Рішення № 111041293, 23.05.2023, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/178/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"23" травня 2023 р. Підгаєцький районний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого судді Горуц Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Костенюк М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Підгайці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №296942 від 29 квітня 2023 року.

В судове засідання позивач не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. 23 травня 2023 року року подав до Підгаєцького районного суду відповідь на відзив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. 19 травня 2023 року подав до суду відзив на позовну заяву з додатками, у якому за обставин викладених у ньому, у задоволенні позову просить відмовити, а справу слухати у його відсутності.

Відповідно доп.3ч.1ст.5КАС Україникожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися доадміністративного суду,якщо вважає,що рішенням,дією чибездіяльністю суб`єктавладних повноваженьпорушені їїправа,свободи абозаконні інтереси,і проситипро їхзахист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно доч.4ст.160КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що 29 квітня 2023 року близько 19 год. 14 хв. за допомогою проблискових маячків червоного кольору в с.Голендра Тернопільського району Тернопільської області його було зупинено працівниками патрульної поліції.

Виконавши вимогу про зупинку, працівник поліції повідомив, що у нього є підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропонував йому пройти відповідний огляд за допомогою прилада «Драгер» на що він погодився. Результат такого огляду становив 0,00% проміле, після чого його повідомили про те, що на нього буде винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки ОСОБА_1 о 19 год. 05 хв. в м.Підгайці по вул.Бережанська було допущено порушення пункту 15.9Ґ ПДР (Зупинка ближче 10 м. від краю перехрещуваної проїзної частини).

Не погоджуючись з вказаним правопорушенням, оскільки, як вказує такої зупинки він не здійснював, він усно попросив працівників поліції надати йому відповідні докази, однак на його прохання працівник поліції відмовив, після чого він попросив надати можливість скористатись правовою допомогою, на що він також отримав негативну відповідь.

Також зазначає, що на підтвердження його вини та події адміністративного правопорушення, будь-яких доказів у матеріалах справи немає, що також підтверджується прочерком у графі «до постанови додаються» у оскаржуваній постанові.

Вказує, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення яке він не вчиняв, а у реалізації його прав, передбачених ч.1 ст.268 КУпАП йому було відмовлено.

До матеріалів справи не додано ні зафіксованого факту порушення ПДР саме ним, ні відповідних замірів, які б підтверджували, що таке правопорушення дійсно мало місце. В позовній заяві зазначає, що його притягнуто до відповідальності не на місці де він ніби-то зупинився, а взагалі за декілька кілометрів від нього. Всі його заперечення щодо правопорушення, працівником поліції до уваги не взято, можливості подати письмове пояснення поліцейським йому не надано.

Враховуючи вищенаведене, вважає, що працівником поліції також порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що позов не визнає з наступних підстав.

29 квітня 2023 року о 18 год. 43 хв. позивач здійснив зупинку транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.Бережанська м. Підгайці Тернопільського р-ну Тернопільської обл., чим порушив п. 15.9.Г ПДР, а саме: зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішоходного переходу, за винятком зупинки проти бокового проїзду на Т- подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

ДОП СПД №2 м.Підгайці Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Павлик Іваном Романовичем було виявлено дане порушення ПДР та винесено оскаржувану постанову.

Відповідач зазначає, що з відеозапису, який додано до матеріалів справи видно, як позивач ОСОБА_1 покинув ділянку дороги по вул.Бережанській м.Підгайці Тернопільського району Тернопільської області, не дочекавшись складення постанови поліцейським і поїхав у невідомому напрямку. Вказує, що на відео чітко видно, що позивач здійснював зупинку транспортного засобу у вищевказаному місці.

З наведених у відзиві обставин, просить суд відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що твердження відповідача є голослівними та не стосуються предмета спору.

Вказує,що відповідачемне наданобудь-якихналежних,допустимих тадостовірних доказівна підтвердженнявини ОСОБА_1 у вчиненніним адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.122КУпАП.Зокрема,зазначає,що відповідачемтак іне наданодоказів того,що нимбуло здійсненовідповідні заміри,з якихби вбачалось,що транспортнийзасіб бувзупинений ближче10м.від краюперехрещуваної дороги,що відповіднобуло бпідставою дляпритягнення доадміністративної відповідальності.Також ненадано доказівтого,що зупинкуз порушеннямвимог п.15.9. Ґ здійснив саме ОСОБА_1 .

