Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року Справа № 160/7968/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) щодо не зняття арешту з усього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який було накладено за №16-619\09 згідно постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.12.2009 р., виданої Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції;
- зобов`язати Перший Правобережний відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який було накладено за №16-619\09 згідно постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.12.2009 р., виданої Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про обтяження на вищевказане майно.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з метою відчуження свого майна звернувся до нотаріуса, який повідомив йому про наявність обтяжень, накладених Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ, правонаступником якого є відповідач, що унеможливило вчинення нотаріальних дій по відчуженню. Отримавши від відповідача письмову відмову у знятті арешту з майна позивача, останній звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 25.04.2023 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо cуб`єкта (номер інформаційної довідки 327570495) накладений арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , а саме, нежиле приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 , загальною будівельною площею, 71,2 кв.м., розташоване на поверсі 6 будівлі (в осях 11-2=12-2), адреса: АДРЕСА_2 .
Вказаний арешт накладений на підставі постанови Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.12.2009 року №16-619/09.
ОСОБА_1 звернулався до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси), який є правонаступником Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, із вимогою про зняття арешту з вищевказаного майна.
Своїм листом від 06.04.2023 року №31244 Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) повідомив позивача про те, що дійсно на примусове виконання за заявою стягувана надійшов виконавчий документ, а саме, ухвала №2-3076/2009 від 07.09.2009 року, видана Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про накладання арешту на приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 , загальною будівельною площею, 71,2 кв.м., розташоване на поверсі 6 будівлі (в осях 11-2=12-2), що належить ОСОБА_2 за договором дольової участі у будівництві № 602/А-н/50 від 12.01.2006 року, заборонивши ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії, пов`язані з відчуженням вказаної нерухомості.
На підставі вказаної заяви стягувача державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 15834454 від 16.10.2009 року.
У зв`язку з тим, що виконавчий документ було виконано в повному обсязі, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.12.2009 року.
Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень вказане виконавче провадження передано до електронного архіву органу державної виконавчої служби та у відповідності до наказу Міністерства юстиції №1829/5 від 07.06.2017 року «Про затвердження правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» знищено, оскільки закінчився строк його зберігання.
Крім того, в означеному листі відповідач зазначив, що арешт може бути знятий за рішенням суду.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Межі повноважень, підстави та способи їх реалізації державними виконавцями та приватними виконавцями встановлені, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 року.
Статтею 1 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (чинного на час накладення арешту), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Статтею 40 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Водночас, наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 року № 1829/5 затверджено Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, відповідно до пункту 1 розділу Х та пункту 1 розділу ХІ якого, завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше 01 серпня поточного року та 01 лютого наступного року. Передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.
Таким чином, як Законом № 606-XIV, так Законом №1404-VІІІ передбачено, що після закінчення виконавчого провадження за загальним правилом державним виконавцем повинні вживатись заходи щодо зняття арешту з нерухомого майна боржника, накладеного в рамках виконавчого провадження.
Всупереч означеному, відповідачем не були вжиті відповідні дії щодо зняття арешту з нерухомого майна позивача. Тобто, під час завершення відповідного виконавчого провадження, яке на даний час є знищеним, арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 не був знятий.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Стаття 13 Конвенції гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).
В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.
Неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків, як це мало місце у цій справі.
Тобто, з урахуванням того, що у органів державної виконавчої служби наявний обов`язок щодо зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при завершенні такого виконавчого провадження, а також з огляду на те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наразі наявний запис про арешт нерухомого майна позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) щодо не зняття арешту з усього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який було накладено за №16-619\09 згідно постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.12.2009 р., виданої Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
Щодо позовної вимоги в частині зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1404-VІІІ про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV державним реєстратором є, зокрема, державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Оскільки вимога позивача про зобов`язати Перший Правобережний відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який було накладено за №16-619\09 згідно постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.12.2009 р., виданої Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про обтяження на вищевказане майно, є похідною від вимоги про визнання протиправною бездіяльності, суд дійшов висновку, що вона є такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, стягненню з Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073,60 грн., сплата яких підтверджується квитанцією № 162637643 від 21.04.2023 року, яка міститься в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 241-243, 245-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) щодо не зняття арешту з усього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який було накладено за №16-619\09 згідно постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.12.2009 р., виданої Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
Зобов`язати Перший Правобережний відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який було накладено за №16-619\09 згідно постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.12.2009 р., виданої Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про обтяження на вищевказане майно.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) (вул. Старокозацька, 56, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 44703621) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 24.05.2023 року.
Суддя І.О. Лозицька
Судове рішення № 111059981, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 24.05.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/7968/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: