Рішення № 111047982, 23.05.2023, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/431/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2023 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевскьої Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сокаль цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення,

в с т а н о в и в:

Позивач Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулося в суд із позовною заявою, в якій просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2016р. по 31.12.2021р. в розмірі 343660,860грн., інфляційні витрати у розмірі 73900,67грн., 3% річних у розмірі 33938,08грн. та сплачений судовий збір по справі у розмірі 6772,49грн.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.02.2022р. Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідно до п. 3-4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в ред. від 24.06.2004р.), виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності визначено суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії ( теплопостачальну організацію), якою є Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго».

Згідно цього Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг, у порядку і випадках, визначених законом.

Згідно ч.7 ст. 26 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем і споживачем фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Що стосується укладення договору, то з узагальненої практики розгляду ВСУ про стягнення заборгованості за комунальні послуги за період 2013-2014р.р. вбачається можливість стягнення заборгованості за відсутності укладеного договору про житлово-комунальні послуги.

06.12.2019р. відповідачу рекомендованим листом скеровано договір приєднання до надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води ЛМКП «Львівтеплоенерго». Відповідач лист отримав та надіслав підписаний договір приєднання.

З 01.07.2014р. відповідачу для здійснення оплати за надані послуги відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися квитанції про нарахування вартості даних послуг з метою їх оплати.

Зазначає, що квартира відповідачки не була обладнана приладом обліку теплової енергії до 29.10.2019р. З 29.10.2019р. встановлено квартирний лічильник.

До 29.10.2019р. нарахування кількості та вартості послуги з центрального опалення за даною адресою проводилися згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії на підставі Постанови КМУ від 21.07.2005 р. № 630 Про затвердження Правил надання послуг з постачання центрального опалення, холодної та гарячої води і водовідведення та Наказу Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГУ від 31.10.2006 р. № 359 Про затвердження методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення.

Відповідно до п. 2.1 Договору приєднання, тарифи на послуги та їх загальна вартість встановлюються уповноваженим органом на момент надання таких послуг, тобто Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

27.02.2018 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до Шевченківського районного суду м. Львова з заявою № 09-1474 від 27.02.2018 року про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 за послуги з централізованого опалення, штрафних санкцій у сумі 87 056,69 грн. та 176,20 грн. судового збору.

03.03.2018 року Шевченківський районний суд м. Львова видав судовий наказ по справі № 466/1521/18 про стягнення боргу з ОСОБА_1 за послуги з централізованого опалення, штрафних санкцій у сумі 87 056,69 грн. та 176,20 грн. судового збору.

02.07.2019 року Шевченківський районний суд м. Львова видав ухвалу про скасування судового наказу від 03.03.2018 року по справі № 466/1521/18 про стягнення з ОСОБА_1 боргу за послуги з централізованого опалення в сумі 87 056,69 грн. та 176,20 грн. судового збору на підставі заяви боржника про скасування судового наказу.

Як відомо із заяви ОСОБА_1 від 23.05.2019 р. про скасування судового наказу № 466/1521/18 від 03.03.2018 року, у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 проживають орендарі на підставі укладеного з ними договору оренди, а отже вони користуються послугами, які надає ЛМКП «Львівтеплоенерго». Відповідно до цієї ж заяви Відповідача вбачається визнання нею надання послуг з центрального опалення та існування заборгованості по оплаті цих послуг.

У розрахунку за надану послугу від 24.01.2022р. в колонці № 13 Загальна заборгованість з наростаючим підсумком відображається сума заборгованості.

Таким чином сума заборгованості 343 660,86 грн. нараховується за період з жовтня 2016 р. по грудень 2021 р. та включає нарахування за грудень 2021 р. - 814,72 грн. та суму боргу, що в листопаді 2021 р. становила 342848,28 грн.

Оплата за спожиті послуги повинна здійснюватися споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком.

Щодо підтвердження правомірності нарахування вартості за надані послуги з центрального опалення квартири АДРЕСА_1 позивач наводить те, що за результатами позапланової перевірки діяльності ЛМКП Львівтеплоенерго, зокрема щодо правильності нарахування вартості послуги з центрального опалення по квартирі Відповідача, Головним управлінням Держпродспоживслужби 31.07.2020р. складено припис, яким зобов`язано усунути порушення п. 3.5 Договору приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 18.12.2019 р. та ст. 10 ЗУ Про захист прав споживачів, а 07.08.2020 р. складено постанову про накладення штрафу на ЛМКП Львівтеплоенерго у розмірі 325 165,27 грн.

