Рішення № 11100846, 03.08.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

03 серпня 2010 року справа № 5020-10/186 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Державного підприємства «Севастопольське управління океанічного риболовства»

(вул. Правди, 10, м. Севастополь, 99014)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі

( площа Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008)

до Виробничо-будівельного кооперативу «Опора»

(вул. Героїв Сталінграду, 39, кв.70, м. Севастополь, 99059)

(вул. Правди, 10, м. Севастополь, 99014)

про стягнення 49768,44 грн., у тому числі: 40442,55 грн. –основний борг, 1373,61 грн. –3% річних, 4386,58 грн. –інфляційних втрат, 3565,70 грн. –пеня,

за участю представників сторін:

позивача –Смирнової Н.Р., довіреність №50/154 від 14.01.2010;

відповідача – не з’явився;

третя особа –не з’явився.

01.07.2010 Державне підприємство «Севастопольське управління океанічного риболовства»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Виробничо-будівельного кооперативу «Опора» (далі –Відповідач) про стягнення 49768,44 грн., у тому числі: 40442,55 грн. –основний борг, 1373,61 грн. –3% річних, 4386,58 грн. –інфляційних втрат, 3565,70 грн. –пеня.

          Ухвалою від 05.07.2010 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі –Третя особа).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем порушуються умови договорів оренди №594/50-21 від 14.09.2007, №50/26 від 20.10.2007 та договору №50/1 від 03.01.2008 про надання послуг, а саме, не сплачуються орендні платежі та платежі за надання послуг, у зв’язку з чим за Відповідачем виникла заборгованість у сумі 40442,55 грн. До часу звернення до суду в добровільному порядку ця сума не погашена.

У судовому засіданні 03.08.2010 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання 03.08.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, вимоги ухвал суду від 05.07.2010, 20.07.2010 не виконав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6542147 від 28.07.2010 /а.с.49-54/ Виробничо-будівельний кооператив «Опора» зареєстровано за адресою: вул. Правди, 10, м. Севастополь, 99014.

Відповідач у судові засідання 20.07.2010, 03.08.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією та своєчасно (повідомлення про вручення поштового відправлення №9901112639950 від 08.07.2010 /а.с.34/, повідомлення про вручення поштового відправлення №9901112577742 від 22.07.2010 /а.с.46/).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.2007 між Регіональним відділенням фонду державного майна АР Крим у місті Севастополі (Орендодавець) та Виробничо-будівельним кооперативом “Опора” (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна державної власності №594/50-21, предметом якого є передача орендодавцем орендарю в строкове платне користування об’єкта нерухомого майна –вбудованих нежитловіх приміщень №309, 311, 313, 315, загальною площею 126,00 грн. на третьому поверсі чотирьохповерхового виробничо-лабораторного корпусу, що знаходиться на балансі Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного риболовства” /а.с.13-16/.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, із змінами та доповненнями, та складає без ПДВ за базовий розрахунковий місяць –серпень 2007 –4991,00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати визначається у порядку, встановленому діючим законодавством України.

Орендна плата за першій повний місяць оренди визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на відповідні індексі інфляції.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати на індекс інфляції на наступний місяць (пункт 3.2 Договору).

Орендна плата перераховується Орендарем щомісячно в Державний бюджет України не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Платежі орендної плати перераховуються наступним чином:

          70 % орендної плати –в державний бюджет; 30 % орендної плати –на розрахунковий рахунок Балансоутримувача.

Відповідно до пункту 3.5 Договору, орендна плата, що була перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації та стягується в Державний бюджет України та Балансоутримувачу у вказаному співвідношенні, з урахуванням пені, перерахованої з розрахунку 120 % річних від облікової ставки НБУ, з урахуванням індексу інфляції, за кожен день прострочення, враховуючи день оплати.

Відповідно до пункту 3.7 комунальні платежі не входять до орендної плати та сплачуються Орендарем за розрахунками Балансоутримувача або за угодами з відповідними організаціями та підприємствами.

Згідно з пунктом 10.1 Договір діє з моменту підписання договору до 10.09.2010 (2 роки).

Вказаний договір розірваний рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.09.2009, яке набрало законної сили 21.09.2009.

          22.10.2007 між Севастопольським управлінням океанічного риболовства” (орендодавець) та Виробничо-будівельним кооперативом “Опора” (Орендар) був укладений договір оренди №50/26, згідно з умовами якого Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об’єкт нерухомого майна –вбудоване приміщення №305 (літера 1) чотирьохповерхового виробничо-лабораторного корпусу, що розташоване на третьому поверсі (загальною площею 46,4 кв.кв.) та знаходиться на балансі ДП “Севастопольського управління океанічного риболовства” за адресою: м. Севастополь, вул. Правди, 10 /а.с.8-11/.

          Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди №50\26 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 із змінами та доповненнями та складає без ПДВ за базовий місяць розрахунку –серпень 2007 року –1982,42 грн. Орендна плата за першій повній місяць оренди визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на відповідні місяці інфляції.

          Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць (пункт 3.2).

