Рішення № 111031419, 11.05.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

Провадження № 2/760/4482/23

Справа № 760/33294/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., за участю:

помічника судді - Божко Ю.В.,

позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 (особисто, паспорт),

представника позивача - Сердюк Ю.А. (ордер від 26.01.2023);

відповідача - ОСОБА_3 (особисто паспорт),

представника відповідача за первісним позовом - Миколаєнко О.В. (ордер від 21.07.2022),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу

за первісним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 /далі - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації /далі - Служба у справах дітей/ (код ЄДРПОУ: 37485506; адреса: 03020, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 41), Відділ - служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради (адреса 82100 м. Дрогобич, пл. Ринок, 1, каб. 318), про визначення місця проживання дитини,

та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

13.12.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, за підписом представниці ОСОБА_1 - адвоката Чучковської А.В. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить:

- визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про народження № 1179, вчинений Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві ЦМУ МЮ у м. Києві) разом з матір`ю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично справу передано судді по реєстру 20.12.2021.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 24.12.2021 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 01.03.2022.

18.02.2022 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в якій він просить суд:

- прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини

- визначити місце проживання малолітнього - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі своїм батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.02.2022 для розгляду вказаної зустрічної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

У зв`язку з початком 24.02.2022 збройної агресії з боку рф та введенням воєнного стану в Україні судове засідання, призначене на 01.03.2022, не відбулось та було перенесено на 21.07.2022.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25.04.2022 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21.07.2022 до участі у справі залучено Службу у справах дітей Дрогобицької районної державної адміністрації , яку зобов`язано надати Солом`янському районному суду міста Києва в порядку ст. 19 Сімейного кодексу України (далі - СК України) письмовий висновок щодо розв`язання спору; підготовче засідання у справі було відкладено на 22.09.2022.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22.09.2022 замінено раніше залучену третю особу у справі - Службу у справах дітей Дрогобицької районної державної адміністрації на належну - Відділ - службу у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, який зобов`язано надати суду в порядку ст. 19 СК України письмовий висновок щодо розв`язання спору; відкладено підготовче засідання у справі на 17.11.2022, у яке викликано для допиту свідків.

У зв`язку з відсутністю в суді електроенергії, судове засідання, призначене на 17.11.2022 не відбулось та було перенесено на 26.01.2022.

21.11.2022 до суду надійшло клопотання представника про долучення доказів, до якого, зокрема, додано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , з якого вбачається, що позивач за первісним позовом 12.11.2022 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та після такої реєстрації шлюбу взяла прізвище « ОСОБА_1 ».

З огляду на клопотання позивача ( ОСОБА_1 ) про відкладення розгляду справи у зв`язку зі зміною адвоката, 26.01.2022 судове засідання було перенесено на 23.02.2023.

У судовому засіданні 23.02.2023 було допитано свідків ОСОБА_1 : ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , та свідків ОСОБА_3 : ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Допит свідків на стадії підготовчого засідання проведено за погодженням з учасниками судового процесу з огляду на те, що представником ОСОБА_1 було заявлено усне клопотання про можливість подання в подальшому клопотання про призначення психологічної експертизи, в т.ч. на основі показань свідків. Після допиту свідків ОСОБА_1 та її представник клопотання про призначення відповідної експертизи не заявили.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23.02.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 20.04.2023.

На початку судового засідання 20.04.2023 представником ОСОБА_3 заявлено клопотання про призначення у справі судової психологічної експертизи.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20.04.2023 клопотання представника ОСОБА_3 про призначення у справі судової психологічної експертизи залишено без розгляду.

У судовому засіданні 20.04.2023 було розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово сторін та розпочато стадію дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.05.2023, у якому було продовжено розгляд справи по суті.

Під час судового розгляду справи здійснювалось фіксування судового засідання технічними засобами в порядку ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Доводи позивача за первісним позовом ( ОСОБА_1 )

У первісному позові, зокрема, вказується, що 12.09.2017 між сторонами було укладено шлюб (актовий запис про шлюб № 2305, вчинений Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)).

Зазначається, що від цього шлюбу у подружжя народився єдиний син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про народження № 1179, вчинений Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві ЦМУ МЮ у м. Києві).

Зі слів ОСОБА_1 , що сімейне життя не склалося через систематичне застосування домашнього насильства з боку відповідача по відношенню до позивача та її малолітнього сина. Акти домашнього насильства (діяння як психологічного, так і економічного та фізичного насильства) в різних проявах почали вчинятись систематично після народження у сторін спільного сина.

Так, як вказується у позові, спочатку відповідач зводив іншим - людям на позивача наклепи, згодом почав грубо поводитись з нею, шантажувати, погрожувати, що вб`є, не дозволяв жінці спати поряд з немовлям, не дозволяв давати дитині призначені лікарем ліки, яким вважав недоречними.

У зв`язку з цим з кінця весни - початку літа 2021 року позивач відкрито заявила про бажання розірвати шлюб. Як вказує позивач за первісним позовом, відповідач сприйняв це вкрай негативно і став виганяти її з квартири, де вона зареєстрована та постійно проживає разом з сином, та створювати їй умови неможливого сумісного проживання: постійні образи та погрози, нецензурна лайка, псування та викрадення особистих речей позивача (мобільний телефон, кондитерські вироби, які вона готує на замовлення, речі, тощо), через що виклики поліції за адресою місця їх проживання стали майже щотижневими.

Окрім цього, ОСОБА_1 вказується, що відповідач з метою вигнати позивача та «покарати» її став використовувати їх спільну дитину як інструмент тиску, а саме: став заявляти позивачу, що він визначить місце проживання дитини з собою, а позивача позбавить батьківських прав.

Зі слів позивача за первісним позовом, для цього він став чинити психологічне насилля над дитиною: налаштовувати малолітнього ОСОБА_6 проти матері і просити щоб хлопчик говорив та повторював батькові слова, після чого відповідач записує все на мобільний телефон. Так, дитина під час прогулянки подряпала обличчя на гойдалці. Батько попросив дитину сказати на мобільний телефон, що це його вдарила мати. Як тільки позивач запитала сина чому він так сказав, той відповів, що тато сказав, що це така гра і попросив це сказати. При цьому відповідач став повідомляти такі завідомо неправдиві факти у компетентні органи з заявами про те, що мати б`є дитину, відмовилася від неї, не любить і не цікавиться нею.

Також, ОСОБА_1 звертається увага на те, що батько постійно нецензурно лається в присутності дитини, через що трирічна дитина також застосовує нецензурну лайку.

Як вказується у позові, така виховна поведінка відповідача свідчить про те, що батько чинить психологічне насильство над дитиною, змушуючи її брехати, а також створює у свідомості дитини спотворений образ матері, нормальних сімейних цінностей.

Враховуючи викладені обставини та припинення шлюбу, позивач за первісним позовом вважає, що у якнайкращих інтересах дитини буде визначення місця її проживання разом з матір`ю.

На підтвердження такого твердження ОСОБА_1 звертає увагу, зокрема, на наступне:

-Дитині на час подання позову виповнилося повних три роки, і психоемоційно дитина дуже прив`язана до матері;

-Мати разом з дитиною мають право постійного безстрокового користування двокімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_3 ;

-Мати працевлаштована та має стабільний дохід;

-За місцем роботи мати характеризується позитивно;

-Мати з народження дитини займається її вихованням, приділяє весь свій вільний час, привчає дитину до традиційних сімейних цінностей;

-Відсутні факти, які б характеризували мати негативним чином, що може вплинути на виховання дитини та відібрання трирічної дитини від матері (мати не є наркозалежною, на обліку у лікаря психіатра не перебуває і не перебувала тощо).

При цьому, на думку ОСОБА_1 , визначення місця проживання дитини з відповідачем не буде відповідати якнайкращим інтересам дитини: батько хоча і зареєстрований як ФОП, але задекларованого доходу не має; його виховна поведінка завдає дитині моральної травми (налаштування дитини проти рідної матері, привчання дитини брехати, спонукання дитини не виконувати прохання матері (вдіти капці і не ходити по холодному полу босоніж, їсти здорову їжу тощо), ігри на кшталт «кто громче пукнет» тощо); до літа 2021 року відповідач взагалі не приймав участі у вихованні дитини, а весь свій час витрачав на заробляння коштів на придбання квартири у ЖК «Окланд», яку оформив на свою матір; відповідач відкрито заявляє, що якщо місце проживання дитини визначать з матір`ю, він забуде про дитину і от тоді позивач «відчує, що таке самостійно займатися дитиною без його підтримки.»

Доводи позивача за зустрічним позовом ( ОСОБА_3 )

У зустрічній позовній заяві (т. І, а.с. 54-60), зокрема, вказується, що сторони перебували у шлюбі з 12.09.2017, від цього шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначається, що на час укладення шлюбу ОСОБА_3 мав стабільний високий дохід, сім`я, зокрема і ОСОБА_1 , яка ніде не працювала, ні в чому не мала потреби. Однак, після введення карантинних обмежень доходи зменшилися, хоча все необхідне для нормальної життєдіяльності сім`я мала, дитина ні чому обмежена не була.

Проте, ОСОБА_1 повідомила позивача за зустрічним позовом, що її не влаштовує таке життя і вона має намір розлучитися. При цьому, як вказує ОСОБА_3 , вона забажала, щоб він залишив їй квартиру, яку він отримав у дарунок від своєї матері. Зі слів ОСОБА_3 , його відмова розлютила ОСОБА_1 , вона повідомила його, що йому це так не зійде, що він «сам напросився» і що після розірвання шлюбу вона планує повернутися до м. Запоріжжя, де проживала раніше, забере сина з собою та позбавить його можливості бачитися з дитиною, бо він «їх ніколи не знайде».

Тобто, як вказує позивач за зустрічним позовом, дружина шантажувала його за допомогою дитини.

Зі слів ОСОБА_3 , погрози ОСОБА_1 почала втілювати в життя нечесними способами. Так, вона почала писати на нього заяви до правоохоронних органів за начебто психічне та фізичне насилля до неї з його боку. При цьому, як наголошує ОСОБА_3 , жодних підстав для цього не було, жодного доказу, крім слів заявниці, - немає, ОСОБА_1 зловживає правами, передбаченими Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Як зазначається у зустрічному позові, ОСОБА_1 постійно провокує ОСОБА_3 , виказує на його адресу образи, використовуючи нецензурну лайку, принижує його, розповсюджує про нього неправдиві та образливі чутки, влаштовує показові публічні сварки, щоб скомпрометувати його.

