Рішення № 11100666, 07.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/35807.09.10

За позовом Фізичної особи –підприємця Кірієнко Валерія Володимировича

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Паркет Спец Монтаж»

Про стягнення 29413,65 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Черкезюк Д.В. - представник (дов. від 06.07.2010);

Від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 12690,00 грн. основного боргу, 11421,00 грн. штрафу, 4 432,60 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 870,05 грн. –3% річних та судових витрат.

Ухвалою суду від 24.06.2010 порушено провадження у справі №47/358 та призначено її розгляд на 21.07.2010.

Ухвалою від 21.07.2010, у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 07.09.2010

У судовому засіданні 07.09.2010 представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, просив суд задовольнити позов. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідно до договору № 1/2008 від 01.01.2008 відповідачу було надано послуги на загальну суму 12690,00 грн., про що свідчать акти прийому-передачі виконаних робіт № 02/2008 від 15.02.2008, № 03/2008 від 29.02.2008, № 05/2008 від 31.03.2008, однак відповідач свої зобов’язання по оплаті вартості отриманих послуг не виконав, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідач в судові засідання 21.07.2010 та 07.09.2010 не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позов не надав, про причини своєї відсутності суд не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.09.2010 представнику позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору № 1/2008 від 01.01.2008, копія якого додана до матеріалів справи, а оригінал був досліджений у судовому засіданні, позивач надав автотранспортні послуги на загальну суму 12690,00 грн., які відповідач прийняв, про що свідчать акти прийому-передачі виконаних робіт № 02/2008 від 15.02.2008, № 03/2008 від 29.02.2008, № 05/2008 від 31.03.2008.

Згідно п.1.2 вказаного договору відповідач приймає послуги позивача та оплачує їх у відповідності до умов договору.

Відповідно до п.3.2 цього ж договору, розрахунки провадяться в національній валюті України шляхом перерахунку відповідачем грошових коштів на рахунок позивача відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт протягом 3 банківських днів з моменту його (акту) підписання.

Відповідно до п.4.3 названого договору, у випадку прострочення оплати виконавцю (позивачу) з боку замовника (відповідача), замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач за надані йому автотранспортні послуги не розрахувався, у зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 12 690 грн. основного боргу, 11421,00 грн. штрафу, 4 432,60 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 870,05 грн. –3% річних.

Статтею 901 Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексуУкраїни визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, умови укладеного між сторонами договору про надання автотранспортних послуг № 1/2008 від 01.01.2008 виконав належним чином, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт № 02/2008 від 15.02.2008, № 03/2008 від 29.02.2008, № 05/2008 від 31.03.2008 на загальну суму 12690,00 грн., які підписані уповноваженими представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовник), а відповідач свої зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг у строк передбачений укладеним між сторонами договором не виконав. Доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду не надано.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги у розмірі 12690,00 грн. законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, судом розглянуті позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов’язання по повній та своєчасній оплаті наданих йому позивачем автотранспортних послуг згідно умов укладеного між сторонами договору, станом на момент розгляду справи у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 12690,00 грн., вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та штрафу законними та обґрунтованими.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків сум витрат з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в період прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за надані позивачем послуги, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 870,05 грн., а сума витрат з урахуванням індексу інфляції –4432,60 грн.

Щодо нарахованої позивачем суми штрафу у розмірі 11421,00 грн., то суд, враховуючи норми п.3 ст.551 Цивільного кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (які дають право суду зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, якщо розмір заявлених штрафних санкцій, на думку суду, є завищеним) прийшов до висновку про зменшення належної до стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу, у зв’язку з чим, за розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 5710,50 грн. штрафу (50 % від заявленої позивачем суми).

Таким чином, суд визнає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, у зв’язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 12690,00 грн. основного боргу, 5 710,50 грн. штрафу, 870,05 грн. –3% річних, 4 432,60 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача; при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –237,03 грн. витрат по сплаті державного мита, 190,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Паркет Спец Монтаж»(код ЄДРПОУ 31722430, місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул. Короленківська, 4, офіс 15) на користь Фізичної особи –підприємця Кірієнко Валерія Володимировича (ідентифікаційний код 2833202173, місцезнаходження: 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка вул. М.Буніна 66, кв.58) 12690 (дванадцять тисяч шістсот дев»яносто) грн. 00 коп. основного боргу, 5710 (п»ять тисяч сімсот десять) грн. 50 коп. штрафу, 870 (вісімсот сімдесят) грн. 05 коп. –3% річних, 4432 (чотири тисячі чотириста тридцять дві) грн. 60 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції; 237 (двісті тридцять сім) грн. 03 коп. витрат по сплаті державного мита, 190 (сто дев’яносто) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          В задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                   С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення: 09.09.2010