Постанова № 11104237, 27.01.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

25 січня 2010 року С права № 2-21/6109-2009

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Борисової Ю.В.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивач, ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 13.09.02, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;

представник відповідача, Філіпенко Євген Анатолійович, довіреність № б/н від 01.12.09, товариство з обмеженою відповідальністю "Века";

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 08 грудня 2009 року у справі №2-21/6109-2009

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,95017)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Века" (вул. Севастопольська/Трубаченка, 70/1,Сімферополь,95013)

про стягнення майнової шкоди в розмірі 4908,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКА", про стягнення майнової шкоди в розмірі 4908,00грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу була заподіяна шкода у зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду, що складається з витрат позивача на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2008 року у справі № 2-16/3115-2006 з демонтажу металевої огорожі довжиною 34,97 метрів.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2009 року у справі № 2-21/6109-209 (суддя Чонгова С.І.) в позові суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 здійснила дії щодо відповідача на виконання рішення суду на власний ризик. Рішення обґрунтовано посиланням на статті 115, 34, 33 Господарського кодексу України та на Закон України "Про виконавче провадження".

Не погодившись з рішенням суду, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, неповним зясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Так, субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі зазначає, що господарським судом було помилково зроблено висновок, що вона на свій ризик виконувала рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від від 17 червня 2008 року у справі № 2-16/3115-2006 з демонтажу металевої огорожі довжиною 34,97 метрів.

Проте, заявник апеляційної скарги зазначає, що вона слідувала вказівкам державного виконавця, а отже її дії не можуть вважатися на свій ризик.

У судовому засідання позивач підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача проти вимог скарги заперечував та просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Переглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2008 року у справі № 2-16/3115-2008 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Сімферопольської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Века", про визнання недійс ним рішення та усунення перешкод в користуванні будівлею, позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 були задоволені частково.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКА" усунути перешкоди в користуванні суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 0,272 га та будівлею склотарного пункту, магазину, бару, розташованих в місті Сімферополі по вул.. Севастопольській № 72, шляхом зносу огорожі - металевого забору довжиною 34,97 метрів, розташованого на відстані 1,2 м. з північно-західної сторони від земельної ділянки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 та з північно-східної сторони від земельної ділянки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (1,2 м.) по вул.. Севастопольській/ Трубаченко № 70/ 1 в місті Сімферополі (а.с.12).

Видано наказ після набрання рішення законної сили.

27 лютого 2009 року відкрито виконавче провадження примусового виконання Наказу №2-16/3115-06. Боржника, товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКА" зобов'язано добровільно виконати рішення в 7-денний термін (а.с.10).

13 квітня 2009 року виконавче провадження по справі №2-16/3115-06 закінчено (а.с.10).

Так, позивач - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 за свої кошти виконала шляхом зносу огорожі - металевого забору довжиною 34,97 метрів.

Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року, позивач сплатив 4908,00грн. (а.с13-18).

Центрального відділу виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2009 року за №3639/09-15/4 за заявою позивача про залучення до матеріалів виконавчого провадження №4513/09 з актом виконаних робіт від 11.04.09 про стягнення витрат з товариства з обмеженою відповідальністю "Века" у задоволенні відмовлено. За фактом стягнення витрат з товариства з обмеженою відповідальністю "Века" по примусовому виконанню наказу №2-16/3115-06 запропоновано звернутися в господарський суд Автономної Республіки (а.с. 9).

Викладене і стало підставою для звернення суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до господарського суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 17 червня 2008 року у справі № 2-16/3115-2006 та утворенням матеріальної шкоди, у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, та підлягають регулюванню Законом України "Про виконавче провадження", Господарським кодексом України та главою 82 Цивільного кодексу України.

Так, стаття 115 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановле ному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про виконавче проваджен ня" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну вико навчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове ви конання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної ви конавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автоном ній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управ лінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі -державні виконавці). Інші органи, установи, організації і посадові особи здійс нюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 6 цього Закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач виконував вказівки державного виконавця.

Крім цього, відповідно до повідомлення Листом Центрального відділу виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 07 квітня 2009 року за №03-15-4/6650, до позивача звернулись з проханням 10 квітня 2009 року о 10 - 00 за адресою: місто Сімферополь, вул. Севастопольська/ Трубаченко № 70/ 1 надати технічні засоби для виконання рішення суду (а.с. 41).

Статтею 621 Цивільного кодексу встановлено, що у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отже, судова колегія не може погодитися з висновком господарського суду та відповідача, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 на свій ризик виконувала демонтаж металевої огорожі.

Крім цього з матеріалів справи також вбачається, що відповідно до акту державного виконавця від 10 квітня 2009 року виконувалися дії примусового характеру у присутності державного виконавця.

Отже, суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 було завдано матеріального збитку в сумі 4908,00грн.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 1166 майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, відповідачем не було доказано, що шкода завдана позивачу було здійснена не з його вини.

Крім цього, у відзиві на позов, товариство з обмеженою відповідальністю "Века" зазначає, що у встановлений строк власними силами огорожа-металевий забір довжиною 34,97 метрів було знесено, чим усунуті перешкоди в користуванні суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 майном.

Відповідно до вимог частини 1 статі 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 34 зазначеного Кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що доводи, якими мотивовані позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частині 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що прийнято при неповному зясуванні обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору.

На підставі висловлено, керуючись статтями 101, 103, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункт 4) 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2009 року у справі №2-21/6109-2009 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Века" (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська/Трубаченка, 70/1, ЗКПО24870786) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (95017, АДРЕСА_1) збитки в сумі 4908,00грн. за витратами СПД ОСОБА_2 по виконанню рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2008 року у справі №2-16/3115-2006, державне мито в сумі 236,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 102,00грн..

5. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддяВ.І. Гонтар

СуддіЮ.В. Борисова

В.М. Плут