Ухвала суду № 110997595, 15.05.2023, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15 травня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/164/23 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю. розглянувши матеріали справи та подані клопотання у справі:

за позовом: Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, вул. Козубського, 6, м. Кременець, Тернопільської обл., 47003

до відповідача: Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви, вул. Шевченка, 51, м. Кременець, Тернопільська обл., 47003

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство культури та інформаційної політики України, вул. І. Франка, 19, м. Київ, 01601

про зобов`язання вчинити дії

За участі представників:

Позивача: керівник Микулич Вадим Володимирович, виписка з ЄДР, Деревінський Ігор Миколайович, виписка з ЄДР;

Відповідача: адвокат Серафимов Ілля Миколайович, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АН №1115921 від 21.03.2023 (договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються), адвокат Тишківський Сергій Леонідович, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АВ №1025235 від 19.04.2023 (договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються);

Третьої особи: Олексієнко Валентина Миколаївна, виписка з ЄДР.

1. Суть та рух справи.

Позивач - Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви, у якій просить суд зобов`язати релігійну громаду Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви повернути Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику державне нерухоме майно приміщення пам`ятки архітектури національного значення - Миколаївський собор з келіями, ХVІ-XVII ст., загальною площею 1 756, 0 кв. м., розміщене за адресою вул. Шевченка, 53, 57, м. Кременець Тернопільської області, шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного Акту приймання-передачі.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 для розгляду справи визначено суддю Гевко В.Л.

Ухвалою суду від 10.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 04.04.2023 о 10 год. 00 хв. Також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство культури та інформаційної політики України, вул. І. Франка, 19, м. Київ, 01601.

Ухвалами суду в порядку статті 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та продовжувалось підготовче провадження. Востаннє підготовче судове засідання відкладено на 15.05.2023 о 12год. 00хв.

2. Зустрічний позов.

Релігійна громада «Парафія Святого Миколая» Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської Єпархії Української православної церкви, 20.04.2023 року звернулась до Господарського суду Тернопільської області із зустрічною позовною заявою (вх. № 299 від 20.04.2023), до Кременецько-Почаївського державного історико - архітектурного заповідника (первісний позивач по справі) та Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання договорів недійсними.

Представник позивача, проти зустрічного позову заперечив, оскільки вважає, що відповідачем подано такий з порушенням вимог ч.1 ст. 180 ГПК України, а саме порушено строк для подання зустрічного позову.

Також, позивач наголосив, що такий зустрічний позов не відповідає п.2 ст. 180 ГПК України оскільки не є пов`язаним з первісним позовом, та ніяким чином не може вплинути на предмет спору оскільки на даний момент наявне зобов`язання про повернення майна з незаконного володіння.

На думку позивача, поданий позивачем зустрічний позов не відповідає ст. 180 ГПК України, тому його варто залишити без розгляду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в судовому засіданні в режимі відеконференції, погодилась із викладеним, позивачем, щодо зустрічної позовної заяви. Вважає, що необхідно відмовити в розгляді такої заяви з процесуальних питань.

Також, зазначила, що зустрічний позов не стосується предмету спору, оскільки договори оренди є завершеними.

Представники відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом, в судовому засіданні, зустрічний позов підтримали в повному обсязі.

На спростування викладеного представниками позивача та третьої особи за первісним позовом, відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом, наголосив, що зустрічний позов повністю відповідає п.2 ст. 180 ГПК України.

Так, щодо підстав первісного позову, то це - закінчення дії договорів, надання у користування нерухомого майна. При цьому, у зустрічному позові заявник, просить, визнати недійсними ці договори, як такі, що були укладені з порушенням норм закону, а також у зв`язку з тим, що по суті майно за цим договором не передавалось.

Тобто, задоволення зустрічного позову, визнання недійсними цих договорів, автоматично усуває правову підставу звернення з первісним позовом. Оскільки, недійсні договори не породжують жодних правових наслідків, крім тих, які пов`язані з його недійсністю.