При цьому, звертається увага на те, що за фактом звернення ОСОБА_1 до поліції 23.11.2021, рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 25.01.2022 провадження у адміністративній справі закрито у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення. Тому ОСОБА_3 вважає, що всі її заяви відносно насильства до неї з його боку - це наклеп та брехня.

Як вказується у зустрічному позові, забезпечуючи сім`ю всім необхідним, ОСОБА_3 приділяв весь свій вільний час синові, при цьому він ніколи не налаштовував дитину проти матері, не примушував брехати, коли дитина висловлювалася проти матері, намагався йому пояснити, що мама його любить.

ОСОБА_3 вказує, що всі сварки ОСОБА_1 влаштовує в присутності їх малолітнього сина, тим самим лякаючи його.

Вважає, що ОСОБА_1 ігнорує інтереси дитини, та проживання сина з нею зашкодить нормальному психічному розвитку дитини.

Також звертає увагу на те, що тривалий час після народження сина ОСОБА_1 страждала на післяпологову депресію. Вона була у пригніченому настрої, малюк її застосовувала до нього фізичне насилля. Декілька разів він помічав синці на тілі дитини постійно дратував, вона неодноразово, але кожного разу дружина повідомляла його, що син «просто впав».

Як вказує ОСОБА_3 , син боявся залишатися зі своєю матір`ю наодинці, так як вона застосовувала до нього і фізичне і психічне насилля, хлопчик його повідомляв, що мама його б`є і кричить на нього, сварить його. З цього приводу він неодноразово звертався до служби у справах захисту дітей, а також до правоохоронних органів.

Зі слів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 мала намір позбавити життя себе та їх малолітню дитину, у неї були напади, під час яких її ставлення до дитини було або агресивне, або байдуже, декілька разів вона залишала дитину вдома саму.

У зустрічному позові вказується, що ОСОБА_1 постійно наражає здоров`я сина на небезпеку, зокрема, коли дитина хворіє, і їй призначають домашнє лікування без виходу на вулицю, ігноруючи вказівки лікаря, виводить дитину на вулицю, що призводило до погіршення стану здоров`я дитини, вивозила хвору дитину у невідомому напрямку і лікувала сина невідомо де і як. З цього приводу позивачем за зустрічним позовом подавалися заяви до Служби у справах захисту дітей та до правоохоронних органів.

На думку ОСОБА_3 , ситуація, яку створює ОСОБА_1 , негативно позначається на емоційному стані сина, він наляканий, часто плаче, натомість ОСОБА_1 більше цікавиться власними потребами, а не потребами та інтересами дитини, тому поведінка ОСОБА_1 підтверджує її нехтування інтересами, потребами та здоров`ям дитини.

При цьому, у зустрічному позову наголошується на тому, що хоча дитина емоційно прив`язана до матері, але більше - до батька, що підтверджується висновком спеціаліста-психолога Ткалич М.Г. від 15.11.2021.

ОСОБА_3 зауважує на тому, що є працевлаштованим, має достатній дохід, щоб утримувати себе та сина, забезпечувати дитину всім необхідним для життя та всебічного розвитку, не маю проблем зі здоров`ям, маю позитивні характеристики за місце проживання, має належну на праві власності квартиру АДРЕСА_4 , де зареєстрований і проживає з народження і їх малолітній син. Зауважує на тому, що у хлопчика є своє спальне місце (в кімнаті тата, де він спить постійно), іграшки, всі його знайомі речі; вдома дитина почувається вільною та захищеною; ОСОБА_6 відвідує дитячий дошкільний заклад № 650. Тобто, ну думку ОСОБА_3 , дана обстановка є для дитини звичною та комфортною, а зміна місця проживання негативно позначиться на емоційному та психічному стані дитини.

Крім того, в зустрічному позові звертається увага на те, що в м. Києві для розвитку дитини є більше різноманітних можливостей.

Також, зауважується, що відповідачці на праві власності належить частка двокімнатної квартири в м. Запоріжжя, іншими власниками цієї квартири є рідна сестра та батьки відповідачки, таким чином, у відповідачки відсутнє окреме помешкання для її проживання з дитиною.

В зустрічному позові наголошується, що у батька з сином гарні, дружні стосунки, для ОСОБА_3 інтереси сина - на першому місці, він не має проблем зі здоров`ям, не зловживає спиртними напоями, на диспансерному та наркологічному обліку не перебуває, має позитивні характеристики та постійне місце роботи, має достатній рівень заробітної платні, веде здоровий спосіб життя, приділяє сину необхідну увагу, створює належні умови для всебічного розвитку дитини, належним чином опікувався сином, займався його всебічним розвитком, в квартирі, де він проживає, створені всі умови для комфортного та здорового проживання дитини, його навчання, гри та відпочинку.

При цьому, ОСОБА_3 стверджує, що доглядав сина з його народження, знає всі його проблеми, потреби, інтереси, готує для нього їжу, яку син любить, знає, як надати необхідну медичну допомогу, може впоратися з будь-якими проблемами, які можуть виникнути піл час спільного проживання з дитиною, а також забезпечити їй повноцінний всебічний розвиток.

Крім того, у зустрічному позові зауважується на тому, що монополізуючи право на дитину, відповідачка порушує і права сина і права батька.

З урахуванням викладеного, вважає, що доцільно визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ним - його батьком.

15.07.2022 до суду надійшли письмові пояснення до зустрічної позовної заяви (т. І, а.с. 106-109), подання яких мотивовано тим, що з часу подання зустрічного позову суттєво змінилися обставини.

Так, вказується, що ОСОБА_1 почала проживати з іншим чоловіком, перешкоджала ОСОБА_3 у спілкуванні з сином, 14.02.2022 ОСОБА_3 звернувся з заявою до служби у справах захисту дітей Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації з заявою про встановлення графіку побачень з дитиною, проте внаслідок початку воєнних дій це питання розглянуто не було.

Також зазначається, що з початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну ОСОБА_1 залишила сина з ОСОБА_3 за місцем реєстрації, а сама проживала зі своїм співмешканцем за місцем його проживання, 24-го та 25-го лютого 2022 року на пару годин приходила додому, на ніч не залишалася, дитину з собою не забирала.

Зі слів позивача за зустрічним позовом, 01.03.2022 ОСОБА_1 зі своїм співмешканцем - працівником поліції, під час чергової повітряної тривоги, коли ОСОБА_3 біг з дитиною до укриття, на вулиці насильно забрала у нього дитину та зникла у невідомому напрямку. З цього приводу він звертався і до правоохоронних органів і до служби у справах захисту дітей. Тривалий час йому не було відомо, де, з ким та в яких умовах знаходиться його син, чи він живий-здоровий. Через деякий час в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомила, що вона з сином знаходяться у м. Трускавець, потім сказала, що вони переїхали до Львова . Однак повідомити точну адресу проживання відмовилася. ОСОБА_3 звертався з запитами і до Трускавецької і до Львівської міських рад, проте отримав відповіді, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , 2018 р.н., як тимчасово переміщені особи не зареєстровані.

ОСОБА_3 наголошує, що дуже прив`язаний до своєї дитини, любить її і, понад усе, прагне для неї всього найкращого, син його також любить, однак з 01 березня 2022 року вони з ним не бачилися, оскільки мати дитини перешкоджала їм в цьому, навіть в телефонному режимі в відеоформаті вона дозволяла їм спілкуватися лише кілька хвилин.

На думку ОСОБА_3 , монополізуючи право на спілкування з сином, ОСОБА_1 спотворює реальну картину для сина, навіює йому неправдиву інформацію про батька, лякає ним дитину.

Зі слів ОСОБА_3 , після чергового звернення до Служби у справах захисту дітей Солом`янської райадміністрації м. Києва йому повідомили, що ОСОБА_1 перебуває у м. Дрогобич Львівської області, у зв`язку з чим він звернувся з заявою до Служби у справах захисту дітей Дрогобицьої міської ради, після чого ОСОБА_1 запросила його на зустріч з сином до м. Дрогобич.

Як вказує ОСОБА_3 , він придбав квитки на потяг з виїздом з м. Києва 30.06.2022, про що повідомив ОСОБА_1 . В той же день Солом`янським районним судом міста Києва адміністративне провадження відносно нього за заявою ОСОБА_1 було закрито за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Як вважає ОСОБА_3 , після цієї новини, ОСОБА_1 подзвонила йому та, посилаючись на начебто хворобу сина, заборонила йому приїжджати для побачення з дитиною, однак він все ж поїхав до м. Дрогобич, проте за адресою, вказаною ОСОБА_1 , знаходився навчальний заклад з закритими воротами для входу на територію. При цьому, на телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідала, тому ОСОБА_3 звернувся до місцевих правоохоронних органів з відповідною заявою та до служби у справах захисту дітей.

Зі слів ОСОБА_3 , у Службі були здивовані його візитом, оскільки ОСОБА_1 зверталась до них з численними заявами про його «неадекватність», та впевнившись, що він абсолютно здорова та адекватна людина, повідомили йому адресу, за якою мешкала ОСОБА_1 . Прийшовши за вказаною адресою, а саме: АДРЕСА_5 , ОСОБА_3 знайшов свого сина здоровим. Як виявилося, ОСОБА_1 стала проживати в квартирі батьків її співмешканця - ОСОБА_7 , співробітника Солом`янського відділу поліції м. Києва. Квартира є двокімнатною, в одній кімнаті мешкає ОСОБА_1 з сином, в іншій - мати ОСОБА_19 з його вітчимом на ім`я « ОСОБА_20 ».

Як вказує ОСОБА_3 , син був дуже радий зустрічі з ним, розповів, що мати та «бабуся» його часто сварять, ставлять в куток для покарання, а коли мама йде на роботу його залишають на ОСОБА_20 , який часто дратується на нього, навіть б`є його паском.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом, коли він запитав у ОСОБА_1 щодо цієї ситуації, вона розізлилася на сина та пригрозила, що «поставить його в куток, щоб не обманював».

