Ухвала суду № 111057249, 22.05.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8755/23

Провадження № 1-в/127/160/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

представника установи ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» у виді 4 років позбавлення волі, відбув дві третини призначеного покарання (24.08.2022 року). Просив врахувати, що він є пенсіонером, йому 60 років, а також те, що у 1986 році він був учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, учасник АТО і за станом здоров`я не може працювати. Зазначив, що за період перебування у виправній колонії не вчиняв жодного порушення, щодня перебуває у молитовній кімнаті, навчається у заочній молитовній школі «Емануїл».

Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання. Вказав, що заохочень у ОСОБА_4 за час відбування покарання немає, він є неодноразово судимий, вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку. Крім цього, згідно медичної довідки ОСОБА_4 є працездатним, проте з власної ініціативи не працює.

Представник установи ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки установа не вбачає виправлення засудженого.

Засуджений ОСОБА_4 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав своє клопотання, просив умовно-достроково звільнити його від відбування покарання.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та особову справу засудженого, дійшов висновку про недоцільність застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання щодо ОСОБА_4 з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.81КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

З особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_4 засуджений вироком Жмеринського міськрайонного суду районного суду Вінницької області від 24.12.2019 року за ч. 3 ст.185, ч. 1 ст. 71 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На момент звернення із клопотанням ОСОБА_4 відбув, визначений ч. 3 ст. 81 КК України, строк покарання та за вказаним критерієм може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до характеристики на засудженого, ОСОБА_4 характеризується посередньо, адміністрацією установи не заохочувався, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заходи виховного та режимно-профілактичного характеру відвідує, але не завжди робить для себе належні висновки, приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», однак активної участі не проявляє. В установу надійшов виконавчий лист на ОСОБА_4 згідно якого заборгованість за виконавчим листом становить 480, 51 гривень.

Відповідно до довідки від 11.10.2022 року у ОСОБА_4 за період відбування покарання відсутні будь-які дисциплінарні стягнення чи заохочення.

Згідно розширеної медичної довідки №72 від 26.08.2022 року на засудженого ОСОБА_4 , стан його здоров`я задовільний, він є працездатним.

Згідно довідки ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» на виконанні в установі є виконавче провадження № 63188573 Староміського ВДВС у м. Вінниці ЦЗМУМЮ (м. Хмельницький) про стягнення із засудженого ОСОБА_4 боргу на загальну суму 480,51 гривень. ОСОБА_4 за період відбування покарання в державній установі «Вінницька виправна колонія (№86)» на виробництві та в майстернях установи не працював, доходів не отримував. Коштів на особистому рахунку станом на 16.08.2022 року не мав.

Згідно витягу з протоколу № 21 від 08.11.2022 року засідання адміністративної комісії установи, комісія постановила відмовити в УДЗ ОСОБА_4 , оскільки він не довів своє виправлення.

Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від покарання може бути застосоване за наявності двох умов: відбуття засудженим ОСОБА_4 не менше 2/3 строку покарання та доведення останнім свого виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому, для встановлення виправлення засудженого враховується поведінка останнього протягом усього періоду відбування покарання.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 26.10.2022 року ОСОБА_4 відбув 2/3 строку призначеного покарання. Таким чином, перша умова для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого наявна і виникла вона незалежно від волі особи, а в результаті перебування ОСОБА_4 в установі на виконання покарання на підставі вироку суду.

Разом з тим, на переконання суду відсутня інша умова для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого, а саме доведення засудженим ОСОБА_4 сумлінною поведінкою і ставленням до праці свого виправлення.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_4 за період відбування покарання в установі характеризується посередньо, адміністрацією установи не заохочувався, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заходи виховного та режимно-профілактичного характеру відвідує, але не завжди робить для себе належні висновки, приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», однак активної участі не проявляє. В установу перебуває виконавчий лист згідно якого у ОСОБА_4 наявна заборгованість в сумі 480, 51 гривень.

Крім того, засуджений ОСОБА_4 не довів своє сумлінне ставлення до праці, оскільки за весь час відбування покарання не працював в установі, хоча згідно медичної довідки, з урахуванням віку та наявних захворювань, стан його здоров`я є задовільним і він є працездатною особою.

Вказані обставини стали підставою для того, що адміністративною комісією установи 08.11.2022 року відмовлено ОСОБА_4 в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання (витяг з протоколу №21 від 08.11.2022 року).

Після цього, ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним клопотанням про умовно-достроковому звільненні від відбування покарання, разом з тим, жодних обставин, які б свідчили, що він своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, судом не встановлено.

Вище вказані обставини не дають підстав вважати, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Таким чином, виходячи з того, що питання про можливість умовно-дострокового звільнення є правом, а не обов`язком суду, враховуючи сукупність вищенаведених даних у справі, суд не вбачає сумлінної поведінки та сумлінного ставлення до праці засудженого, а відповідно і його виправлення, що зумовлює відмову в задоволені клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 395, 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою протягом того ж строку з дня отримання копії ухвали.

Суддя: