Ухвала суду № 111029692, 05.05.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18130/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному проваджені № 62023000000000201 від 06.03.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2023 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023000000000201 від 06.03.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що управлінням з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000201 від 06.03.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020), ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020), ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020), ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2018 року (точна дата не установлена) ОСОБА_8 з метою особистого збагачення вирішив створити злочинну організацію для заволодіння грошовими коштами суб`єктів господарювання, тобто чужим майном, шляхом вчинення низки протиправних дій, поєднаних із обманом, втручаючись у їх господарські операції.

З цією метою ОСОБА_8 розробив багатоетапний алгоритм вчинення злочину, який полягав у наступному.

Для своєї протиправної діяльності ОСОБА_8 обрав взаємовідносини між суб`єктами господарювання в аграрній сфері економіки, а саме господарські відносини між сільськогосподарськими виробниками щодо купівлі-продажу зернових та олійних культур.

Добре усвідомлюючи, що зазвичай господарські взаємовідносини у цій сфері базуються на принципах довіри і добросовісності, а господарські договори, як правило, підписуються шляхом пересилання їх примірників поштою або електронними засобами зв`язку, без особистої присутності представників сторін, ОСОБА_8 вирішив скористатися такою ситуацією для реалізації свого злочинного плану та досягнення корисливої мети.

Під час готування до вчинення злочину ОСОБА_8 організовував збір та аналіз інформації про потенційних потерпілих, грошовими коштами яких планувалося заволодіти, вивчав дані про керівників, бухгалтерів, менеджерів цих суб`єктів господарювання, їх статистичну звітність, історію взаємовідносин, об`єми наявних зернових та місця їх зберігання, вартість товару за одиницю, умови поставки та іншу інформацію, у потребі якої могла виникнути необхідність при подальшому спілкуванні із потенційними потерпілими.

Отримавши таким чином необхідний об`єм інформації про конкретного суб`єкта господарювання, реалізація злочинного плану, розробленого ОСОБА_8 , переходила на наступний етап, який передбачав безпосереднє вчинення обманних дій шляхом психологічних маніпуляцій.

На цьому етапі, володіючи основами маркетингу і підприємницької діяльності, вивчивши кон`юнктуру і специфіку агарного ринку, ОСОБА_8 за розробленим злочинним планом здійснював втручання у переддоговірні відносини між суб`єктами господарювання щодо купівлі-продажу зернових та олійних культур.

Зокрема, один із учасників злочинної організації телефонував керівнику або представнику реального покупця і, вводячи останнього в оману різними методами психологічних маніпуляцій, відрекомендовувався керівником продавця, намагаючись у процесі розмови викликати в опонента довіру до себе. Після знайомства потенційному потерпілому висловлювалася пропозиція купити зернові або олійні культури за вигідною ціною, дещо нижчою ніж ринкова на такий вид продукції. У разі зацікавленості покупця домовлялися, що надалі всі деталі поставки повідомить помічник керівника продавця або його бухгалтер, ролі яких виконували інші учасники злочинної організації.

Одночасно той самий або інший учасник злочинної організації телефонував керівнику або представнику продавця і, вводячи останнього в оману різними методами психологічних маніпуляцій, відрекомендовувався керівником покупця, намагаючись у процесі розмови викликати в опонента довіру до себе. Після знайомства потенційному потерпілому висловлювалася пропозиція продати зернові або олійні культури за вигідною ціною, дещо вищою ніж ринкова на такий вид продукції. У разі зацікавленості продавця домовлялися, що надалі всі деталі поставки повідомить помічник керівника покупця або його бухгалтер, ролі яких виконували інші учасники злочинної організації.

Надалі інші учасники злочинної організації при спілкуванні у телефонному режимі із представниками покупця і продавця, вводячи їх в оману, виманювали у них копії статутних і реєстраційних документів їх підприємств, нібито для необхідності підготовки договору поставки чи купівлі-продажу та додатків до нього. Окрім цього під приводом необхідності перевірки суб`єктів господарювання та повноважень службових осіб виманювалися фотокопії документів про призначення директорів на посади, дані про наявні об`єми зернових на елеваторах, їх аналізні картки з якісними показниками, статистичні звіти і тому подібне.

Одночасно за допомогою корупційних зв`язків у податкових органах учасники злочинної організації отримували відомості із електронних баз даних Державної податкової служби України (зокрема, інформаційно-телекомунікаційна система «Податковий блок», інформаційно-телекомунікаційна система «Єдине вікно подання електронної звітності»), які також використовували для збору та аналізу конфіденційної інформації про суб`єкта господарювання та його господарську діяльність.

Заволодівши довірою службових осіб або представників покупця і продавця, отримавши всі необхідні документи учасники злочинної організації переходили до наступної стадії реалізації злочинного плану ОСОБА_8 , яка передбачала підготовку до заволодіння чужими коштами з використанням підставного банківського рахунку.