З огляду на зазначене ОСОБА_3 вважає, що ОСОБА_1 застосовує до дитини психічне та фізичне насилля, залишає дитину на чужих людей, які погано ставляться до хлопчика, ображають його, а ОСОБА_1 ігнорує скарги дитини, свідомо допускає таке ставлення до дитини.

При цьому, ОСОБА_3 зазначає, що син був дуже засмучений розставанням з ним, плакав та просився до нього, що розлютило ОСОБА_1 .

Разом з тим, ОСОБА_3 стверджує, що ніяким чином не налаштовував ОСОБА_6 (сина) проти матері, чи спонукав його повертатися додому.

Водночас, після його від`їзду ОСОБА_1 подзвонила йому та повідомила, що його візит погано впливає на дитину, тому вона забороняє йому зустрічатися з сином. Зазначене ОСОБА_3 розцінює так: любов дитини до татка та її бажання бути з ним та його щира любов до сина ОСОБА_1 вважає «поганим впливом» та предметом шантажу.

ОСОБА_3 звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 самочинно та безпідставно монополізувала право на виховання дитини, маніпулює розумом та поведінкою чотирирічної дитини, хоча його, як батька дитини, не позбавлено батьківських прав відносно сина, ніяких судових заборон у його спілкуванні з дитиною не існує, весь час з народження дитини він опікувався дитиною, доглядав, виховував, обожнює свою дитину і хоче, щоб вона проживала з ним.

Крім того, зауважується, що ОСОБА_3 ніколи ніяким чином не застосовував до дитини ні психологічного, ні фізичного насильства, а рішеннями Солом`янського районного суду міста Києва від 25.01.2022 та від 30.06.2022 адміністративні провадження закрито за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, та постанову суду від 25.01.2022 заявницею оскаржено не було. Таким чином, жодного судового рішення про визнання ОСОБА_3 винним у домашньому насильстві по відношенню до ОСОБА_1 та до сина ОСОБА_6 , - немає.

Підсумовуючи, ОСОБА_6 вказує, що перебування сина з його матір`ю шкодить інтересам дитини з наступних підстав:

-Хлопчик проживає в чужому місті, в чужій квартирі, тоді як ОСОБА_3 має власну окрему, облаштовану всім необхідним, квартиру в м. Києві;

-Квартира в Києві належить йому на праві власності, тобто син не буде позбавлений житла, в той час як ОСОБА_1 власного житла не має, житло в м. Дрогобич належить батькам її співмешканця, тому у випадку припинення між ними стосунків, або з інших підстав його син може опинитися на вулиці;

-До початку війни їх син відвідував дошкільний заклад, в нього вдома залишилося багато друзів;

- На час відсутності матері дитина залишається на піклуванні у сторонніх осіб, які неприязно до неї ставляться та, можливо, застосовують до неї фізичне та психічне насилля, натомість, в м. Києві у ОСОБА_6 є рідні бабуся та дідусь, які дуже люблять онука, і він їх любить;

- ОСОБА_1 насильно викорінює у сина любов та прив`язаність до батька, його бажання бути з ним карається, наслідком цього є страх у дитини та спроби обманювати, щоб не бути покараним.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Вбачається, що сторони перебували у шлюбі з 12.09.2017 (копія повторного свідоцтва про шлюб від 29.10.2021 серії НОМЕР_4 ; т. І, а.с. 11).

У цьому шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 29.10.2021, т. І, а.с. 12).

В матеріалах справи міститься копія висновку оцінки потреб сім`ї ОСОБА_3 від 19.11.2021 (т. І, а.с. 147-148) в якому, зокрема, вказується, що:

- за результатами оцінювання потреб з`ясовано, що основними ознаками та чиниками, що спричиняють складі життєві обставини є постійні сварки між батьками, різні погляди на виховання дитини, взаємні звинувачення, напружена атмосфера вдома;

- сварки між батьками призводять до незадоволення потреби в любові дитини ОСОБА_6 ;

- стан батьків визначений як «неспроможність домовлятись».

Також, до матеріалів справи долучено акт оцінки потреб сім`ї ОСОБА_3 від 30.11.2021 (т. І, а.с. 149-154) у якому, зокрема, зазначається, що:

-Зі слів дитини, синці від мами, бо вона била палкою;

-Зі слів матері: хлопчик може обманювати; тато налаштовує дитину проти матері; дитина міняється під час сварок, вимагає уваги; батько балує дитину, заважає набути навичок самообслуговування;

-Обоє батьків повідомили, що дитина називає тата мамою;

-Дитина не відповідає на питання чи любить він тата та маму, зі слів матері любить обох батьків.

Відповідно до акту обстеження умов проживання дітей від 19.11.2021 за адресою: АДРЕСА_3 (т. І, а.с. 167):

-На час обстеження санітарний стан житлового приміщення був задовільний, квартира оснащена меблями, побутовою технікою;

-Дитина в достатній кількості забезпечена одягом, взуттям, продуктами харчування, облаштоване місце для ігрової діяльності та відпочинку;

-Між матір`ю та батьком виникають конфліктні ситуації. За словами ОСОБА_1 її чоловік налаштовує проти неї сина;

-Умови проживання для дитини створені належним чином.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 16.05.2022 за адресою: АДРЕСА_5 :

-Квартира забезпечена всіма необхідними для проживання меблями, побутовою технікою, санітарно-гігієнічні умови добрі;

-ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 в окремій кімнаті, для дитини є окреме розкладне крісло, столик, іграшки, шафа для одягу, необхідний сезонний одяг, все необхідне для проживання та виховання дитини;

-За відповідною адресою проживає ОСОБА_25 - як власник квартири та ОСОБА_1 , яка проживає разом з сином - ОСОБА_6 , 2018 р.н., та зареєстровані за цією адресою як внутрішньо переміщені особи, фактично зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 ;

-Зі слів ОСОБА_1 , вона проживає разом з сином окремо від батька ОСОБА_3 з лютого 2022 року, має намір визначити місце проживання сина ОСОБА_6 разом з собою.

Висновки експертів за результатами проведення психологічних експертиз

Згідно з долученим до матеріалів зустрічного позову висновком спеціаліста-психолога за результатами проведеного психологічного обстеження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , датованого 15.11.2021 (т. І, а.с. 61-63):

-Рівень психологічного розвитку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідає віковій нормі, пізнавальні процеси, мотивація, сфера потреб та інтересів сформована відповідно до вікової норми, так само є високою самооцінка. Емоційний стан дитини нестабільний, потребує спокою та уникнення конфліктів, відчувається наявність страхів та негативних сценаріїв розвитку різних подій;

-У дитини сформований усталений, позитивний образ бажаної сім`ї, однак реальна сімейна ситуація для ОСОБА_6 - це в основному піклування, взаємодія та час із батьком - ОСОБА_3 , який для ОСОБА_6 виконує функції не лише батька в повному обсязі, але і частково заміщає матір та емоційний зв`язок з нею. Образ матері у ОСОБА_6 є слабо сформованим, він уникає розмов про матір, демонструє напруження, коли заходить про неї мова, але демонструє бажання і прагнення мати теплі, близькі стосунки із матір`ю. Ці потреби актуально у ОСОБА_6 не задоволені. І частково компенсовані стосунками із батьком;

-Ставлення до родичів з боку батька та матері є скоріше нейтральним, але стосунки з бабусею з боку матері виглядають як більш напружені, яких ОСОБА_6 хоче уникнути;

- ОСОБА_6 демонструє бажання мати родину, в який є батько та мати, хороший, теплий емоційний зв`язок, спілкування та спільний час, але в його родині ситуація ним такою не відчувається. При виборі з двох батьків для будь-яких ситуацій, ОСОБА_6 обирає тільки свого батька, і демонструє бажання бути разом з ним.

Разом з тим, до позивачем за первісним позовом до матеріалів справи долучено копію висновку експерта № 056 за результатами проведення судово-психологічної експертизи, складеного 21.12.2021 (т. І, а.с. 135-145), відповідно до якого:

-Малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має наступні індивідуально-вікові психологічні особливості: відповідність розумового розвитку віковому періоду, контактність, довірливості у спілкуванні, щирість, безпосередність у поведінці, достатній для свого віку запас уявлень, сформованість здатності до порівняння нa наочно-образному рівні, здібності до навчання. Також у дитини спостерігається деяка емоційна лабільність, капризність, негативізм, схильність до демонстративності в поведінці, допитливість, бажання наслідувати поведінку значимого дорослого, особливо при наявності відповідного підкріплення;

-Соціально-підтримуюче оточення для дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , утворюють його батьки: мати, ОСОБА_1 , та батько, ОСОБА_3 ;

-Дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявляє надійну прив`язаність та позитивне ставлення до обох батьків. Більш міцніший емоційний зв`язок та стійку прив`язаність дитина виявляє до матері, ОСОБА_1 , як головного джерела забезпечення базисних потреб та оптимальних умов розвитку дитини. Батько, ОСОБА_3 , має авторитет у сина, є прикладом наслідування та копіювання соціально-рольової поведінки, в тому числі і негативної, для дитини з якою вони однієї статі;

- Виховна поведінка матері дитини, ОСОБА_1 , характеризується наявністю комплексу дій, які спрямовані на створення гармонійних умов для розвитку дитини, має позитивний вплив на психоемоційний стан та відчуття психологічного благополуччя дитини. Вибрана батьком дитини, ОСОБА_3 , конфліктна стратегія по відношенню до матері, як спосіб вирішення досліджуваної сімейної ситуації на свою користь, залучення дитини у сімейний конфлікт, намагання сформувати у дитини негативне відношення до матері негативно впливає на відчуття психологічного благополуччя дитини. Продовження такої поведінки батьком по відношенню до дитини може негативно впливати на подальший емоційний та особистісний розвиток дитини;

- Малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок вікової незрілості розумових процесів, обумовлених його малолітнім віком, не спроможний надавати оцінку сімейної ситуації, яка склалася навколо спору батьків щодо визначення його місця пробивання. Висловлювання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо фактів його побиття матір`ю ОСОБА_1 , щодо негативної оцінки ставлення матері до нього та негативної оцінки особистості матері мають ознаки навіюваних і є наслідком негативного впливу на дитину конфліктної поведінки батька дитини, ОСОБА_3 .