Щодо строків подання зустрічного позову, представник відповідача, просив поновити строк для подання зустрічного позову, оскільки є новим представником у цій справі.

Суд, розглянувши зустрічний позов від 20.04.2023 (вх.№ 299 від 20.04.2023), повертає його заявнику з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Із змісту статті 180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно до ч. 8 статті 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

При цьому, судом встановлено, що відповідачем порушено строк для подання зустрічного позову, зокрема, суд враховує таке.

07.03.2023 Позивач Кременецько Почаївський державний історико-архітектурний заповідник звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви, у якій просить суд, зобов`язати релігійну громаду Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви повернути Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику державне нерухоме майно приміщення пам`ятки архітектури національного значення- Миколаївський собор з келіями, ХVІ-XVII ст., загальною площею 1 756, 0 кв. м., розміщене за адресою вул. Шевченка, 53, 57, м. Кременець Тернопільської області, шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного Акту приймання-передачі;

10.03.2023 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вказаною ухвалою судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали (п. 6 резолютивної частини ухвали).

Вказану ухвалу суду відповідачем отримано 17.03.2023, (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 46025 1060890 3).

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

04.04.2023 ухвалою суду, задоволено клопотання відповідача та продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву на п`ять днів з моменту отримання від позивача та третьої особи інформації, яка запитана згідно запиту від 21.03.2023.

06.04.2023 відповідачем Релігійною громадою Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви, подано Відзив на позовну заяву (вх.№ 2984 від 06.04.2023). Як вбачається із доданих до відзиву документів, 31.03.2023 відповідачем, отримано від позивача та третьої особи інформацію, яка запитана згідно запиту від 21.03.2023.

Таким чином, останнім днем строку для подання відзиву, а відповідно, і строку для подання зустрічного позову для відповідача є - 05.04.2023 (включно). А подання зустрічного позову у даній справі 06.04.2023, і пізніше, є порушенням строку для його подання визначеного законом.

Проте, лише 20.04.2023 Відповідачем подано зустрічну позовну заяву №б/н від 20.04.2023 (вх.№299 від 20.04.2023), з порушенням встановленого строку

З наведеної хронології вбачається, що відповідачем, в порушення статті 180 ГПК України, не дотримано строку для пред`явлення зустрічного позову у справі, оскільки крайньою датою для такого пред`явлення було 05.04.2023, проте такий поданий відповідачем лише 20.04.2023.

У той же час, частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому за змістом частин 6 - 8 статті 119 ГПК України, поновлення або відмова в поновленні процесуального строку є окремою процесуальною дією суду, за наслідками вчинення якої суд постановляє ухвалу.

В підготовчому судовому засіданні 15.05.2023 представником відповідача заявлено усне клопотання про поновлення строку подання зустрічної позовної заяви.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання зустрічного позову представником відповідача вказано необізнаність представника з матеріалами справи, так як представник вступив у справу пізніше, а тому просив поновити строк для подання зустрічного позову.

Із правового контексту статті 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

При цьому, суд не вбачає причину наведену заявником поважною, так як залучення нового представника чи його заміна, чи зволікання учасника справи із залученням представника взагалі, не є, на думку суду, поважною причиною у даному випадку, оскільки наведена причина пропуску строку не є об`єктивно непереборною та не пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

Крім того суд враховує, що докази у справі вказують на те, що відповідач володів інформацією про рух справи та своєчасно отримував кореспонденцію. Так, відзив на позовну заяву надійшов від відповідача на адресу суду 06.04.2023 (поштове відправлення № 0214400460248 від 31.03.2023), тобто у строк, що підтверджує обізнаність, відповідача у процесуальних строках розгляду справи, проте зустрічний позов подано лише 20.04.2023 року.

Враховуючи зазначене у сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви.

Відповідно до частини шостою статті 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що зустрічний позов релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви, у даній справі, поданий з порушенням вимог статті 180 ГПК України, а тому підлягає поверненню заявнику без розгляду, у зв`язку з пропуском строку для його подання.