Маючи повний пакет статутних і реєстраційних документів, ОСОБА_8 за допомогою інших учасників злочинної організації підшуковував сторонніх осіб, так званих «лижників», які за винагороду погоджувалися вчинити низку протиправних дій.

На ім`я цих підставних осіб виготовлялися підроблені паспорти, печатка та інші документи суб`єкта господарювання, необхідні для відкриття банківського рахунку від імені підприємства - продавця, на який відповідно до злочинного плану мали надійти кошти за поставку продукції.

Використовуючи підроблений паспорт, печатку і пакет необхідних документів підставна особа під контролем учасників злочинної організації зверталася до банківського відділення, заздалегідь обраної банківської установи, та відкривала один чи декілька банківських рахунків від імені підприємства - продавця без відома його дійсних службових осіб.

Одночасно та ж сама або інша підставна особа відкривала у інших банківських відділеннях, заздалегідь обраних банківських установ, один чи декілька банківських рахунків від імені інших підприємств, які мали використовуватися для приховування отриманих злочинним шляхом грошових коштів.

Отримані в банку електроні ключі від системи дистанційного доступу «Клієнт-банк» підставна особа (так званий «лижник») передавала довіреній особі ОСОБА_8 , яка через віддалений доступ здійснювала банківські операції від імені підприємств, чиї особисті дані були використані.

Маючи повний контроль над підставними банківськими рахунками, злочинний план ОСОБА_8 переходив на інший етап його реалізації, який передбачав безпосереднє заволодіння грошовими коштами суб`єктів господарської діяльності.

Продовжуючи телефонні перемовини від імені службових осіб продавця і покупця та вводячи їх дійсних представників в оману, учасники злочинної організації запевняли, що готові до підписання договору поставки або купівлі-продажу та безпосереднього відвантаження товарної продукції, яка зберігалася як правило на зернових елеваторах.

Для реалізації злочинного плану представникам покупця направлявся заздалегідь підроблений договір поставки або купівлі-продажу, у якому серед реквізитів продавця було зазначено дані підставного (фіктивного) рахунку, для можливості здійснення попередньої оплати за договором. Представникам продавця направлявся аналогічний договір поставки або купівлі-продажу, у якому зазначалися його дійсні дані, для підготовки і надання насамперед складської квитанції чи іншого документа, згідно із якими товар переходив від продавця у власність покупця.

Не підозрюючи обману, службові особи підприємства - покупця, вважаючи, що проводять переговори із реальними представниками продавця, перераховували частину грошових коштів, як правило 80 відсотків від суми договору, в якості попередньої оплати за поставлений товар, на вказаний у договорі підставний (фіктивний) рахунок підприємства - продавця.

Одночасно, будучи введеними в оману, службові особи підприємства - продавця реєстрували у Реєстрі складських документів на зерно складську квитанцію чи передавали інший документи, згідно з якими партія зерна переходила у власність покупця, очікуючи від нього грошові кошти.

Натомість, володіючи ключами електронного доступу до підставних банківських рахунків, які використовувалися в злочинній схемі, ОСОБА_8 та учасники злочинної організації отримували можливість розпорядитися ними як своїми власними.

Після цього реалізація злочинного плану переходила на наступний етап, який передбачав переведення отриманих шахрайським шляхом грошових коштів в готівку та безповоротне заволодіння ними, шляхом вчинення низки дій, спрямованих на їх легалізацію, тобто приховування протиправного джерела їх походження.

Так, підставна особа (так званий «лижник»), використовуючи підроблений паспорт на ім`я директора підприємства - продавця, зверталася до банківського відділення та отримувала у його касі визначену суму готівкових коштів, знятих із підставного (фіктивного) банківського рахунку, відкритого від імені підприємства - продавця, нібито для виплати заробітної плати найманим працівникам.

З метою приховання злочинного походження отриманих грошових коштів інша їх частина перераховувалася за допомогою системи дистанційного доступу «Клієнт банк» на підставні (фіктивні) рахунки, відкриті від імені суб`єктів господарювання, нібито як оплата за поставлений товар чи надані послуги за господарськими договорами.

Надалі та ж сама або інша підставна особа (так званий «лижник») зверталася до банківського відділення і отримувала у його касі визначену суму готівкових коштів, знятих із підставного банківського рахунку нібито для виплати заробітної плати найманим працівникам.

Всі суми готівкових коштів підставні особи (так звані «лижники») передавали через учасників злочинної організації ОСОБА_8 , який надалі розпоряджався ними на власний розсуд.

Таким чином, реалізовуючи вищеописаний алгоритм протиправних дій, діючи шляхом обману з елементами психологічних маніпуляцій, ОСОБА_8 спільно із іншими учасниками злочинної організації заволодівав грошовими коштами суб`єктів господарської діяльності в особливо великих розмірах, які обертав на власну користь, розподіляючи між усіма учасниками злочинної організації відповідно до їх ролі, виконаних функцій та завдань.

