Рішення № 111062294, 24.05.2023, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/81/23

Провадження №2/485/93/23

РІШЕННЯ

іменем України

24 травня 2023 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Снігурівка в залі суду справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Баштанського району Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до Снігурівської міської ради Баштанського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини.

В обґрунтування поданого позову позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та позивачка є спадкоємцем за заповітом. Інші спадкоємці відсутні.

У березні 2023 року позивачка звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та іншого спадкового майна, однак нотаріус листом відмовив їй у прийнятті заяви, посилаючись на пропущений строк для прийняття спадщини.

Ураховуючи наведене та вважаючи, що шестимісячний строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин через окупацію м.Снігурівка та запровадження військового стану по всій території України, а також через свою хворобу, просила визначити їй додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 04 травня 2023 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Пояснення учасників справи

Позивачка у судове засідання не з`явилася, подала заяву, у якій просить розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Судовий збір з відповідача не стягувати.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подали заяву, у якій просять слухати справу у відсутність їх представника, позов визнають.

Треті особи у судове засідання не з`явились, надали суду заяву, в якій просили здійснити розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позову не заперечують.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі письмових доказів та, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За таких обставин, суд ухвалив слухати справу в підготовчому судовому засіданні.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд встановив, що ОСОБА_4 є бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) серії НОМЕР_1 від 02.12.1975, де в графі «Батько» записаний ОСОБА_6 . В свідоцтві про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_2 від 16.01.1950, де в графі «Мати» вказано ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 03.01.2023 Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 9.

Листом № 118/01-16 від 22.03.2023 року ОСОБА_1 було роз`яснено про необхідність звернення до суду з позовом для поновлення своїх прав, у зв`язку із пропуском встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилась.

ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею за вказаною адресою на момент її смерті проживала та була зареєстрована ОСОБА_8 .

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 12611265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження№ 61-12844св18) та від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20) Верховний Суд зробив висновки про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Водночас, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи спори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суди мають враховувати, що прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини потрібними є волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об`єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом шестимісячний строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об`єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об`єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка як на поважну причину пропуску строку на прийняття спадщини посилалася на те, що в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, з 19 березня 2022 року територія Снігурівської міської територіальної громади була окупована, велись активні бойові дії.

Суд знаходить підстави для задоволенння вимог позивача, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місцепроживання спадкодавцяневідоме,місцем відкриттяспадщини ємісцезнаходження нерухомогомайна абоосновної йогочастини,а завідсутності нерухомогомайна -місцезнаходження основноїчастини рухомогомайна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом .

Із матеріалів справи вбачається, що останнім місцем проживання ОСОБА_4 було с.Афанасіївка Снігурівської ТГ Баштанського району Миколаївської області.

Таким чином, заява про прийняття спадщини в порядку ст. 1221 ЦК України мала бути подана спадкоємцем до компетентного органу саме за місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , тобто до відповідної нотаріальної контори в Снігурівській міській територіальній громаді.

Згідно положень Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за №1668/39004 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», територія Снігурівської ОТГ була визначена як територія, на якій велися активні бойові дії з 13 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно доКонституціїта законівУкраїни,їх посадовіта службовіособи натимчасово окупованійтериторії діютьлише напідставі,у межахповноважень тау спосіб,що передбаченіКонституцією тазаконами України. Будь-якіоргани,їх посадовіта службовіособи натимчасово окупованійтериторії таїх діяльністьвважаються незаконними,якщо ціоргани абоособи створені,обрані чипризначені упорядку,не передбаченомузаконом. Будь-якийакт (рішення,документ),виданий органамита/абоособами,передбаченими частиноюдругою цієїстатті,є недійснимі нестворює правовихнаслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

За вказаних вище обставин та враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про обгрунтованість доводів позивача щодо наявності поважних причин пропуску останнім строку для прийняття спадщини після смерті свого батька.

Аналізуючи викладене та оцінюючи наявні у справі докази, приймаючи до уваги встановлені судом факти і відповідні ним правовідносини, суд вважає за можливе визнати поважною причину пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини, а тому приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та надання позивачу строку тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На прохання позивача суд не стягує з відповідача судові витрати.

На підставі викладеного, ст.ст. 1261, 1270, 1272ЦК Українта керуючисьст. ст.12,13,81,200,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Баштанського району Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю три місяці (з дня набрання законної сили даним судовим рішенням) для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 24 травня 2023 року.

Суддя О.П. Бодрова