Рішення № 111041499, 23.05.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
23.05.2023
Номер справи
120/2551/23
Номер документу
111041499
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 травня 2023 р. Справа № 120/2551/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.01.2022 наказом начальника ГУНП у Вінницькій області № 12 о/c, підполковника поліції ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.

За результатами службового розслідування, наказом начальника ГУНП у Вінницькій області №164 від 08.02.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області», до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Позивач вважає, що зазначений наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним, оскільки дисциплінарних проступків він не вчиняв, а службове розслідування, яке стало підставою для його винесення було проведено поверхово, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 20.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

04.04.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні. Зокрема, зазначив, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну службову відповідність слугував висновок службового розслідування від 26.01.2023, яким було встановлено обставини вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

В свою чергу, підставою для проведення службового розслідування стала інформація, викладена у доповідній записці УПД ГУНП щодо виявлених прорахунків у несенні служби патрульними нарядами, задіяними до забезпечення правопорядку під час проведення богослужінь з нагоди святкування ОСОБА_2 за юліанським календарем на території обслуговування відділення поліції 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.

У доповідній записці зазначено, що в порушення вимог доручення ГУНП від 22.12.2022 2128/01/20-11-2022 керівництвом підрозділу не організовано належним чином присутність нарядів поліції біля культових споруд під час проведення богослужінь.

Аналізуючи зібрані в ході службового розслідування матеріали, дисциплінарна комісія встановила наявність складу дисциплінарного проступку в діях заступника начальника відділення поліції №2 з превентивної діяльності Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Бойка С.О., у зв`язку із чим видано наказ, що оскаржується. За наведених обставин представник Головного управління Національної поліції у Вінницькій області просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

07.04.2023 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якому останній підтримав наведену у позовній заяві власну позицію та просив адміністративний позов задовольнити. Вказав, що в порушення вимог порядку проведення службового розслідування, під час проведення службового розслідування не було встановлено доказів, які б підтверджували відсутність нарядів поліції біля культових споруд в селах Махнівка та Сигнал. Члени дисциплінарної комісії не опитали свідків, які б підтвердили відсутність поліцейських, а обмежились лише фотографуванням входу в культові споруди, в той час коли жодний наказ чи інструкція, які регламентують діяльність поліції не передбачають, що під час забезпечення правопорядку працівник поліції зобов`язаний перебувати біля входу в культову споруду та те, що йому заборонено бути в автомобілі поруч з культовою спорудою.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить службу на посаді заступника начальника відділення поліції №2 з превентивної діяльності Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.

Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що 10.01.2023 до ГУНП у Вінницькій області надійшла доповідна записка начальника УДП ГУ НП у Вінницькій області майора поліції Віктора Ковальчука про результати перевірки організації забезпечення правопорядку під час проведення богослужінь з нагоди святкування Різдва на території обслуговування відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУ НП. Повідомлено, що в порушення вимог доручення ГУ НП від 22.12.2022 №2128/01/20-11-2022 керівництвом підрозділу не організовано належним чином присутність нарядів поліції біля культових споруд під час проведення богослужінь 07.01.2023. Так, о 08:30 год. в с. Сигнал в місцевому храмі проводилась літургія за участю близько 30 вірян, однак наряд поліції був відсутній. Аналогічна ситуація мала місце в с. Махнівка, де також о 10:05 год. під час служби (25 вірян) наряд був відсутній.

Окрім цього, під час перевірки наряду, який ніс службу біля храму преподобного Серафіма Саровського у м. Козятин виявлено, що особовий склад (капітан поліції ОСОБА_3 , старший лейтенант поліції ОСОБА_4 та військовослужбовець ТЦК і СП) замість того щоб здійснювати контроль за станом правопорядку на визначеному об`єкті, перебували в цивільному автомобілі, а старший лейтенант поліції ОСОБА_4 знаходилась на службі з порушенням правил носіння однострою (в цивільній куртці).

Для з`ясування обставин наведених у доповідній записці начальника УДП ГУ НП у Вінницькій області наказом начальника ГУНП у Вінницькій області № 46 від 12.01.2023 призначено службове розслідування.

В ході службового розслідування встановлено, що згідно наказу відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області від 03.01.2023 №12 та операційного плану «Охорони публічної безпеки і порядку під час культових відправ з нагоди святкування ОСОБА_2 в умовах правового режиму воєнного стану» від 05.01.2023 контроль за несенням служби задіяним особовим складом покладено на заступника начальника відділення поліції №2 з превентивної діяльності Хмільницького РВП у Вінницькій області підполковника поліції С. Бойка.