ОСОБА_5 , як активний учасник злочинної організації, будучи одним із виконавців (співвиконавців), пособником протиправних дій і довіреною особою ОСОБА_8 , виконував наступні функції:

- приймав участь у розробці планів вчинення злочинів та розподілі ролей між усіма учасниками злочинної організації;

- визнавав і дотримувався встановлених правил поведінки та конспірації в злочинній організації;

- здійснював збір та аналіз інформації про суб`єкти господарювання;

- перевозив інших учасників злочинної організації до місця вчинення злочину, виконував функції водія злочинної організації, як правило, перевозячи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

- за вказівками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 купував необхідні для вчинення злочинних дій засоби зв`язку, зокрема мобільні телефони, сім-картки операторів мобільного зв`язку, мобільні wifi роутери, поповнював рахунки номерів мобільних телефонів;

- безпосередньо проводив телефонні розмови із службовими особами суб`єктів господарювання аграрної сфери економіки, вводячи їх в оману, отримував від них особисті дані, детальні відомості про підприємство, вартість зернових і олійних культур, місце розташування елеваторів, а також іншу інформацію, необхідну для реалізації етапів злочинного плану;

- проводив інструктаж підставних осіб (так званих «лижників») перед візитом до банківської установи для відкриття банківських рахунків і зняття готівкових коштів в касі банку, а також передав їм заздалегідь підроблені документи;

- надавав грошові кошти підставним особам (так званим «лижникам») після виконання ними злочинних завдань;

- одержував свою частку грошових коштів від протиправної діяльності;

- забезпечував приховування наслідків вчинених протиправних дій та не притягнення учасників організації до кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

На підставі зібраних доказів ОСОБА_5 підозрюється в участі у злочинній організації та злочинах, вчинюваних нею,протягом 2018-2022 років, заволодінні шляхом обману (шахрайстві) грошовими коштами субєктів господарювання в аграній сфері на загальну суму понад 40 млн. гривень. та замаху на заволодіння шляхом обману (шахрайстві) чужими коштами на суму понад 52 млн. гривень, пособництві вчинення дій, спрямованих на легалізацію (відмивання) коштів, отриманих злочинним шляхом, пособництві підробки паспортів громадян України, документів і печаток підприємств, установ та організацій, у тому числі зі сфери державного управління.

16.02.2023 ОСОБА_5 затриманий органом досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2023 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, до 16.03.2023 включно, з альтернативою внесення застави в розмірі 10 736 000 гривень, яку сторона захисту не внесла.

Згідно із ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2023 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 11.05.2023 включно, з альтернативою внесення застави в розмірі 10 736 000 гривень, яку сторона захисту не внесла.

Постановою прокурора Офісу Генерального прокурора 06.03.2023 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виділені в окреме провадження № 62023000000000201 із кримінального провадження № 12019240110000101 від 29.03.2019.

07.03.2023 процесуальним керівником у кримінальному провадженні прийнято рішення про завершення досудового розслідування та відкриття сторонам матеріалів відповідно до вимог ст. 290 КПК України, про що підозрюваних та їх захисників повідомлено письмово 08.03.2023.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 підтверджується доданими до клопотання процесуальними джерелами доказів.

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, вказали що підозра є необґрунтованою а застава непомірною, ризики не обґрунтовані та просили застосувати запобіжний захід, що не пов`язаний з тримання під вартою.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Управлінням з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000201 від 06.03.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020), ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020), ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020), ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

16.02.2023 ОСОБА_5 затриманий органом досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2023 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, до 16.03.2023 включно, з альтернативою внесення застави в розмірі 10 736 000 гривень, яку сторона захисту не внесла.

Згідно із ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2023 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 11.05.2023 включно, з альтернативою внесення застави в розмірі 10 736 000 гривень, яку сторона захисту не внесла.

Постановою прокурора Офісу Генерального прокурора 06.03.2023 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виділені в окреме провадження № 62023000000000201 із кримінального провадження № 12019240110000101 від 29.03.2019.

07.03.2023 процесуальним керівником у кримінальному провадженні прийнято рішення про завершення досудового розслідування та відкриття сторонам матеріалів відповідно до вимог ст. 290 КПК України, про що підозрюваних та їх захисників повідомлено письмово 08.03.2023.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах.

Слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчим суддею встановлено, що 08.03.2023 прокурором письмово повідомлено в порядку ст. 290 КПК України стороні захисту про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000201 від 06.03.2023 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно із ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включаються у строки досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування у порядку, передбаченому цим Кодексом.

З огляду на те, що приписи ст. 290 КПК України наразі не виконано, у зв`язку з необхідністю одночасного ознайомлення підозрюваного та його захисника, що робить процес ознайомлення з матеріалами тривалим у часі, а ризики, які обумовлювали необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати, є необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_5 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України

При продовженні застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про часткове задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 5 368 000 гривень з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 03.07.2023.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі складає 5 368 000 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Дніпро Дніпропетровської області, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний ОСОБА_5 зобов`язаний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_13 в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ст. 182 КПК України.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1