Документи з навчальних закладів

В матеріалах справи міститься копія психолого-педагогічної характери на вихованця навчального закладу № 6510 «Берізка» Солом`янського району міста Києва ОСОБА_6, 2018 р.н., датована 01.12.2021 (т. І, а.с. 22), за змістом якої:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поступив до дошкільного навчального закладу № 650 «Берізка» 01.09.2021;

- Антропометричні дані та фізичний стан хлопчика відповідають актуальному віку, координованість та рухливість в межах вікових норм;

- Станом на 01.12.2021 року відвідувань - 19 днів; пропусків - 45 днів. Рівномірно хлопчик відвідував заклад упродовж вересня 2021 року. Дитина адекватно адаптувалася до нових умов. Адаптація до дитячого садка може оцінюватись як добра;

- Зовнішній вигляд дитини завжди охайний. Дитина має при собі необхідні особисті речі та іграшки;1

- Розвиток дитини відповідає віковій нормі, хлопчик володіє навичками самообслуговування (самостійно користується туалетними приналежностями, вмивається, миє руки, може самостійно одягнутися та роздягнутися, взутися; вміло користується столовим приладдям), інколи потребує мінімальної допомоги дорослого;

- ОСОБА_6 вміє виражати свої емоції, вчасно звернутись за необхідною підтримкою. Дитина вихована, ввічлива. Навички спілкування адекватні віку. Мова дитини сформована та зрозуміла. Словесні інструкції сприймає та виконує, у контакт з дорослими та однолітками входить та підтримує.

- Батьки дитини встигли за короткий проміжок часу продемонструвати адекватне ставлення до свого сина та своїх батьківських обов`язків. ОСОБА_6, зі свого боку, з радістю повертається до батьків після перебування в дитячому садку.

На а.с. 157, тому І міститься копія довідки від 18.07.2022, видана ОСОБА_1 про те, що її дитина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно відвідує заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 27 «Віночок» з 20.04.2022 (наказ №01- 48/36 від 18.04.2022р.) по 14.07.2022.

При цьому, за змістом педагогічної характеристики на вихованця дошкільного навчального закладу № 27 «Віночок» міста Дорогобича, Львівської області,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказується наступне:

-ОСОБА_6 проживає разом з мамою за адресою: АДРЕСА_5 в двокімнатній квартирі. Мати створила всі умови для розвитку та навчання дитини;

-Мати дитини - ОСОБА_1 , приватний підприємець;

-ОСОБА_6 2018 р.н. поступив до дошкільного навчального закладу №27 « Віночок» 20.04.2022 року( наказ №01-08/36 від 18.04.2022 року). Дитина адаптувалася до нових умов. Процес адаптації до дитячого садка оцінюється як добре. Фізичний стан та розвиток дитини, відповідає актуальному віку. ОСОБА_6 володіє навичками самообслуговування, а саме: вправно володіє столовими приборами, вміє вдягатися, роздягатися, мити руки, складати іграшки. Самостійно користується туалетними приналежностями;

-У спілкуванні з дорослими проявляє ввічливість, що свідчить про зразкове виховання дитини мамою ОСОБА_1 . Мова у дитини чітка, сформована. В ігрових заняттях ОСОБА_6 проявляє задатки лідерства: легко організовує дітей, залучає до діяльності. Хлопчика добре розвинута уява та фантазія, яка допомагає йому зближуватись з іншими вихованцями садка.

-Зовнішній вигляд дитини завжди охайний та доглянутий. Має особисті речі та іграшки з собою;

-Мати ОСОБА_6 проявляє зацікавленість в успішності та поведінці сина, його настроєм та з відносинами з ровесниками. Між мамою та сином помітно сильний емоційний зв`язок: ОСОБА_6 дуже сильно любить та поважає свою маму і радісно зустрічає коли мати забирає його з садка.

Докази на підтвердження/спростування домашнього насильства

За змістом наявної в матеріалах справи копії відповіді Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської РДА в м. Києві від 07.12.2021, наданої на заяву ОСОБА_3 від 10.11.2021 щодо ймовірного домашнього насильства з боку дружини ОСОБА_1 стосовно малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. І, а.с. 66), зазначається наступне:

-19.11.2021 працівниками служби спільно з фахівцями Солом`янського районного в місті Києві центру соціальних служб (далі - центр) було відвідано родину з метою з`ясування всіх обставин домашнього насильства, а також складено «Акт з`ясування обставин вчинення насильства в сім`ї або реальної загрози його вчинення» та Акт оцінки потреб сім`ї ОСОБА_3 ;

-Під час обстеження умов проживання встановлено, що родина проживе приватній двокімнатній квартирі, в якій створені умови для відпочинку та розвитку малолітнього ОСОБА_6 ;

-При спілкуванні з дитиною працівників служби та психолога цент з`ясовано, що хлопчик дуже активний, психічний та фізичний розвиток дитини відповідає віку, але часто вередує, стосунки між сином та мамою доброзичливі;

- ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких заперечила звинувачена у завданні шкоди сину та намірі піти з життя.

Подібну за змістом відповідь надано Службою у справах дітей та сім`ї Солом`янської РДА в м. Києві 15.12.2021 (т. І, а.с. 68).

Разом з тим, в матеріалах справи наявні копії постанов Солом`янського районного суду міста Києва:

-від 25.01.2022 у справі № 760/31858/21 (провадження № 3/760/1330/22), якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, за змістом якої, зокрема, вказується наступне (т. І, а.с. 112-113):

- Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №890294 від 22.11.2021 року, ОСОБА_3 , 21.11.2021 року, приблизно о 22:30 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство в сім`ї психологічного та фізичного характеру відносно дружини, а саме висловлювався нецензурною лайкою, голосно кричав, погрожував фізичною розправою, хватав руками за шию та душив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП;

- У протоколі серії ВАБ №890294 від 22.11.2021 року не зазначена обов`язкова ознака об`єктивної сторони правопорушення, передбачена диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме не зазначено чи була завдана шкода або чи могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої особи;

- Досліджених в судовому засіданні доказів є недостатньо для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності;

- З відеоматеріалів та письмових доказів, долучених до матеріалів справи, а також наданими сторонами, не вбачається вчинення ОСОБА_3 протиправних дій, що охоплюються диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

-від 30.06.2022 у справі № 760/30670/21 (провадження № 3/760/654/22), якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - закрито, за змістом якої, зокрема, вказується наступне:

-До Солом`янського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ, № 386363, від 10.11.2021 року відносно ОСОБА_3 , згідно з яким останній 10.11.2021 року, о 08 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство в сім`ї психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_1 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;

-Дослідивши наявні в справі про адміністративне правопорушення докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ, № 386363, від 10.11.2021 року відносно ОСОБА_3 , його пояснення, пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_31 , відеозапис, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, сукупність яких поза розумним сумнівом могла б вказувати на вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства у значенні, наведеному вище, по відношенню до дружини ОСОБА_1 . Також не було підтверджено фактів перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння 09-10.11.2021, його категоричної заборони ОСОБА_1 відводити спільну дитину до дитячого садка, фактів нецензурної лайки або погроз фізичного покарання ОСОБА_1 , відібрання в неї мобільного телефону тощо;

-Досліджені в судовому засіданні докази свідчать, що на той час між подружжям ОСОБА_3 склалися вкрай неприязні, ворожі відносини, останні перебували на стадії розірвання шлюбу та між ними відбувся міжособовий конфлікт, пов`язаний із виконанням ними батьківських обов`язків, свідком якого і стала ОСОБА_31 ;

-Виходячи з вищенаведених приписів законодавства України та встановлених фактичних обставин, суд доходить висновку, що органом, який склав протокол, не доведено перед судом наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Докази, що характеризують особи сторін, в т.ч. на підтвердження стану здоров`я та фінансового стану

До матеріалів первісного позову ОСОБА_1 , зокрема, долучено повідомлення ФОП ОСОБА_33 від 26.11.2021 (т. І, а.с. 34), за змістом якого вказувалось, що:

- ОСОБА_1 дійсно працює у ФОП ОСОБА_33 на посаді кухаря, розмір її заробітної плати становить 6 000,0 грн на місяць;

- за час роботи ОСОБА_1 проявила себе як дисциплінований, пунктуальний, відповідальний, неконфліктний працівник та кваліфікований фахівець, по характеру врівноважена, тактовна;

- в спілкуванні з колегами товариська, з керівництвом та клієнтами - ввічлива, привітна, не використовує ненормативну лексику та не має шкідливих звичок. У пріоритет ставить сімейні цінності, виховання дитини, взаємну підтримку та повагу.

Також, ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи довідку Головного правління ДПС у Львівській області від 19.07.2022, за змістом якої фізична особа ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з 24.05.2022 по даний час перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області як суб`єкт господарювання фізична особа - підприємець; упродовж періоду з 25.05.2022 оподатковується за спрощеною системою оподаткування - платник єдиного податку третьої групи; згідно поданих податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за період: з 25 травня 2022 року по 31 травня 2022 року сума доходу -7 000,00 грн, з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року сума доходу - 9 000,00 грн.

До зустрічного позову ОСОБА_3 долучено копії:

-медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 08.12.2022 (т. І, а.с. 75);

-сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 08.12.2022 (т. І, а.с. 76);

-довідки Міністерства внутрішніх справ України про те, що ОСОБА_3 (а.с. 77), ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 13.12.2021 до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (т. І, а.с. 77);

договору дарування квартири АДРЕСА_6 , від 14.01.2023 на ім`я обдарованого - ОСОБА_3 (т. І, а.с. 78).

На а.с. 164 тому І знаходиться копія повідомлення обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Супутник» від 20.05.2022 за змістом якого: ОСОБА_3 дійсно працює в гаражному кооперативі «Супутник» на посаді охоронця та за сумісництвом двірником; до роботи на посаді охоронця заступив з 03 лютого; для охоронців встановлений графік роботи - доба через три доби; щодо роботи двірником за сумісництвом, то графік відсутній, а обсяги і терміни виконання робіт визначаються виробничими потребами і контролюються головою кооперативу.

Також, стороною позивача за зустрічним позовом до матеріалів справи долучено копію довідки від 20.05.2022 за змістом якої заробітна плата ОСОБА_3 за три місяці (лютий, березень, квітень 2022 року) склала 19 500,00 грн (т. І, а.с. 165).