Дані акти ГУ Держпродспоживслужби оскаржені позивачем у Львівському адміністративному окружному суді, в результаті чого було прийнято рішення у справі №380/7177/20 від 28 липня 2021 р., яким зокрема встановлено, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» самостійно не встановлює та не змінює існуючий тариф на послуги з централізованого опалення. Підприємством застосовується виключно тариф, затверджений постійно діючим центральним органом виконавчої влади Національною комісією ринку регулювання комунальних послуг. Для ЛМКП «Львівтеплоенерго» не встановлено норм та тарифів на послугу з централізованого опалення для квартир, які не обладнані квартирним приладом обліку теплової енергії та які знаходяться у будинках із будинковим приладом обліку.

Також позивач зазначає, що правовідносини, що склалися між надавачем та споживачем житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до розрахунків заборгованості за послуги з централізованого опалення та розрахунку інфляційних втрат і 3 % річних від 24.01.2022р., доданих до позовної заяви, відповідач повинна сплатити позивачу на його вимогу інфляційні втрати в сумі - 73 900,67 грн. та 3% річних в сумі - 33 938,08 грн.

Крім цього, позивач зазначає, що за результатами позапланової перевірки ГУ Держпродспоживслужби, дії якої за рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2021р. визнані протиправними, ЛМКП Львівтеплоенерго було позбавлено можливості звернутися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки формально діяв припис ГУ Держпродспоживслужби від 31.07.2020 р. про усунення порушень п. 3.5 Договору приєднання та ст. 10 ЗУ Про захист прав споживачів.

Неправомірна перевірка ГУ Держпродспоживслужби, внаслідок якої складено неправомірні припис та постанова Держпродспоживслужби є поважною причиною, у зв`язку з якою позивачем пропущено строк позовної давності.

Відтак, на думку ЛМКП Львівтеплоенерго рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2021р., яке підтверджує правомірність нарахування плати за надані послуги відповідачу, є підставою для поновлення строку позовної давності щодо стягнення заборгованості, яка виникла з 31.07.2017р.

Отже, неправомірні дії відповідача призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Семенюк Р.А. зазначив, що позов вважає необґрунтованим та безпідставним, однак відповідач погоджується оплатити заборгованість за тепло, про те не в такому розмірі який просить позивач, оскільки така вимога не ґрунтується на законі.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , будинок підключений до загальної мережі теплопостачання, а облік споживання тепла ведеться через загальнобудинковий лічильник котрий був встановлений 30.10.2009р. згідно акту №1922 в 10-поверховому будинку по АДРЕСА_3 .

Тобто теплова енергія на будинки АДРЕСА_3 і АДРЕСА_3 подається через єдиний тепловий пункт.

З метою обліку теплової енергій у будинках АДРЕСА_4 власниками квартир було встановлено індивідуальні теплові лічильники. Однак у квартирі АДРЕСА_1 індивідуальний тепловий лічильник встановлений не був. У квартирі довгий час ніхто не жив, проте теплопостачання у цю квартиру подавалось.

03.03.2018р. Шевченківським районним судом Львівської області видано судовий наказ, згідно якого стягнуто із ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води на загальну суму 87 056, 69грн.

Коли відповідачка дізналась про те, що 03.03.2018р. Шевченківським районним судом видано судовий наказ, 27.05.2019р. нею подано заяву про скасування судового наказу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02.07.2019р. поновлено строк на оскарження наказу, та судовий наказ №466/1521/18 від 03.03.2018р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» боргу за комунальні послуги в сумі 87 056,69грн., скасовано.

06.05.2019р. Сокальським районним судом видано судовий наказ, згідно якого стягнуто із ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води на загальну суму 169 503, 68грн., яка включає в себе: сума боргу 157 942, 50грн., 8 471,19грн. інфляційні втрати, 1 856,70грн. три відсотки річних.

ОСОБА_1 було подано заяву про скасування судового наказу та ухвалою Сокальського районного суду від 05.07.2019р. вказаний судовий наказ №466/1277/19 від 06.05.2019р. скасовано.