З приводу наведених у доповідній записці обставин дисциплінарною комісією були відібрані пояснення, зокрема в самого позивача, який повідомив, що 06.01.2023 він заступив на добове чергування в якості відповідального по відділенню поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.

07.01.2023 о 07.00 год ним, відповідно до наказу начальника відділення поліції №2 Хмільницького РВП у Вінницькій області №12 від 03.01.2023, було проведено інструктаж особовому складу який задіювався до забезпечення правопорядку під час проведення богослужінь біля культових споруд.

Всі працівники поліції перебували на інструктажі в однострої з табельною вогнепальною зброєю. Інструктаж був проведений за годину до початку проведення богослужінь щоб працівники поліції вчасно прибули до місць несення служби. Відповідно до наказу №12 від 03.01.2023 в с. Сигнал, Хмільницького району мала нести службу інспектор СКОЗ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції М. Ащабрович, однак в зв`язку з сімейними обставинами вона 06.01.2023 написала рапорт на ім`я начальника відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП підполковника поліції І.Фалдіна в якому зазначила, що просить змінити несення служби з с. Сигнал на с. Махаринці, Хмільницького району. Вказаний рапорт було погоджено керівництвом підрозділу.

Окрім цього, позивач повідомив, що в с. Махнівка, Хмільницького району біля приміщення храму несли службу два працівники поліції.

Крім того, матеріали службового розслідування вказують, що також були відібрані пояснення в підлеглих позивача, які безпосередньо мали нести службу 07.01.2023 біля храмів в с. Сигнал та с. Махнівка Хмільницького району, а також храму преподобного Серафіма Саровського у м. Козятин, а саме: капітана поліції ОСОБА_5 , капітана поліції ОСОБА_6 , майора міліції ОСОБА_7 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , капітана поліції ОСОБА_3 .

Зміст наданих підлеглими позивача пояснень не суперечить наведеним у доповідній записці начальника УДП ГУНП у Вінницькій області обставинам та в більшій їх частині підтверджує висновки службового розвідування, зокрема в частині низького рівня виконавської дисципліни вищезазначеного особового складу відділення поліції №2 Хмільницького РВП у Вінницькій області.

Крім того, суд враховує зміст пояснень наданих старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , в яких остання повідомила, що 07.01.2023 відповідно до наказу 12 від 03.01.2023 була задіяна до несення служби біля приміщення храму в м. Козятин (вул. Незалежності). Під час несення служби вона перебувала в цивільному одязі без зимової куртки у зв`язку з тим, що в підрозділі проводились ремонтні роботи та на коридорі де знаходиться її кабінет було полаковано підлогу, тому вона не мала можливості її взяти.

Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що вказані у доповідній записці УПД ГУНП від 10.01.2022 прорахунки, стали можливими внаслідок відсутності належного контролю з боку керівництва відділення поліції № 2 Хмільницького РВП у Вінницькій області та низького рівня виконавської дисципліни особового складу.

Поряд з цим, за результатами розслідування встановлено, що згідно наказу відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області від 03.01.2023 №12 та операційного плану «Охорони публічної безпеки і порядку під час культових відправ з нагоди святкування ОСОБА_2 в умовах правового режиму воєнного стану» від 05.01.2023 контроль за несенням служби задіяним особовим складом покладено на заступника начальника відділення поліції № 2 з превентивної діяльності Хмільницького РВП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України керівник (командир) зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

За наведених обставин дисциплінарна комісія дійшла висновку про допущення ОСОБА_1 порушення службової дисципліни, вимог пункту 1 статті 1, підпункту 4 пункту 3 статті 1 розділу 1, пункту 2 статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у порушенні службової дисципліни, відсутності контролю за дотриманням підлеглими виконавської дисципліни в частині належного забезпечення правопорядку, керуючись статтями 11, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З огляду на те, що ОСОБА_1 мав діюче дисциплінарне стягнення, а саме наказом ГУНП від 04.11.2022 № 1085 оголошено сувору догану, запропоновано застосувати до заступника начальника відділення поліції № 2 з превентивної діяльності Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

08.02.2023 за результатами проведеного службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції у Вінницькій області видано наказ №164 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції відділення поліції № 2 з превентивної діяльності Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області", згідно із яким за виявлені в ході службового розслідування порушення до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Надаючи правову оцінку рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02 липня 2015 року (надалі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Водночас, згідно із частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України №2337-VIII від 15 березня 2018 року затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострію та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

При цьому, статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові (частина 4 статті 2 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Зі змісту наведених положень слідує, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов`язків, визначених статтею 18 Закону №580-VIII та статтею 1 Дисциплінарного статуту. При цьому, керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни.

Положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

При цьому, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою (стаття 18 Дисциплінарного статуту).

Водночас, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).

На реалізацію частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі Порядок №893), яким визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

При цьому, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо) (пункт 4 розділу ІІ Порядку №893).

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України Про захист персональних даних, Про державну таємницю та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника (пункт 2 розділу IV Порядку №893).

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу IV Порядку №893).

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

В силу приписів пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити, окрім іншого, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі (пункт 14 розділу V Порядку № 893).

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження) (пункт 3 розділу VI Порядку №893).

Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено (у разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування); вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку №893).

Отже, приписами Порядку №893 передбачено, що службове розслідування має проводитися стосовно конкретного поліцейського з метою встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку в діянні поліцейського, з приводу якого було призначено вказане розслідування.

Разом із цим, обставини, як і причини, що зумовили проведення розслідування, а також ступінь вини поліцейського з`ясовуються під час службового розслідування, за результатами якого складається висновок, у якому, крім іншого, зазначається підстава для проведення службового розслідування та обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим та зазначається щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації.

В ході судового розгляду встановлено, що підставою для його проведення слугували факти, викладені у доповідній записці начальника УПД ГУ НП від 10.01.2023 (в наказі помилково вказана дата 08.01.2023) про результати перевірки організації забезпечення правопорядку під час проведення богослужінь з нагоди святкування Різдва на території обслуговування відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУ НП.

Суд враховує, що проведення службового розслідування та формування за його наслідками висновку віднесено до дискреційних повноважень відповідача. В межах розгляду адміністративної справи суд надає оцінку лише дотриманню процедури проведення такого розслідування.

В даному випадку, в позовній заві позивач, як на підставу для скасування спірного наказу, вказує на незгоду з висновками проведеного службового розслідування, оскільки вважає, що ним вчинено всі необхідні дії спрямовані на належне виконання контролю за несенням служби задіяним особовим складом під час культових відправ з нагоди святкування ОСОБА_2 в умовах правового режиму воєного стану (наказ №12 від 03.01.2023).

При цьому, матеріали службового розслідування, зокрема пояснення особового складу відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУ НП, які мали нести службу 07.01.2023 біля храмів в с. Сигнал та с. Махнівка Хмільницького району, а також храму преподобного Серафіма Саровського у м. Козятин, підтверджують обставини доповідної записки начальника УДП ГУНП у Вінницькій області, зокрема в частині відсутності належного контролю з боку керівництва відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУ НП.

При цьому, суд встановив, що порушень порядку проведення службового розслідування та строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачем не допущено та позивачем про такі не заявлено.

Водночас, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, адже саме на позивача було покладено обов`язок щодо здійснення контролю за несенням служби задіяним особовим складом відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУ НП з огляду на, що оскаржуваний наказ винесений відповідачем в межах, на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

При цьому, приймаючи оскаржуваний наказ та застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність відповідачем було враховано, що позивач мав діюче на час виникнення спірних правовідносин, дисциплінарне стягнення, а саме наказом ГУНП від 04.11.2022 № 1085 йому було оголошено сувору догану.

Згідно ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, наступним за черговістю видом дисциплінарної відповідальності після суворої догани слідує попередження про неповну службову відповідність.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають розподілу між сторонами.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 40108672)

Суддя/підпис/ Жданкіна Наталія Володимирівна

Виготовлено з автоматизованої системи

документообігу суду

Згідно з оригіналом:

Помічник судді:

Розлуцький А.М.

23.05.2023

Часті запитання

Який тип судового документу № 111041499 ?

Документ № 111041499 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 111041499 ?

Дата ухвалення - 23.05.2023

Яка форма судочинства по судовому документу № 111041499 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 111041499 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 111041499, Вінницький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 111041499, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 23.05.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 111041499 відноситься до справи № 120/2551/23

Це рішення відноситься до справи № 120/2551/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 111041497
Наступний документ : 111041500