Вирок № 111004238, 17.05.2023, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4444/21

Провадження №1-кп/463/151/23

В И Р О К

іменем України

17 травня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

представник потерпілої - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові матеріали кримінальної справи у кримінальному провадженні за №12021142050000389 від 07.03.2021, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, із вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 6 березня 2021 року приблизно в 19:30 год., знаходячись по вул. Кільцевій, 2В у м. Львів-Винники під час словесного конфлікту з потерпілою ОСОБА_5 умисно наніс два удари ногою по правій нозі потерпілої. Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців на правій нозі, вказані тілесні ушкодження згідно висновку експерта відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєні наведеного вище злочину заперечив. Пояснив, що ОСОБА_5 являється його колишньою дружиною, у них є спільна донька. На момент описаних в обвинувальному акті подій вони проживали окремо та органом опіки і піклування було визначено графік його побачень з дитиною, в присутності матері. 6 березня 2021 р. близько 19:00, після завершення чергового побачення з дитиною, яке згідно визначеного графіку мало тривати до 18:30 год., він бажаючи продовжити спілкування з дитиною намагався занести її на руках до дитячого майданчику. Потерпіла ОСОБА_5 вважала, що побачення необхідно завершити і тому вимагала, щоб він віддав дитину та шарпала його за одяг намагаючись зупинити. Не зважаючи на дії та заперечення потерпілої він продовжував рух, між ними виникла словесна перепалка, яка тривала більше 10 хвилин. В подальшому до них підійшли невідомі йому раніше чоловік та жінка, які також намагались його зупинити та забрати дитину. Не пригадує хто саме, потерпіла чи хтось із свідків, викликав поліцію. Стверджує, що жодних ударів ОСОБА_5 не наносив, інших дій, які б могли спричинити тілесні ушкодження потерпілій не вчиняв. На його думку покази потерпілої не відповідають дійсності, така обманює з метою позбавити його можливості спілкування з дитиною. Покази свідків на його думку є суперечливими, відрізняються між собою та не доводять його вину.Також припускає, що виявленні у ОСОБА_5 тілесні ушкодження вона отримала випадково в побутових умовах.

Не зважаючи, що обвинувачений заперечив свою вину у пред`явленому йому обвинувачені, скоєння ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України підтверджується наступними доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим перебувала у шлюбі з 2016 по 2020 р., останні три роки не проживають разом. У них є спільна дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом із нею, а обвинувачений має можливість зустрічатись з донькою у визначені органом опіки і піклування дні та час.

6 березня 2021 р. обвинувачений приїхав на побачення з донькою, яке мало тривати до 18:30 год. Після завершення зустрічі поруч з будинком на вул. Кільцева 2В у м. Винники, ОСОБА_4 несподівано напав на неї та вирвав дитину у неї з рук та почав тікати в протилежному, від попередньому руху, напрямку. Вона зловила його за капюшон куртки та намагалась зупинити, поруч була молода пара, які були свідками конфлікту та допомогли зупинити обвинуваченого. Продовжуючи тримати чотирьохрічну дитину на руках, обвинувачений намагався втекти. Змушена була викликати патрульну поліцію, оскільки обвинувачений відмовився повернути дитину, яка була налякана та перебувала в стресовому стані. Під час описаних подій обвинувачений своєю правою ногою наніс три удари в її праву ногу. Після приїзду поліція вона звернулась з заявою про завдання їй тілесних ушкоджень. Під час медичного огляду синці у неї виявлено над коліном та під коліном правої ноги. Зазначила, що удари було нанесено важким зимовим черевиком, в зв`язку з чим вона відчула сильний біль та ледь втрималась на ногах. Її медичний огляд здійснював експерт в 8 або 9 березня 2021 р. під час якого вона також надала експерту медичну довідку попереднього обстеження від 07.03.2021 р.

Зазначила, що це вже не перший випадок завдання їй тілесних ушкоджень обвинуваченим, попереднє кримінальне провадження було закрито на стадії судового розгляду в зв`язку з її відмовою від обвинувачення.

Також потерпіла повідомила, що обвинувачений жодної допомоги чи відшкодування їм не пропонував та не надав.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомив, що зі сторонами раніше знайомий не був. 6 березня 2021 р., у вечірній час, він з дружиною та двома дітьми проходив по вул. Кільцевій у м. Винники. Почув крик та плач жінки і дитини. Бачив як обвинувачений ніс дитину на руках, за ним бігла жінка та плакала, він її відштовхував та наніс декілька ударів ногою по ногах потерпілої. Удари були нанесені в ділянку коліна, точно пам`ятає, що було не менше двох ударів. Він намагався допомогти, підійшов до вказаних осіб та зупинив обвинуваченого взявши його за руку, сказав, що викличе поліцію.

