Ухвала суду № 111030403, 12.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16315/23

Провадження № 1-кс/761/10858/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 231 000 000 002 15 від 14.04.2023 відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне Рокитнянського району Київської області, громадянина України, одруженого, працюючого фельдшером філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінальної-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.307, ч.1,3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 10.05.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.307, ч.1,3 ст.368 КК України, а саме:у закінченому замаху на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, а також збуті наркотичних засобів у місцях позбавлення волі, вчиненого повторно, а також у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчиненого повторно.

На переконання слідчого, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні двох тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, існують ризики вчинення дій щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладенні у клопотанні, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, уважаючи, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо, заперечувала проти застосування такого заходу як тримання під вартою, оспорювали наявність реальних ризиків, вважаючи клопотання слідчого необґрунтованим. Просили суд обрати інший більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників, просив суд обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

10.05.2023 ОСОБА_6 було затримано у порядку ст..208 КПК України.

Того ж дня, 10.05.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.307, ч.1,3 ст.368 КК України.

Наданих матеріалів, доданих до клопотання, достатньо для висновку, що підозрюваний ОСОБА_6 причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.307, ч.1,3 ст.368 КК України. А застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження з метою подальшого ефективного досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Отже можливо стверджувати, що підозра ОСОБА_6 на даній стадії є обґрунтованою, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: протоколами допиту свідків, протоколами огляду та іншими матеріалами.

А тому доводи сторони захисту в цій частині спростовуються вищевказаними доказами, сукупність яких є достатньою на даній стадії для висновку про обґрунтованість підозри.

Обговорюючи питання наявності зазначених ризиків щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, то існування таких ризиків є цілком ймовірним.

Так, ОСОБА_6 одружений, працює, разом з тим підозрюється у вчиненні двох тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років .

Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування, а також можливість іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.

Матеріали клопотання містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості підозрюваного ОСОБА_6 перебуваючи на волі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишать існувати та вірогідність їх настання є досить високою.

Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч. вік, наявність постійного місця проживання, обставини вчинення злочинів та їх наслідки, а також інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини вчинення кримінальних правопорушень та його наслідки, а тому вважаю за доцільне визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182,183 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою визначити до 08.07.2023 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн.

Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали виготовлений 16.05.2023.

Слідчий суддя: