Рішення № 111028284, 23.05.2023, Черкаський районний суд Черкаської області

707/948/23

2/707/421/23

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23 травня 2023 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Миколаєнко Т.А.,

за участі: секретаря судового засідання Проценко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача Ляр Д.Ю., в інтересах позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», засобами поштового зв`язку звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача:

- заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 25 квітня 2008 року в розмірі 64 013 грн 32 коп. станом на 14 лютого 2023 року;

- судові витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у розмірі 2 684 грн 00 коп.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 25 квітня 2008 року. Поставивши свій підпис у заяві, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які були надані йому у письмовому вигляді, складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Умови кредитного договору відповідач належним чином не виконував, у зв`язку з чим допустив утворення заборгованості, яка станом на 14 лютого 2023 року складає 64013 грн 32 коп., з яких: 58 391 грн 70 коп. заборгованість кредитом; 5621 грн 62 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0 грн 00 коп. заборгованість за комісією; 0 грн 00 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Заходи досудового врегулювання спору позивачем не проводились, оскільки законом не встановлена їх обов`язковість для спірних правовідносин.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від24квітня 2023року відкритопровадження усправі;вирішено проводитиїї розглядв порядкуспрощеного позовногопровадження безповідомлення (виклику)сторін 23травня 2023року;запропоновано відповідачупротягом п`ятнадцятиднів іздня врученняданої ухвалиподати відзивна позовнузаяву; встановлено позивачу триденний термін з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив, авідповідачу триденний термінз дняотримання відповідіна відзивдля поданнязаперечень щодонаведених позивачему відповідіна відзивпояснень,міркувань тааргументів /а.с. 82-84/.

Одночасно сторонамбуло роз`яснено,що відповіднодо частинип`ятої статті279Цивільного процесуальногокодексу України(далі ЦПКУкраїни)за клопотаннямоднієї ізсторін абоз власноїініціативи судурозгляд справипроводиться всудовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.

Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду за місцем його реєстрації, що були отримані останнім 06 травня 2023 року /а.с. 89/.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а відтак, відповідно до вимог частини п`ятої статті 279 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористався.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З клопотаннями про відкладення розгляду справи учасники справи не звертались.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 25 квітня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого, у свою чергу, є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви позичальника.

При цьому, 14 квітня 2008 року було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , а в подальшому, 25 квітня 2008 року, встановлено на ньому кредитний ліміт.

Як вбачається із вищевказаної Заяви, остання містить анкетні дані ОСОБА_1 , бажаний тип картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», розмір кредитного ліміту 500 грн 00 коп., підпис позичальника та датована 25 квітня 2008 року.

Крім того,у нійвказано,що відповідачпогоджується зтим,що цяЗаява разоміз Пам`яткоюклієнта,Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомився та погодився з Тарифами, Умовами та Правилами надання банківських послуг, які були надані йому у письмовому вигляді. У разі порушення позичальником строків платежів по будь-якому грошовому зобов`язанні, передбаченому даним договором, більше, чим на 120 днів, у зв`язку з чим банк буде змушений звертатися до суду, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн + 5 % від суми позову.

Інших відомостей, зокрема, щодо відсотків за користування кредитними коштами, розміру пені та інших штрафних санкцій за несвоєчасне погашення кредиту, строку дії картки і строку повернення кредиту (користування ним), Заява не містить /а.с. 18/.

До кредитного договору, крім Заяви позичальника, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» додав копію Довідки про видані картки; копію Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 ; копію Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»; копію Паспорта споживчого кредиту; копію Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг у редакції, що діяла на момент підписання заяви; розрахунок заборгованості; копію виписки за договором № б/н за період 13.04.2008 16.02.2023, на ім`я відповідача; копію паспорту відповідача.

Як вбачається з копії Довідки про надані кредитні картки, відповідач отримав 8 кредитних карток, остання з яких № НОМЕР_2 від 03 лютого 2022 року, зі строком дії до 03/26 /а.с. 16/.

