Рішення № 11100718, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/48006.09.10 За позовомПублічного акціонерного товариства "Фортуна-банк"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фаін"

простягнення грошових коштів

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Ласковий Є.М., Дмитрик М.М.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Фортуна-банк" (надалі –ПАТ "Фортуна-банк") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін" (надалі –ТОВ "Фаін") про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання кредитної лінії №04К-КЛ/М/201 від 18.11.2005 р. позивач надав відповідачу грошові кошти у тимчасове платне користування, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по поверненню кредиту, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 25 140 600,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими та несплаченими в строк процентами у розмірі 384 341,22 грн. та пені у розмірі 8 285,63 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання по поверненню суми кредиту.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2010 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.09.2010 р.

В судове засідання представники позивача з'явилися, вимоги ухвали суду виконали, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх повністю.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, надіславши 02.09.2010 р. на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому суму боргу за договором про надання кредитної лінії №04К-КЛ/М/201 від 18.11.2005 р. у розмірі 25 758 877,31 грн. визнає та просить позов задовольнити повністю, а розгляд справи проводити за його відсутності.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2005 р. між ТОВ "Фортуна-банк" (після зміни організаційно-правової форми –ПАТ "Фортуна-банк") (кредитор) та ТОВ "Фаін" (позичальник) було укладено договір про надання кредитної лінії №04К-КЛ/М/201 (надалі –"Договір").

Положеннями п.п. 1.1, 1.1.2 Договору визначено, що кредитор надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом –"кредит", відповідно до положень цього договору. Надання кредиту буде здійснюватися в гривні та доларах США окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо –"транш", а у сукупності –"транші", зі сплатою 18 відсотків річних в гривні, 12,5 відсотків річних в доларах США, в межах максимального ліміту заборгованості в гривневому еквіваленті 200 000,00 грн. Кінцевий термін повернення кредиту –18 листопада 2008 року.

З урахуванням додаткових угод №№1-58 до Договору, укладених у період з 18.11.2005 р. по 21.06.2010 р., сторонами було збільшено максимальний ліміт заборгованості в гривневому еквіваленті до 25 140 600,00 грн., а кінцевий термін повернення кредиту та строк сплати відсотків за користування кредитними коштами продовжено до 01.07.2010 р.

Згідно із п. 3.3.5 Договору позичальник зобов’язаний не пізніше терміну, визначеного п.1.1.2 цього договору, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за його користування та можливі штрафні санкції.

На виконання умов Договору, позивачем у період з 18.11.2005 р. по 22.08.2008 р. було надано відповідачу транші кредиту на загальну суму 25 140 600,00 грн. та нараховано відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 16 282 029,95 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку ТОВ "Фаін".

Відповідач частково сплатив на користь позивача нараховані відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 15 897 688,73 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку ТОВ "Фаін".

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості, невиплачених процентів та пені.

Договір є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Сторони в Договорі та додаткових угодах до нього погодили розмір процентів за користування кредитом на підставі якого позивачем правомірно обраховано суму заборгованості по сплаті процентів.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором та надання кредиту на загальну суму 25140600,00 грн., прострочення відповідача по сплаті відсотків за користуванням кредитними коштами у період дії Договору у розмірі 384341,22 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та приписи п.п. 1.1, 1.1.2 Договору у урахуванням змін та доповнень за додатковими угодами до Договору, відповідач був зобов’язаний виконати своє грошове зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами до 01.07.2010 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача кредиту у розмірі 25 140 600,00 грн. та процентів у розмірі 384341,22 грн. на підставі Договору. Відповідачем у відзиві визнано вказану заборгованість.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Фаін" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ "Фортуна-банк" про стягнення з ТОВ "Фаін" суми заборгованості за кредитом у розмірі 25 140 600,00 грн. та суми заборгованості за нарахованими та несплаченими в строк процентами у розмірі 384 341,22 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 233 936,09 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання по поверненню кредиту та несвоєчасній сплаті процентів.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 02.07.2010 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.1 Договору при несвоєчасному поверненні кредиту, несвоєчасній сплаті процентів позичальником, кредитор має право застосувати до позичальника штрафні санкції у вигляді нарахування пені, з розрахунку 1 (один) процента, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання умов цього Договору.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за період прострочення з 02.07.2010 р. по 20.07.2010 р.

За перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 234270,01 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення пені у розмірі, які є меншими, ніж визначені судом, то такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ "Фортуна-банк" про стягнення з ТОВ "Фаін" заборгованості за кредитом у розмірі 25 140 600,00 грн., суми заборгованості за нарахованими та несплаченими в строк процентами у розмірі 384 341,22 грн. та пені у розмірі 233 936,09 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін" (04070, м. Київ, вул.Боричів Тік, 35-В; ідентифікаційний код 33639753) на користь Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" (04070, м. Київ, вул.Боричів Тік, 35-В; ідентифікаційний код 26254732) заборгованість за кредитом у розмірі 25 140 600,00 грн., суму заборгованості за нарахованими та несплаченими в строк процентами у розмірі 384 341,22 грн., пеню у розмірі 233 936,09 грн., державне мито у розмірі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –09.09.2010 р.