Вважаючи дії ЛМКП «Львівтеплоенерго» незаконними, ОСОБА_1 із травня 2019р зверталась із скаргами у різні інстанції.

В одній із відповідей, Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області в своєму листі від 05.06.2020р. вказало, що без квартирного засобу обліку теплової енергії вартості послуг з централізованого опалення в квартирного лічильника в 35 разів перевищує суму ніж та, що отримана на підставі показань квартирного лічильника за вказаний період. Відповідно кількість теплової енергії спожитої абонентом за даний період без квартирного лічильника визначеної розрахунковим методом перевищує показник згідно приладу обліку в 100разів.

У відповідь на скаргу ОСОБА_1 04.08.2020р. Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області повідомлено, що за результатами позапланової перевірки, що проводилась Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області 30.07.2020р. встановлено, що застосування Методики визначення кількості спожитої за розрахунковий період в опалювальний сезон теплової енергії без обліковим споживачам, підключеними паралельно з обліковими споживачами до облікових джерел теплоти, погодженої Інститутом «УкрНДІінжпроект» №12-17 від 2002р. ЛМКП «Львівтеплоенерго», як виконавцем послуг з постачання теплової енергії є неправомірними, та таким, що порушує вимоги п. 3.5 Договору приєднання.

У зв`язку із цим, 30.07.2020р. Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області складено припис, яким зобов`язано ЛМКП «Львівтеплоенерго» провести перерахунок нарахованої суми в розмірі 325 165,27грн. в сторону зменшення за період без облікового споживання енергії згідно норм Правил, іншого чинного законодавства, передбачених п. 3.5 Договору, а також складено постанову, якою накладено на ЛМКП «Львівтеплоенерго» штраф.

Дії ГУ Держпродспоживслужби було оскаржено до Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2021р. визнано протиправними дії ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області щодо проведення перевірки, визнано протиправним та скасовано припис від 31.07.2020р. №1 та постанову від 17.08.2020р. №68 якою накладено штраф на ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Дане рішення було оскаржено ГУ Держпродспоживслужбою у Львівській області до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022р. апеляційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області задоволено частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2021р. скасовано та прийнято нову постанову. Позовні вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» задоволено частково, визнано протиправною і скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 17 серпня 2020 року №68 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

У задоволенні решта позовних вимог Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» відмовлено.

Зазначає те, що позивач хоче стягнути заборгованість за період із 01.10.2016р. по 31.01.2022р., тобто з явним пропуском 3 річного строку позовної давності. У зв`язку із цим заявляє вимогу про застосування до даних правовідносин строку позовної давності.

Відповідачка готова оплатити заборгованість в ці спірні періоди: за січень 2019р. у розмірі 1285грн. (середня сума яку нараховано ОСОБА_1 за тепло згідно показників лічильника за опалювальний сезон 2020-2021р.), лютому 2019р. - 1285грн., березні 2019р. - 1285грн, квітень 2019р. -1285грн.

Всього за період із січня 2019 до грудня 2021р. ОСОБА_1 готова оплатити 17 943,75грн.

А з урахуванням всіх періодів, сума боргу яку відповідач готова оплатити становить 23 143,16грн.

Також відповідач звертає увагу на безпідставність та необґрунтованість розрахунку котрий наданий позивачем.

В матеріалах справи не має жодних підтверджуючих документів, які б свідчили про те, що відповідач використала таку кількість тепла за період із 01.10.2016р. до 31.12.2021р.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Даний будинок підключений до загальної мережі теплопостачання, а облік споживання тепла ведеться через загальнобудинковий лічильник котрий був встановлений 30.10.2009р. згідно акту №1922 в 10-поверховому будинку по АДРЕСА_3 .

Тобто теплова енергія на будинки АДРЕСА_3 і АДРЕСА_3 подається через єдиний тепловий пункт.

Таким чином, нарахування тепла будинку по АДРЕСА_3 відбувається із грубим порушенням ДБН та ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач у відзиві фактично визнав той факт, що послуги з постачання централізованого опалення за весь період по якому ЛМКП «Львівтеплоенерго» подало позов до суду про стягнення заборгованості надавалися. Жодних претензій до якості наданих послуг не було.

Наголошує, що тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг приймаються постановами Національної комісії ринку регулювання комунальних послуг.