Свідок ОСОБА_9 також суду повідомила, що раніше із сторонами знайома не була. 6 березня 2021 р., у вечірній час, вона з чоловіком та двома дітьми йшли по вул. Кільцевій у м. Винники почули крик, шум, плач дитини. Жінка кричала, що викрадають її дитину, мужчина тримав дитину на руках та намагався втекти. Жінка просила віддати дитину. Вона попросила чоловіка, щоб віддав дитину хоча б їй. Дитина дуже сильно плакала та кричала, жінка тягнулась до дитини, обвинувачений відхилявся та три рази наніс удар ногою в ділянку ніг потерпілою, а саме, на скільки вона пригадує, перші два удари наніс вище коліна, а третій нижче. Одразу після нанесених ударів потерпіла скрикнула, відійшла і присіла. Обвинувачений дитину не віддав та обіцяв віднести дитину додому, на прохання жінки вони їх супроводжували. Обвинувачений був взутий в зимові важкі черевики.

В процесі слідчого експерименту з участю потерпілої, в ході якого здійснено відеофіксацію (а.с. 43-46) ОСОБА_5 показала, як обвинувачений забрав у неї дитину і намагався втекти, вона зловила його за капюшон, дитина сильно кричала та плакала. До них підійшов свідок ОСОБА_8 запитав у чому справа і обвинувачений зупинився, дитину не віддавав, періодично вона продовжувала його тримати за капюшон, обвинувачений двічі копнув її в ділянку коліна та один раз наніс удар - наступив їй на ступню.

Під час слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 (а.с. 47-50), свідок пояснила та зобразила візуально, що потерпіла доганяла чоловіка, який намагався втекти з дитиною на руках. Жінка бігла за ним благала, щоб віддав дитину, яка дуже плакала та кричала, чоловік неодноразово копав жінку в ділянку коліна ноги і умисно сильно ставав їй на ногу. Після удару вище колін жінка аж відійшла, було очевидно, що це були умисні та сильні удари. Уточнила, що в ділянку коліна було нанесено не менше двох ударів ступнею ноги, після одного з ударів потерпіла не те щоб відійшла, її відкинуло назад і вона аж присіла.

Під час слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_4 (а.с. 75-77) останній показав, як ніс дитину на руках, лицем до себе, на дитячий майданчик. Дружина намагалась його тримати за одяг та руки, при цьому він продовжував рух, шарпався намагався вирватись від неї. Зазначив, що дружина із нього зірвала медичну маску, почали сходитись люди, він просив їх викликати поліцію, оскільки у нього були заняті руки, він тримав дитину, дружина кричала: «викрали дитину, віддай дитину». Будь яких тілесних ушкоджень дружині не наносив, лише намагався від неї вирватись.

Відповідно до висновку експерта №269 від 09 березня 2021 року (а.с. 42) у громадянки ОСОБА_5 при обстеженні у TП №1 м. Львова 07 березня 2021 р. було діагностовано: «Забійні підшкірні гематоми нижньої третини стегна по передній поверхні і верхньої третини гомілки». На час проведення судово-медичної експертизи у потерпілої виявлено синці на правій нозі. Синці утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 06 березня 2021р. і відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Заслухана в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 вказаний вище висновок підтримала. Пояснила, що експертиза була призначена постановою слідчого. Описані у підсумках висновку тілесні ушкодження локалізовано у частині тіла вказаній більш детально в описовій частині висновку. Експертне дослідження проводилось шляхом безпосереднього огляду потерпілої.

Згідно описової частини висновку під час огляду у ОСОБА_5 виявлено синець на передній поверхні правої гомілки, у верхній третині. На передньо-зовнішній поверхні, в ділянці нижньої третини правого стегна, на межі з колінним суглобом є також синець.

З приводу клопотань захисника та обвинуваченого про закриття кримінального провадження в зв`язку із спливом строків досудового розслідування на момент скерування обвинувального акту до суду слід зазначити наступне.

Ухвалою суду від 30 вересня 2021 р. (а.с. 62) відмовлено у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження. Наданий захисником висновок експерта від 08.12.2021 р., № СЕ-19/114-21/17314-ФП (а.с. 89-122) не змінює зроблені судом висновки у вказаній ухвалі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого доведена повністю, його дії за ч. 1 ст. 125 КК України кваліфіковані правильно, оскільки наведеними вище доказами повністю підтверджується факт умисного спричинення ОСОБА_4 легкого тілесного ушкодження потерпілій.

Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особа обвинуваченого, те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину. Обставин, які пом`якшують чи обтяжуючих покарання в ході судового розгляду не встановлено.

Враховуючи вище викладене, суд обирає обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули два роки у разі вчинення кримінального проступку за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Отже, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке мало місце 6 березня 2021 р., на момент винесення вироку минув дворічний строк, визначений законом для притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ст. 125 КК України.

Однак у відповідності до вимог ч. 3 ст. 285 КПК України у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти звільнення його від кримінальної відповідальності з наведених підстав, суд не вправі закрити кримінальне провадження та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Але згідно вимог ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Таким чином суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_4 слід звільнити від призначеного покарання.

Керуючись ст.ст.128, 129, 370, 373, 374 КПК України, ст.ст.12, 49,74, ч. 1 ст. 125 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят гривень).

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного судом покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Відеозаписи, що визнані речовими доказами - залишити на зберіганні при справі.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Вирок судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя: ОСОБА_1