3. Клопотання про долучення доказів.

У поданих, запереченнях (вх.№1125 від 10.05.2023), відповідачем, серед іншого, заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи доказів: адвокатський запит від 26.03.2023 року; лист № МКІП 08/34/53-23 від 10.04.2023 року; адвокатський запит від 12.04.2023 року; лист КПДІАЗ №3/1-114 від 14.04.2023 року; адвокатський запит від 19.04.2023 року; лист № КПДІАЗ №3/1-118 від 24.04.2023 року; лист КПДІАЗ №3/1-61 від 20.04.2023 року; протокол №2 від 30.04.2023 року.

В обґрунтування, щодо надання додаткових доказів, відповідачем, зазначено, що 10.04.2023 представник відповідача отримав від третьої особи відповідь на адвокатський запит від 26.03.2023, 14.04.2023 представник відповідача отримав від позивача відповідь на адвокатський запит від 12.04.2023, 24.04.2023 представник відповідача отримав від позивача відповідь на адвокатський запит від 19.04.2023 з копією листа, направленого до Кременецького РЕМ.

30.04.2023 відбулись загально - парафіяльні збори релігійної громади «Парафія Святителя Миколая» Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, на яких, зокрема, було підтверджено конфесійну приналежність парафії Українській Православній Церкві. Дане рішення було оформлене Протоколом №2 від 30.04.2023 року. Як вбачається зі змісту Протоколу, на цей час кількісний склад парафії складає 324 людини. Даний доказ, на думку відповідача, підтверджує той факт, що витребування нерухомого майна у релігійної громади призведе до обмеження 324 людей можливості приймати участь у богослужіннях. Отже, дії позивача не переслідують «легітимної мети» втручання в право релігійної громади на мирне володіння майном.

Враховуючи той факт, що відповідач отримав вищезазначені докази після подання відзиву на позов, вони не могли бути подані одночасно з відзивом, що є безумовною підставою для встановлення додаткового строку для подання цих доказів.

Присутні в судовому засіданні 15.05.2023 представники позивача та третьої особи, щодо клопотання про долучення доказів не заперечили.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право зокрема, подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду. Учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Згідно з ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1-2 статті 80 ГПК України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 4 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Зважаючи на положення ст. 119 ГПК України, а також на те, що відповідачем обґрунтовано поважність причин пропуску строку на подання доказів, ним вчинені процесуальні дії - подано клопотання про долучення доказів, суд вважає за можливе поновити відповідачу процесуальний строк на подання доказів та приєднати до матеріалів справи подані відповідачем документи.

4. Клопотання про витребування доказів.

У клопотанні без номера від 05 травня 2023 року ( вх.№4041 від 10.05.2023) відповідач просив: витребувати від Міністерства культури та інформаційної політики письмові погодження передачі в безоплатне користування нерухомого майна державної власності, які надавалися Міністерством культури та інформаційної політики в період з 01.02.2020 по 01.05.2023, витребувати від Міністерства культури та інформаційної політики письмове погодження передачі в безоплатне користування Собору Святого Юра, що розташований за адресою: м.Львів, площа Святого Юра,5, яке надавалося Міністерством культури та інформаційної політики в період з 01.02.2022 по 01.05.2023 року.

У клопотанні без номера від 15 травня 2023 року (вх.№ 4151від 15.05.2023),відповідач, просив витребувати від Міністерства культури та інформаційної політики письмові погодження передачі в безоплатне користування нерухомого майна державної власності, які надавалися Міністерством культури та інформаційної політики в період з 01.02.2020 по 01.05.2023.

В обґрунтування, відповідач вказав, що 01.05.2023 року представник відповідача звернувся до третьої особи, з адвокатським запитом, в якому просив:

1) надати інформацію про те, чи погоджувало Міністерство культури та інформаційної політики України в період з 01.02.2020 по 01.02.2023 років передачу будь-якій юридичній особі в безоплатне користування нерухомого майна, що є державною власністю. У випадку погодження, просив повідомити кому саме і яке нерухоме майно погоджувалось Міністерством культури та інформаційної політики України для передачі в безоплатне користування з наданням копій відповідних погоджень.

