Рішення № 111042558, 22.05.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року Справа № 160/19375/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником адвокатом Харьковим Віталієм Олександровичем, до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 09.12.2022 позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.12.2022 в порядку усунення недоліків надійшла подана у встановлений строк заява представника позивача з доданою до неї позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо позбавлення солдата ОСОБА_1 додаткової винагороди за липень 2022 року у розмірі до 100000 грн відповідно до абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- відновити становище солдата ОСОБА_1 , яке існувало до вчинення дій щодо позбавлення його додаткової грошової винагороди за липень 2022 року у розмірі до 100000 грн, шляхом зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за липень 2022 року за безпосередню участь у бойових діях пропорційно часу його участі у таких діях відповідно до абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у серпні 2022 року військовою частиною НОМЕР_1 йому не було виплачено додаткову винагороду за липень 2022 року у розмірі до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. На рапорт позивача від 22.09.2022 військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь листом № 2272 від 25.10.2022, яким повідомлено, що у липні 2022 року позивача не було включено до наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Також було надано копію протоколу БРД № 19 від 03.07.2022 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), відповідно до якого 02.07.2022 ОСОБА_1 вживав алкогольні напої. Позивач зазначає, що наявність протиправної винної поведінки, за яку передбачено адміністративну відповідальність ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, може бути встановлено тільки судом. Однак постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12.10.2022 у справі № 189/976/22, яка набрала законної сили 25.10.2022, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП було закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Отже, позивач вважається невинуватим у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. До дисциплінарної відповідальності на підставі наказу командира позивач також не притягувався, тому у відповідача були відсутні підстави для невключення його до наказу про виплату додаткової винагороди за липень 2022 року.

Ухвалою суду від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

09.01.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою від 12.01.2023.

15.02.2023 до суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 , в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що відповідно до пункту 9 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 за № 912/з/29 до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 не включати військовослужбовців, які, зокрема, вживали алкогольні напої на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та виконували обов`язки військової служби у нетверезому стані за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошеного наказом командира (начальника). 02.07.2022 близько 16.00 години ОСОБА_1 , перебуваючи в с. Березове Дніпропетровської області, вживав алкогольні напої, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням алкотестера «Алкофор 105». 03.07.2022 стосовно ОСОБА_1 було складено протокол БРД № 19 від 03.07.2022 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, з яким його було ознайомлено під підпис. У зв`язку з цим ОСОБА_1 не було включено до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн на виконання пункту 9.8 окремого доручення, який не містить умов про необхідність додаткового підтвердження вживання алкогольних напоїв чи перебування в нетверезому стані проведенням службового розслідування чи встановлення цього факту постановою суду про визнання особи винуватою у вчиненні військового адміністративного правопорушення. Крім того, постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12.10.2022 у справі № 189/976/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача було закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, а не у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. За фактом вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 проводилося службове розслідування, про що свідчить резолюція командира військової частини НОМЕР_1 на рапорті вх. № 1619 від 04.07.2022 та пояснення головного сержанта ОСОБА_2 , яка проводила вказане службове розслідування. Проведеним службовим розслідуванням було встановлено вину військовослужбовця та прийнято рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а також позбавлення додаткової винагороди. Матеріали службового розслідування були здані до групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2022 № 272 «Про виплату додаткової грошової винагороди під час дії воєнного стану» внаслідок вчинення дисциплінарного проступку солдатом ОСОБА_1 та відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, позивача було позбавлено виплати додаткової винагороди з 01.07.2022 до 31.07.2022, тобто застосовано захід дисциплінарного впливу (Додаток 1 до наказу, № 236 у Списку осіб на позбавлення додаткової винагороди). Відповідно до пояснень начальника групи персоналу штабу солдат ОСОБА_1 під час особистого звернення до групи персоналу штабу був ознайомлений з підставами позбавлення додаткової винагороди за липень 2022 року. Надати матеріали службового розслідування немає можливості, оскільки внаслідок ракетного обстрілу 15.08.2022 архів групи персоналу штабу було знищено, що підтверджується копією витягу з акту знищення документів групи персоналу військової частини, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 24.08.2022. 17.10.2022 солдата ОСОБА_1 було звільнено у відставку за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років). Претензій до військової частини НОМЕР_1 при звільненні військовослужбовець не мав, що підтверджується обхідним листом солдата ОСОБА_1

21.02.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, подана представником позивача, у якій він підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив, що окреме доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 за № 912/з/29 підлягає застосуванню після проведення регламентованої КУпАП законної процедури доведення вини військовослужбовця у вчиненні військового адміністративного правопорушення. Оскільки вину позивача у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не було встановлено постановою суду, він вважається невинуватим і до нього не могло бути застосовано адміністративне або дисциплінарне стягнення. На рапорт ОСОБА_1 від 22.09.2022 про надання документів, які стали підставою для позбавлення його додаткової винагороди за липень 2022 року, командування військової частини НОМЕР_1 надіслало лише копію протоколу БРД № 19 від 03.07.2022 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тому не вбачається, що стосовно ОСОБА_1 було проведено службове розслідування.

03.03.2023 до суду надійшли заперечення військової частини НОМЕР_1 , у яких відповідач не погодився з доводами, наведеними у відповіді на відзив, та заперечував проти задоволення позовних вимог. Вважав, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України, оскільки на час звільнення 17.10.2022 ОСОБА_1 було відомо про застосоване до нього дисциплінарне стягнення та невиплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн за липень 2022 року. Крім того, за змістом позовної заяви представнику позивача 03.11.2022 стало відомо про підстави позбавлення ОСОБА_1 додаткової винагороди за липень 2022 року, однак до суду він звернувся лише 05.12.2022.

15.03.2023 надійшли додаткові пояснення, у яких представник позивача зазначив, зокрема, що усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь. Військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Службове розслідування військової частини НОМЕР_1 було формальним, фактично не проводилось. Відповідачем не надано доказів правомірності позбавлення ОСОБА_1 додаткової винагороди за липень 2022 року. Строк звернення до суду не пропущено, оскільки відповідь на рапорт позивача від 22.09.2022, якою роз`яснено підстави позбавлення його додаткової винагороди, було отримано 03.11.2022, та з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 29.11.2022, направивши його поштою. Також представник позивача вказав, що у разі непідписання ОСОБА_1 обхідного листа із зазначенням про відсутність претензій до військової частини НОМЕР_1 , його звільнення було б неможливим.

У додаткових поясненнях військової частини НОМЕР_1 , які надійшли до суду, зазначено, що доводи представника позивача щодо порушення відповідачем порядку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та невиплати йому додаткової винагороди є необґрунтованими, оскільки позивача було притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності за військове правопорушення, що стало підставою для невключення його до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн за липень 2022 року. Позивач та його представник не оскаржують і не спростовують належними і допустимими доказами факт вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв. Окреме доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 за № 912/з/29, прийняте для врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, є прямим наказом командира вищого рівня та підлягає обов`язковому виконанню командиром військової частини НОМЕР_1 . Крім того, положення окремого доручення від 23.06.2022 за № 912/з/29 натепер закріплено нормами п. 14 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони від 07.06.2018 № 260.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 40 від 05.03.2022 призначено на посаду кулеметника першого стрілецького відділення третього стрілецького взводу другої стрілецької роти, ВОС 101627А, з 05.03.2022 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Відповідно до протоколу БРД № 19 від 03.07.2022 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, 02.07.2022 близько 16.00 години, перебуваючи в с. Березове, солдат ОСОБА_1 , кулеметник третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу третьої стрілецької роти, будучи військовою службовою особою за призовом за мобілізацією, вживав алкогольні напої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Протокол містить підпис ОСОБА_1 на підтвердження роз`яснення йому прав та обов`язків, а також отримання другого примірника протоколу. У протоколі відсутні відомості про свідків правопорушення та перелік документів, що додаються до протоколу.

Рапортом (вх. № 1619 від 04.07.2022) ТВО командира 3 стрілецької роти старший лейтенант Попік Ярослав доповів командиру військової частини НОМЕР_1 про вживання 02.07.2022 спиртних напоїв солдатом ОСОБА_1 , кулеметником третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу третьої стрілецької роти. Рапорт містить резолюцію про проведення розслідування за вказаним фактом.

Згідно з письмовими поясненнями головного сержанта батальйону ОСОБА_2 , наданими командиру військової частини НОМЕР_1 (вх. № 448 від 01.02.2023), 02.07.2022 близько 16.00 години в с. Березове Дніпропетровської області солдат ОСОБА_1 був у стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить акт огляду на стан алкогольного сп`яніння. 03.07.2022 було складено протокол про військове адміністративне правопорушення. Обов`язок проведення службового розслідування було покладено на головного сержанта батальйону ОСОБА_2 . Проведеним службовим розслідуванням було встановлено вину ОСОБА_1 та прийнято рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, позбавлення додаткової грошової винагороди. Матеріали службового розслідування були здані до групи персоналу штабу військової частини.

Відповідно до пояснювальної начальника групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 , наданої командиру військової частини НОМЕР_1 (вх. № 526 від 06.02.2023), солдат ОСОБА_1 був ознайомлений з підставами позбавлення додаткової винагороди за липень під час особистого звернення до групи персоналу штабу. Надати матеріали службового розслідування немає можливості, оскільки документи групи персоналу було знищено під час ракетного обстрілу 15.08.2022.

Рапортом (вх. № 2236 від 15.08.2022) начальник групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_3 доповіла начальнику штабу персоналу заступнику командира військової частини НОМЕР_1 про знищення архіву документів групи персоналу військової частини 15.08.2022 під час ракетного обстрілу.

24.08.2022 командиром військової частини НОМЕР_1 було затверджено акт знищення документів групи персоналу військової частини в результаті ракетного обстрілу 15.08.2022 (вх. № 2320 від 24.08.2022).

03.08.2022 ТВО командира військової частини НОМЕР_1 було видано наказ № 272 (з адміністративно-господарської діяльності) «Про виплату додаткової грошової винагороди під час дії воєнного стану», пунктом 1 якого було визначено виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_1 додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за період з 01 липня до 31 липня 2022 року, згідно з додатком 1 до цього наказу. Пунктом 2 наказу було передбачено виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_1 , за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за період з 01.07.2022 до 31.07.2022 згідно з додатком 2 до цього наказу.

У списку осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом та за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 на позбавлення додаткової винагороди під час дії воєнного стану за липень 2022 року (додатку 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2022 № 272) зазначено позбавити виплати додаткової винагороди з 01.07.2022 до 31.07.2022 солдата ОСОБА_1 відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12.10.2022 у справі № 189/976/22, яка набрала законної сили 25.10.2022, провадження у справі по адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП було закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. У постанові міститься посилання на зміст протоколу БРД № 19 від 03.07.2022 про військове адміністративне правопорушення, зазначено, що правопорушення вчинено 02.07.2022, тримісячний строк для накладення адміністративного стягнення закінчився, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Солдат ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом від 22.09.2022, в якому просив: надати йому витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 щодо підстав позбавлення його щомісячної премії за липень 2022 року, на отримання якої він має право відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168; виплатити йому вказану щомісячну премію за липень 2022 року; надати витяг з наказу по стройовій частині щодо зарахування його до списків військової частини НОМЕР_1 .

На рапорт позивача від 22.09.2022 було надано відповідь листом військової частини НОМЕР_1 від 25.10.2022 № 2272, яким повідомлено, що у зв`язку з вживанням алкогольних напоїв у липні 2022 року солдата ОСОБА_1 не було включено до наказу про виплату додаткової винагороди. До листа було додано витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 40 від 05.03.2022 та копію протоколу БРД № 19 від 03.07.2022.

Позивач не погоджується з діями відповідача щодо позбавлення його додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, за липень 2022 року, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Статтею 1 Закону № 2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Щодо строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

На військовослужбовців поширюється дія КЗпП України у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості стосовно строку звернення до суду з позовом про стягнення належної військовослужбовцю суми грошового забезпечення.

Така правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом при вирішенні спорів з подібними правовідносинами, а саме у постанові від 29 вересня 2021 року (справа № 160/8332/20), від 24 вересня 2020 року (справа № 806/2883/17), від 13 січня 2020 року (справа № 814/1007/16), від 11 липня 2019 року (справа № 814/2789/16), від 1 грудня 2019 року (справа №823/726/16), від 12 травня 2022 року (справа № 280/9017/20).

Як зазначив у відзиві відповідач, ОСОБА_1 було звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 17.10.2022.

З даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду, направивши його поштою 29.11.2022.

Частиною другою статті 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною до 18.07.2022 (до внесення змін Законом № 2352-IX від 01.07.2022), було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

19.07.2022 набрав чинності Закон № 2352-IX від 01.07.2022, яким частини першу і другу вказаної статті викладено у новій редакції.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до пункту 1 глави ХІХ КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) на території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року.