Покази свідків

У судовому засіданні 23.02.2023 свідок ОСОБА_9 , яка є приятелькою ОСОБА_1 , повідомила суду, що з 2018 рок бачилась з ОСОБА_1 майже щодня на дитячому майданчику, де гуляли їхні діти. Надала покази, що ОСОБА_3 під час таких прогулянок іноді підходив на дитячий майданчик на нетривалий період, при цьому, свідок іноді спостерігала, що він вживає в присутності свого сина нецензурну лексику, також декілька разів бачила, що він палить у присутності дитини. Також, надала свідчення, що до літа 2021 року з дитиною завжди гуляла лише ОСОБА_1 , а з літа 2021 року батько став гуляти з сином приблизно 2-3 рази на тиждень, при цьому вказала, що він практикує доволі агресивні ігри з дитиною, від яких дитина перезбуджується. Разом з тим, зазначила, що згідно її спостережень дитина любить обох своїх батьків, і мати, і батько є для нього авторитетом.

Свідок ОСОБА_7 , який наразі є чоловіком позивачки за первісним позовом, повідомив суду, що на даний час ОСОБА_1 проживає разом з дитиною у м. Дорогобич у квартирі його матері, до якої він приїжджає на вихідні раз в два тижні. Надав свідчення, що дитина в спільній присутності обох батьків більше тягнеться до матері. Вказав, що ОСОБА_3 налаштовує дитину проти матері, демонструє провокаційну поведінку, обіцяє дитині іграшки, кімнату. Зазначив, що дитина розказує іншим, що батько ображає маму, що хоче вбити ОСОБА_7 . Зауважив, що особисто у нього з дитиною склались гарні відносини, дитина називає його ОСОБА_38 , за однойменним мультиплікаційним персонажем. При цьому, дитина сказала, що так його називає, бо він захищає маму. Зазначив, що у нього з ОСОБА_3 нейтральні стосунки, вказав, що ОСОБА_3 часто йому дзвонить п`яний і пропонує разом випити і поговорити.

Щодо свідчень ОСОБА_7 іншою стороною у справі робились зауваження, оскільки він складав протокол про домашнє насильство, а під час відібрання дитини матір`ю у батька 01.03.2022 погрожував зброєю.

Свідок ОСОБА_10 , яка є матір`ю позивача за зустрічним позовом та бабусей дитини, надала свідчення, що з вересня 2021 року ОСОБА_3 почав частіше приходити в гості з дитиною без ОСОБА_1 , сам турбувався за дитину, яку дуже любить, вміє сам готувати їй їжу. Дала покази, що в ситуації, коли син привіз їй хвору дитину і коли ОСОБА_1 прийшла її забрати, вона її дійсно не впустила, бо не хотіла бачити, а коли та викликала поліцію, дитина при поліції сказала, що хоче бути з татом. Зазначила, що приїжджала до дитини до м. Дорогобич привітати на день народження, вказала, що за її спостереженнями дитина за цей час змінилась, не посміхається, віддалилась від неї та татка, спочатку ОСОБА_6 тікав від татка, поки той його не розіграв. Також, вказала, що ОСОБА_1 запрошувала її до дитини до м. Дорогобич, проте свідок відчуває, що ОСОБА_1 буде незадоволена, якщо вона приїде.

Свідок ОСОБА_13 , який є сусідом ОСОБА_3 , знайомий і з ОСОБА_1 , і з ОСОБА_3 , та перебуває в дружніх відносинах з ОСОБА_3 , надав свідчення про те, що часто бачив ОСОБА_3 , який гуляв з дитиною. Вказав, що ОСОБА_3 не п`є та не курить ні при дитині, ні взагалі. Завжди або з дитиною, або на роботі. Ігор ОСОБА_3 з дитиною, які б загрожували життю дитини, не спостерігав. Вказав, що батько дитину без нагляду не залишав, голос на дитину не підвищував, лайливих слів не застосовував, дитину проти матері не налаштовував, погано про його матір не відгукувався. Зазначив, що з матір`ю дитину бачив рідко.

Свідок ОСОБА_12 , який є другом ОСОБА_3 , надав свідчення про те, що до війни бачив, як він гуляв разом з дитиною. Вказав, що знає ОСОБА_3 як піклуючого, люблячого батька, він часто говорить про дитину, при ньому часто розмовляв з дитиною по телефону по гучномовцю. Зазначив, що ніколи ОСОБА_3 в нетверезому стані не бачив, бо він не п`є. Зауважив, що не чув, щоб ОСОБА_3 нецензурно виражався в присутності дитини.

Свідок ОСОБА_11 , яка є сусідкою ОСОБА_3 , надала свідчення про те, що бачила дитину на дитячому майданчику і з мамою, і з татом. Вказала, що була в квартирі в гостях, при цьому в пізній час (о 20-21й годині ОСОБА_1 не було, проте дитина була спокійна бо була з батьком. Зазначила, що ОСОБА_3 свідомо дуже хотів цю дитину, є турботливим татом, навчав дитину соціальних навичок. Зауважила, що з матір`ю дитину бачила рідше, проте за її спостереженнями з матір`ю в дитини теж хороші відносини.

Вказані свідки надали покази під присягою та будучі попередженими про кримінальну відповідальність передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, в т.ч. за введення суду в оману.

Електронні докази

Судом безпосередньо в судовому засіданні досліджено надані сторонами фото (в електронному вигляді), відео- та аудіо- докази на яких зафіксовано переважно сварки та взаємні звинувачення подружжя (в т.ч. в присутності дитини), переписка, телефонні розмови, скріншоти переписок у месенджерах. Також відображено процес спілкування дитини як з матір`ю, так і з татком, відвідування дитиною дитячого садочку, лікаря, розважальних закладів як з мамою, так і з татом (окремо).

З відео вбачається, що дитина під час сварок батьків або не звертає на це увагу, або намагається привернути увагу до себе. З наданих електронних доказів вбачається, що у Києві дитина спала в кімнаті з татком на приставному ліжечку, мама дитини спала в окремій кімнаті.

З таких доказів вбачається, що дитина спокійно та невимушено себе поводить як з мамою, так і з татом, їй комфортно з обома батьками.

Висновки органу опіки та піклування

Відповідно до повідомлення Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської РДА в м. Києві від 14.06.2022 (т. І, а.с. 103) 10.06.2022 у телефонній бесіді працівника служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації з ОСОБА_1 встановлено, що вона з малолітнім ОСОБА_6 , 2018 р.н., мешкає у м. Дрогобич. Зважаючи на вказане, Служба просила залучити орган опіки та піклування за місцем проживання дитини та покласти відповідальність стосовно надання висновку щодо розв`язання спору на зазначений орган.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (т. ІІ, а.с. 2-4), вказується, зокрема, наступне:

«Органом опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації розглянуто ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 21.07.2022 про зобов`язання надання висновку до суду по справі № 760/33294/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 , 2018 р.н., та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

Питання заслухано 18.08.2022 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з вересня 2017 року до квітня 2022 року. Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Батько дитини, ОСОБА_3 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Матір дитини, ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Із заяви наданої ОСОБА_1 до служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - служба), 06.05.2022 вбачається, що вона 02.03.2022 виїхала з сином з Києва на захід України.

Відповідно до акта обстеження умов від 16.05.2022, складеного працівниками служби у справах дітей Дрогобицької районної державної адміністрації, малолітній ОСОБА_6 , 2018 р.н., мешкає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_5 , де створені умови для проживання дитини.

Виходячи з наявних матеріалів справи та інтересів малолітньої дитини, керуючись ст. 19, 161 Сімейного кодексу України, пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», враховуючи, що малолітній ОСОБА_6 , 2018 р.н., мешкає у м. Дрогобич, орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації не має правових підстав для надання до суду обґрунтованого висновку щодо розв`язання спору.»

04.01.2023 до суду надійшов висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Дорогобицької міської ради про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_1 від 20.12.2022 № 3-35/6970, за змістом якого вказується наступне:

«До відділу - служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради 03.11.2022 р. надійшла ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 22.09.2022 у цивільній справі № 760/33294/21 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ- служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про визначення місця проживання дитини, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ - служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про визначення місця проживання дитини.

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася дитина - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим Солом`янським ВДРАЦС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 29.10.2021 р., актовий запис № 1179 від 14.03.2018 р. (свідоцтво видане повторно).

Рішенням Солом`янського районного суду м.Києва від 18.04.2022, справа № 760/32205/21, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 12.09.2017 р. Солом`янським ВДРАЦС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ), актовий запис № 2305.

ОСОБА_1 та її син ОСОБА_6 , які зареєстровані в АДРЕСА_3 , відповідно до довідок від 01.04.2022 № 1302-5000879972 та від 01.04.2022 № 1302-5000880287 взяті на облік внутрішньо переміщених осіб в Управлінні соціального захисту населення Дрогобицької міської ради та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 25.05.2022 № 5964776300, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , та здійснює свою підприємницьку діяльність.

Згідно з довідкою від 21.09.2022 р. № 16924/6/13-01-55-02-05, ОСОБА_1 з 24.05.2022 р. перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області (м.Дрогобич) і згідно поданої податкової декларації платника єдиного податку за період з 01.05.2022 р. по 31.08.2022 р. сума доходу становить 34 000 грн.

Власниками приватизованої квартири АДРЕСА_7 є ОСОБА_25 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру, виданим 07.07.2006 р. № 10/30 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.11.2006, реєстраційний номер 16624696.

Відповідно до довідки, виданої 25.11.2022 № 16-07/38 директором ЗДО (ясла-садок) № 27 "Віночок" І.Шлярп, виданій ОСОБА_1 , її дитина дійсно відвідує заклад дошкільної освіти (ясла - садок) № 27 "Віночок» з 20.04.2022 р. (наказ № 01-08/36 від 18.04.2022 р.) по даний час.

