Рішення № 11102130, 26.03.2009, Київський районний суд м. Донецька

Справа № 2-665/09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2009 р. Київський районний суд м. Донецька у складі головуючого:

судді - Виродова Ю.Т.

при секретарі - Топал А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ЗАТ «Візаві» до ОСОБА_1 про стягнення вартості набутого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ЗАТ «Візаві» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі як позивач і відповідач) про стягнення вартості безпідставно набутого майна у сумі 3332,04 з ПДВ, судові витрати у розмірі 51,00 грн. та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30,00 грн., свої вимоги мотивують наступним.

15 квітня 2008 р. при звірянні звітності між позивачем та ТОВ "УТН- Восток" (постачальником паливно-мастильних матеріалів) по договору №904 від 27.10.2007 р. купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною карткою виявлено розбіжність даних між кількістю фактично отриманого та витраченого пального.

Шляхом звірки фактично придбаних паливно-мастильних матеріалів (далі як-ПММ), наявних чеків про отримання пального та даним по шляховим листам відповідача, автомобілю ДЕУ-Ланос, держ. НОМЕР_1, встановлений період часу (з 13 березня по 14 квітня 2008 р.) протягом якого зроблено 26 неправомірних заправок по смарт-карточці НОМЕР_2.

У вказаний час, електронна картка НОМЕР_2 знаходилась у розпорядженні водія позивача, тобто у відповідача, якому вона була передана для здійснення службової діяльності-заправки автомобіля ДЕУ-Ланос, держ.НОМЕР_1.

Згідно Інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей, що складений 15.04.2008 р. комісією у складі зам. директора комерційного відділу ОСОБА_2, бухгалтера ОСОБА_3, начальника гаражу ОСОБА_4 та юрисконсульта ОСОБА_5 розмір недостач складає 722,47 литрів пального-бензину марки А-95 на загальну суму 4 206,05 грн..

Заправка автомобілів позивача здійснюється на підставі договору купівлі-продажу пального та його відпуск за електронною карткою №904 від 27.10.2007 р., що укладений між позивачем (покупцем) та ТОВ "УТН -Восток" (продавцем), згідно п. 1.1. якого, продавець зобовязується передати певну кількість пального у власність покупця, а покупець зобовязується-прийняти пальне та сплатити за нього певну грошову суму на умовах договору.

Передача (відпуск) пального продавцем та його приймання (заправка) покупцем здійснюється при предявленні покупцем, або уповноваженим ним користувачем електронної картки або карток на автозаправних станціях, що входять у систему безготівкових розрахунків за електронними картами продавця, список яких надає продавець (п.1.2. договору). Відповідно до п. 1.3. договору, право власності на певну кількість пального переходить від, продавця до покупця в момент його передачі, підтвердженням чому можуть виступати видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС. Згідно з п. 9.3.6. договору, покупець має право, зокрема, передавати електронні картки та повідомляти «Код Доступ» для одержання пального користувачам електронних карток, які в такому випадку вважаються повноважними представниками покупця, тобто позивача що діють від імені останнього при здійсненні операції з електронними картками.

Так, відповідач, як повноважний представник позивача, на заправку пальним автомобілю ДЕУ-Ланос, по електронній карточці відпуску пального НОМЕР_2 за період з 13.03.2008 р. по 14.04.2008 р. придбав та використав в особистих (не повязаних зі службовою діяльністю) цілях 722,47 літри бензину марки А-95, вартсість якого складає 4206,05 грн. з ПДВ 20%, що підтверджується письмовою інформацією ТОВ "УТН-Восток" (обіг по картам за період з 01.03.08 р по 31.03.08 р. та з 01.04.08 р. по 14.04.08 р.) по електронній карточці НОМЕР_2 та шляховими листами автомобілю ДЕУ-Ланос (держ. № НОМЕР_1). Таким чином, відповідач, зволікаючи довірою позивача, порушуючи п. п. 10 (а, ж, з), Правил внутрішнього трудового розпорядку робітників позивача, а також порушуючи Посадову інструкцію водія автотранспорту, за рахунок позивача здійснив незаконне, безпідставне набуття та використання бензину марки А-95 у власних цілях, спричинивши недостачу бензину у кількості 722,47 л. на суму 4 206,05 грн., з Правилами внутрішнього трудового розпорядку робітників позивача та Посадовою інструкцією водія автотранспорту відповідач був ознайомлений.

