Рішення № 11102715, 01.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

01.09.2010Справа №2-28/3109-2010 За позовом – Агрофірми «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсавдо» (Узбекістан, Ферганська область, Алтиарикський район, м. Хамза, вул. Гулистан, 5; 95050, м. Сімферополь, вул. Ростовська, б. 24, кв. 28).

До відповідача – Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» (96000, м. Красноперекопськ, мікрорайон 1, буд. 18, кв. 63).

Про стягнення 297645,00 доларів США.

За зустрічним позовом - Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим».

До відповідача - Агрофірми «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсадавто».

Про стягнення пені за несвоєчасну оплату товару в сумі 21793,63 доларів США.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від Агрофірми «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсадавто» – не з’явився.

Від ПП «Продовольча компанія «Агрокрим» – Гриднєв В.В. - представник, довіреність № 1-К від 29.09.2008 р.

Суть спору: Агрофірма «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсадавто» звернулась до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» про стягнення 297645,00 доларів США, з яких 84072,00 доларів США – сума заборгованості, 213543,88 доларів США – сума пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив договірні зобов’язання за контрактом № 11-ВЭД від 01.12.2008р., укладеного між сторонами.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зауважив, що позивач не надав заявки на відвантаження товару та у встановлений строк сплатив лише 50% суми інвойсу.

29.07.2010 р. до господарського суду АР Крим надійшла зустрічна позовна заява Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» до Агрофірми «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсадавто» про стягнення пені за несвоєчасну оплату товару в сумі 21793,63 доларів США.

Позовні вимоги зустрічної позовної заяви мотивовані тим, що ПП «Продовольча компанія «Агрокрим» надав Агрофірмі «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсадавто» рахунки-фактури (інвойс) для оплати товару, але відповідач за зустрічним позовом у встановлений строк сплатив лише 50% суми інвойсу. Оскільки відповідачем порушені зобов’язання за контрактом у вигляді оплати партії товару, позивач вправі відмовитись від зобов’язання про поставку товару. У зв’язку з чим позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню за несвоєчасну оплату товару.

29.07.2010р. ухвалою господарського суду було прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» до Агрофірми «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсадавто» про стягнення пені за несвоєчасну оплату товару в сумі 21793,63 доларів США.

01.09.2010р. ухвалою господарського суду АР Крим залишено без розгляду зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» до Агрофірми «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсадавто» про стягнення пені за несвоєчасну оплату товару в сумі 21793,63 доларів США.

01.09.2010р. представник відповідача за первісним позовом надав суду заяву про застосування строків позовної давності.

Представник позивача за первісним позовом у засідання суду двічі не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Строк розгляду справи продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України.

У справі оголошувалася перерва, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПП «Продовольча компанія «Агрокрим», суд –

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008р. між Приватним підприємством «Продовольча компанія «Агрокрим» та Агрофірмою «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсавдо» укладено контракт № 11-ВЕД.

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 контракту, продавець (відповідач) зобов’язується поставити покупцю (позивачу) крупу рисову та муку пшеничну в асортименті (далі - товар), а покупець зобов’язується прийняти цей товар партіями та своєчасно проводити оплату на умовах даного контракту. У зв’язку з тим, що товар за даним контрактом буде поставлятися окремими партіями в асортименті, сторони домовились зазначити найменування, сорт, кількість, ціну товару, код ТН ВЕД в специфікації, яка виступає невід’ємною частиною даного контракту.

Поставка товару здійснюється окремими партіями. Строк поставки кожної окремої партії – за заявкою покупця протягом 45 календарних днів зі дня надходження передплати на розрахунковий рахунок продавця. Датою поставки товару вважається дата накладання залізничною станцією штемпелю про час приймання до перевезення на транспортній накладній, яка супроводжує вантаж. (п. 3.2-3.3 контракту).

Сторони обумовили, що оплата товару, який постачається за даним контрактом, проводиться в безготівковій формі на умовах 100% передоплати по кожної партії поставки протягом 5 банківських днів з моменту надання інвойсу. Оплата покупцем проводиться перерахунком на розрахунковий рахунок продавця. Датою платежу вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, що визначається датою виписки банку продавця (розділ 6 контракту).

Відповідно до п. 10.2. контракту, всі спори та розбіжності, які можуть виникнути з даного контракту, або у зв’язку з виконанням, підлягають розгляду в господарському суді країни відповідача у відповідності з правилами провадження справ в такому суді, рішення якого є остаточними та обов’язковими для виконання обома сторонами.

29.12.2008р. на виконання умов контракту, позивач перерахував відповідачу передплату у розмірі 84072,00 доларів США, але відповідач не виконав свої зобов’язання та не відвантажив позивачу визначений товар (рис та муку).

06.02.2009р., 24.03.2009р., 16.04.2009р. та 24.05.2009р. між сторонами укладено додаткові угоди до контракту, відповідно до яких продовжено строк виконання відповідачем своїх зобов’язань ( а. с. 13-16, т. 1).

10.08.2009р. сторони уклали додаткову угоду № 5 (а. с. 17, т. 1), відповідно до якої змінено товар, а саме замість борошна першого та вищого ґатунків сторони замінили на крупу з ячменя (перлова) та горох колений шліфований, про що підписані специфікації № 4 та № 5 від 01.12.2008р. (а. с. 21-22, т. 1). Також відповідач зобов’язувався протягом 7 днів зі дня підписання даної угоди сповістити позивача про готовність товару до відвантаження.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов’язання по поставці товару та станом на день розгляду справи не повернув грошові кошти позивачу, у зв’язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 84072,00 доларів США підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача штрафні санкції (пеню) за гарантійним листом у розмірі 213543,88 доларів США.