Згідно з педагогічною характеристикою на вихованця дошкільного навчального закладу № 27 "Віночок" м.Дрогобича Львівської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитина проживе разом з мамою за адресою: АДРЕСА_5 , в двокімнатній квартирі. Мати створила всі умови для розвитку та навчання дитини. Мати дитини - ОСОБА_1 , приватний підприємець. ОСОБА_6 , 2018 р.н. поступив до дошкільного навчального закладу № 27 "Віночок" 20.04.2022 р. (наказ № 01-08/36 від 18.04.2022 р.). Дитина адаптувалася до нових умов. Процес адаптації до дитячого садка оцінюється як добре. Фізичний стан та розвиток дитини відповідає актуальному віку. ОСОБА_6 володіє навичками самообслуговування, а саме: вправно володіє столовими приборами, вміє одягатися, роздягатися, мити руки, складати іграшки. У спілкуванні з дорослими проявляє ввічливість, що свідчить про зразкове виховання дитини мамою ОСОБА_1 . Зовнішній вигляд дитини завжди охайний та доглянутий. Має особисті речі та іграшки з собою. Мати ОСОБА_6 проявляє зацікавленість в успішності та поведінці сина, його настроєм та відносинами з ровесниками. Між мамою та сином помітно сильний емоційний зв`язок. ОСОБА_6 дуже сильно любить і поважає свою маму і радісно зустрічає, коли мати забирає його з садка.

Той факт, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває під контролем сімейного лікаря Гагаловської Марії Степанівні , підтверджується декларацію № 0001-7823-4МАО від 25.05.2022 р., підписаною матір`ю дитини ОСОБА_1 .

На запит відділу - служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 02.11.2022 р. № 741, Дрогобицьким міським центром соціальних служб проведено та складено акт оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою, виданою 01.02.2022 р. № 1 обслуговуючим кооперативом "Гаражно - будівельний кооператив "Супутник", ОСОБА_3 працює на посаді охоронця з 01.02.2022 р. з окладом 5000, 00 грн. (наказ № 5 від 31.01.2022 р.) та на посаді двірника (сумісництво) з окладом 1500, 00 грн. (наказ № 76 від 31.01.2022 р.).

Відповідно до службової характеристики, виданої 03.08.2022 р. № 3 обслуговуючим кооперативом "Гаражно-будівельний кооператив "Супутник, ОСОБА_3 , дотримується правил внутрішнього розпорядку. До службових обов`язків відноситься відповідально. Щодо роботи двірником за сумісництвом, то графік відсутній, а обсяги і терміни виконання робіт визначаються виробничими потребами. Утримує приміщення прохідної в належному санітарному стані. За весь час роботи доган або стягнень ОСОБА_3 не має. Випадків вживання алкоголю на робочому місці, крадіжки чи псування довіреного йому майна за час його чергувань також не зафіксовано.

Згідно з останнім розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, виданим Солом`янським ВДВС у м.Києві від 30.11.2022 р. № 68576242, станом на 30.11.2022 р. ОСОБА_3 , який проживає в АДРЕСА_3 , аліменти сплачено повністю, заборгованості зі сплати аліментів відсутня. Переплата зі сплати аліментів з метою забезпечення виконання рішення суду встановить 3626, 95 грн.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Дрогобицької міської ради, яке відбулося 02.12.2022 р., розглядалася ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 22.09.2022 р. у цивільній справі № 760/33294/21 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ- служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про визначення місця проживання дитини, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ - служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про визначення місця проживання дитини.

Секретарем комісії О.Павловською було зазначено, що вищезазначеною ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва зобов`язано відділ - службу у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради надати зазначеному суду в порядку ст.19 Сімейного кодексу України письмовий висновок щодо розв`язання вищевказаного спору.

Секретарем комісії було зазначено, що у зв`язку з надходженням ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 22.09.2022 р. у цивільній справі №760/33294/21, з метою підготовки висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відділом - службою у справах дітей проведено обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_5 , та з`ясовано, що у 2-х кімнатній приватизованій квартирі створені добрі санітарно-гігієгнічні умови, у квартирі проведений ремонт, чисто, охайно, затишно.

У зазначеній квартирі ОСОБА_6 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 ; для хлопчика є окреме розкладне крісло, столик, шафа для одягу, іграшки, книжечки, сезонний одяг, взуття, все необхідне для проживання та виховання дитини. Також, у зазначеній квартирі проживають та зареєстровані: чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та його мати ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які є співвласниками зазначеної квартири. ОСОБА_1 зареєстрована разом з сином ОСОБА_6 , 2018 р.н., за вказаною адресою, як внутрішньо переміщені особи. Під час спілкування з ОСОБА_1 з`ясовано, що від шлюбу з ОСОБА_3 є син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюб розірвано 18.04.2022 р. ОСОБА_1 повторно уклала шлюб з ОСОБА_7 12.11.2022 р. Сім`я дотримується українських та християнських традицій. Під час спілкування з ОСОБА_1 з`ясовано, що вона має намір визначити місце проживання свого сина ОСОБА_6 , 2018 р.н., разом з собою за адресою свого фактичного проживання: АДРЕСА_5 . Під час спілкування з малолітнім ОСОБА_6 , 2018 р.н., з`ясовано, що він дуже любить маму і тата ОСОБА_7 і хоче проживати разом з ними. Запитуючи дитину про ОСОБА_3 , хлопчик згадує про те, що він ображав маму і його. Під час спілкування з чоловіком ОСОБА_1 - ОСОБА_7 з`ясовано, що він не заперечує щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 разом з його матір`ю ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_25 з`ясовано, що вона не заперечує щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , 2018 р.н., разом з його матір`ю ОСОБА_1 за адресою їхнього проживання.

Крім того, ОСОБА_1 були долучені наступні документи: копія свідоцтва про шлюб з ОСОБА_7 від 12.11.2022 р., копія паспорта ОСОБА_1 ; довідки на ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_6 , 2018 р.н., про взяття їх на облік внутрішньо переміщеної особи та фактичне проживання за адресою: АДРЕСА_5 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , копія рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2022 р. про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про те, що ОСОБА_1 є фізична особа - підприємець; копія довідки від 21.09.2022 р. про те, що ОСОБА_1 - з 24.05.2022 р. перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області (м.Дрогобич) і згідно поданої податкової декларації платника єдиного податку за період з 01.05.2022 р. по 31.08.2022 р. сума доходу становить 34000 грн.; копія свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_7 , де співвласниками приватизованої квартири є ОСОБА_25 та ОСОБА_7 ; довідка від 25.11.2022 № 16-07/38 про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно відвідує заклад дошкільної освіти (ясла - садок) № 27 "Віночок" з 20.04.2022 р. (наказ № 01-08/36 від 18.04.2022 р.) по даний час; копія заяви ОСОБА_1 від 0802.2022 р. про перешкоджання у виконанні її батьківських прав; копія декларації про вибір лікаря у КПП "Дрогобицька міська поліклініка" Дрогобицької міської ради для ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; копія педагогічної характеристики на вихованця дошкільного навчального закладу № 26 "Віночок" м.Дрогобича Львівської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та копія акту оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 від 18.11.2022 р. № 263, наданим Дрогобицьким міським центром соціальних служб.

Також, у матеріалах справи є довідка, видана Київським міським Центром тендерної рівності, запобігання та протидії насильству від 26.11.2021 р. про те, що гр. ОСОБА_1 дійсно зверталася за консультативною допомогою до спеціалістів Центру і їй надано консультації за темою "Домашнє насильство". Висновок експерта № 005 за результатами проведення судово-психіатричної експертизи стосовно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Присутній на засіданні ОСОБА_3 зазначив, що хоче долучити на розгляд комісії матеріали, які засвідчують про те, що складені на нього адміністративні матеріали про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 173-2 КУпАП, були закриті.

Присутньою на засіданні ОСОБА_1 було зауважено всім присутнім, що ОСОБА_3 здійснює відеозйомку членів комісії. На зауваження головуючого А.Ковча про те, що ОСОБА_54 зобов`язаний попередити комісію про ведення відеозапису, останній відповів, що він має на це право.

На запитання головуючого А.Ковча, які ще матеріали хоче долучити ОСОБА_3 для належного розгляду ухвал Солом`янського районного суду м.Києва щодо визначення місця проживання дитини та усунення перешкод у спілкуванні з сином ОСОБА_6 , 2018 р.н., ОСОБА_3 була долучена велика кількість матеріалів.

Секретарем комісії були зачитані всі надані ОСОБА_3 матеріали, з яких: копії довідок з місця праці ОСОБА_3 , його службова характеристика; розрахунки заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , висновок лікаря - спеціаліста від 29.07.2022 р. на ОСОБА_3 , 1974 р.н., численні звернення ОСОБА_3 та його адвоката Миколаєнко О.В. у правоохоронні органи та службу у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо вчинення над ОСОБА_3 домашнього насильства гр. ОСОБА_1 , порушення його прав гр. ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_6 , 2018 р.н., стосовно порушень прав його малолітнього сина ОСОБА_6 , 2018 р.н., стосовно розшуку ОСОБА_1 та сина ОСОБА_6 , 2018 р.н., надані відповіді на зазначені звернення, акт від 16.06.2022 р. про відсутність ОСОБА_1 , за місцем свого проживання: АДРЕСА_3 , наступні дні 19.02.2022 р., 20.02.2022 р., 24.02.2022 р., 25.02.2022 р., з 26.02.2022 р. до 01.03.2022 р.; та інше.

На запитання головуючого А.Ковча, чи дійсно пані ОСОБА_1 була відсутня у зазначені дні за місцем свого проживання, ОСОБА_1 відповіла, що дана інформація не відповідає дійсності.

ОСОБА_1 зауважила членам комісії, що її колишній чоловік ОСОБА_3 подає недостовірну і неправдиву інформацію стосовно неї, її сина ОСОБА_6 та її теперішнього чоловіка ОСОБА_7 .

На запитання, чи були факти домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 з боку ОСОБА_3 , прозвучала відповідь "так": і психологічне, економічне, і фізичне. ОСОБА_1 додала, що конфлікти відбувалися у присутності їхнього малолітнього сина ОСОБА_6 , 2018 р.н.

ОСОБА_3 зазначив членам комісії, що він приїхав в м.Дрогобич 01.12.2022 р. і мав намір побачитися зі своїм сином ОСОБА_6 у ДНЗ № 27 "Віночок", проте завідувачем і вихователем йому категорично було відмовлено, посилаючись на заяву матері дитини про розгляд відповідних справ у суді. ОСОБА_3 написав відповідну заяву начальнику відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради В.Вовківу про проведення відповідної перевірки та притягнення винних до відповідальності. Крім того, ОСОБА_3 01.12.2022 р. звернувся у Дрогобицький РВП із заявою щодо вжиття заходів до його колишньої дружини ОСОБА_1 , яка перешкоджає у спілкуванні та побаченні з сином.