          Відповідно до пункту 3.3 Орендна плата перераховується Орендарем щомісячно в державний бюджет України, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним у співвідношенні: 30% орендної плати –до державного бюджету, 70 % орендної плати на розрахунковий рахунок Орендодавця.

          Згідно з пунктом 3.7 Договору, комунальні платежі не входять до орендної плати та здійснюються Орендарем за рахунками Орендодавця або за згодою з відповідними організаціями та підприємствами.

          Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації та стягується в Державний бюджет України та Балансоутримувачу в співвідношенні, передбаченому пунктом 3.3 Договору, з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку 120 % від облікової ставки НБУ, з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з пунктом 10.1 Договір діє з момету підписання договору до 21.10.2010.

03.01.2008 між Державним підприємством “Севастопольське управління океанічного риболовства” (Виконавець) та Виробничо-будівельним кооперативом “Опора” (Замовник) був укладений договір №50/1 про надання послуг /а.с.17-19/, предметом якого є надання Замовнику послуг по збору інформації, яка не є державною таємницею, а також не носить особистий, конференційний характер, по наданню консультацій та підготовці проектів документів, які необхідні Замовнику у його господарської діяльності.

Відповідно до пункту 3.1. договору №50/1 вартість робіт по наданню послуг визначається розміром винагороди Виконавцю за надані послуги.

Розмір винагороди визначається конкретно у кожному випадку шляхом складення протоколу договірної ціни.

Пунктом 2.3.1 передбачено, що Замовник зобов’язаний виплатити Виконавцю винагороду, вказану у розділі 3 даного договору, протягом 5 днів з моменту підписання акту прийомки-здачі послуг.

Строк дії договору №50/1 про надання послуг визначений з 03.01.2008 по 03.01.2009 (пункт 6.3).

Судом встановлено, що зобов’язання щодо надання послуг Позивачем виконувались належним чином, що підтверджується актами здавання-прийняття виконаних робіт /а.с.83-85, 88/, підписаними та завіреними печатками обох сторін та відповідними рахунками /а.с.78-82/, які були виставлені до оплати Відповідачу, що підтверджується супровідними листами /а.с.69-77/.

Натомість, відповідач умови договорів щодо оренди приміщень та надання послуг порушив, за отримані послуги належним чином не розрахувався, а саме свої зобов’язання щодо проведення оплати виконував не в повному обсязі та не своєчасно, у зв’язку з чим за ним склалась заборгованість, яка відповідно до розрахунків позивача складає 40442,55 грн., а саме:

-          4681,10 грн. за договором оренди №50/26 від 22.10.2007 /а.с.29/;

-          34129,77 грн. за договором про надання послуг №50/1 від 03.01.2008 /а.с.30/;

-          1631,68 за договором оренди №594/50-21 від 19.07.2007 /а.с.31/.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, та Законом України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Частиною шостою статті 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з частиною третьою статті 18 України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ від 10.04.1992, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Аналогічна норма встановлена частиною третьою статті 285 ГК України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в часині першій статті 193 ГК України.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У встановлені строки відповідач взяті на себе за Договорами зобов’язання щодо оплати наданих послуг не виконав.

Відповідач доказів сплати суми боргу за договорами №50/26 від 22.10.2007, №50/1 від 03.01.2008, №594/50-21 від 19.07.2007 не надав, тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, сума основної заборгованості за договорами оренди №50/26 від 22.10.2007, 594/50-21 від 19.07.2007 та договором про надання послуг №50/1 від 03.01.2008 в розмірі 40442,55 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з Відповідача.

У зв’язку з неналежним виконанням своїх зобов’язань Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати у розмірі 4386,58 грн., з яких: 4300,76 грн. за договором про надання послуг №50/1 від 03.01.2008 за період з 19.01.2009 по 23.03.2010 та 85,82 грн., за договором оренди 594/50-21 від 19.07.2007 за період з 12.09.2009 по 23.06.2010, пеню у розмірі 3565,70 грн., з яких: 3466,27 грн. за договором про надання послуг №50/1 від 03.01.2008 за період з 19.01.2009 по 23.03.2010 та 99,43 грн., за договором оренди 594/50-21 від 19.07.2007 за період з 12.09.2009 по 23.06.2010, а також 3% річних у розмірі 1376,61 грн., з яких: 1335,39 грн. за договором про надання послуг №50/1 від 03.01.2008 за період з 19.01.2009 по 23.03.2010 та 38,22 грн. за договором оренди 594/50-21 від 19.07.2007 за період з 12.09.2009 по 23.06.2010.

                    В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до умов договору про надання послуг №50/1 від 03.01.2008, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором винна сторона сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення невиконання (пункт 4.2 Договору).

Пунктом 3.5 договору оренди №594/50-21 від 03.01.2008 передбачено, що за перерахування орендної плати несвоєчасне або не у повному обсязі вона підлягає індексації та стягується у Державний бюджет України та Балансоутримувачу у співвідношенні, передбаченому пунктом 3.3 даного Договору, з урахуванням пені, нарахованої із розрахунку 120% річних від облікової ставки НБУ, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення невиконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивачем враховані положення законодавства, що підлягає застосуванню відносно спірних правовідносин, а саме, частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

                    При перевірці судом розрахунку пені за договором про надання послуг №50/1 від 03.01.2008 /а.с.30-31/ та пені за договором оренди №594/50-21 від 03.01.2008 /а.с.31/, який наданий Позивачем, виявлено, що пеня за обома договорами підлягає стягненню з Відповідача у більшому розмірі ніж заявлено Позивачем.