Відповідачем ОСОБА_1 використовувалися вищевказані картки, за допомогою яких відбувалося зняття коштів та їх повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № б/н від 25 квітня 2008 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , а також копією виписки по рахунку останнього /а.с. 3-15, 43-70/.

З копії Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , вбачається, що 25.04.2008, 27.11.2008, 16.06.2009, 24.10.2009, 11.07.2010, 10.07.2012, 13.07.2017, 07.09.2017, 24.05.2019, 19.12.2019, 15.09.2020, 29.09.2020, 03.02.2022 та 26.12.2022 відбувалася зміна кредитного ліміту /а.с. 17/.

Надана позивачем копія Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», датована 25 квітня 2008 року та підписана відповідачем, містить наступну інформацію: базова % ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році) 3,0 %; комісія за кредитне обслуговування (щомісячна) відсутня; розмір щомісячних платежів (що включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості; термін внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; комісія за зняття готівки: в банкоматах і пунктах видачі готівки ПриватБанк 3 % від суми операції; в банкоматах інших банків України 3% + 5 грн; в закордонних банкоматах 3 % + 15 грн; пеня за невчасне погашення заборгованості: ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де: пеня (1) = (базова процентна ставка за договором)/30 нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 10 грн у місяць, нараховується 1 раз у місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентах 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн та більше; штраф при порушенні термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених договором, більше, ніж на 120 днів, - 250 грн + 5 % від суми позову; комісія за моніторинг неактивної картки (у випадку, якщо на рахунку є кошти у вигляді позитивного залишку і протягом 3-х місяців підряд операції по картці не здійснюються) в розмірі залишку коштів на картковому рахунку, але не більше 10 грн в місяць; процентна ставка (в місяць) на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування 4,5 %; приклади використання кредитних коштів /а.с. 19/.

03 лютого 2022 року відповідач ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про: кредитний ліміт, встановлений у розмірі до 200000 грн 00 коп.; строк договору та строк кредитування, що становлять 12 місяців, з пролонгацією; процентну ставку у межах пільгового періоду, встановлену на рівні 0,00001 % річних; процентну ставку за межами пільгового періоду 42 % річних; загальну орієнтовну вартість кредиту для споживача; порядок повернення кредиту щомісяця, до 25 числа поточного місяця; розмір платежу 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн; розмір штрафу, пені та процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків річних 84,0 % /а.с. 20-24/.

Спір виник внаслідок порушення відповідачем зобов`язань у частині повернення кредитних коштів і наявності/відсутності підстав для стягнення заявленої АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованості за кредитом.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 14 лютого 2023 року складає 64013 грн 32 коп., з яких: 58391 грн 70 коп. заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 0 грн 00 коп. заборгованість за поточним тілом кредиту, 58391 грн 70 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн 00 коп. заборгованість за нарахованими відсотками; 5 621 грн 62 коп. заборгованість за простроченими відсотками; 0 грн 00 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0 грн 00 коп. нарахована пеня; 0 грн. 00 коп. нарахована комісія /а.с. 3-15/.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року було змінено тип банку із закритого на публічне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», який є правонаступником всіх прав та зобов`язань ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», який є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ КБ «ПриватБанк».

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкт господарювання та фізична особа.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України унормовано, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Сенс договору приєднання полягає у тому, що його умови визначені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних умовах та можуть бути прийняті іншою стороною не інакше ніж шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. Тобто дійсно вільною в цьому випадку є воля виключно однієї сторони - тієї, яка пропонує для укладення договору саме формуляр (тобто банк). Інша сторона виявляє волю до укладення цього договору лише на стадії висловлення власної волі на стадії прийняття умов такого договору в цілому. Проте не повинно виникати сумнівів у тому, чи дійсно та які саме умови, викладені у формулярі або іншій стандартній формі, приймає позичальник.

