Постанова № 111023305, 22.05.2023, Черняхівський районний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/642/23

Провадження № 3/293/505/2023

22 травня 2023 рокусмт Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, за ст.173 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

10.05.2023 до Черняхівського районного суду Житомирської області з Відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управлінняполіції ГУ НП в Житомирській області надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 для притягнення до адміністративноївідповідальності за ст.173 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №846510 від 09.05.2023 ОСОБА_1 09.05.2023 о10:30 год. в АДРЕСА_3 , ображав сусідку ОСОБА_2 словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою та пошкодження квартири, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином за допомогою смс-повідомлення. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав.

До того ж, суд бередо уваги,що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та розгляд його судом, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд керується ч.1 ст. 268 КУпАП, яка вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Така позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст.17 ЗУ "Провиконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини"від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев протии України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішеннівід 08.11.2005 у справі «СмірновпротиУкраїни», в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Суд зазначає, що вчинив всі необхідні та залежні від суду дії, направлені на належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи судом, однак ОСОБА_1 на виклик до суду у судове засідання не з`явився, а тому суд визнає причини неявки останнього в судове засідання неповажними та з метою дотримання розумного строку розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення винуватості та уникнення безкарності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

За приписами ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративніправопорушенняздійснюється на основісуворогододержаннязаконності.

Відповідно до вимогст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Статтею 252КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно поданого до суду протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №846510 від 09.05.2023 та інших матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 09.05.2023 о 10:30 год. в АДРЕСА_3 , ображав сусідку ОСОБА_2 словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою та пошкодження квартири, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ст.173КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

З суб`єктивної сторонни хуліганські дії характеризуються умисною формою вини та мотивом явної неповаги до суспільства.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №846510 від 09.05.2023 (а.с.2), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію 09.05.2023 (а.с.3), письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09.05.2023 (а.с.4).

Таким чином суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, його вина є доведеною.

Відповідно до ст.34-35 КУпАП, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, суд уважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ст.173 КУпАП, у виді штрафу, оскільки саме у цьому випадку застосування адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень та повністю відповідатиме меті його застосування.

Згідно ст.40-1КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст.40-1,283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватиму вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одна) гривня на р/рUA968999980313090106000006823, отримувач ГУК у Житомирськійобласті/ТГ смт.Черняхів/21081100, код отримувача 37976485; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Кодкласифікаціїдоходів бюджету21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп. на користь держави (адреса: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795); отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, кодкласифікаціїдоходів бюджету: 22030106 "Судовийзбір (стягувачем є ДержавнасудоваадміністраціяУкраїни)".

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до ст.307КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк 15 днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цьогоКодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирськоїобласті.

Суддя Людмила ПРОЦЕНКО