Рішення № 111030204, 23.05.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6787/22

2-а/760/971/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого-судді - Букіної О.М.

при секретарі -Щепановій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Куценка Владислава Романовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Куценка Владислава Романовича про скасування постанови серії ЕАО № 5444106 від 03.06.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.

Вказує, що в оскаржуваній постанові інспектора зазначено, що 03.06.2022 року о 12 год. 26 хв. у місті Києві по вулиці Велика Васильківська, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив пункт 2.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Посилається в позові на те, що він дійсно за зазначених у оскаржуваній постанові обставин - дату, час та місці - був зупинений працівниками патрульної поліції. При цьому йому не було пояснено причину зупинки, але поставлено вимогу надати документи, що підтверджують особу позивача та право керування транспортним засобом.

На вказану вимогу, позивач надав наявні у нього документи та все ж таки попросив пояснити причину зупинки, проте відповіді так і не отримав.

Натомість, інспектор 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Куценко Владислав Романович повідомив позивача, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та надав для підпису оскаржувану постанову.

Разом з цим, жодних правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП не було.

Так, позивач вважає, що по-перше, для виявлення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, транспортний засіб має бути попередньо законно зупинений співробітниками поліції. Вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу визначено ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Це, зокрема, порушення правил дорожнього руху, видимі ознаки, що свідчать про несправність транспортного засобу, інформація про причетність водія чи будь-кого з пасажирів до ДТП, іншого кримінального чи адміністративного правопорушення, тощо.

Наголошує на тому, що у випадку відсутності законних причин зупинки, водій взагалі не зобов`язаний виконувати вимоги співробітників поліції про надання будь-яких документів.

Тому, у випадку протиправності зупинки, незаконною є й подальша процедура виявлення правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП, про що зазначено у рішенні Верховного Суду від 15.03.2019 року по справі №686/11314/17 - оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування транспортним засобом є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти авто, лише коли є факт порушення.

Отже, фактично зупинка позивача відповідачем була незаконною.

По-друге, встановлені інспектором обставини адміністративного правопорушення, вказані в постанові, не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Так, ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Проте, в постанові вказано, що позивач, керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1. ПДР.

При цьому, відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила посвідчення водія відповідної категорії, передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому просив закрити справу за відсутністю складу такого правопорушення.

По-третє, інспектором при винесенні оскаржуваної постанови, було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений ст.ст. 279, 280 КУпАП.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.

13.06.2022 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 05.06.2022 року судом було відкрито провадження у справі та розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивачу та його представнику судом було надіслано копію ухвали суду від 05.06.2022 року. Відповідачу судом було надіслано копію ухвали суду від 05.06.2022 року та копію позовної заяви із додатками.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем копію ухвали суду від 05.06.2022 року та копію позовної заяви із додатками було отримано 21.10.2022 року, про що свідчить штамп на супровідному листі, однак у встановлений судом строк відзив на позов відповідачем подано не було.

Так само не було направлено на адресу суду заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2022 року о 12 год. 26 хв. у місті Києві по вулиці Велика Васильківська, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив пункт 2.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

Позивач заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження порушення ним Правил дорожнього руху, тому правомірних підстав вимагати від нього пред`явлення посвідчення водія у інспектора не було. Інспектором не було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України. За таких обставин, правових підстав для винесення постанови за ч. 2 ст. 126 КпАП України також не має.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.1. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з п.п. «а» п. 2.4. Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

З позову вбачається, що ОСОБА_3 на вимогу інспектора були пред`явлені всі необхідні документи.

Частиною 2 ст. 126 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Будь-яких доказів на підтвердження відсутності у ОСОБА_4 права керування транспортним засобом стороною відповідача суду не надано.

З тексту постанови серія ЕАО № 5444106 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 03 червня 2022 року вбачається, що вона складена за порушення водієм ч. 2 ст. 126 КпАП України.

Проте, в постанові вказано, що позивач, керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1. ПДР.

При цьому, відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила посвідчення водія відповідної категорії, передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.

За таких обставин, встановивши відсутність у позивача права керування транспортним засобом, відповідач не вірно кваліфікував суть вчиненого адміністративного правопорушення.

Встановлено, що відповідачем суду не надано будь-яких доказів правомірності винесеної постанови про притягненню позивача до адміністративної відповідальності. Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не подав.

Вбачається, що суду не надано належних доказів фіксації факту порушення позивачем правил дорожнього руху 03 червня 2022 року.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що відповідач не надав суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 2 ст. 222 КпАП України від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Постанова серії ЕАО №5444106 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 03 червня 2022 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Керуючись статтями 126, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Куценка Владислава Романовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5444106 від 03.06.2022 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.05.2023.

Суддя: О.М. Букіна