Рішення № 111024358, 11.05.2023, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6461/21

Номер провадження 2/404/1705/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Мохонько В.В.,

за участі секретаря Добровольської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Кропивницької міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товарна біржа «Кіровоградська біржа нерухомості» про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , як частину спільної сумісної власності подружжя згідно договору купівлі-продажу від 02.11.1999 року, зареєстрованого на товарній біржі «Кіровоградська біржа нерухомості» та на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_5 , в зв`язку із чим відкрилась спадщина за законом та заведена спадкова справа державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2.

05.07.2021 року позивач звернулась до Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте їй було відмовлено за постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.07.2021 року № 1194/02-31.

У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, як на підставу відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом вказано, що наданий для оформлення спадщини договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 02.11.1999 між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрований на ТБ «Кіровоградська біржа нерухомості», реєстраційний №263/99 без додержання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення.

Вказала, що позивач не може реалізувати своє право отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , оскільки право власності на квартиру АДРЕСА_1 не визнається.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.09.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, які представник позивача усунула.

Згідно ухвали судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 13.12.2021 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ТБ «Кіровоградську біржу нерухомості».

Ухвалою суду від 22.09.2022 року закрито провадження в частині вимог відносно ОСОБА_6 про визнання права власності.

Згідно ухвали суду від 22.09.2022 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19.01.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, повідомлена судом про час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подала заяву щодо розгляду справи без їх участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала та просила задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду невідомі, правом подачі відзиву не скористався.

Відповідач ОСОБА_4 , представник відповідача Кропивницької міської ради та представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товарної біржі «Кіровоградська біржа нерухомості» в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись, причини неявки суду невідомі, правом подачі відзиву та письмових пояснень не скористались.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд,в межахнаданих доказів,дослідивши матеріалисправи ( в тому числі копію спадкової справи), дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом з`ясовано, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_5 є чоловіком ОСОБА_1 .

Як вбачається із архівної довідки №74138, наданої Обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 06.09.2021 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за архівними даними реєстрових книг Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» станом до 01.01.2013 року зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі -продажу від 02.11.1999 року №263/19/ Кіровоградська біржа нерухомості, реєстрова книга №118 запис №34120, при цьому згідно архівних відомостей адреса: АДРЕСА_2 відповідає адресі: АДРЕСА_2 .

Так, 02.11.1999 року ОСОБА_5 уклав на товарній біржі «Кіровоградська біржа нерухомості» з ОСОБА_2 , яка діяла на підставі особистої власності, а також від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , на підставі доручення посвідченого 27.09.1999 року, а також як законний представник неповнолітньої дитини ОСОБА_4 договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Договір купівлі-продажу зареєстровано на товарній біржі «Кіровоградська біржа нерухомості» № 263/99 від 02.11.1999 року та в Кіровоградському ООБТІ 02.11.1999 року.

Згідно п.5 договору купівлі - продажу продаж здійснено за 2000 грн., які продавець одержала від покупця повністю до підписання цього договору.

Відповідно п.6 Договору купівлі - продажу право власності на квартиру у покупця наступає з моменту підписання договору.

Згідно п.12 Договору купівлі - продажу на виконання ст.227 Цивільного кодексу України цей договір підлягає реєстрації в Кіровоградському ООБТІ.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 05.11.2020 року, актовий запис №2927.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його: дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_7 .

ОСОБА_1 08.12.2020 року звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_5 до Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2.

08.12.2020 року до Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2 від ОСОБА_7 надійшла заява, якою відмовився від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 .

Державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2 Ляшенко В.Є. постановою від 05.07.2021 року за вих. №1194/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наданий для оформлення спадщини договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 02.11.1999 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрований на ТБ «Кіровоградська біржа нерухомості», реєстраційний №263/99 без додержання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 глави 10, розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Згідно п.п. 4.18. п.4, глави 10 розділ II Порядку, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 1 та 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року та застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Згідно з частинами першою, другою та шостою статті 86 ЦК Української РСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом.

Відносини власності регулюються Законом України «Про власність», цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до частин першої-третьої статті 48 Закону України «Про власність» в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється, зокрема, судом.

Згідно із частиною першої статті 128 ЦК України (в редакції ЦК 1963 року), який був чинний на момент укладення договору, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 224 ЦК України (в редакції ЦК 1963 року), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК України (в редакції ЦК 1963 року), було встановлено, що договір купівлі-продажу житлових будинків повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 того ж кодексу). Договір купілі-продажу житлового будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» угоди зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню, угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Таким чином, на той час мала місце конкуренція норм права.

У відповідності до статті 47 ЦК України (в редакції ЦК 1963 року), недодержання, у визначених законом випадках, нотаріальної форми угоди тягне за собою її недійсність з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 ЦК України 1963 року. Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається. Згідно частини 3 статті 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню виникає у набувача майна з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

При цьому, квартира за адресою: АДРЕСА_2 є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , шлюб яких було зареєстровано 04.01.1986 року, при цьому їх частки є рівними, тобто по 1/2 частки кожному.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства, та стягнення аліментів» за загальними правилами дії законів та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст.58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. До сімейних відносин, що вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав та обов`язків, що виникли після набрання ним чинності, ці права та обов`язки визначаються на підставах, передбачених СК України.

Згідно ч. 1 ст.22 Кодексу законів про шлюб та сім`ю України, що був чинним на час придбання спірного майна, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Статтею 28 КЗпШС України визначено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Положення статей 22, 28 КЗпШС України щодо врегулювання правовідносин належності, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як подружжю майна, придбаного за час шлюбу та щодо рівності часток у разі його поділу являються аналогічними статтям 60, 63, 69, 70, 71 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку.

Відповідно ч.1 ст.63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування, і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

У разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними відповідної ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст.69 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У відповідності до ст.71 Сімейного кодексу України майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі ( ч. 1 ст.70 СК України), неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше визначено домовленістю між ними.

Частиною 3 ст.368 ЦК України визначено, що майно набуте подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, з врахуванням вище вказаного, є всі підстави для визнання квартири об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_5 ., померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , їх частки є рівними, оскільки інше не визначено домовленістю між ними, шлюбний договір між ними не укладався, а тому в порядку поділу квартири за ОСОБА_1 має бути визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього ст. 16 цього ж кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Частина 1 ст. 328 ЦК України, передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 392 цього ж кодексу передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою.

Таким чином, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Кропивницької міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товарна біржа «Кіровоградська біржа нерухомості» про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , як частину спільної сумісної власності подружжя згідно договору купівлі-продажу від 02.11.1999 року, зареєстрованого на товарній біржі «Кіровоградська біржа нерухомості»

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено;

відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено;

відповідач: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено;

відповідач: Кропивницька міська рада, місцезнаходження: вул. В. Перспективна,41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 16241020;

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товарна біржа «Кіровоградська біржа нерухомості», місце знаходження: вул. Тимірязєва, 64, м. Кропивницький.

Повний текст судового рішення складено 23.05.2023 року.

Суддя

Кіровського районного суду

м. Кіровограда В.В. Мохонько