Рішення № 11100529, 26.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/5826.08.10 За позовом          Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»; До                    Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»;

Про                    стягнення 35000,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Волчек Н.М., представник, довіреність №227/2010 від 02.08.2009 р.;

Від відповідача:          не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2010 р. порушено провадження у справі №18/58, справа призначена слуханням на 16.02.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 р. слухання справи було відкладене на 04.03.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2010 р. провадження у справі було зупинене, у зв’язку з призначенням у даній справі судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2010 р. провадження у справі №18/58 було поновлено, справа призначена слуханням на 12.08.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 р. слухання справи, в порядку статті 77 ГПК України, було відкладене до 26.08.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 35000,00 грн. матеріальної шкоди, 350,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

13.08.2010 р. від позивача до господарського суду надійшла заява про стягнення з відповідача витрат, сплачених позивачем за проведення судової автотоварознавчої експертизи, у розмірі 1400,00 грн.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що статтею 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. Відповідач зазначає про те, що розрахунок страхового відшкодування, проведений Страховою компанією «Європейський страховий альянс»не може вважатись належно проведеною оцінкою, оскільки до його проведення не було запрошено учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також представників НАСК «Оранта», як зацікавленої сторони.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

13.12.2006 р. між позивачем та Дочірнім підприємством «Лакталіс –Україна»укладений договір страхування транспортних засобів №1007/196, об’єктом страхування за яким є майнові інтереси Дочірнього підприємства «Лакталіс –Україна», що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з володінням та користуванням транспортними засобами, перелік яких зазначений в додатку до договору.

Відповідно до додатку до вищезазначеного договору під страховий захист позивача взято автомобіль марки «Ніссан»(державний реєстраційний номер АА 2836 СК).

09.05.2007 р. у м. Києві на перехресті вулиці Малиновського –проспект Оболонський сталася ДТП за участю автомобіля марки «Ніссан»(державний номерний знак АА 2836 СК) та автомобіля марки «ЗАЗ Деу»(державний номерний знак АА 2127 СІ) під керуванням Антоненко Ганни Іванівни, в результаті чого автомобілю марки «Ніссан»(державний реєстраційний номер АА 2836 СК) були завдані механічні пошкодження. Зазначена обставина підтверджується довідкою Оболонського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві від 14.05.2009 р.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 13.05.2007 р. Антоненко Ганну Іванівну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.

На підставі повідомлення ДП «Лакталіс –Україна»про подію з транспортним засобом, протоколу огляду транспортного засобу, страхового акту позивача №1667/07/05/ТР25/00/2, розрахунки суми страхового відшкодування до зазначеного страхового акту позивачем на користь страхувальника –Дочірнього підприємства «Лакталіс – Україна»було сплачене страхове відшкодування у розмірі 43363,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3136 від 04.06.2007 р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено статтею 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Згідно з полісом №ВА/3081688 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 11.03.2007 р., укладеним між відповідачем та Антоненко Ганною Іванівною, ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає, 35000,00 грн.; франшиза –00,00 грн.

Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 09.05.2007 р. на перехресті вулиці Малиновського –проспекту Оболонський, визнано водія автомобіля марки «ЗАЗ Деу» (державний номерний знак АА 2127 СІ) - Антоненко Ганну Іванівну, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідачем, позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодуванням збитків у розмірі ліміту відповідальності останнього за шкоду, заподіяну майну, відповідно до полісу №ВА/3081688 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 11.03.2007 р., оскільки позивачем сплачене страхове відшкодування у сумі 43363,69 грн., що перевищує ліміт відповідальності відповідача за зазначеним полісом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2010 р. у даній справі була призначена судова автотоварознавча експертиза з метою з’ясування вартості відновлювального ремонту пошкодженого при дорожньо –транспортній пригоді автомобіля марки «Ніссан»(державний номерний знак АА 2836 СК), з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи №43, складеним 30.05.2010 р. ТОВ «Центр правової допомоги «Правозахист»вартість відновлювального ремонту пошкодженого при дорожньо –транспортній пригоді автомобіля марки «Ніссан»(державний номерний знак АА 2836 СК), з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством, складає 54199,12 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Статтею 44 ГПК України до складу судових витрат віднесені витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом.

Позивачем платіжним дорученням №17571 від 07.04.2010 р. було сплачено 1400,00 грн. за проведення судової автотоварознавчої експертизи на користь ТОВ «Цент правової допомоги «Правозахист», а тому зазначені витрати покладаються відшкодуванням на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(інд. 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(юридична адреса: інд. 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46; адреса для листування: інд. 01004, м. Київ, вул. Басейна, 7-в; код ЄДПРОУ 19411125) 35000 (тридцять п’ять тисяч) грн. майнової шкоди, 1400 (одна тисяча чотириста) грн. витрат по оплаті послуги експертизи, 350 (триста п’ятдесят) грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 30.08.2010 р.