За таких обставин, позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався указами Президента 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023 та Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Статтею 4 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 вирішено Кабінету Міністрів України невідкладно:

1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі Постанова № 168) у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац другий пункту 1 Постанови № 168).

Згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260 в редакції, яка діяла на час спірних відносин).

Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України надано окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, згідно із підпунктом 9.8 пункту 9 якого до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які, зокрема, вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння, - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).

Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону).

Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг (Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Абзацом 7 статті 4 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

За змістом частини другої статті 45 Дисциплінарного статуту за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У межах спірних правовідносинах заявлено позовні вимоги про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо позбавлення ОСОБА_1 додаткової винагороди за липень 2022 року у розмірі до 100000 грн, передбаченої до абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.

Під час судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 05.03.2022 до 17.10.2022.

Судом встановлено, що підставою для позбавлення ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди з 01.07.2022 до 31.07.2022 у додатку 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2022 № 272 зазначено протокол про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП згідно з протоколом БРД № 19 від 03.07.2022 стосовно позивача було закрито постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 12.10.2022 у справі № 189/976/22, яка набрала законної сили 25.10.2022.

Зазначену постанову суду прийнято на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, якою передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

На підтвердження вживання ОСОБА_1 02.07.2022 алкогольних напоїв відповідач у відзиві посилається на акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням алкотестера «Алкофор 105», не зазначаючи його реквізитів (дати, номеру, результатів огляду). Копію вказаного акту відповідач не надав, як і матеріалів службового розслідування за фактом вживання позивачем алкогольних напоїв 02.07.2022 та доказів накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

Суд зазначає, що адміністративна і дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності, мають різний склад порушення, і притягнення чи не притягнення до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутністю складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності (позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 826/7187/17, від 06.03.2019 у справі 816/1534/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 9901/375/19 (провадження № 11-223заі20)).

Разом з цим, доказів притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за цим фактом матеріали справи не місять.

Відповідач вказує про неможливість надання матеріалів службового розслідування у зв`язку з їх знищенням. Однак з відомостей, які містяться у затвердженому 24.08.2022 командиром військової частини НОМЕР_1 акті знищення документів групи персоналу військової частини в результаті ракетного обстрілу 15.08.2022 (вх. № 2320 від 24.08.2022), неможливо встановити, що було знищено акт службового розслідування, проведеного саме стосовно ОСОБА_1 за подією від 02.07.2022.

Крім того, у протоколі про військове адміністративне правопорушення БРД № 19 від 03.07.2022 відсутні відомості про проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння використанням алкотестера «Алкофор 105» та про свідків правопорушення.

Тобто відсутні докази того, що позивач 02.07.2022 вживав алкогольні напої на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, або прибув на службу в нетверезому стані, або виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані.

За таких обставин відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_1 одного з правопорушень, передбачених пунктом 9.8 окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29, що стало підставою для невиплати йому додаткової винагороди за липень 2022 року.

З огляду на викладене, військовою частиною НОМЕР_1 протиправно позбавлено позивача виплати додаткової винагороди, передбаченої абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за липень 2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 272 від 03.08.2022 в частині позбавлення солдата ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 01 липня 2022 року до 31 липня 2022 року.

Щодо позовних вимог про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за липень 2022 року за безпосередню участь у бойових діях пропорційно часу його участі у таких діях відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» суд зазначає таке.

У матеріалах справи відсутні відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпечення ним здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у липні 2022 року.

У наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2022 № 272 не зазначено, додаткової винагороди у якому саме розмірі позбавлено позивача. Разом з тим, пунктом 1 оскаржуваного наказу було передбачено виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_1 додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за період з 01.07.2022 до 31.07.2022 відповідно до додатку 1 до цього наказу. Відомості про позбавлення ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди також містяться у додатку 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2022 № 272.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи відомостей про наявність підстав для виплати позивачеві додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 01.07.2022 до 31.07.2022 відповідно до абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням виплачених сум.

На підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, із виходом за межі позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Матеріали справи не містять документального підтвердження понесення позивачем інших судових витрат, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 272 від 03.08.2022 в частині позбавлення ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 01.07.2022 до 31.07.2022.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 01.07.2022 до 31.07.2022 відповідно до абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 , зареєстроване місцезнаходженя: АДРЕСА_2 , адреса для листування: 53621, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Великомихайлівка, код ЄДРПОУ 26624427.

Повний текст рішення складено 22.05.2023.

Суддя В.В. Рянська