Рішення № 1110460, 30.10.2007, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

30 жовтня 2007 р. Справа 12/283-07

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (24321, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Промислова, 1, ідент.код 00294020)

до: Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1)

про стягнення 80216 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

При секретарі судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники

позивача :  Таргонський С.В.- за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення 80216 грн. збитків, що були завдані позивачу діями відповідача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між Відкритим акціонерним товариством "Ладижинський завод силікатної цегли" (далі - ВАТ «ЛЗСЦ») та Суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1(далі - СПД ОСОБА_1.) був укладений договір № 69 від 15.05.06р. на видобуток піску методом гідронамиву (далі - договір). У відповідності до умов вищевказаного договору (пункт 1), підрядник (СПД ОСОБА_1.) зобов'язувався виконувати по завданню замовника (ВАТ «ЛЗСЦ») роботи по розробці гірничої маси методом гідронамиву на своєму обладнанні (земснаряд МЗ-11).

На виконання умов договору позивач підключив обладнання відповідача до своєї електромережі через електричний провідник - кабель живлення КГ 3*70+1*25 (далі - кабель живлення).

В результаті зриву виконання договірних відносин з вини відповідача позивач разом з членами організованої комісії здійснив відключення частини кабелю живлення від обладнання відповідача, при чому частина кабелю живлення у кількості 215 метрів залишилась у відповідача, про що членами комісії було складено акт від 17 травня 2007 року.

Позивач в свою чергу для здійснення ним своєї господарської діяльності орендував інший земснаряд, для підключення якого йому було потрібно кабель живлення. Враховуючи те, що СПД ОСОБА_1. відмовився повертати кабель живлення ВАТ «ЛЗСЦ»придбав за власний рахунок інший кабель живлення.

Позивач зазначає, що таким чином відповідач створив позивачу перешкоди у користуванні майном, порушив його право власності, передбачене ст. 41 Конституції України та ст.ст. 2, і 4 Закону України «Про власність», у зв'язку з чим позивач зазнав матеріальних втрат, придбавши новий кабель живлення, оскільки у разі відсутності перешкод позивачу не було б потреби купувати новий кабель живлення. Вартість придбання нового кабелю становить 80216,00 грн., тобто фактично відповідач своїми діями завдав позивачу матеріальних збитків на суму 80216,00 грн.

Посилаючись на наведене та те, що СПД ОСОБА_1. не прийняв пропозиції ВАТ «ЛЗСЦ»повернути майно потреба у його поверненні в натурі відпала, позивач просить стягнути з відповідача 80216 грн. компенсації матеріальної шкоди, завданої діями відповідача на підставі ч. 4 ст.13 Конституції України, ст. 15, 22 ЦК України, ст.2 та 48 ЗУ "Про власність", ст. 147 ГК України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 56, 57 ГПК України.

Ухвалою суду від 06.07.07р. даний позов прийнято до провадження та призначено судове засідання у даній справі на 04.09.07р.

У зв"язку з неявкою представника відповідача та ненаданням необхідних для вирішення справи доказів розгляд справи відкладався ухвалами суду від 04.09.07р. на 25.09.07р. та від 25.09.07р. - на 30.10.2007р.

Представник позивача в судовому засіданні 30.10.07р. позовні вимоги підтримав.

Відповідач правом участі в судовому засіданні 30.10.07р. не скористався, відзиву не надав. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Відсутність його представника в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи. Тому вона розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

З пояснень представника позивача та наданих матеріалів суд вбачає таке.

15.05.2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Ладижинський завод силікатної цегли" та Суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1був укладений договір № 69 на видобуток піску методом гідронамиву. Відповідно до договору СПД ОСОБА_1. зобов'язувався виконувати по завданню ВАТ «ЛЗСЦ»роботи по розробці гірничої маси методом гідронамиву на своєму обладнанні (земснаряд МЗ-11).

Позивач посилається на те, що підключив обладнання відповідача до своєї електромережі через електричний провідник - кабель живлення КГ 3*70+1*25 (далі - кабель живлення), який було відключено створеною позивачем комісією зі складанням відповідного акту 17.05.07р., у зв"язку зі зривом відповідачем договірних відносин. При цьому частина кабелю живлення у кількості 215 метрів залишилась у відповідача.

Для здійснення господарської діяльності позивач орендував інший земснаряд, для підключення якого придбав кабель живлення за ціною 80216,00 грн., що стверджується видатковою накладною № 207 від 16.05.07р.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед (кредитором) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, ( ст.220 ГК України, ст.612 ЦК України).

Ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Позивач, ставлячи вимогу про стягнення з відповідача збитків посилається на те, що в результаті зриву виконання договірних відносин з вини відповідача позивач разом з членами організованої комісії здійснив відключення частини кабелю живлення від обладнання відповідача, при чому частина кабелю живлення у кількості 215 метрів залишилась у відповідача про що членами комісії було складено акт від 17 травня 2007 року. При цьому у позовній заяві та на вимогу суду позивач не надав пояснень та не зазначив правові підстави таких дій. Між тим, ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п.п. 6,3, 6.4 договору № 69 від 15.05.06р. він (договір) не може бути змінений чи розірваний в односторонньому порядку. Договір може бути розірваним за взаємною згодою сторін або при порушенні чи невиконанні однією зі сторін договірних зобов"язань. В цьому випадку кожна зі сторін зобов"язана повідомити іншу за шістдесят днів. Взаємовідносини сторін припиняються шляхом складання окремої угоди або акту про розірвання договору. Фактично дії по відключенню кабелю свідчать про односторонню відмову позивача від договору без дотримання вимог пунктів 6.3, 6.4 договору.

Крім того акт про відключення кабеля живлення установки земснаряда на Лукашівському родовищі піску від 17.05.07р. є одностороннім: членами комісії є представники позивача; в якості представника СПД ОСОБА_1. зазначено ОСОБА_1., та до акту не додано доказів про те, що ОСОБА_1. є повноважним представником СПД ОСОБА_1.

Також позивач зазначає, що для здійснення ним своєї господарської діяльності орендував земснаряд, для підключення якого йому було потрібно кабель живлення, а СПД ОСОБА_1. відмовився повертати кабель живлення ВАТ «ЛЗСЦ», тому позивач придбав за власний рахунок інший кабель живлення. Разом з тим доказів звернення до відповідача щодо повернення кабелю живлення позивач не надав.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач не повернув йому кабель живлення, чим створив перешкоди у користуванні майном, порушив його право власності, передбачене ст. 41 Конституції України та ст. 2, і 4 Закону України «Про власність», у зв'язку з чим позивач зазнав матеріальних втрат, придбавши новий кабель живлення вартістю 80216,00 грн., адже у разі відсутності таких перешкод позивачу не було б потреби купувати новий кабель живлення.

Разом з тим, ним не надано доказів звернення до відповідача з вимогою повернути кабель живлення. Крім того кабель він придбав за видаткою накладною № 207 від 16.05.07р., тобто до відключення кабелю живлення установки земснаряда на Лукашівському родовищі піску, частина якого залишилась у відповідача (акт про відключення від 17.05.07р.), про що йдеться у позовній заяві.

Таким чином відсутній причинно-наслідковий зв"язок між діями відповідача, що згідно пояснень позивача, не повернув майно позивачу, та придбанням останнім кабелю за видатковою накладною від 16.05.2007р.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 80216 грн. збитків задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 43,49,82, 84, 115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано 05.11.07