Постанова № 111031647, 22.05.2023, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

Справа №687/592/23

№3/687/250/2023

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року смт.Чемерівці

Суддя Чемеровецького районного суду Хмельницької області Борсук В.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Галичина»,

зач.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у вину ставиться те, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Промінь Галичина» встановлено наступні порушення:

- абз. «в» п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, пункту 5 розділу V Наказу Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 із змінами і доповненнями ТОВ «Промінь Галичина» за лютий 2023 року завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) на суму - 702 грн..

- вимог «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за №159/28289 із змінами і доповненнями, ТОВ «Промінь Галичина» невірно заповнено додаток 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду (Д2), яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за лютий 2023 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак до суду надійшло пояснення по справі, в якому просить закрити провадження, у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, оскільки в адміністративній справі відсутні відомості про винесення контролюючим органом повідомлення-рішення на підставі акту позапланової виїзної перевірки.

Дослідивши надані суду матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.

Згідностатті 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною першою статті 256КУпАПвстановлено вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Стаття 9КУпАПвизначає поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом частини першої статті 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Так, протокол про адміністративне правопорушення № 2302/10/22-01-07-03 від 05.05.2023 року складений на ОСОБА_1 на підставі акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 4942/22-01-07-03/35578572 від 05.05.2023 року.

Будь-які інші докази, окрім зазначеного акта та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного головним державним інспектором Кам`янець-Подільського відділу перевірок платників податків юридичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області Євчук Л.М., в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Згідно п.54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Пунктом 58.1. статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно достатті 54цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьомустаттями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Із аналізу вказаних норм слідує, щоякщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК України, контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

У справі відсутні відомості про винесення контролюючим органом повідомлення-рішення на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки № 4942/22-01-07-03/35578572 від 05.05.2023 року.

Проте закономірно допускати, що за результатами оскарженнятаке податкове повідомлення-рішення, у випадку його винесення, може бути скасоване.

Відтак не прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу, а за відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку податкового обліку.

Відтак складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки акта документальної позапланової виїзної перевірки, є передчасним.

Крім того, в протоколі не вказана дата, час і місце вчинення правопорушення, а лише зазначено «Акт перевірки від 05.05.2023 року № 4942/22-01-07-03/35578572».

Зі змістустатті 62 Конституції Українивбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

З огляду на наведене, суддя приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП.

Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме статей9, 33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутні, а відтак провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч.1 ст.163-1, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадженняу справіпро притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 ,за ч.1ст.163-1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу на протязі десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга на постанову подається через суд першої інстанції до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя Борсук В.О.