Звертає увагу, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» не має права самостійно встановлювати та змінювати існуючий тариф на послуги з централізованого опалення. Підприємством застосовується виключно тариф, затверджений постійно діючим центральним органом виконавчої влади Національною комісією ринку регулювання комунальних послуг.

Відповідно, ЛМКП «Львівтеплоенерго» надає споживачам - мешканцям житлових будинків, зокрема, мешканцям житлових будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Розрахунок кількості та вартості послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання мешканцям будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 проводяться відповідно до вимог Постанови КМУ від 21 липня 2005р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та Наказу Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГУ від 31.10.2006р. №359 «Про затвердження методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення».

Житлові будинки АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 , балансоутримувачем яких є ПП «Управляюча компанія «Рідний дім - Топольна», обладнані спільним індивідуальним тепловим пунктом (ІТП) з вузлом обліку теплової енергії (ВОТЕ) на опалення та гаряче водопостачання.

Нарахування кількості та вартості теплової енергії, спожитої для потреб опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 розраховується згідно показів приладу обліку та встановлених тарифів.

Розрахунки за послугу з централізованого опалення по квартирах будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 проводяться наступним чином: по квартирах, в яких встановлено квартирні прилади обліку за їх показами; по квартирах, в яких не встановлено квартирні прилади обліку теплової енергії( такі як кв. 17 власник ОСОБА_1 ) кількість теплоти розраховується як різниця між кількістю теплової енергії, спожитої на потреби опалення житлової частини будинку та сумарним об`ємом теплової енергії, спожитої квартирами з квартирними приладами обліку, нежитловими приміщеннями (юридичні особи) та втратами у внутрібудинковій системі опалення, пропорційно опалювальній площі квартир, в яких не встановлено приладів обліку (обсяг теплової енергії та опалювальна площа квартир, в яких встановлено прилади обліку теплової енергії, до розрахунку не приймаються.

Окрім житлової частини, в будинках розташовані нежитлові приміщення: ТзОВ ВПТ «Бодекс» дитячий дошкільний заклад, офісні приміщення №1 ТзОВ ВПТ «Бодекс», офісне приміщення № 4 КБП « Галичартбуд», які обладнані окремими лічильниками теплової енергії на опалення.

Розподіл теплової енергії, облікованої спільним вузлом обліку тепла, між будинками та іншими об`єктами теплоспоживання, проводиться пропорційно до максимального теплового навантаження на об`єкти згідно опитувальних листів.

Квартира АДРЕСА_1 до 30.10.2019 року не була обладнана квартирним лічильником.

Виходячи з цього, до 30.10.2019 року надані послуги з централізованого теплопостачання розраховувались відповідно до порядку встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.

Стосовно строків позовної давності зазначає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. (ч. 1, ст. 264 ЦК України). Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку.

Як зазначалось у позовній заяві ЛМКП «Львівтеплоенерго», гр. ОСОБА_1 у своїй заяві від 23.05.2019 року про скасування судом наказу № 466/1521/18 від 03.03.2018 року, фактично визнала надання їй послуг з централізованого теплопостачання та визнала за собою обов`язок оплатити за них.

Фактичне визнання того, що послуги надавались і визнання боргу вчинив представник позивача у своєму відзиві на який ми надаємо зараз відповідь.

Зважаючи на це, можна вважати що відповідач вчинив дії які дозволяють вважати що строк позовної давності перервався.

Щодо законності публічного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» зазначає, що відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» п.3 ч.2 ст. 21, саме підписання такого договору є обов`язком споживача.

У заяві про зменшення позовних вимог позивач відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/7177/20 від 09.02.2022р., припису ГУ Держпродспоживслужби № 1 від 31.07.2020р. просить зменшити розмір позовної вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» в частині стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 та задовольнити нову позовну вимогу, а саме стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2016 року по 30.11.2021 рік у сумі 181 721,09 грн. основного боргу, інфляційні втрати у сумі 46 302,66 грн. та 3 % річних у сумі 18 131,31 грн., разом 246 155,06 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, надав суду клопотання у якому просив розгляд спавши проводити у його відсутності. В ході розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, в обґрунтування зіслався на доводи, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача адвокат Семенюк Р.А. в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. В ході розгляду справи позовних вимог не визнав, підтримав обґрунтування заперечення вимог, що викладені у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності підтверджується дослідженою Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.02.2022 року № 297226029.