З метою врегулювання ситуації, що склалася, мирним шляхом, 18 квітня 2008 р., між відповідачем та позивачем укладено Акт-угоду, згідно якої сторони дійшли згоди про відшкодування водієм ЗАТ «ВІЗАВІ» - позивачеві ОСОБА_1 - відповідачем вартість бензину марки А-95 у кількості 525,23 літрів шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 4 206,05 грн. на поточний рахунок позивача. При складанні зазначеного Акту, припущено технічну описку щодо зазначення кількості бензину, а саме: замість 722,47л. бензину на суму 4 206,05 грн. вказано 525,23 л. на суму 4 206,05 грн.

Отже, укладаючи зазначений Акт-угоду відповідач визнав заборгованість, перед позивачем, що спричинена недостачею бензину марки А-95 на суму 4206,05 грн. та зобовязався відшкодувати вартість зазначеного бензину.

Окрім того, заявою від 08 травня 2008 р., відповідач на підставі п. 5 ст. 130 КЗУ про Працю, та згідно з умовами Акту-угоди про відшкодування від 18.04.2008 р., просив утримати належну йому до виплати суму заробітної плати у повному розмірі в рахунок часткового відшкодування вартості бензину. Остаток вартості бензину марки А-95 відповідач зобовязався відшкодувати до 16 травня 2008 р.

Згідно довідки бухгалтерії позивача, відповідачем було внесено в касу підприємства позивача 874,01 грн. в рахунок часткового відшкодування вартості бензину (квитанція №277 від 15.05.2008 р., прибутковий касовий ордер серія 02АААВ №337324 від 15.05.2008 р.), проте залишок суми у розмірі 3 332,04 грн. (4206,05 - 874,01 = 3 332,04) до цього часу відповідачем не відшкодований.

Таким чином відповідач, не виконавши свого зобовязання щодо повернення вартості вказаного бензину, порушив умови Акту-угоди від 18.04.2008 р., у звязку з чим позивач вимушений звернутися до суду.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав до суду заяву, у котрій підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач про час і місце судового засідання неодноразово повідомлявся належним чином, причину неодноразової неявки не повідомив, за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів у порядку ст. 224 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, т.я. вони підтверджені представленими позивачем доказами і документами, а саме: службовою довідкою а.с. 14, доповідною запискою а.с. 16, приказом а.с. 17, інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей а.с. 18-20, заявою а.с. 21-22, постановою а.с. 23, договіром а.с. 24-31, чеками а.с. 33-35, правилами внутрішнього трудового розпорядку а.с. 36-40, інструкцією а.с. 41-44, подорожний лист а.с. 45-65, бухгалтерською довідкою а.с. 66, прибутковим ордером а.с. 67, карточкою а.с. 69 і, враховуючи те, що між сторонами склалися правовідносини, що регулюється Законом, тобто ст. 525,526,1212,1213 ЦК України, тому суд вважає можливим позов задовольнити.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір 51 грн. та витрати на 1ТЗ розгляд судової справи у розмірі 30 грн.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 553,554,556,625 ЦК Украины, керуючись ст. 10,11,60,79-81,88,174,208, . 209,212-215,218,224-228 й 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ЗАТ «Візаві» до ОСОБА_1 про стягнення вартості набутого майна-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Візаві» заборгованість у сумі 3 332,04 грн. (три тисячі триста тридцять дві грн.) 04 коп., також судові витрати 51 грн. та витрати на ІТЗ розгляд судової справи у розмірі 30 грн., а всього 3413 (три тисячі чотириста тринадцять) грн. 04 коп. на р/р26005301745682 у філії «ГУ ПІБ у Донецькій області» м. Донецька, МФО 334635, код ЄДРПОУ 24068600.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.