Присутня на засіданні комісії заступник начальника відділу освіти виконавчих органів ДМР О.Олексюк роз`яснила ОСОБА_3 , що жодних порушень з боку адміністрації ДНЗ № 28 "Веселка" немає; керівник закладу діяла в межах чинного законодавства.

ОСОБА_1 пояснила, що її син ОСОБА_6 на даний час хворий, тому вона залишила його вдома.

Начальником відділу - служби у справах дітей Т.Якимом було зауважено всім присутнім, що жодних скарг з боку сусідів, мешканців АДРЕСА_8 , та інших, щодо неналежного виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків стосовно сина ОСОБА_6 , 2018 р.н., у службу у справах дітей протягом 2022 р. не надходило.

Також, було зауважено ОСОБА_1 , що відповідно до чинного законодавства при зустрічах батька з дитиною не передбачено присутність представників служб і у справах дітей.

Беручи до уваги наведене вище, враховуючи надані матеріали, добрі житлово- побутові умови проживання ОСОБА_1 , бажання малолітньої дитини ОСОБА_6 , 2018 р.н., орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради вважає за доцільне визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , разом з його матір`ю ОСОБА_1 .»

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

У статті 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст..8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини (ст. 141 Сімейного кодексу України /далі - СК України/).

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст. 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками.

У частині четвертій статті 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11.07.2017 (заява № 2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) відступила від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14.12.2016 у справі № 6-2445цс16 та від 12.07.2017 у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, про обов`язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини бути розлучена зі своєю матір`ю. Велика Палата Верховного Суду вважає, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 333/3895/19 (провадження № 61-20904св21) вказано, що при вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини. Судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Факт стягнення аліментів не свідчить про ухилення від участі у житті дитини (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 358/37/19 (провадження № 61-11911св20)).

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 278/2609/21(провадження № 61-12537св22), тлумачення ч. 1 ст. 161 СК України дає підстави для висновку, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема, особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 466/1017/20 (провадження № 61-3587св22) зроблено висновок, що «рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. Норми міжнародного права та національне законодавство не містять положень, які б наділяли одного з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.04.2022 у справі № 359/6726/20 (провадження № 61-17922св21) зроблено висновок, що «при визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесів вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини. Колегія суддів зауважує, що сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів».

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 352/2324/17 (провадження № 61-14041св19) зазначено, що: «питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства».

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21) вказано, що «при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини».

Також суд бере до уваги постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 654/4307/19, в якій визначено базові елементи, що підлягають врахуванню при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини, а саме: погляди дитини; індивідуальність дитини; збереження сімейного оточення і підтримання взаємин; піклування, захист і безпека дитини; вразливе становище; право дитини на здоров`я; право дитини на освіту.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 487/2001/19-ц (провадження № 61-12667св20) зазначено: «вирішуючи спір, суд має віддати перевагу тому з батьків, який може забезпечити більш сприятливі умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, невиконання батьківських обов`язків, притягнення до судової чи адміністративної відповідальності».

Отже, уд враховує, що при вирішенні цієї категорії спорів також підлягають врахуванню: спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; стосунки між дитиною і батьками в минулому; бажання батьків бути опікунами; збереження стабільності в оточенні дитини (йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів); бажання дитини.

Здебільшого потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей зумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням віднайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей. Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостроемоційними і мінливими стосунки між батьками, отже, остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки. (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 759/4616/19-ц (провадження № 61-8244св22)).

Саме така ситуація мала місце під час розгляду даної справи.

Так, під час всього судового розгляду аргументи та доводи батьків дитини здебільшого переходили на взаємні звинувачення, сторони фокусувались на доведенні негативних рис одне одного (мати дитини доводила, що батько дитини маніпулює дитиною, налаштовує її проти неї, застосовував домашнє насильство, вживає спиртні напої, застосовує ненормативну лексику, у вихованні дитини застосовує небезпечні, агресивні ігри; батько дитини переконував, що мати дитини маніпулює свідомістю дитини, налаштовує її проти нього, при спільному проживанні не приділяла дитині достатньо уваги, не ночувала вдома, застосовувала підозрілі методи лікування, застосовувала насильство до дитини - била).

Суд намагався скерувати сторін в русло надання пояснень та доказів, які б свідчили про те, що визначення місця проживання дитини саме за ним буде відповідати найкращим інтересам дитини.

Суд неодноразово пропонував сторонам у справі вирішити спірне питання в позасудовому порядку, розглянути питання застосування моделі спільної опіки батьків над дитиною.

Так, сторонам пропонувалось діючи в інтересах дитини, яка, як встановив суд, любить обох батьків, розглянути та погодити можливість застосування таких моделей фізичної опіки:

- спільна опіка з почерговим проживанням дитини в помешканні кожного з батьків за відповідним графіком;

- визначення місця проживання дитини в помешканні, у якому дитина проживала, а батьки почергово мають приїжджати і виїжджати до цього помешкання згідно з погодженим графіком;

- визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим із батьків за відповідним графіком.

Вбачається, що з боку батька дитини були наміри спробувати погодити дану модель, проте матір дитини наполягала на визначенні проживання дитини саме за нею з можливістю контакту дитини з батьком за графіком, встановленим судом (відповідний спір наразі розглядається в іншому судовому провадженні) та за обов`язкової її участі. Проте батько дитини заперечує щодо участі матері дитини під час його спілкування з дитиною, оскільки це впливає на поведінку дитини.

На думку суду, батьки дитини на даному етапі відносин не готові до екологічного, виваженого спілкування між собою, в т.ч. у присутності дитини.

Як зазначено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі № 706/1878/18 (провадження № 61-11601св21) особисті конфлікти між батьками не повинні порушувати інтереси дитини.

Батько дитини надав пояснення, що до цього часу і матір дитини, і дитина прописані (зареєстровані) у належній йому квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , в якій він наразі проживає сам. Дану обставину мати дитини не заперечувала. Відповідно до наявного акту обстеження за вказаною адресою: «на час обстеження санітарний стан житлового приміщення був задовільний, квартира оснащена меблями, побутовою технікою; дитина в достатній кількості забезпечена одягом, взуттям, продуктами харчування, облаштоване місце для ігрової діяльності та відпочинку». При цьому батько дитини вказав, що у разі визначення місця проживання дитини з ним, він не перешкоджатиме контакту дитини з матір`ю. Батько дитини зазначив, що мати дитини до цього часу має безперешкодний доступ до даної квартири, проте мати дитини дану обставину заперечувала.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Надаючи оцінку висновкам органу опіки та піклування від 20.12.2022 № 3-35/6970 про доцільність проживання дитини з матір`ю, суд звертає увагу на те, що орган опіки та піклування взагалі не навів будь-якого обґрунтування, а лише обмежився викладенням наданих сторонами документів, складеним службою у справах дітей актам обстеження умов проживання та вислухав пояснення сторін. Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що ці висновки не є належними, оскільки не містять будь-якого обґрунтування надання переваги матері у визначенні місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки та піклування про оцінюється судом як один із доказів, і суд може не погодитись з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини. Вказану правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Щодо наявних в матеріалах справи висновків спеціаліста-психолога за результатами проведеного психологічного обстеження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , датованого 15.11.2021 та висновку експерта № 056 за результатами проведення судово-психологічної експертизи, складеного 21.12.2021, суд враховує наступне.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 08.06.2022 у справі № 710/1678/18 (провадження № 61-8764св21) при визначенні місця проживання дитини суди зобов`язані враховувати психологічний стан дитини, проте лише за умови призначення судово-психологічної експертизи у встановленому законом порядку у разі необхідності із урахуванням встановлених обставин справи.

Натомість, наявні в матеріалах справи висновки експертів надані сторонам у справі в порядку ст. 106 ЦПК України (експертизи проведено на замовлення учасників справи).

Згідно ч. 5 ст. 106 ЦПУ України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Проте таким вимогам наявні в справі висновки не відповідають.

Оцінивши наявні в справі докази суд звертає увагу на те, що ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 не надано доказів на підтвердження того, що залишення малолітнього ОСОБА_6 з іншим з батьків є небезпечним для життя, здоров`я і морального виховання дитини.

Матеріали справи свідчать, що дитина проживала та проживає в атмосфері любові, турботи, захисту, як за адресою проживання батька у м. Києві, так і наразі - з матір`ю у м. Дорогобич.

Факти домашнього насильства та поганого ставлення до дитини з боку жодного з батьків належними доказами не підтверджені.

У постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 596/302/21 (провадження № 61-12438св22) зазначено, що «тлумачення частини четвертою статті 22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» свідчить, що законодавець поклав на суд обов`язок при вирішенні спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду враховувати як факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини, так і за присутності дитини. Тобто в разі посилання учасників сімейного спору на факти вчинення одним з учасників домашнього насильства слід перевіряти чи відбувалося домашнє насильство щодо дитини або за її присутності. Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 753/23626/17 (провадження № 61-15474св21) та від 05 жовтня 2022 року у справі № 501/800/19 (провадження № 61-6503св21)».

У справі, що є предметом розгляду, фактів домашнього насильство щодо дитини або за її присутності належними, допустимими та достатніми доказами не підтверджено.

Натомість, встановлено, що і мати, і батько дитини піклувалися про здоров`я дитини, фізичний, духовний і моральний розвиток, забезпечували сина належними умовами для його проживання, виховання та розвитку.

Вбачається, що кожен з батьків любить дитину, намагається створити всі необхідні умови для її розвитку та здоров`я.

Найбільш несприятливі емоції дитина переживає лише під час контакту її батьків між собою, які фактично не приховують від дитини своїх сварок, та ставлення один до одного.

Негативного впливу кожного з батьків окремо на нормальний розвиток дитини судом не встановлено.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 520/17217/13-ц (провадження № 61-1165св23), суди повинні розуміти, що малолітня дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих та певних ситуацій, а також враховувати всі обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання в дитини, які могли виникнути під впливом зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї. Сама по собі озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується судом з огляду на те, що думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, а тому при вирішенні спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та у сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи дитина досягла п`ятирічного віку.