                    Проте, відповідно до статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Такого клопотання Позивачем не заявлено. Отже, вимоги Позивача щодо стягнення пені в розмірі 3565,70 грн. з яких: 3466,27 грн. за договором про надання послуг №50/1 від 03.01.2008 та 99,43 грн., за договором оренди 594/50-21 від 19.07.2007 3466,27 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок 3% річних /а.с.30-31/, зроблений позивачем, вважає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 1376,61 грн. з яких: 1335,39 грн. за договором про надання послуг №50/1 від 03.01.2008 за період з 19.01.2009 по 23.03.2010 та 38,22 грн. за договором оренди 594/50-21 від 19.07.2007 за період з 12.09.2009 по 23.06.2010 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевіривши           розрахунок інфляційних втрат договором про надання послуг №50/1 від 03.01.2008 /а.с.30/, суд виявив, що він не відповідає правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997.

                    Згідно з вказаними нормами інфляційні втрати, які підлягають стягненню з Відповідача договором про надання послуг №50/1 від 03.01.2008 складають 3536,56 грн.:

- за рахунком №331 від 31.12.2008 за період з 19.01.2009 по 26.05.2009 (10166,77 грн. * 101.5% * 101,4% * 100,9% * 100,5% = 10610,70 грн.) –10166,77 грн. = 443,93 грн.

- за рахунком №331 від 31.12.2008 за період з 27.05.2009 по 23.06.2010 (5166,77 грн. * 101.1% * 99,9% * 99,8% * 100,8% * 100,9% * 101,1* * 100,9% * 101,8% * 101,9% * 100,9% * 99,7% * 99,4% * 99,6%= 5582,32 грн.) –5166,77 грн. = 415,55 грн.

- за рахунком №28 від 31.01.2009 за період з 21.02.2009 по 23.06.2010 (5643,33 грн. * 101,4% * 100,9 * 100,5% *101.1% * 99,9% * 99,8% * 100,8% * 100,9% * 101,1* 100,9% * 101,8% * 101,9% * 100,9% * 99,7% * 99,4% * 99,6%= 6269,40 грн.) –5643,33 грн. = 626,07 грн.

- за рахунком №64 від 28.02.2009 за період з 17.03.2009 по 23.06.2010 (8526,59 грн. * 100,9 * 100,5% *101.1% * 99,9% * 99,8% * 100,8% * 100,9% * 101,1* 100,9% * 101,8% * 101,9% * 100,9% * 99,7% * 99,4% * 99,6%= 9341,74 грн.) –8526,59 грн. = 815,15 грн.

- за рахунком №93 від 31.03.2009 за період з 17.04.2009 по 23.06.2010 (8533,20 грн. * 100,5% * 101.1% * 99,9% * 99,8% * 100,8% * 100,9% * 101,1* 100,9% * 101,8% * 101,9% * 100,9% * 99,7% * 99,4% * 99,6%= 9265,60 грн.) –8533,20 грн. = 732,40 грн.

- за рахунком №121 від 30.04.2009 за період з 19.05.2009 по 23.06.2010 (6259,88 грн. * 101.1% * 99,9% * 99,8% * 100,8% * 100,9% * 101,1* 100,9% * 101,8% * 101,9% * 100,9% * 99,7% * 99,4% * 99,6%= 6763,34 грн.) –6259,88 грн. = 503,46 грн.

                    При перевірці судом розрахунку інфляційних втрат по договору оренди 594/50-21 від 19.07.2007 за період з 12.09.2009 по 23.06.2010 наданого Позивачем, виявлено, що інфляційні втрати підлягають стягненню з Відповідача у більшому розмірі ніж заявлено Позивачем.

                    Проте, відповідно до статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Такого клопотання Позивачем не заявлено. Отже, вимоги Позивача щодо стягнення інфляційних втрат по договору оренди 594/50-21 від 19.07.2007 за період з 12.09.2009 по 23.06.2010 в розмірі 85,82 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, інфляційні втрати підлягають частковому задоволенню у розмірі 3622,38 грн.

          Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничо-будівельного кооперативу “Опора” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10, ідентифікаційний код 23010685, р/р 26000054800147 в СФ КБ «Приватбанк», МФО 324935 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного риболовства” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10, ідентифікаційний код 30526158, р/р 2600606883442 в СФ ВАТ «Укрексімбанк») 49004,24 грн. (сорок дев’ять тисяч чотири грн. 24 коп.), з яких: 40442,55 грн. –основний борг, 1373,61 грн. –3% річних, 3622,38 грн. –інфляційних втрат, 3565,70 грн. –пеня, а також державне мито в розмірі 490,04 грн. (чотириста дев’яносто грн. 04 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 232,38 грн. (двісті тридцять дві грн. 38 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 09.08.2010