Натомість зазначає, що відповідач у відзиві посилається на відеозапис з якого видно, як позивач ОСОБА_1 не виконує законну вимогу працівника поліції про зупинку, що не є доказом, вчинення правопорушення за яке винесена оскаржувана постанова.

Окрім того вказує, що працівником поліції було грубо порушено ч.2 ст.279 КУпАП, відповідно до якої посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Працівником поліції не було оголошено про початок розгляду справи, законна вимога, передбачена ст.268 КУпАП про ознайомлення з матеріалами справи була відхилена. Докази, які стосуються матеріалів справи взагалі не були досліджені при розгляді справи та притягненні його до адміністративної відповідальності.

З наведених у відповіді на відзив обставин, ОСОБА_1 просить суд скасувати оскаржувану постанову.

Суд, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.

Диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Об`єктивною стороною вказаного адміністративного правопорушення в даному випадку є порушення правил зупинки.

Суб`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП є вина особи, як у формі умислу так і необережності.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Згідно ст.11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була розглянута 29 квітня 2023 року.

Наслідком її розгляду є винесення постанови про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Проте, судом не встановлено будь-яких доказів того, що службовою особою при винесенні оскаржуваної постанови, враховано обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст.ст.33-35 КУпАП, а також дотримано вимоги ст.ст.278-280 КУпАП та з`ясовано інші обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

Положенням ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Твердження позивача про те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було здійснено відповідних замірів, які б підтверджували те, що він зупинився ближче 10 м. від перехрещуваної дороги, знайшло своє підтвердження і в матеріалах справи.

Відповідачем на підтвердження обставин викладених у відзиві на позов, додано відеозапис із боді-камери, який не спростовує твердження позивача викладені останнім у адміністративному позові та не є беззаперечним доказом того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Встановлено, що працівник поліції, при розгляді справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу в порушення вимог ст.280 КУпАП не з`ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також не перевірив інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема належним чином не здійснив заміри від місця зупинки транспортного засобу під керуванням позивача до краю перехрещуваної проїзної частини дороги, при цьому не зафіксувавши їх належними та допустимими доказами.

Суд, вважає, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку для підтвердження порушення позивачем пункту 15.9г Правил дорожнього руху відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки із відповідними замірами відстані від автомобіля до краю перехрещуваної проїзної частини дороги тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, відповідачем не надано.

Поданий відповідачем відзив на позов з відеозаписами і сама оскаржувана постанова не спростовують зазначених вище тверджень позивача.

Наявна у відповідача відеофіксація не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено таку фіксацію (фото та відеозапис).

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, судом не здобуто, а відповідачем не представлено жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, зокрема його вини, як основної і обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку.

Згідно ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте відповідач не представив суду належних та допустимих доказів, що підтверджують правомірність його дій та винність позивача у вчиненні даного правопорушення.

В силу ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Положенням ч.1 ст.283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна відповідати вимогам вказаної статті.

Встановлено, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч.3 ст.283 КУпАП, оскільки в резолютивній частині даної постанови не зазначено технічний засіб, яким здійснено відеозапис, якщо такий здійснювався.

Викладене дає підстави вважати, що відповідачем не вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Наявні у справі матеріали не містять беззаперечних доказів і є неналежними та не достатніми для однозначного висновку про винність позивача в порушенні Правил дорожнього руху.

За наведених вище обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підставний, а тому підлягає до задоволення.

Судові витрати відповідно до ч.1 ст.139 КАС України слід стягнути із відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 77, 90, 139, 194, 242-246, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями), ст.ст.247, 251, 252, 268, 278, 280, 283, 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №296942 від 29 квітня 2023 року щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень - скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути із Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судові витрати понесені позивачем при поданні адміністративного позову до суду, а саме судовий збір в сумі 536 гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, 46001, м. Тернопіль вул. Валова, 11 Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 40108720.

Головуючий: Р. О. Горуц