Згідно довідки про склад сім`ї і прописки № 2249 від 22.11.2018 р. наданої ПП «УК «Рідний дім Топольна» у м. Львові, встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, але не зареєстрована та не проживає за даною адресою.

З 01.07.2014р. відповідачу для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Квартира АДРЕСА_1 не була обладнана квартирним приладом обліку теплової енергії до 29.10.2019р.

З 29.10.2019 р. встановлено квартирний лічильник.

Таким чином, до 29.10.2019р. нарахування кількості та вартості послуги з центрального опалення за даною адресою проводилися позивачем згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії на підставі Постанови КМУ від 21.07.2005 р. № 630 Про затвердження Правил надання послуг з постачання центрального опалення, холодної та гарячої води і водовідведення та Наказу Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГУ від 31.10.2006 р. № 359 Про затвердження методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, проте всупереч даної норми закону, відповідач не виконав свого зобов`язання щодо сплати послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, а тому зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлення індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми.

В період з 01.10.2016р. по 30.11.2021р. за квартирою АДРЕСА_1 , утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення в сумі 181721,09 грн. основного боргу, інфляційні втрати в сумі 46 302,66 грн. та 3 % річних у сумі 18131,31 грн., разом всього - 246155,06 грн.

Причому позивачем надано детальний розрахунок кількості та вартості теплової енергії по квартирі відповідача за період коли у квартирі не було встановлено індивідуального теплового лічильника за період з березня 2016р. по квітень 2019р.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідно до п. 3-4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності визначено суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальну організацію), якою є Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго».

Згідно ст. 6 цього Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг, у порядку і випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до закону, позивачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» був підготовлений та направлений на адресу відповідача ОСОБА_1 для підписання два примірники договору приєднання від 18.12.2019р., який відповідач підписала та скерувала позивачу.

Причому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг за період з 2016р. по дату укладення договору приєднання не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами /тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Нормою ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 не була обладнана квартирним приладом обліку теплової енергії до 29.10.2019 р.

З 29.10.2019р. у квартирі встановлено квартирний лічильник.

Таким чином, до 29.10.2019 р. нарахування кількості та вартості послуги з центрального опалення за даною адресою проводилися згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії на підставі Постанови КМУ від 21.07.2005 р. № 630 Про затвердження Правил надання послуг з постачання центрального опалення, холодної та гарячої води і водовідведення та Наказу Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГУ від 31.10.2006 р. № 359 Про затвердження методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення.

Всупереч ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач не виконав свого зобов`язання щодо сплати послуг з централізованого опалення, а тому зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Також встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2021р. визнано протиправними дії ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області щодо проведення перевірки, визнано протиправним та скасовано припис від 31.07.2020р. №1 та постанову від 17.08.2020р. №68 якою накладено штраф на ЛМКП «Львівтеплоенерго».

В подальшому постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/7177/20 від 09.02.2022р. апеляційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області задоволено частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2021р. скасовано та прийнято нову постанову. Позовні вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» задоволено частково, визнано протиправною і скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 17 серпня 2020 року №68 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів». У задоволенні решта позовних вимог Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» відмовити.

Судовим рішенням встановлено факт законності проведення перевірки яка проводилась ГУ Держпродспоживслужбою у ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Відповідно до вищевказаної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/7177/20 від 09.02.2022р. та припису ГУ Держпродспоживслужби № 1 від 31.07.2020р. позивачем здійснено перерахунок заборгованості відповідача та подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням наведеного встановлено, що у відповідача наявна заборгованість з централізованого опалення за період з 01.10.2016 року по 30.11.2021 рік у сумі 181 721,09 грн. основного боргу, інфляційні втрати у сумі 46 302,66 грн. та 3 % річних у сумі 18 131,31 грн., разом 246 155,06 грн.

Разом із тим, що стосується стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 46 302,66 грн. та 3 % річних у сумі 18 131,31 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року про «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набрала чинності з дня опублікування.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів нарахованих інфляційні втрати у сумі 46 302,66 грн. та 3 % річних у сумі 18 131,31 грн., оскільки на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та діє на час розгляду справи судом.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач належним чином не виконує своїх обов`язків по сплаті коштів за надані позивачем послуги, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково та стягнення з відповідача, заборгованості 181 721,09грн. за надані послуги з централізованого опалення.