2) надати інформацію про те, чи погоджувало Міністерство культури та інформаційної політики України в період з 01.02.2020 по 01.05.2020 років передачу будь-якій юридичній особі в безоплатне користування Собору Святого Юра, що розташований за адресою: м.Львів, площа Святого Юра,5. У випадку погодження, просив повідомити кому саме і яке нерухоме майно погоджувалось Міністерством культури та інформаційної політики України для передачі в безоплатне користування Собору Святого Юра з наданням копій відповідних погоджень.

Як вбачається із клопотання, відповідач вважає, що позивач з третьою особою безпідставно вимагають повернення Миколаївського собору з володіння релігійної громади, а саме: наявність законодавчої заборони на передачу релігійним організаціям в безоплатне користування культових будівель державної власності. Відповідач стверджує, що в період з 01.02.2020 року (дата набрання чинності ЗУ «Про оренду державного та комунального майна») по 01.02.2023 Міністерство культури та інформаційної політики неодноразово погоджувало передачу нерухомого майна державної власності в безоплатне користування різними юридичними особами. Для того, щоб підтвердити твердження відповідача, необхідно витребувати з Міністерства культури та інформаційної політики відповідні погодження.

10 травня 2023 року відповідачем отримано листа, яким Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило, що не здійснює погодження передачі будь-якій юридичній особі в безоплатне користування нерухомого майна, що є державною власністю, а лише погоджує передачу пам`яток національного значення їх власниками іншим особам у користування, володіння чи управління.

Оскільки, відповідачем отримано 10 травня 2023 відповідь від Міністерства культури та інформаційної політики України, щодо погодження передачі в безоплатне користування Собору Святого Юра, що розташований за адресою: м.Львів, площа Святого Юра,5, то відповідачем у клопотанні від 15 травня 2023 (вх.№4151 від 15.05.2023) уточнено вимогу, а саме: витребувати від Міністерства культури та інформаційної політики письмові погодження передачі в безоплатне користування нерухомого майна державної власності, які надавалися Міністерством культури та інформаційної політики в період з 01.02.2020 по 01.05.2023.

Представник позивача, в судовому засіданні, просив відмовити у задоволенні таких клопотань, оскільки така інформація немає жодного відношення до предмета позову про повернення майна.

Крім цього наголосив, що відповідач просить витребувати такі погодження не за період, коли укладався Договір, а за період набагато пізніший.

Щодо витребування інформації, що стосується Собору Святого Юра у місті Львів, то таке витребування є недоцільним, оскільки, немає жодного відношення до справи.

Представниця третьої особи в судовому засіданні підтримала заперечення позивача, щодо таких клопотань просила у їх задоволенні відмовити.

Представник відповідача, в судовому засіданні зазначив те, що оскільки 10 травня 2023, деяка інформація від Міністерства культури та інформаційної політики України отримана, тому просив розглядати клопотання у редакції зміненого клопотання від 15 травня 2023 (вх. № 4151 від 15.05.2023). Просив клопотання задовольнити.

Згідно статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Суд може витребувати докази, також, до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 110-112 цього Кодексу.

Суд може уповноважити на одержання витребуваних ним доказів заінтересовану сторону.

Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Суд звертає увагу, що клопотання Відповідача про витребування доказів без номера від 05.05.2023 (вх.№4041 від 10.05.2023) в редакції клопотання про витребування доказів без номера від 15.05.2023 (вх.№4151 від 15.05.2023) не відповідає вимогам статтей 80,81 ГПК України.

Так, у клопотанні про витребування доказів відповідачем не мотивовано тих обставин, які можуть підтвердити ці докази, або аргументи, які вони можуть спростувати, виходячи саме із змісту предмету та підстав позову. Вказаним клопотанням відповідач намагається дослідити поведінку позивача та третьої особи з передачі інших, а не спірного об`єкту іншим особам у безоплатне користування, а не відповідачу, а також, проаналізувати технічний стан інших, а не спірного об`єкту, чим довести, як він стверджує, добросовісність чи недобросовісність поведінки позивача та третьої особи.

