому, що таке рішення підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, а негайно з моменту його прийняття.

Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Наведена правова позиція підтверджується також висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17 червня 2020 року в справі № 521/1892/18.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту тричі.

Отже, у відповідача, як роботодавця виник обов`язок добровільно і негайно виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 у справі № 826/13700/18 та від 23.09.2020 у справі № 640/4921/20 в частині поновлення позивача на роботі.

Суд звертає увагу на те, що спосіб відновлення порушеного права в адміністративному судочинстві має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як свідчать матеріали справи, право позивача на поновлення на роботі порушено внаслідок затримки виконання рішень суду, а тому в межах цього спору необхідно вжити заходів стосовно ефективного поновлення прав позивача.

Враховуючи встановлені чинним законодавством гарантії обов`язковості виконання судових рішень, суд зазначає, що затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне обов`язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час затримки.

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 Кодексу законів про працю України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникло у працівника, який незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Таким чином, згідно з статтею 236 Кодексу законів про працю України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Суд зазначає, що предметом розгляду цієї справи не є притягнення до відповідальності за невиконання рішення, а ефективний захист прав позивача шляхом виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішень про поновлення на роботі.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 802/1183/16-а та від 05 березня 2020 року у справі № 280/360/19, від 19 квітня 2021 року в справі № 826/11861/17, від 24 червня 2021 року в справі № 640/15058/19 та від 20 липня 2021 року в справі № 826/3465/18.

Як випливає з матеріалів справи позивач просить суд виплатити їй середній заробіток за час затримки виконання рішення суду від 26.04.2019 у справі 826/13700/18 за період з 26.04.2019 по 17.10.2019 та за час затримки виконання рішення суду від 23.09.2020 у справі № 640/4921/20 за період з 23.09.2020 по 26.02.2021.

Проте суд зазначає, що на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 у справі № 826/13700/18 позивач повинна бути поновлена на роботі з 27.04.2019, проте наказ про її поновлення на посаді відповідачем було винесено 17.10.2019, тому суд дійшов висновку про наявність у позивача права на виплату їй середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду від 26.04.2019 у справі № 826/13700/18 про поновлення позивача на посаді за період з 27.04.2019 (наступний день після ухвалення рішення про поновлення на роботі) по 16.10.2019 (останній день перед поновленням на роботі).

Крім того, що стосується рішення Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 23.09.2020 у справі № 640/4921/20, позивач повинна бути поновлена на посаді з 24.09.2020 (наступний день після ухвалення рішення про поновлення на роботі), проте наказ про її поновлення на посаді винесений відповідачем 10.02.2021, тому позивач має право на виплату їй середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду від 23.09.2020 у справі № 640/4921/20 про поновлення її на посаді за період з 24.09.2020 (наступний день після ухвалення рішення про поновлення на роботі) по 09.02.2021 (останній день перед поновленням на роботі).

Ураховуючи викладене, позивачем не правильно обраховано періоди затримки виконання рішень суду відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час невиконання рішень суду про поновлення на роботі за період з 27.04.2019 по 16.10.2019 та з 24.09.2020 по 09.02.2021.

Що стосується розміру суми, що підлягає стягненню, суд звертає увагу на таке.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону "Про оплату праці" за правилами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі по тексту - Порядок).

За змістом пункту 5 Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 Порядку).

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 січня 2014 року № 21-395а13.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 у справі № 826/13700/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 та постановою Верховного Суду від 04.02.2021, встановлено розмір середньоденного заробітку позивача, який складає 928,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 у справі № 640/4921/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 та постановою Верховного Суду від 30.11.2021, встановлено розмір середньоденного заробітку позивача, який складає 677,28 грн.

Як встановлено вище, середній заробіток за час затримки виконання рішень суду про поновлення на роботі підлягає стягненню за період з 27.04.2019 по 16.10.2019 та з 24.09.2020 по 09.02.2021.

На підставі листів Міністерства праці та соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу" суд встановив, що кількість робочих днів за період з 27.04.2019 по 16.10.2019 становить 116 днів, та за період з 24.09.2020 по 09.02.2021 становить 95 днів.

Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду від 26.04.2019 у справі № 826/13700/18 за період з 27.04.2019 по 16.10.2019 становить 107 648,00 грн (116 роб. днів х 928,00 грн) та за період з 24.09.2020 по 09.02.2021 становить 64 341, 60 грн (95 роб. днів х 677,28 грн), та належать стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд встановив, що під час звернення до суду позивач на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2021 сплачено судовий збір у розмірі 1 864,64 грн. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 1 719,90 грн, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Міністерства економіки України

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства економіки України (код ЄДРПОУ 37508596) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства економіки України (код ЄДРПОУ 37508596, місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. № 12/2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 107 648,00 грн (сто сім тисяч шістсот сорок вісім гривень 00 копійок) середнього заробітку за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2019 у справі № 826/13700/18 за період з 27.04.2019 по 16.10.2019.

Стягнути з Міністерства економіки України (код ЄДРПОУ 37508596, місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. № 12/2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 64 341,60 грн (шістдесят чотири тисячі триста сорок одну гривню шістдесят копійок) середнього заробітку за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 у справі № 640/4921/20 за період з 24.09.2020 по 09.02.2021.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 719,90 грн (одна тисяча сімсот дев`ятнадцять гривень дев`яносто копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економіки України (код ЄДРПОУ 37508596, місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. № 12/2).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.