Поняття пені та штрафу передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 11.1 контракту, у разі недодержання погоджених строків поставки або оплати товару за даним контрактом сторона, яка недотримується умов контракту, сплачує стороні неустойку в формі пені в розмірі 0,05% від вартості не поставленого товару/суми простроченого платежу за кожний день прострочки, однак, загальна сума неустойки не може перевищувати 16% від вартості товару, відносно якого мало місце спізнення в постачанні сумі простроченого платежу.

В обґрунтування вимоги про стягнення пені, позивач посилається на гарантійний лист відповідача, відповідно до якого, останній зобов’язався повернути кошти до 31.10.2009р., а в разі порушення строків – сплатити пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 14.1 контракту, всі додатки та зміни до даного контракту дійсні лише в тому випадку, якщо вони виконані в письмовій формі, підписані повноважними представниками обох сторін та зареєстровані у встановленому порядку в повноважних органах Республіки Узбекистан.

Керуючись вищевикладеним, суд дійшов висновку, що гарантійний лист не відповідає вимогам пункту 14.1 контракту та його не можна вважати документом, який змінює існуючи між сторонами договірні правовідносини.

Відповідно до п. 6.2. контракту, оплата товару, який постачається за даним контрактом, проводиться в безготівковій формі на умовах 100% передоплати по кожної партії поставки протягом 5 банківських днів з моменту надання інвойсу.

Судом встановлено, що 29.12.2008р. відповідач надав позивачу інвойси (рахунки-фактури) для оплати товару за №№ 74, 75 та 76 (а. с. 104-106, т. 1). Однак, позивач у встановлений контрактом строк сплатив лише 50% суми інвойсу № 75 та № 76, всього на суму 84072,00 доларів США. Таким чином, позивач не сплатив інвойс № 74 та 50% інвойсів № 75 та № 76 на загальну суму 444768,00 доларів США.

Відповідно до додаткової угоди № 4 від 24.05.2009р., строк поставки товару: Поставка товару здійснюється окремими партіями – за заявкою покупця протягом 170 календарних днів зі дня надходження передплати на розрахунковий рахунок продавця (а. с. 16, т. 1). Проте, позивач не сплатив вартість партії товару у повному обсязі та не надав заявки на відвантаження товару.

Так, у відповідача не виникло зобов’язання по постачанню товару внаслідок невиконання позивачем свого договірного зобов’язання відносно 100% передоплати по партії поставки, відповідно, не має порушення строків поставки з боку відповідача.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Позивач не представив суду належних доказів в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 213543,88 доларів США, у зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені не підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Суд встановив, що при подачі позовної заяви до суду, Агрофірма «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсавдо» у якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, додала до позовної заяви, заяву на переведення № 13 від 16.04.2010р., відповідно до якої, позивачем сплачено 29,77 доларів США на рахунок «Асс: 2513101284489 State Treasury of Ukrain».

Проте, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. №825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 », розмір

витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу становить – 236,00 грн., та відповідно до листа Управління Державного казначейства у м. Сімферополь від 11.06.2010р., вказані витрати сплачуються на рахунок № 31218259700002 та утримувачем цих коштів є Держбюджет м. Сімферополя.

Враховуючи те, що порядок сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в іноземній валюті, законодавством не передбачений, суд вважає за необхідне повернути помилково сплачені Агрофірмою «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсавдо» 29,77 доларів США на рахунок «Асс: 2513101284489 State Treasury of Ukrain» та стягнути з позивача в дохід державного бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені – 01.09.2010р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України – 06.09.2010р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Агрофірми «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсавдо» - задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» (96000, м. Красноперекопськ, мікрорайон 1, буд. 18, кв. 63, код ЄДРПОУ 30933340, банківські реквізити невідомі) на користь Агрофірми «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсадавто» (Узбекістан, Ферганська область, Алтиарский район, м. Хомза, вул. Гулистан, 5, ОКПО 21592111, ІНН 300206304) суму заборгованості у розмірі 84072,00 доларів США.

3.          В задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 213543,88 доларів США - відмовити.

4.          Стягнути з Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» (96000, м. Красноперекопськ, мікрорайон 1, буд. 18, кв. 63, код ЄДРПОУ 30933340, банківські реквізити невідомі) на користь Агрофірми «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсадавто» (Узбекістан, Ферганська область, Алтиарский район, м. Хомза, вул. Гулистан, 5, ОКПО 21592111, ІНН 300206304) державне мито у розмірі 840,64 доларів США та 66,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Повернути Агрофірмі «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсадавто» (Узбекістан, Ферганська область, Алтиарский район, м. Хомза, вул. Гулистан, 5, ОКПО 21592111, ІНН 300206304) помилково сплачену за заявою на перевод № 13 від 16.04.2010р. суму у розмірі 29,77 доларів США.

6.          Стягнути з Агрофірми «Фруктовий рай Алтиарик» при АК «Матлуботсадавто» (Узбекістан, Ферганська область, Алтиарский район, м. Хомза, вул. Гулистан, 5, ОКПО 21592111, ІНН 300206304) в дохід державного бюджету м. Сімферополя (№ рахунку 31214264700002 , банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 236,00 грн.

7.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Лукачов С.О.