Проте, суд критично розглядає такі обґрунтування клопотання про витребування доказів відповідачем та відхиляє їх, так як, вони не співвідносяться із предметом спору у даному випадку, зокрема, не мають відношення до спірного об`єкта нерухомого майна, яке просить повернути позивач на підставі поданого позову.

За правилом частини 1 статті 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При цьому дослідження невизначеного кола об`єктів - пам`яток національного значення державної форми власності, які передані третьою особою іншим суб`єктам у безоплатне користування, за період з 01.02.2020 по 01.05.2023, про що просить у клопотанні відповідач, буде лише сприяти затягуванню строку розгляду даного спору, а звідси порушення розумних строків розгляду справи (стаття 2 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів без номера від 05.05.2023 (вх.№4041 від 10.05.2023) в редакції клопотання про витребування доказів без номера від 15.05.2023 (вх.№4151 від 15.05.2023).

5. Завершення підготовчого провадження.

Відповідно до приписів частин 2,3 статті 177 ГПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Із змісту статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

При цьому суд враховує строки розгляду справи, тривалість підготовчого провадження (справу відкрито ще 10.03.2023), а також, що сторони реалізували свої права у підготовчому провадженні, подали заяви по суті справи, зокрема: відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь, пояснення і інші. А також, подали ряд процесуальних заяв та клопотань. Беручи до уваги, що у судовому засіданні 15.05.2023 суд опитав представників учасників у справі, чи є у них інші клопотання, і таких у них не виявилось, враховуючи вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 статті 182 ГПК України питань, які підлягають з`ясуванню судом, беручи до уваги відсутність у суду підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення перерви, суд вважає за необхідне у відповідності до статті 185 ГПК України закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті

Керуючись ст.ст. 73, 80, 81, 114, 115, 116, 118, 119, 120, 121, 165, 177, 180, 182, 185, 233, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У клопотанні представника відповідача про поновлення строку для подання зустрічного позову, заявленого у судовому засіданні 15.05.2023, відмовити.

2. Зустрічну позовну заяву №б/н від 20.04.2023 (вх.№299 від 20.04.2023) Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви з доданими до неї матеріалами, повернути заявнику без розгляду, у зв`язку з пропуском строку для її подання.

3. Клопотання про долучення доказів, яке міститься у запереченнях без номера від 05.05.2023 (вх.№4025 від 10.05.2023) Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви, задовольнити. Долучити подані докази до матеріалів справи.

4. У клопотанні про витребування доказів без номера від 05.05.2023 (вх.№4041 від 10.05.2023) в редакції клопотання про витребування доказів без номера від 15.05.2023 (вх.№4151 від 15.05.2023) Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви, відмовити.

5. Закрити підготовче провадження у справі №921/164/23 та призначити справу №921/164/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 29.05.2023 о 12 год. 00 хв. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Тернопільської області, який знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14 а, зал судових засідань № 4, 5-й поверх.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення з 15.05.2023 та ухвалу може бути оскаржено чи заперечено з підстав та у порядку визначених статтями з 253 по 259 ГПК України.

7. Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п`яти днів з дня оголошення скороченої (вступної та резолютивної) частини ухвали.

8. Копію ухвали направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення учасникам справи:

- позивачу Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику, вул. Козубського, 6, м. Кременець, Тернопільської обл., 47003;

- відповідачу - Релігійній громаді Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору Тернопільсько-Кременецької єпархії Української Православної Церкви, вул. Шевченка, 51, м. Кременець, Тернопільська обл., 47003;

- третій особі - Міністерству культури та інформаційної політики України, вул. І. Франка, 19, м. Київ, 01601.

Інформацію по справі, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://court.gov.ua/sud5022/.

Повний текст ухвали складено 22.05.2023 о 9 год. 30 хв.

Суддя В.Л. Гевко