Що стосується заявленої відповідачем вимоги щодо застосування наслідків пропуску позовної давності, судом встановлено наступне.

03.03.2018 року Шевченківський районний суд м. Львова за заявою позивача видав судовий наказ по справі № 466/1521/18 про стягнення боргу з ОСОБА_1 за послуги з централізованого опалення, штрафних санкцій у сумі 87 056,69 грн. та 176,20 грн судового збору. Копія судового наказу додається.

02.07.2019 року Шевченківський районний суд м. Львова виніс ухвалу про скасування судового наказу від 03.03.2018 року по справі № 466/1521/18 про стягнення з ОСОБА_1 боргу за послуги з централізованого опалення в сумі 87 056,69 грн. та 176,20 грн. судового збору.

06.05.2019р. Сокальським районним судом видано судовий наказ, згідно якого стягнуто із ОСОБА_1 на користь позивача за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води на загальну суму 169 503, 68грн., яка включає в себе: сума боргу 157 942, 50грн., 8 471,19грн. інфляційні втрати, 1 856,70грн. три відсотки річних.

Ухвалою Сокальського районного суду від 05.07.2019р. даний судовий наказ №466/1277/19 від 06.05.2019р. за заявою відповідачки скасовано.

Крім цього, встановлено, що наказом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 27.07.2020 №2016, на підставі погодження Держпродспоживслужби України №15.3-10/2/11011 від 24.07.2020 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення ОСОБА_1 про порушення суб`єктом господарювання ЛМКП «Львівтеплоенерго» за адресою м. Львів, вул. Д. Апостола, 1 її законних прав та відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», абзацу 5 частини 1 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, наказано провести перевірку ЛМКП «Львівтеплоенерго» за адресою м. Львів, вул. Д. Апостола, 1 в термін з 29.07.2020 по 31.07.2020.

За наслідками перевірки 31.07.2020р. ГУ Держпродспоживслужби в Львівській області видано припис №1, яким ЛМКП «Львівтеплоенерго», зобов`язано усунути порушення, зазначені в акті від 30.07.2020р. №0107 та письмово повідомити про виконання в строк до 01.09.2020р. Усунення порушень слід здійснити шляхом проведення перерахунку кількості та вартості спожитої теплової енергії за період відсутності квартирного засобу обліку абоненту за адресою: АДРЕСА_2 , із нарахованої суми в розмірі 325165,27грн. в сторону зменшення, виконати згідно норм Правил, іншого чинного законодавства, передбачених п.3.5 Договору приєднання.

Не погоджуючись з рішенням ГУ Держпродспоживслужби позивач звернувся до суду.

Враховуючи той факт, що припис про проведення перерахунку нарахувань за надані послуги гр. ОСОБА_1 в сторону зменшення ГУ Держпродспоживслужби на час розгляду Львівським окружним адміністративним судом був чинним і оскаржувався підприємством, ЛМКП «Львівтеплоенерго» було позбавлене можливості звернутися до суду про захист свого права на отримання коштів за надані послуги до вступу в силу рішення Львівського окружного адміністративного суду.

У Львівському окружному адміністративному суді вирішувалось питання методики нарахування боргу від якої залежить ціна позову, що є істотною умовою подачі даного позову про стягнення заборгованості.

Згідно висновків викладених у Постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №645/545/17, акцентовано увагу на тому, що вирішуючи питання про поважність причин пропуску позовної давності необхідно враховувати, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними труднощами для вчинення процесуальних дій у встановлений строк.

Таким чином, дослідивши вказані обставини суд встановив, що позивач звернувся до суду із даним позовом в межах строку позовної давності, відповідно наслідки можливого його пропуску застосуванню не підлягають, як і не підлягає вирішенню питання щодо поновлення такого строку позивачу.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зменшені позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме в межах суми основного боргу в розмірі 181721,09грн.

Керуючись ст. ст. 77, 81, 258-259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2016р. по 30.11.2021р. в сумі 181 721 (сто вісімдесят одна тисяча сімсот двадцять одна) грн. 09коп. основного боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судовий збір в сумі 6772 (шість тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 49коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», місце знаходження м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ЄДРПОУ 05506460.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_5 .

Головуючий: Т. В. Струс