У ситуації, коли є сумніви у тому, чи прийняті та які саме умови прийнято споживачем - позичальником, умови не можуть вважатися такими, що прийняті ним в цілому.

Конструкція договору приєднання, викладена у частині першій статті 634 ЦК України, полягає не у тому, що споживач зобов`язаний самостійно ознайомитися з умовами і правилами надання послуг, пропонованими однією стороною, а у тому, що споживач може лише до них приєднатися, не маючи можливості обговорювати умови договору приєднання, пропонуючи свої зміни тощо. Проте сама воля споживача на приєднання до певних умов такого договору має бути однозначною та свідчити про певне її спрямування на досягнення згоди саме на певних умовах, запропонованих банком.

Відтак, у законі як загальне правило визначено, що договір приєднання має викладатися на формулярі або іншій стандартній формі, яка має засвідчувати усі прийняті споживачем умови такого договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, а саме: заборгованість за тілом кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник) та заборгованість за простроченими відсотками.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, позивач, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 25 квітня 2008 року, посилався на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті: www.privatbank.ua, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, до позовної заяви не додано витяг з «Тарифів», на які посилається позивач, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ті умови кредитування, які викладені у Витязі з Умов та Правил надання банківських послуг, розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву позичальника, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

У постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети.

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також указала на мінливість Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в Заяві позичальника та Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», які безпосередньо підписані останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Крім того, суд зауважує, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) та не спростовано позивачем при розгляді даної справи.

Разом з тим, позивач посилається на те, що істотні умови договору погоджено у Паспорті споживчого кредиту /а.с. 20-24/.

Однак, Заява позичальника, підписана ОСОБА_1 25 квітня 2008 року, не містить умов про те, що невід`ємною складовою частиною Договору про надання банківських послуг є Паспорт споживчого кредиту, який, до того ж, був підписаний відповідачем 03 лютого 2022 року, тобто майже через 14 років після підписання Заяви позичальника.

У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишиться дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Крім того, відповідно до розділу 7 Паспорту споживчого кредиту, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.

Також, зі змісту даного документу вбачається, що інформація, зазначена у ньому, зберігає чинність та є актуальною лише в період з 03 лютого 2022 року до 18 лютого 2022 року, в той час, як позивач просить суд стягнути заборгованість станом на 14 лютого 2023 року, тобто період дії умов Паспорту є значно меншим, ніж той, за який банк здійснює розрахунок заборгованості.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту не може бути підставою для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за порушення грошового зобов`язання.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в справі № 393/126/20 від 23 травня 2022 року.

Разом з тим, із копії Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», підписаної відповідачем ОСОБА_1 25 квітня 2008 року, тобто у день підписання Заяви позичальника, вбачається, що сторони узгодили базову процентну ставку за кредитом, а також інші істотні умови договору, в тому числі про встановлення відповідальності у вигляді штрафів та пені за порушення зобов`язання.

Відтак, зважаючи на підписання відповідачем 25 квітня 2008 року Заяви позичальника, у якій зазначено бажаний тип картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», а також беручи до уваги підписання відповідачем того ж дня Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», суд вважає, що позивачем доведено позовні вимоги, а тому наявні підстави для стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 25 квітня 2008 року в розмірі 64013 грн 32 коп.

Зазначений розмір заборгованості підтверджується умовами договору і не викликає сумніву у суду.

При цьому,суд зауважує,що відповідачне скориставсясвоїм правомна поданнявідзиву тане спростуваврозміру нарахованоїсуми заборгованості перед позивачем за кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з повним задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 280, 526, 527, 530, 549, 550, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 634, 1048, 1049, 1050,1054 ЦК України, статтями 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 25 квітня 2008 року в розмірі 64013 (шістдесят чотири тисячі тринадцять) гривень 32 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Сторони:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, р/р: № НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: Т. А. Миколаєнко