Дитина має емоційний зв`язок з обома батьками та прихильність як до батька, так і матері.

Щодо наданих суду відеодоказів, де дитина в різні періоди часу певним чином негативно висловлюється на адресу того чи іншого з батьків, то суд зауважує на тому, що на таких записах зафіксовано лише реакцію дитини на ініційовані одним з батьків запитання та дії, однак того, що передувало такому, з таких відеодоказів не вбачається, тому такі докази судом до уваги не беруться.

Найбільш негативною обставиною у даній справі є те, що фактично кожен з батьків дитини у запеклій боротьбі за неї, на думку суду, застосовували до дитини методи навіювання та маніпуляцій думкою дитини щодо іншого з батьків.

Суд вважає, що за таких умов найбільш безпечним для психіки дитини та ефективним для її розвитку є фіксування стабільної ситуації, за яких дитина проживає з тим з батьків, який більш здатен створити умови для безперешкодних контактів дитини з іншим з батьків, що принаймні сприятиме становленню у дитини власної думки щодо кожного з батьків.

У суду по сукупності обставин та доказів створилось враження, що більш готовим для створення таких умов для дитини на даний час є її батько, який не ставить певних умов для відвідування та контактів дитини матір`ю. Крім того, судом побічно взято до уваги, що під час всього розгляду справи батько дитини наголошував на тому, що любить дитину і хоче їй найкращого (єдине про що батько дитини просив, це принаймні не позбавляти його права на особистий контакт з дитиною), в той час як мати фокусувалась на власних відчуттях, як матері, акцентуючи на тому, що роз`єднання її з дитиною завдасть їй (а не дитині) болю.

Суд наголошує, що предметом спору в справі, яка переглядається, є не усунення перешкод матері або батька в спілкуванні з дитиною та встановлення способів участі у вихованні дітей, а питання визначення місця проживання дитини, першочерговим при вирішенні якого є насамперед інтереси самих дітей, їх ставлення до батьків, сталі соціальні зв`язки, а також можливість батьків забезпечити належні побутові умови для проживання і виховання дитини. При цьому визначення місця проживання дитини з батьком не свідчить про неможливість участі матері у вихованні дитини та спілкуванні з нею (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 545/510/20 провадження № 61-994св23).

Суд враховує, що доказів, які б безперечно свідчили про більшу прихильність дитини до одного з батьків матеріали справи не містять. Певна віддаленість дитини від батька наразі сталась в силу об`єктивних обставин, коли мати дитини без погодження з батьком вивезла дитину в інше місто (з огляду на початок збройної агресії рф), що спричинило розлуку дитини з батьком, і з огляду на вік дитини не могло не вплинути на психоемоційний зв`язок дитини з тим з батьків, з яким вона бачиться меньше.

З матеріалів справи вбачається, що з того часу, як мати з дитиною поїхали з Києва, мати дитини певним чином перешкоджає батькові у нормальному спілкуванні з сином, виконанні батьківських обов`язків щодо його виховання, дозволяє побачення з сином тільки на своїй території і тільки в її присутності.

Мати, хоча й належним чином займається вихованням та утриманням дитини, однак, перешкоджаючи ОСОБА_3 у спілкуванні із сином, позбавляє його як належної опіки і виховання з боку батька, так і порушує їх право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини.

Створювані матір`ю дитини певні перешкоди для батька у вихованні та спілкуванні із сином руйнують зв`язки дитини зі своєю сім`єю, до якої належить як батько, так і матір, а отже, в даному конкретному випадку така поведінка позивача за первісним позовом суперечить сімейним цінностям та не відповідає якнайкращому забезпеченню інтересів малолітнього ОСОБА_6 . Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2022 року у справі № 663/724/19 (провадження № 61-15273св21).

Обставини того, що протягом року дитина фактично проживала з матір`ю і у неї склалися певні соціальні зв`язки за місцем проживання матері, мати забезпечила навчальний процес дитини у дошкільному закладі, не спростовують наявність прихильності дитини до батька та емоційного зв`язку між ними. У даному випадку такий зв`язок був розірваний, але не втрачений, а посилання матері дитини на додатковий стрес від необхідності зміни місця проживання дитини, її звичного розпорядку, стабільної атмосфери є голослівними (подібна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 278/2609/21 (провадження № 61-12537св22)).

Наявні в матеріалах справи акти обстежень свідчать про те, що для дитини створені всі належні умови проживання як за адресою проживання батька (де дитина проживала до лютого 2022 року), так і за адресою проживання матері (куди мати без погодження з батьком дитини переїхала разом з дитиною після початку повномасштабного вторгнення рф з метою створення дитині більш безпечних умов).

Разом з тим, на час ухвалення даного рішення судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з матір`ю, яка наразі проживає в квартирі своєї нової свекрухи, буде мати більш позитивний вплив на дитину. При цьому, не можна сказати, що безпекова ситуація за місцем проживання батька дитини наразі й суттєво гіршою, ніж за місцем проживання матері дитини.

При цьому, суд зважає на те, що мати дитини до цього часу своїм правом на зміну задекларованого/зареєстрованого місця проживання в порядку, встановленому Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування) ( затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265), не скористалась. Наявність довідки про взяття ї на облік як внутрішньо переміщеної особи за адресою АДРЕСА_5 , не свідчить про зміну задекларованого/зареєстрованого місця проживання. Отже, житло в якому наразі проживає мати з дитиною не може однозначно розцінюватись судом як постійне, стале місце проживання.

Разом з тим, щодо посилань матері дитини на наявність належного на їй праві власності житла у м. Запоріжжя не може братись судом до уваги, оскільки щодо такого житла в матеріалах справи відсутні акти обстежень і суд позбавлений можливості перевірити його на предмет того, чи відповідає воно потребам дитини.

Таким чином, за інших рівних умов, зокрема, встановленої приблизно однакової прихильності дитини до кожного з батьків, достатнього фінансового стану кожного з батьків, відсутності переконливих доказів на підтвердження негативного впливу кожного з батьків на дитину, т.ч. аморальної поведінки батьків, для суду в даній конкретній справі вагоме значення було встановити, чи матиме дитина стале, безпечне місце проживання, де вона без необхідності через певний час зміни місця проживання могла б формувати соціальні зв`язки, заводити друзів, відвідувати дитячий садок, а згодом школу. Наведене, на переконання суду, сприятиме більш спокійному розвитку та формуванню дитини.

На час ухвалення даного рішення судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з матір`ю буде мати більш позитивний вплив на дитину, ніж її проживання разом з батьком, де до вимушеного переселення дитина з народження проживала у звичному для неї середовищі.

На думку суду, визначення місця проживання дитини разом з батьком не призведе до зміни їх усталеного способу життя і не завдасть психологічної травми оскільки саме за адресою проживання батька дитина проживала з народження до чотирьох років, відвідувала дошкільний заклад, мала звичне оточення, натомість місце проживання матері на даний час не можна вважати сталим та вивезення туди дитини мало місце за об`єктивних форс-мажорних обставин.

ОСОБА_1 не надала суду переконливих доказів на підтвердження того, що проживання дитини з батьком буде суперечити найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом не встановлено виняткових обставин, які б вказували на неможливість подальшого проживання малолітньої ОСОБА_6 разом з батьком. При цьому, встановлено, що установлено, що дитина любить тата, батько користується у сина повагою та авторитетом.

Разом з тим, відсутні будь-які дані про неналежне виконання батьком своїх батьківських обов`язків, а також позивачем за первісним позовом не надано доказів та належно не обґрунтовано переваги для інтересів дитини проживання разом з матір`ю.

Крім того, судом взято до уваги, що у м. Києві, де проживає батько дитини, в дитини також проживають бабуся з дідусем, які його люблять, і до яких він до вимушеного переселення часто навідувався.

Вбачається, що проживання дитини у м. Києві забезпечить більші можливості щодо її спілкування з членами своєї родини, натомість, її проживання у м. Дорогобич (де не проживає ні рідних матері дитини, ні рідних батька дитини) очевидно створить передумови для більш рідких зустрічей з рідними, та поступового емоційного віддалення дитини з ними. Отже це не сприятиме зміцненню родинних зв`язків дитини, натомість може спричинити руйнування родинних зв`язків дитини.

Мати дитини безсумнівно відіграє важливу роль у її житті та розвитку, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того, з ким дитина буде проживати.

Проте, у контексті першочергового врахування інтересів дитини у разі її встановлення, батько дитини не має також спростовувати «презумпцію на користь матері».

При цьому, суд звертає увагу на те, що визначення місця проживання дитини з батьком, не впливатиме на їх взаємовідносини з матір`ю, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Тобто, у разі, якщо син буде проживати разом з батьком, права позивача за первісним позовом не будуть порушені та мати дитини не буде позбавлена можливості здійснювати свої батьківські права та виконувати обов`язки щодо дитини у повному обсязі.

Крім того, кожний із батьків не позбавлений права піднімати у майбутньому питання щодо зміни місця проживання дитини з урахуванням обставин, що матимуть істотне значення. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2022 року у справі № 359/6726/20 (провадження № 61-17922св21).

Отже, враховуючи інтереси дитини, які переважають над інтересами батьків, оцінивши належним чином надані учасниками спору докази, їх аргументи та заперечення, врахувавши, скільки часу і за яких обставин дитина проживала окремо від батька, встановивши, що і батьком, і матір`ю створено належні умови для виховання та розвитку дитини, і батько і матір характеризуються позитивно, суд, виходячи із найкращих інтересів малолітнього ОСОБА_6 , його віку, статі, права на гармонійний розвиток і належне виховання, наявність у нього постійного місця проживання за місцем проживання батька, знаходження за такою адресою поряд інших родичів, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами та обов`язками батьків, дійшов переконання що для забезпечення розвитку дитини у безпечному, спокійному та стійкому середовищі доцільним є проживання дитини з батьком.

Щодо судового збору

Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог за зустрічним позовом з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 992,40 грн, сплачений за подання зустрічної позовної заяви (а.с. 54).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділ - служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про визначення місця проживання дитини, - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) сплачений при поданні зустрічного позову.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. Л. Зуєвич